Календарне планування уроків біології людини у 8 класі
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних)
Календарне планування уроків біології людини у 8 класі
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних)
№ з/п |
Дата |
Корекція дати |
Тема уроку |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Вступ (2 години) |
Діяльність (уміння) |
Знання |
Ставлення |
|||||
1 |
|
|
Первинний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. |
виявляє ознаки: - біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах |
оперує термінами:- іосоціальна природа людини називає: - науки, які вивчають людину; пояснює:- місце людини в системі органічного світу; - особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності; характеризує: - методи дослідження організму людини |
висловлює судження: виявляє ставлення: - щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я |
||
2 |
|
|
Методи дослідження організму людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. |
|||||
ТЕМА 1. « Організм людини як біологічна система» (орієнтовно 7 годин) |
||||||||
3 |
|
|
Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини |
розпізнає: - органи та системи органів людини; - типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах); установлює взаємозв’язок: - між будовою тканин і виконуваними функціями; порівнює та зіставляє - органи й системи органів в організмі людини й інших організмах; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням |
оперує термінами: - тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуганазиває: - тканини, органи та фізіологічні системи організму людини; - частини рефлекторної дуги; характеризує: - клітинну будову організму людини;- тканини організму людини;- будову нейрона;- шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі; наводить приклади:- різновидів тканин; - органів, фізіологічних систем; пояснює:- відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму |
обґрунтовує судження: - про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему; робить висновок: - нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму
|
||
4 |
|
|
Тканини. Органи. Фізіологічні системи Лабораторне дослідження: ознайомлення з препаратами тканин людини. |
|||||
5 |
|
|
Поняття про механізми регуляції. Нервова регуляція. |
|||||
6 |
|
|
Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга. |
|||||
7 |
|
|
Гуморальна регуляція. Поняття про гормони. |
|||||
8 |
|
|
Імунна регуляція. |
|||||
9 |
|
|
Узагальнення знань з тем «Вступ», «Організм людини як біологічна система» |
|||||
ТЕМА 2. «Опора та рух» (орієнтовно 6 годин) |
||||||||
10 |
|
|
Значення опорно-рухової системи, її будова та функції.. Кістки, хрящі. З’єднання кісток. Лабораторні дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин; |
розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі): - скелет людини і ссавців.
застосовує знання для:
дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням |
оперує термінами:- скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія
називає:- частини опорно-рухової системи;- відділи скелета;- види кісток;- типи з’єднання кісток; - особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;- основні групи скелетних м’язів.характеризує: - вплив способу життя на утворення і розвиток скелета. наводить приклади: - статичної та динамічної роботи |
висловлює судження про: - роль рухової активності для збереження здоров’я; - вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів оцінює: - важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи |
||
11 |
|
|
Огляд будови скелета |
|||||
12 |
|
|
Функції і будова скелетних м’язів Основні групи скелетних м’язів. |
|||||
13 |
|
|
Робота м’язів. Втома м’язів. Основні групи скелетних м’язів. Лабораторні дослідження розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні; впливу ритму і навантаження на розвиток втоми. |
|||||
14 |
|
|
Розвиток опорно-рухової системи людини з віком. Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи. Профілактика порушень опорно-рухової системи. |
|||||
15 |
|
|
Проект (за вибором) Гіподинамія- ворог сучасної людини Рухова активність - основа фізичного здоров’я |
|||||
ТЕМА 3. Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини» (орієнтовно 3 години) |
||||||||
16 |
|
|
Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого. |
застосовує знання для: - аналізу харчового раціону; - складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму |
оперує термінами: - обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни називає: - компоненти їжі наводить приклади: - вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних) характеризує:
- склад харчових продуктів; - обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; - харчові й енергетичні потреби людини
пояснює: |
висловлює судження: - щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я; обґрунтовує удження: - про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;оцінює: - значення метаболізму для нормального функціонування організму;робить висновок: - про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту;усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про вітаміни |
||
17 |
|
|
Харчування та обмін речовин. Дослідницький практикум №1.Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла. |
|||||
18 |
|
|
Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини. Проект Збалансоване харчування. |
|||||
ТЕМА 4. Травлення (орієнтовно 6 годин) |
||||||||
19 |
|
|
Значення травлення. Система органів травлення. |
розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах): - елементи зовнішньої будови зубів; спостерігає та описує: - дію ферментів слини на крохмаль; застосовує знання для: - профілактики захворювань зубів; - профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь |
оперує термінами: - травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, всмоктування називає:- органи травної системи;- травні залози; - хвороби органів травлення; характеризує: - функції органів травлення; - будову та функції зубів;- процеси ковтання, травлення, всмоктування;
- регуляцію травлення;наводить приклади:- ферментів; |
висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я; усвідомлює: - значення профілактики захворювань травної системи; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про травлення (І. П. Павлов, О. М. Уголєв та ін.) |
||
20 |
|
|
Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування. Процес травлення у ротовій порожнині Лабораторні дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями) Дослідницький практикум№2 Дія ферментів слини на крохмаль. |
|||||
21 |
|
|
Процес травлення в шлунку і кишечнику. |
|||||
22 |
|
|
Регуляція травлення. |
|||||
23 |
|
|
Харчові розлади та їх запобігання.. |
|||||
24 |
|
|
Узагальнення знань по темі Обмін речовин» «Травлення» |
|||||
ТЕМА 5. Дихання (орієнтовно 5 годин) |
||||||||
25 |
|
|
Значення дихання. Система органів дихання. |
розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах): - газообмін у легенях і тканинах; встановлює взаємозв’язок: будови та функцій органів дихання;
застосовує знання для: |
оперує термінами:- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легеньназиває: - етапи дихання;- органи дихання; - хвороби органів дихання;характеризує: - процес утворення голосу та звуків мови;- процеси газообміну в легенях і тканинах;- процеси вдиху та видиху;- життєву ємність легень;- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;пояснює:- значення дихання;- вплив навколишнього середовища на дихальну систему |
висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я; усвідомлює: негативний вплив куріння на органи дихання |
||
26 |
|
|
Газообмін у легенях і тканинах. |
|||||
27 |
|
|
Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів. |
|||||
28 |
|
|
Профілактика захворювань дихальної системи. |
|||||
29 |
|
|
Контрольна робота №1 |
|||||
ТЕМА 6. Транспорт речовин (орієнтовно 8 годин) |
||||||||
30 |
|
|
Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа Лабораторні роботи: Мікроскопічна будова крові людини |
розпізнає (на малюнках, фотографіях): - органи кровообігу; - елементи будови серця; порівнює: будову артерій, вен і капілярів; - вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет; розрізняє: - види кровотеч;
спостерігає та описує:
- надання першої допомоги при кровотечах; - вимірювати пульс; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання малюнків біологічних об’єктів |
оперує термінами:- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, ртеріальний тиск, імунітет
називає:- склад внутрішнього середовища;- склад і функції крові, лімфи;- кровоносні судини;- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; - види імунітету;- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;характеризує:- плазму крові;- зсідання крові як захисну реакцію організму;
- будову та роботу серця;- серцевий цикл;- автоматію роботи серця; - будову кровоносних судин; - взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця; - значення лімфи, тканинної рідини;- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини; - правила надання першої допомоги при кровотечах |
висловлює судження: - про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз); - щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я; - про важливість імунізації населення; оцінює: - епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, П. Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов) |
||
31 |
|
|
Зсідання крові. Групи крові та переливання крові. |
|||||
32 |
|
|
Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.. Алергія. СНІД. |
|||||
33 |
|
|
Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця Лабораторні дослідження: вимірювання частоти серцевих скорочень Дослідницький практикум №3.Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня. |
|||||
34 |
|
|
Будова та функції кровоносних судин. Рух крові |
|||||
35 |
|
|
Кровотечі. |
|||||
36 |
|
|
Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. |
|||||
37 |
|
|
Узагальнення по темі « Транспорт речовин», «Дихання». |
|||||
ТЕМА 7. Виділення, терморегуляція (орієнтовно 4 години) |
||||||||
38 |
|
|
Виділення - важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи.
|
розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- складові нефрону; - органи сечовидільної системи, встановлює взаємозв’язок: між будовою і функціями шкіри застосовує знання для:
- профілактики захворювань сечовидільної системи; - запобігання теплового й сонячного удару; - надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару |
оперує термінами:- виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція називає:- органи виділення; - органи та функції сечовидільної системи;характеризує: - будову та функції нирок;- процес утворення сечі;- регуляцію сечовиділення;- роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;- чинники, що впливають на функції нирок;- негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок;- роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності;- роль шкіри в регуляції температури тіла; пояснює:- біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; - причини теплового й сонячного удару |
висловлює судження: - про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини; обґрунтовує судження: - про значення дотримання правил догляду за власною шкірою для збереження здоров’я; оцінює: - значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища |
||
39 |
|
|
Захворювання нирок та їх профілактика. |
|||||
40 |
|
|
Значення і будова шкіри. Терморегуляція. |
|||||
41 |
|
|
Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри та їх профілактика Проект: Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою профілактика. |
|||||
ТЕМА 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем, нервова система (орієнтовно 5 годин) |
||||||||
42 |
|
|
Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини. |
розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях): - елементи будови спинного мозку; - відділи головного мозку; застосовує знання для: - профілактики нервових захворювань; - дотримання режиму праці й відпочинку |
оперує термінами:- нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, соматична нервова система
називає: - компоненти центральної й периферичної нервової системи; - функції спинного мозку, головного мозку та його відділів, оматичної нервової системи, вегетативної нервової системи
|
висловлює судження: щодо значення нервової системи для: - забезпечення взаємозв’язку між органами й фізіологічними системами; - узгодження функцій організму зі змінами довкілля; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про нервову систему (І. П. Павлов, І. М. Сечєнов), у тому числі й українських (В. О. Бец) |
||
43 |
|
|
Спинний мозок Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).. |
|||||
44 |
|
|
Головний мозок. |
|||||
45 |
|
|
Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.
