Матеріал містить поурочне календарне планування уроків хімії у 8 класі з поглибленим вивченням. Поряд зі змістом навчального матеріалуу програмі зазначені державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із кожної теми. У цих вимогах подаються різні види компетентностей учнів з хімії через способи дій на різних пізнавальних рівнях.
Календарно - тематичне планування уроків хімії (поглиблене вивчення)
8-й клас
(4 год на тиждень, разом 140 год, з них 20 год – резервний час)
№ |
Зміст (тема) уроку |
К-ть годин |
Дата |
Примітка |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
Вступ Повторення та поглиблення основних хімічних понять курсу хімії 7-го класу. Хімія — наука про речовини та їх перетворення. Структурні частинки речовини: молекули, атоми, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи. |
1 |
|
|
Учень/учениця: називає структурні частинки речовини, склад атома; аналізує якісний і кількісний склад речовин; складає формули речовин за валентністю елементів і визначає валентність елементів за формулами речовин; наводить приклади простих і складних речовин, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, наводить приклади фізичних і хімічних явищ, дотримується правил техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії обчислює масову частку елемента в складній речовині; пояснює сутність закону збереження маси речовин; складає рівняння хімічних реакцій; висловлює судження про роль хімії в житті людини; значення закону збереження маси речовин; розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги; обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;
|
|
Атоми як форма існування хімічних елементів. Поняття про будову атома: ядро, електрони. |
1 |
|
|
|
|
Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса. |
1 |
|
|
|
|
Валентність елементів. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні формули. |
1 |
|
|
|
|
Прості та складні речовини. Відносна молекулярна маса.
Демонстрації:
|
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі:
|
1 |
|
|
|
|
Фізичні й хімічні явища.
|
1 |
|
|
|
|
Практична робота №1: Хімічні явища |
1 |
|
|
|
|
Масова частка елемента в складній речовині Розрахункові задачі:
|
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі:
|
1 |
|
|
|
|
Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння.
|
1 |
|
|
|
|
Хімічні рівняння.
|
1 |
|
|
|
|
Поняття про оксиди, кислоти, основи, індикатори. Лабораторні досліди: 1.Розпізнавання кислот і лугів.
|
1 |
|
|
|
|
Масова частка розчиненої речовини в розчині. Розрахункові задачі:
|
1 |
|
|
|
|
Масова частка розчиненої речовини в розчині. Розрахункові задачі:
|
1 |
|
|
|
|
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.
|
1 |
|
|
|
|
Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. |
1 |
|
|
Учень/учениця: формулює сучасне означення періодич-ного закону; описує структуру періодичної системи; наводить приклади стабільних та радіоактивних ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів; розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди, групи, головні та побічні підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці; стан електронів у атомах; склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах елементів № 1-38; хімічний елемент за його положенням у періодичній системі та будовою атома, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах; складає електронні та графічні формули атомів елементів; пояснює поняття радіоактивність, атомний номер елемента, нуклонне число, нукліди й ізотопи, орбіталь та її форми, радіус атома; принципи мінімальної енергії та Паулі, правила Клечковського та Хунда; періодичність зміни властивостей хімічних елементів; залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної будови атомів; обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону; аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічних елементів, визначення їхньої валентності, визначення хімічного характеру елементів, простих речовин, оксидів, гідратів оксидів; оцінює наукове значення періодичного закону; усвідомлює шкідливу дію радіації, користь і шкоду радіонуклідів. |
|
Періодичний закон Д.І. Менделєєва. |
1 |
|
|
|
|
Періодичний закон Д.І. Менделєєва. |
1 |
|
|
|
|
Періодична система хімічних елементів (коротка і довга форми). Демонстрації: 2. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).
|
1 |
|
|
|
|
Будова атома. Демонстрації: 3. Моделі атомів.
|
1 |
|
|
|
|
Модель атома Е.Резерфорда. |
1 |
|
|
|
|
Фізичний зміст періодичного закону. |
1 |
|
|
|
|
Атомний номер елемента — заряд ядра його атома.
|
1 |
|
|
|
|
Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. |
1 |
|
|
|
|
Нуклід. Ізотопи стабільні та радіоактивні. |
1 |
|
|
|
|
Шкідлива дія радіоактивних ізотопів. |
1 |
|
|
|
|
Сучасне формулювання періодичного закону.
