19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Календарно-тематичне планування 8 клас (поглиблене вивчення)

Про матеріал

Матеріал містить поурочне календарне планування уроків хімії у 8 класі з поглибленим вивченням. Поряд зі змістом навчального матеріалуу програмі зазначені державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із кожної теми. У цих вимогах подаються різні види компетентностей учнів з хімії через способи дій на різних пізнавальних рівнях.

Перегляд файлу

 

 

Календарно - тематичне планування уроків хімії (поглиблене вивчення)

                                                                                                            8-й клас

(4 год на тиждень, разом 140 год, з них 20 год – резервний час)

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Примітка

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

  1.  

Вступ

Повторення та поглиблення основних хімічних понять курсу хімії 7-го класу.

Хімія — наука про речовини та їх перетворення.

 Структурні частинки речовини: молекули, атоми, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи.

 

 

1

 

 

Учень/учениця:

називає структурні частинки речовини, склад атома;

аналізує якісний і кількісний склад речовин;

складає формули речовин за валентністю елементів і визначає валентність елементів за формулами речовин;

наводить приклади простих і складних речовин, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою,

наводить приклади фізичних і хімічних явищ,

дотримується правил техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії

обчислює масову частку елемента в складній речовині;

пояснює сутність закону збереження маси речовин;

складає рівняння хімічних реакцій;

висловлює судження про роль хімії в житті людини; значення закону збереження маси речовин;

розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;

 

  1.  

Атоми як форма існування хімічних елементів. Поняття про будову атома: ядро, електрони.

1

 

 

  1.  

Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса.

1

 

 

  1.  

Валентність елементів.

1

 

 

  1.  

Хімічні формули.

1

 

 

  1.  

Прості та складні речовини. Відносна молекулярна маса.

 

Демонстрації:

  1. Зразки простих (металів і неметалів) і складних речовин.

 

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

  1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.

 

1

 

 

  1.  

Фізичні й хімічні явища.

 

1

 

 

  1.  

Практична робота №1:

 Хімічні явища

1

 

 

  1.  

Масова частка елемента в складній речовині

 Розрахункові задачі:

  1. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

 

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

  1. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

 

1

 

 

  1.  

Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння.

 

1

 

 

  1.  

Хімічні рівняння.

 

1

 

 

 

 

  1.  

Поняття про оксиди, кислоти, основи, індикатори. Лабораторні досліди:

1.Розпізнавання кислот і лугів.

 

1

 

 

  1.  

Масова частка розчиненої речовини в розчині.

Розрахункові задачі:

  1. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині

 

1

 

 

  1.  

Масова частка розчиненої речовини в розчині.

Розрахункові задачі:

  1. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині

 

1

 

 

  1.  

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

 

 

1

 

 

 

  1.  

 Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

1

 

 

Учень/учениця:

формулює сучасне означення періодич-ного закону;

описує структуру періодичної системи;

наводить приклади стабільних та радіоактивних ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів;

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди, групи, головні та побічні підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці; стан електронів у атомах; склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах елементів № 1-38; хімічний елемент за його положенням у періодичній системі та будовою атома, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах;

складає електронні та графічні формули атомів елементів;

пояснює поняття радіоактивність, атомний номер елемента, нуклонне число, нукліди й ізотопи, орбіталь та її форми, радіус атома; принципи мінімальної енергії та Паулі, правила Клечковського та Хунда; періодичність зміни властивостей хімічних елементів; залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної будови атомів;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічних елементів, визначення їхньої валентності, визначення хімічного характеру елементів, простих речовин, оксидів, гідратів оксидів;

оцінює наукове значення періодичного закону;

усвідомлює шкідливу дію радіації, користь і шкоду радіонуклідів.

  1.  

Періодичний закон Д.І. Менделєєва.

1

 

 

  1.  

Періодичний закон Д.І. Менделєєва.

1

 

 

  1.  

Періодична система хімічних елементів (коротка і довга форми).

 Демонстрації:

2. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).

 

 

1

 

 

  1.  

Будова атома.

 Демонстрації: 3. Моделі атомів.

 

1

 

 

  1.  

Модель атома Е.Резерфорда.

1

 

 

  1.  

Фізичний зміст періодичного закону.

1

 

 

  1.  

Атомний номер елемента — заряд ядра його атома.

 

1

 

 

  1.  

Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

1

 

 

  1.  

Нуклід. Ізотопи стабільні та радіоактивні.

1

 

 

  1.  

Шкідлива дія радіоактивних ізотопів.

1

 

 

  1.  

Сучасне формулювання періодичного закону.

 

1

 

 

  1.  

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-38.

1

 

 

  1.  

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-38.

1

 

 

  1.  

Контроль знань з теми. Самостійна робота.

1

 

 

  1.  

Стан електронів у атомі.

1

 

 

  1.  

Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах елементів № 1-38.

1

 

 

  1.  

Електронні орбіталі, їхні форми.

Демонстрації:

4. Форми електронних орбіталей.

1

 

 

  1.  

 Принцип мінімальної енергії. Правило Клечковського, принцип Паулі, правило Хунда.