|
|||||
46 |
|
|
Профілактика захворювань нервової системи. |
|||||
ТЕМА 9. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем, сенсорні системи (орієнт. 7 годин) |
||||||||
47 |
|
|
Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова. |
розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях): - елементи будови ока, вуха встановлює взаємозв’язок: між будовою й функціями ока, вуха спостерігає: - сліпу пляму на сітківці; - акомодацію ока; - зміни слухової чутливості;
- температурну адаптацію рецепторів шкіри; |
оперує термінами: - сенсорні системи, органи чуття, рецептори називає: - основні сенсорні системи;
- складові частини аналізатора пояснює: - процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла |
оцінює: - значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем |
||
48 |
|
|
Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору. |
|||||
49 |
|
|
Сприйняття світла, кольору, простору Лабораторні дослідження:
визначення акомодації ока; |
|||||
50 |
|
|
Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. Лабораторні дослідження: вимірювання порога слухової чутливості |
|||||
51 |
|
|
Сенсорні системи смаку, нюху |
|||||
52 |
|
|
Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Дослідницький практикум №4 Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри. |
|||||
53 |
|
|
Узагальнення знань по темі «Сенсорні системи» |
|||||
ТЕМА 10. Вища нервова діяльність (орієнт. 7 годин) |
||||||||
54 |
|
|
Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи. Дослідницький практикум №5. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту |
розрізняє: - типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту; порівнює: - умовні й безумовні рефлекси; - першу і другу сигнальні системи; застосовує знання для: - дотримання правил розумової діяльності |
оперує термінами:- безумовний рефлекс, умовний рефлекс, мислення, мова, пам’ять називає:- нервові процеси (збудження, гальмування);- показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);- види сну; - причини біоритмів;наводить приклади: - умовних та безумовних рефлексів людини; - біоритмів людини;характеризує:- особливості вищої нервової діяльності людини; - інстинктивну та набуту поведінку людини;- види навчання, види пам’яті;пояснює:- значення другої сигнальної системи; - роль кори головного мозку в мисленні;- причини індивідуальних особливостей поведінки людини |
висловлює судження: - про значення пам’яті для інтелектуального розвитку людини;- щодо ролі самовиховання у формуванні особистості; - щодо впливу соціальних факторів на формування особистості; - про значення біоритмів і сну для повноцінного функціонування організму;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність (І. П. Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський та ін.) |
||
55 |
|
|
Умовні та безумовні рефлекси Лабораторне дослідження: визначення реакції зіниць на світло; |
|||||
56 |
|
|
Інстинкти. |
|||||
57 |
|
|
Мова. Мислення та свідомість. |
|||||
58 |
|
|
Навчання та пам’ять. Лабораторне дослідження: дослідження різних видів пам’яті |
|||||
59 |
|
|
Сон. Біоритми. |
|||||
60 |
|
|
Узагальнення по темі « Вища нервова діяльність» |
|||||
ТЕМА 11. Ендокринна система (орієнтовно 3 години) |
||||||||
61 |
|
|
Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції. |
застосовує знання для: |
оперує термінами:- ендокринна система, гормони, гомеостаз називає:- залози внутрішньої та змішаної секреції;- місце розта-шування ендокринних залоз в організмі людини; вплив гормонів на процеси обміну в організмі; пояснює:- роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз; - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;- |
висловлює судження: робить висновок: - про взаємодію регуляторних систем організму |
||
62 |
|
|
Профілактика захворювань ендокринної системи. Проект. Йод дефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика (або тематика за вибором учителя) |
|||||
63 |
|
|
Взаємодія регуляторних систем |
|||||
ТЕМА 12. Розмноження та розвиток людини (орієнтовно 7 годин) |
||||||||
64 |
|
|
Узагальнення «Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму.» |
порівнює: - будову чоловічої та жіночої статевих клітин;
застосовує знання для: |
оперує термінами:- ембріональний розвиток, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента називає:- функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини; - еріоди онтогенезу юдини;характеризує: - процес запліднення;- розвиток зародка і плода;- розвиток дитини після народження; - функції плаценти;- статеве дозрівання;- вікові періоди індивідуального розвитку людини;- особливості підліткового віку; |
висловлює судження: - про необхідність збереження репродуктивного здоров’я молоді; - про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки; обґрунтовує судження: - про вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода; оцінює: - значення дотримання особистої гігієни юнаками та дівчатами;
|
||
65 |
|
|
Контрольна робота №2 |
|||||
66 |
|
|
Будова та функції репродуктивної системи. |
|||||
67 |
|
|
Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл. |
|||||
68 |
|
|
Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції. |
|||||
69 |
|
|
Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я. |
|||||
70 |
|
|
Повторення вивченого. Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму |
|||||