|
1 |
|
|
|
|
Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-38. |
1 |
|
|
|
|
Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-38. |
1 |
|
|
|
|
Контроль знань з теми. Самостійна робота. |
1 |
|
|
|
|
Стан електронів у атомі. |
1 |
|
|
|
|
Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах елементів № 1-38. |
1 |
|
|
|
|
Електронні орбіталі, їхні форми. Демонстрації: 4. Форми електронних орбіталей. |
1 |
|
|
|
|
Принцип мінімальної енергії. Правило Клечковського, принцип Паулі, правило Хунда. |
1 |
|
|
|
|
Електронні та графічні електронні формули атомів. |
1 |
|
|
|
|
Електронні та графічні електронні формули атомів. |
1 |
|
|
|
|
Основний і збуджений стани атома. |
1 |
|
|
|
|
Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома |
1 |
|
|
|
|
Поняття про радіус атома. |
1 |
|
|
|
|
Характеристика хімічних елементів № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. |
1 |
|
|
|
|
Характеристика хімічних елементів № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. |
1 |
|
|
|
|
Характеристика хімічних елементів № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. |
1 |
|
|
|
|
Значення періодичного закону. |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома
|
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома |
1 |
|
|
|
|
Контрольна робота № 1 |
|
|
|
|
|
Тема 2. Хімічний зв’язок. Будова речовини Природа хімічного зв’язку. |
1 |
|
|
Учень/учениця: називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хіміч-ним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; розрізняє валентність і ступінь окиснення елемента; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв’язків; суть енергії йонізації, спорідненості до електрона та електронегативності; валентність на основі електронних структур їх атомів; характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, механізм утворення ковале-нтного зв’язку, його довжину, полярність, напрямленість; молекулярні, атомні, йонні і кристалічні ґратки; валентність; кристалічну будову речовин залежно від видів хімічного між атомами; зміни енергії йонізації, спорідненості до електрона та електроне-гативності у періодах і підгрупах; нормальний і збуджений стани атомів; обґрунтовує електронну природу хімічних зв’язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови; прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв’язку і типу кристалічних ґраток; визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв’язку; складає електронні та графічні формули атомів елементів у нормальному і збудженому станах; електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; використовує поняття електронегатив-ності для характеристики хімічних зв’язків. |
|
Електронегативність елементів. |
1 |
|
|
|
|
Ковалентний зв’язок, його утворення. |
1 |
|
|
|
|
Полярний і неполярний ковалентний зв’язок |
1 |
|
|
|
|
Довжина, полярність, напрямленість ковалентного зв’язку. |
1 |
|
|
|
|
Електронні й структурні формули молекул.
|
1 |
|
|
|
|
Йони.
|
1 |
|
|
|
|
Йонний зв’язок, його утворення, особливості. |
1 |
|
|
|
|
Поняття про енергію йонізації, спорідненість до електрона. |
1 |
|
|
|
|
Валентність елементів, пояснення її на основі електронних структур атомів і утворення хімічних зв’язків. |
1 |
|
|
|
|
Контроль знань з теми. Самостійна робота. |
1 |
|
|
|
|
Ступінь окиснення. |
1 |
|
|
|
|
Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. |
1 |
|
|
|
|
Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. |
1 |
|
|
|
|
Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів. |
1 |
|
|
|
|
Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів. |
1 |
|
|
|
|
Кристалічні ґратки Демонстрації: 5. Моделі кристалічних ґраток різних типів. 6. Речовини з різними типами кристалічних ґраток. |
1 |
|
|
|
|
Атомні, молекулярні та йонні кристали. Лабораторні досліди: 2. Складання моделей молекул і кристалів речовин з різними типами хімічного зв’язку.
|
1 |
|
|
|
|
Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Демонстрації: 7. Фізичні властивості речовин із різними типами кристалічних ґраток. Лабораторні досліди: 3. Ознайомлення з властивостями речовин з різними типами кристалічних ґраток.
|
1 |
|
|
|
|
Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.
