Урок "Хімічні властивості основ"

Урок

 

Тема: „Хімічні властивості основ: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, оксидами неметалів. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання”.

 

Мета:

І. навчальна: 1. вивчити хімічні властивості основ: взаємодія з кислотами ті

                             дію на індикатори;

                         2. показати взаємодію лугів з кислотними оксидами;

                         3. розглянути специфічну властивість нерозчинних у воді

                             основ – розкладання під час нагрівання;

                         4. закріпити уявлення про реакції обміну на прикладі реакції

                             нейтралізації;

                        5. поглибити знання про хімічні властивості кислот, як випадок

                           реакції нейтралізації;

                        6. повторити правила техніки безпеки під час роботи з лугами.

ІІ. розвиваюча: 1. розвивати уявлення про будову речовини, залежність

                                 хімічних властивостей від будови;

                             2. розвивати навички в проведенні хімічного експерименту,

                                 в спостереженні ознак реакції;

                             3. розвивати навички робити аналіз перебігу хімічної

                                 реакції.

ІІІ. виховна: 1. виховувати формування наукового світогляду;

                        2. виховувати вміння спостерігати, робити висновок;

                        3. виховувати в учнів розуміння значення хімії в

                            повсякденному житті.

 

Обладнання: таблиця з правил техніки безпеки, таблиця розчинності основ, солей у воді.

Набори реактивів: лакмусовий папірець, розчини метилоранжу, фенол-фталеїну, розчини лугів: натрій гідроксиду та кальцій гідроксиду, розчини хлоридної та сульфатної кислоти, розчин CuCl₂.

На столі вчителя: засоби побутової хімії „Мистер Мускул”, „Ерш” для чищення сантехніки, „Ерш” для миття газових плит, кальцій карбонат.

 

Форми роботи: фронтальна бесіда, самостійна робота учнів, колективна

                            робота в класі, розповідь, експеримент.

 

Тип уроку: формування знань, умінь, навичок.

 

 

Хід уроку

 

І. Організація класу до уроку.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальна бесіда:

1. Які речовини називають основами?
2. Як називається група, що завжди входить до складу основ?
3. Як класифікують основи?
4. Як складаються назви основ?

 

2. Інтерактивна гра „Хрестики-нулики”

Завдання: Серед запропонованих речовин знайдіть формули основ. Назвіть їх, класифікуйте за розчинністю.

 

NaOH	HCl	HNO3		H3PO4	SO3	Cu(OH)2
MgO	Fe(OH)3	H2O		SiO2	LiOH	HBr
H2SO4	K2O	Ba(OH)2		Mg(OH)2	P2O5	ZnO

 

IV. Мотивація учбової діяльності.

 Вчитель. Для того, щоб вивчити певний клас сполук, зрозуміти їх природу, місце серед інших речовин, процеси взаємоперетворення, треба вивчити хімічні властивості речовин. На сьогоднішньому уроці ви зможете експериментально доказати хімічні властивості основ.

 Навчальна проблема: Чи впливає склад основ на їх хімічні властивості?

 Вчитель. На це запитання ми зможемо відповісти, коли експериментальним шляхом дослідимо властивості основ. Згадуючи про те, що луги - „їдні” речовини повторимо, яких правил техніки безпеки треба дотримуватись, щоб з ними працювати.

 Повторення правил безпечної поведінки з лугами.

 

V. Засвоєння знань.

 1. Дія основ на індикатори.

 Наливаємо в три пробірки розчин натрій гідроксиду. Добавляємо в дві перші пробірки по краплині розчинів метилоранжу та фенол-фталеїну та змочуємо розчином натрій гідроксиду фіолетовий лакмус.

 Що спостерігаємо?

 Те ж саме проробляємо з розчином кальцій гідроксиду.

 Дані записуємо в таблицю.

 

індикатори	колір
	NaOH	Ca(OH)2
лакмус	синій	синій
метилоранж	жовтий	жовтий
фенол-фталеїн	малиновий	малиновий

 

Висновок.

 Вчитель. Зараз на моєму столі є три засоби для чищення: „Мистер Мускул”, „Ерш” для чищення газових плит, „Ерш” для чищення сантехнічних виробів. Як ви думаєте, який склад цих речовин, якщо на етикетках написано: „Одягніть гумові рукавички! Бережіть очі та шкіру! Бережіть від дітей”.

 Демонстрація.

Вчитель наливає в пробірки по 1 мл засобів.

І пробірка – „Мистер Мускул”;

ІІ пробірка – „Ерш” для чищення газових плит;

ІІІ пробірка - „Ерш” для чищення сантехнічних виробів.

 Вчитель бере лакмусовий папірець і досліджує склад речовин.