1

 

 

  1.  

Електронні та графічні електронні формули атомів.

1

 

 

  1.  

Електронні та графічні електронні формули атомів.

1

 

 

  1.  

Основний і збуджений стани атома.

1

 

 

  1.  

Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома

1

 

 

  1.  

Поняття про радіус атома.

1

 

 

  1.  

Характеристика хімічних елементів   № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

 

 

  1.  

Характеристика хімічних елементів   № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

 

 

  1.  

Характеристика хімічних елементів   № 1-38 за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

 

 

  1.  

Значення періодичного закону.

1

 

 

  1.  

Узагальнення знань з теми: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

 

1

 

 

  1.  

Узагальнення знань з теми: Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

1

 

 

 

 

  1.  

Контрольна робота № 1

 

 

 

 

  1.  

Тема 2. Хімічний зв’язок. Будова речовини

Природа хімічного зв’язку.

1

 

 

Учень/учениця:

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хіміч-ним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

розрізняє валентність і ступінь окиснення елемента;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв’язків; суть енергії йонізації, спорідненості до електрона та електронегативності; валентність на основі електронних структур їх атомів;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, механізм утворення ковале-нтного зв’язку, його довжину, полярність, напрямленість; молекулярні, атомні, йонні і кристалічні ґратки; валентність; кристалічну будову речовин залежно від видів хімічного між атомами; зміни енергії йонізації, спорідненості до електрона та електроне-гативності у періодах і підгрупах; нормальний і збуджений стани атомів;

обґрунтовує електронну природу хімічних зв’язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови;

прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв’язку і типу кристалічних ґраток;

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв’язку;

складає електронні та графічні формули атомів елементів у нормальному і збудженому станах; електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів;

використовує поняття електронегатив-ності для характеристики хімічних звязків.

  1.  

Електронегативність елементів.

1

 

 

  1.  

Ковалентний зв’язок, його утворення.

1

 

 

  1.  

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок

1

 

 

  1.  

Довжина, полярність, напрямленість ковалентного зв’язку.

1

 

 

  1.  

Електронні й структурні формули молекул.

 

1

 

 

  1.  

Йони.

 

1

 

 

  1.  

Йонний зв’язок, його утворення, особливості.

1

 

 

  1.  

Поняття про енергію йонізації, спорідненість до електрона.

1

 

 

  1.  

Валентність елементів, пояснення її на основі електронних структур атомів і утворення хімічних зв’язків.

1

 

 

  1.  

Контроль знань з теми. Самостійна робота.

1

 

 

  1.  

Ступінь окиснення.

1

 

 

  1.  

Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

1

 

 

  1.  

Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

1

 

 

  1.  

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

1

 

 

  1.  

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

1

 

 

  1.  

Кристалічні ґратки

 Демонстрації:

5. Моделі кристалічних ґраток різних типів.

6. Речовини з різними типами кристалічних ґраток.

1

 

 

  1.  

 

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Лабораторні досліди:

2. Складання моделей молекул і кристалів речовин з різними типами хімічного зв’язку.

 

1

 

 

  1.  

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Демонстрації:

 7. Фізичні властивості речовин із різними типами кристалічних ґраток.

Лабораторні досліди:

3. Ознайомлення з властивостями речовин з різними типами кристалічних ґраток.

 

1

 

 

  1.  

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

 

1

 

 

  1.  

Узагальнення знань з теми: Хімічний зв’язок. Будова речовини

 

1

 

 

  1.  

Контроль  знань з теми: Хімічний зв’язок. Будова речовини

 

1

 

 

 

  1.  

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.

1

 

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

4. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини.

1

 

 

Учень/учениця:

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини;

встановлює взаємозв’язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); найпростіші формули речовин;

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом.

  1.  

Розрахункові задачі:

4. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини.

1

 

 

  1.  

Молярна маса.

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

5. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

5. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини

1

 

 

  1.  

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

6. Обчислення об’єму газу за нормальних умов.

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

6. Обчислення об’єму газу за нормальних умов.

1

 

 

  1.  

Відносна густина газів.

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

7. Обчислення з використанням  відносної густини газів.

1

 

 

  1.  

Обчислення за формулами, пов’язані з використанням кількості речовини

1

 

 

  1.  

Виведення найпростіших формул речовин за даними кількісного аналізу

1

 

 

  1.  

Розрахункові задачі:

8. Виведення найпростішої формули речовини за даними аналізу.

1

 

 

  1.  

Узагальнення знань з теми: Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

1

 

 

 

  1.  

Контроль  знань з теми: Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

Самостійна робота

1

 

 

 

  1.  

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

Класифікація основних класів неорганічних сполук

1

 

 

 

  1.  

Оксиди, їхній склад, назви, класифікація.

1

 

 

 

  1.  

Поширення оксидів у природі.

1

 

 

 

  1.  

Фізичні властивості оксидів.

Демонстрації:

8. Зразки оксидів.