|
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми: Хімічний зв’язок. Будова речовини
|
1 |
|
|
|
|
Контроль знань з теми: Хімічний зв’язок. Будова речовини
|
1 |
|
|
|
|
Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 4. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини. |
1 |
|
|
Учень/учениця: називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини; встановлює взаємозв’язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); найпростіші формули речовин; обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом. |
|
Розрахункові задачі: 4. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини. |
1 |
|
|
|
|
Молярна маса. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 5. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 5. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини |
1 |
|
|
|
|
Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 6. Обчислення об’єму газу за нормальних умов. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 6. Обчислення об’єму газу за нормальних умов. |
1 |
|
|
|
|
Відносна густина газів. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 7. Обчислення з використанням відносної густини газів. |
1 |
|
|
|
|
Обчислення за формулами, пов’язані з використанням кількості речовини |
1 |
|
|
|
|
Виведення найпростіших формул речовин за даними кількісного аналізу |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 8. Виведення найпростішої формули речовини за даними аналізу. |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми: Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами |
1 |
|
|
|
|
Контроль знань з теми: Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами Самостійна робота |
1 |
|
|
|
|
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук Класифікація основних класів неорганічних сполук |
1 |
|
|
|
|
Оксиди, їхній склад, назви, класифікація. |
1 |
|
|
|
|
Поширення оксидів у природі. |
1 |
|
|
|
|
Фізичні властивості оксидів. Демонстрації: 8. Зразки оксидів. |
1 |
|
|
Учень/учениця: називає оксиди, основи, кислоти, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор); описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; наводить приклади оснóвних і кислотних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; класифікує неорганічні сполуки; розрізняє несолетворні (CO, N2O, NO) й солетворні оксиди (кислотні, основні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю, амфотерні гідроксиди, середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей; порівнює за хімічними властивостями основні та кислотні оксиди, луги і нерозчинні основи; встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням речовин; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), амфотерних гідроксидів (взаємодія з лугами і сильними кислотами), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами — хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н.у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції; масу (об’єм, кількість речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; розв’язує експериментальні задачі; висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами. |
|
Хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Демонстрації. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду у воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами Демонстрації: 9 . Взаємодія води з лужними металами. 10. Взаємодія кислотних і основних оксидів із водою, випробування добутих розчинів індикаторами. 11. Каталітична дія води (на прикладі сухих порошків йоду і цинкового або алюмінієвого пилу). |
1 |
|
|
|
|
Загальні способи добування оксидів. |
1 |
|
|
|
|
Використання оксидів. |
1 |
|
|
|
|
Використання оксидів. |
1 |
|
|
|
|
Кислоти, їх склад, назви, класифікація. |
1 |
|
|
|
|
Фізичні властивості кислот. Демонстрації: 12. Зразки кислот. 14. Реакція нейтралізації |
1 |
|
|
|
|
Поширення кислот у природі. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні властивості кислот: зміна забарвлення індикаторів, взаємодія з металами, Поняття про витискувальний ряд металів. Демонстрації: 13. Хімічні властивості кислот. |
|
|
|
|
|
Взаємодія з оксидами й гідроксидами металів, солями. Реакція обміну, реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Демонстрації: 14. Реакція нейтралізації. |
1 |
|
|
|
|
Взаємодія з оксидами й гідроксидами металів, солями. Реакція обміну, реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Демонстрації: 14. Реакція нейтралізації. |
1 |
|
|
|
|
Практична робота 2 Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.
|
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
|
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
1 |
|
|
|
|
Загальні способи добування кислот. |
1 |
|
|
|
|
Використання кислот. |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми : «Оксиди. Кислоти» |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми : «Оксиди. Кислоти» |
|
|
|
|
|
Контрольна робота №2 |
1 |
|
|
|
|
Основи, їх склад, назви, класифікація. Демонстрації . Зразки основ. |
1 |
|
|
|
|
Фізичні властивості основ. Поняття про луги. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Демонстрації. Таблиця розчинності кислот, основ та солей. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні властивості основ: зміна забарвлення індикаторів. |
1 |
|
|
|
|
Взаємодія з кислотами, реакція нейтралізації як вид реакції обміну. |
|
|
|
|
|
Взаємодія лугів з оксидами неметалів. Розклад нерозчинних основ при нагріванні. |
1 |
|
|
|
|
Практичні роботи 3 Добування цинк гідроксиду і доведення його амфотерності. 4. Розв’язування експериментальних задач. |
1 |
|
|
|
|
Загальні способи добування основ. |
1 |
|
|
|
|
Використання основ. |
1 |
|
|
|
|
Поняття про амфотерні оксиди й гідроксиди. Демонстрації. Доведення амфотерності цинк гідроксиду. |
1 |
|
|
|
|
Поняття про амфотерні оксиди й гідроксиди. |
1 |
|
|
|
|
Зміна характеру оксидів та гідратів оксидів елементів у другому та третьому періодах періодичної системи Д.І. Менделєєва із зростанням заряду ядр |
1 |
|
|
|
|
Зміна характеру оксидів та гідратів оксидів елементів у другому та третьому періодах періодичної системи Д.І. Менделєєва із зростанням заряду ядер |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком. |
1 |
|
|
|
|
Розрахункові задачі: 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком. |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми: «Основи» |
1 |
|
|
|
|
Солі, їх склад, назви, класифікація. Демонстрації. Зразки солей. |
1 |
|
|
|
|
Поширення солей у природі. |
1 |
|
|
|
|
Фізичні властивості солей. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Демонстрації. Взаємодія натрій карбонату з хлоридною кислотою. |
1 |
|
|
|
|
Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Демонстрації. Хімічні властивості солей. |
1 |
|
|
|
|
Практична робота 4 Розв’язування експериментальних задач. |
1 |
|
|
|
|
Поняття про кислі солі. |
1 |
|
|
|
|
Загальні способи добування солей. |
1 |
|
|
|
|
Використання солей. |
1 |
|
|
|
|
Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук. |
1 |
|
|
|
|
Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук. |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних сполук» |
1 |
|
|
|
|
Узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних сполук» |
1 |
|
|
|
|
Контроль знань з теми «Основні класи неорганічних сполук» |
1 |
|
|
|