І пробірка – лакмус синій;

ІІ пробірка – лакмус синій;

ІІІ пробірка – лакмус червоний.

 Учні роблять висновок, що в І та ІІ пробірках речовини виготовлені на основі лугу, а в ІІ пробірці – на основі кислоти. Відхиляють пропозицію використовувати ці засоби одночасно, оскільки існує ймовірність взаємодії між їх складовими.

 

 2. Взаємодія лугів з кислотами.

  Лабораторна робота.

Використаємо луги, підфарбовані індикаторами з попереднього досліду. Обережно, краплями, доливаємо до натрій гідроксиду хлоридної кислоти до відновлення індикаторів. Аналогічно до кальцій гідроксиду доливатимемо сульфатної кислоти.

  NaOH + HCl = NaCl₂ + H₂O

  Ca(OH)₂ + H₂SO₄ = CaSO₄ + 2H₂O

Спостерігаємо:

Висновок:

 Вчитель: До якого типу відносяться реакції?

 Реакція між основою та кислотою з утворенням солі та води називається реакцією нейтралізації. Відноситься до реакцій обміну.

 

3. Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

 Демонстрація.

 Одержання карбон (IV) оксиду. До кальцій карбонату додаю розчин хлоридної кислоти, закриваю пробірку пробкою з газовивідною трубкою, кінець якої занурюю в підфарбований фенол-фталеїном розчин натрій гідроксиду:

   2NaOH + CO₂ → Na₂CO₃ + H₂O

Спостерігаємо:

Висновок:

 

4. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами.

 Лабораторна робота.

 а) Приготування Cu(OH)₂. Беремо купрум (ІІ) хлорид та діємо на нього розчином натрій гідроксиду. Отримуємо купрум (ІІ) гідроксид.

 б) Розливаємо в дві пробірки. В І пробірку доливаємо розчин хлоридної кислоти:

  Cu(OH)₂ + 2HCl → CuCl₂ + 2H₂O

В ІІ пробірку – розчину сульфатної кислоти:

  Cu(OH)₂ + H₂SO₄ → CuSO₄ + 2H₂O

Спостерігаємо:

Висновок:

5. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання.

 а) Приготування Cu(OH)₂. Готуємо купрум (ІІ) гідроксид таким же чином, як

     і в попередньому досліді.

б) Закріпимо пробірку похило у пробіркотримачі. Обережно нагріємо.

                                     t

  Cu(OH)₂ → CuO + H₂O

Спостерігаємо:

Висновок:

 Вчитель. Чи можемо ми тепер дати відповідь на наше проблемне питання?

 Учні роблять висновок, що саме наявність гідроксильної групи обумовлює певні властивості основ.

 

Схема

„Хімічні властивості розчинних у воді основ (лугів)”

                                             лакмус              синій

                    індикатор       фенол-фталеїн  малиновий

                                             метилоранж     жовтий

луг             +оксид неметалу          

n                                                    сіль + H₂O

Me (OH)_n        + кислота       

                                                                              сіль + H₂O

 

 

Схема

„Хімічні властивості нерозчинних у воді основ”

 

                                на індикатори     не діють

 

     нерозчинна         + кислота

       основа                                         сіль + H₂O

     Ме (ОН)_n              розклад

                                                           Me_mO_n + H₂O

 

VI. Закріплення знань.

1. Самостійна робота учнів.

Завдання: Використовуючи свої знання про властивості основ, знайдіть у наведеній таблиці літери, що відповідають правильним відповідям. Яке слово зашифроване? (основа)

 

Властивості основ	NaOH	Ca(OH)2	Cu(OH)2
Взаємодія з кислотами	О	Н	В
Взаємодія з кислотними оксидами	С	О	М
Розкладання під час нагрівання	Т	Р	А

 

 

 

2. Колективна робота в класі.

Завдання. Дано схеми реакцій. Запишіть рівняння реакцій, що відповідають даним схемам:

1. Cu → CuO → Cu(OH)₂ → CuSO₄
2. Ca → CaO → Ca(OH)₂ → CaCl₂

 

VIІ. Домашнє завдання.

 Вивчити § 35 до кінця, повт. § 29, 31 Н.М.Буринська

 № 14, ст.93 збірник задач і вправ з хімії О.Г.Ярошенко

 

VIІІ. Висновки уроку.

1. Луги взаємодіють з кислотами та кислотними оксидами з утворенням солі та води.
2. Нерозчинні у воді основи взаємодіють з кислотами з утворенням солі та води.
3. Реакція між основою та кислотою називається реакцією нейтралізації. Відноситься до реакції обміну.
4. Специфічною являється реакція розкладу нерозчинних основ при нагріванні на оксид та воду.