1

 

 

Учень/учениця:

називає оксиди, основи, кислоти, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори

(лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор);

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

наводить приклади оснóвних і кислотних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

класифікує неорганічні сполуки;

розрізняє несолетворні (CO, N2O, NO)

й солетворні оксиди (кислотні, основні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю, амфотерні гідроксиди, середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей;

порівнює за хімічними властивостями основні та кислотні оксиди, луги і нерозчинні основи;

встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням речовин;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності;

складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), амфотерних гідроксидів (взаємодія з лугами і сильними кислотами), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами — хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів;  

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н.у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції; масу (об’єм, кількість речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

розв’язує експериментальні задачі;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами.

  1.  

Хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрації.  Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин.

Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду у воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

1

 

 

  1.  

Хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами

 Демонстрації:

9 . Взаємодія води з лужними металами.

10. Взаємодія кислотних і основних оксидів із водою, випробування добутих розчинів індикаторами.

11. Каталітична дія води (на прикладі сухих порошків йоду і цинкового або алюмінієвого  пилу).

1

 

 

  1.  

Загальні способи добування оксидів.

1

 

 

  1.  

Використання оксидів.

1

 

 

  1.  

Використання оксидів.

1

 

 

  1.  

Кислоти, їх склад, назви, класифікація.

1

 

 

  1.  

Фізичні властивості кислот.

Демонстрації:

12. Зразки кислот.

14. Реакція нейтралізації

1

 

 

  1.  

Поширення кислот у  природі.

1

 

 

  1.  

Хімічні властивості кислот: зміна забарвлення індикаторів, взаємодія з металами, Поняття про витискувальний ряд металів.

Демонстрації:

13. Хімічні властивості кислот.

 

 

 

  1.                    

Взаємодія з оксидами й гідроксидами металів, солями. Реакція обміну, реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Демонстрації:

14. Реакція нейтралізації.

1

 

 

  1.                    

Взаємодія з оксидами й гідроксидами металів, солями. Реакція обміну, реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Демонстрації:

14. Реакція нейтралізації.

1

 

 

  1.                    

Практична робота 2

Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

 

1

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

1

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

1

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

9. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

1

 

 

  1.                    

Загальні способи добування кислот.

1

 

 

  1.                    

Використання кислот.

1

 

 

  1.                    

Узагальнення знань з теми : «Оксиди. Кислоти»

1

 

 

  1.                    

Узагальнення знань з теми : «Оксиди. Кислоти»

 

 

 

  1.                    

Контрольна робота №2

1

 

 

  1.                    

Основи, їх склад, назви, класифікація.

Демонстрації . Зразки основ.

1

 

 

  1.                    

Фізичні властивості основ. Поняття про луги. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Демонстрації. Таблиця розчинності кислот, основ та солей.

1

 

 

  1.                    

Хімічні властивості основ: зміна забарвлення індикаторів.

1

 

 

  1.                    

Взаємодія з кислотами, реакція нейтралізації як вид реакції обміну.

 

 

 

  1.                    

Взаємодія лугів з оксидами неметалів. Розклад нерозчинних основ при нагріванні.

1

 

 

  1.                    

Практичні роботи 3

Добування цинк гідроксиду і доведення його амфотерності.

4. Розв’язування експериментальних задач.

1

 

 

  1.                    

Загальні способи добування основ.

1

 

 

  1.                    

Використання основ.

1

 

 

  1.                    

Поняття про амфотерні оксиди й гідроксиди.

Демонстрації. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.

1

 

 

  1.                    

Поняття про амфотерні оксиди й гідроксиди.

1

 

 

  1.                    

Зміна характеру оксидів та гідратів оксидів елементів у другому та третьому періодах періодичної системи Д.І. Менделєєва із зростанням заряду ядр

1

 

 

  1.                    

Зміна характеру оксидів та гідратів оксидів елементів у другому та третьому періодах періодичної системи Д.І. Менделєєва із зростанням заряду ядер

1

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком.

1

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком.

1

 

 

 

  1.                    

Розрахункові задачі:

10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів або продуктів реакції за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята з надлишком.

1

 

 

 

  1.                    

Узагальнення знань з теми: «Основи»

1

 

 

 

  1.                    

Солі, їх склад, назви, класифікація.

Демонстрації. Зразки солей.

1

 

 

 

  1.                    

Поширення солей у природі.

1

 

 

 

  1.                    

Фізичні властивості солей.

1

 

 

 

  1.                    

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрації. Взаємодія натрій карбонату з хлоридною кислотою.

1

 

 

 

  1.                    

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрації. Хімічні властивості солей.

1

 

 

 

  1.                    

Практична робота 4

 Розв’язування експериментальних задач.

1

 

 

 

  1.                    

Поняття про кислі солі.

1

 

 

 

  1.                    

Загальні способи добування солей.

1

 

 

 

  1.                    

Використання солей.

1

 

 

 

  1.                    

Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

1

 

 

 

  1.                    

Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

1

 

 

 

  1.                    

Узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

1

 

 

 

  1.                    

Узагальнення знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

1

 

 

 

  1.                    

Контроль знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
10 січня
Переглядів
248
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку