Урок "Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. Практична робота «Вимірювання температури тіла в різних його ділянках»".

 Тема: Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача.

Практична робота «Вимірювання температури тіла в різних його ділянках».

 Мета: ознайомити учнів з роллю шкіри в обміні речовин і терморегуляції організму; сформулювати поняття  загартування організму, розкрити його фізіологічне значення; розвивати   навики роботи з додатковою літературою, творчі здібності,  спостережливість, увагу, вміння порівнювати та робити висновки; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення біології, виховувати почуття відповідальності, взаєморозуміння під час роботи в групах.

 

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань

 

Обладнання: таблиці «Будова шкіри», «Загартування», схема механізму терморегуляції, підручники, робочі зошити, додаткова література.

     

                                  Структура і основний зміст уроку.

 

I. Організаційний момент.

Учитель. Людина щаслива тоді, коли вона задоволена. Я сподіваюсь, що на сьогоднішньому уроці ми будемо щасливі, бо досягнемо головної мети – здобудемо знання й отримаємо  задоволення від роботи.

 

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1). Інтерактивна методика «Мозковий штурм».                                                                         

Запитання

- Пригадайте, що таке температура тіла. Наведіть приклади тварин, які мають сталу температуру тіла і  у яких вона залежить від температури навколишнього середовища.

(Складання схеми 1 «Організми»). 

                                                                                                           Схема 1.

                                                              Організми

                  

пойкілотермні                 гомойотермні

           (не здатні підтримувати                      (підтримують

температуру тіла на                                          температуру тіла на

 постійному рівні)                      відносно постійному рівні)

 

  (Учні наводять приклади  пойкілотермних і   гомойотермних організмів)

 

III. Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель. Людина, як всі ссавці, належить до гомойотермних організмів. В тілі людини в результаті дисиміляції утворюється велика кількість тепла. Проте людське тіло за звичайних умов ніколи не перегрівається. Його температура відносно стала (36,6 – 36,9⁰С).  У чому ж полягає механізм підтримання сталої температури тіла організму людини? На сьогоднішньому уроці ми дамо відповідь на це та інші запитання.

( Оголошення  теми, мети, очікуваних результатів.)

 

 

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

  1. Підтримка температури тіла.

1) Пояснення вчителя з наступним складанням схем 2, 3 «Терморегуляція», «Температура навколишнього середовища».

   Тепло – форма енергії, яка має важливе значення для існування живих систем.

Фізіологічна функція, яка забезпечує підтримання оптимальної для даного виду температури тіла в умовах зміни температури навколишнього середовища називається терморегуляцією.

  Схема 2

 

                Терморегуляція = утворення тепла + віддача тепла 

     (процеси           (шкіра, легені, органи

     дисиміляції)             сечовиділення)

 

Схема 3

 

                            Температура навколишнього середовища

                     

                    знижується                                                    підвищується

 - звуження судин шкіри;                        - розширення судин шкіри;

 - «гусяча шкіра»;                                                  - виділення поту

                 - скорочення гладеньких

   м’язів шкіри

 

 

 

2. Теплопродукція і тепловіддача.

            Теплопродукція залежить від інтенсивності обміну: у стані спокою людини вона невелика, під час роботи підвищується, інтенсивність обміну речовин (а отже, і теплопродукція) залежить від температури: на холоді вона вища, ніж у теплі.

Робота учнів з підручником і складання схеми 4 «Основні джерела віддачі тепла».

                                                                                                        Схема 4

 

                                 Основні джерела віддачі тепла

 

                шкіра органи дихання                        виділення травних             виведення  сечі та

           82 %      12 %                               соків  4,6 %                          екскрементів  1,3 %

 

 

       За місячну відпустку людина, яка проводила на пляжі по дві години на день, отримує достатню кількість сонячної енергії, щоб змусити горіти півватну лампочку впродовж року по п’ять з половиною годин на добу.

За добу людина виділяє стільки тепла, що його вистачить, щоб довести до кипіння 33 літри крижаної води.

 

 

3. Роль шкіри в терморегуляції.

1). Розповідь-пояснення учителя, бесіда, досліди,  розгляд іл.7.1. в підручнику і складання схем 5, 6 «Терморецептори», «Терморегуляція».

       Розгляньте шкіру тильного боку кисті руки спочатку без лупи, а потім крізь неї. Стисніть кисть у кулак. Що відбувається зі складками шкіри в ділянці суглоба? Яке значення цих складок?

       Відтягніть шкіру з тильного боку кисті й поясніть, яка властивість шкіри виявляється.                        

      Візьміть добре загострений олівець і обережно доторкніться вістрям до різних ділянок шкіри на тильній поверхні кисті біля суглоба між кистю і передпліччям. (Учні помічають, що дія вістря в одних місцях відчувається як дотик, у других – як укол, в третіх – як тепло або холод). Чим це пояснюється?

          Баланс між процесами теплоутворення і тепловіддачі регулює центр терморегуляції, розташований у проміжному мозку. Він пов'язаний із центром регуляції обміну речовин. Терморецептори  містяться в шкірі. Вони надсилають імпульси до центру терморегуляції, який здійснює корекцію температури тіла.                                                                                                                                                                                        

Схема 5

 

                                    Терморецептори (на 1 см²)

                       холодові                             теплові                                       

                       12 – 15                                    1 – 2                                                                                                   

 

                                                                                                                                        Схема 6

                                             Терморегуляція                                                                                                                                                                           

 нервова                                                           гуморальна

рецептори шкіри                                                       гормони щитоподібної та надниркових

                                                                          залоз (адреналін – звуження кровоносних

   гіпоталамус                                                                           судин, зменшення тепловіддачі)

 

 

гладенькі м’язи

          кровоносних судин

 

 

 

2). Повідомлення учня «Чи знаєте ви, що…».

 - Добові коливання температури тіла (в межах 0,5 – 2^О С)  залежать від способу життя  (у спокої і уві сні температура тіла знижується, за м’язової активності - підвищується).                      

- Найвищу температуру тіла мають глибоко розташовані органи і тканини з інтенсивною теплопродукцією: серце,  головний мозок, органи черевної порожнини і тазу. Найнижчу – тканини кінцівок.

- Температура тіла людини протягом доби коливається в межах 0,5 – 0,7 ^О С; знижується до 3 – 4 годин ранку і підвищується до 16 – 18 години вечора.

- Кожен із нас має здатність переносити певні коливання температури. Так, здорова людина протягом короткого часу може перенести температуру   + 160 ^ОС.             Температуру +104 ^О С вона зможе терпіти 26 хв, +93 ^О С – 33 хв,   +82 ^О С – 49 хв, а +71 ^О С  - 1 год. Мінімальна температура, за якої люди нетривалий час були на повітрі, складає – 88 ^О С.                                                  

 - Організм людини може витримувати нагрів до 44-45^О С. Відомий випадок, коли англійський лікар Блегден разом з друзями і собакою просиділи 45 хвилин у приміщенні, повітря якого мало температуру 126^О С. За цей час м'ясо у каструлі з водою, яку вони взяли з собою, встигло зваритися.

 

4. Порушення терморегуляції.

Робота в групах.

Повідомлення учнів - творчі групи звітують і презентують свої дослідження за зразком: 1) причини порушень; 2) їх основні ознаки; 3) перша допомога; 4) профілактика порушень:

 

             1 група – Захворювання шкіри та їх профілактика.

 2 група – Тепловий і сонячний удари.

 3 група -  Хімічні і термічні опіки. Обмороження.

 

5. Загартування організму.                                                                                                                                                                                                                                                                        Загартування – комплекс прийомів, направлених на підвищення функціональних  резервів організму та його опірності до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища.

 Повідомлення учнів, складання схеми 7 «Природні чинники загартування».

  

                                                                                                                            Схема 7.

 

                                 Природні чинники загартування

 

прогулянки на контрастні  купання     водні  сонячні повітряні

свіжому температури                                      процедури         ванни ванни

повітрі

 

   

Гігієнічні вимоги до загартування:

- регулярність процедур;

- поступове нарощування сили і тривалості процедур;

- урахування індивідуальних особливостей організму;

- постійний контроль за станом організму.

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків.

 

Практична робота № 7 «Вимірювання температури тіла»

 

Мета: навчитися вимірювати температуру тіла в різних його ділянках.

Обладнання й матеріали: термометр, зошити, підручники, інструктивні картки для виконання роботи.

 

                                                     Хід роботи.

1. Ознайомтесь із правилами користування термометром (за підручником або інструктивною карткою роботи).

2. Визначте температуру тіла. Результати запишіть в зошит.

3. Зробіть висновок, в якому вкажіть, чому температура різних ділянок тіла є різною.

 

VI.  Узагальнення і систематизація знань учнів.

 

  1) Заповніть таблицю «Правила загартування організму»:

 

Чинник загартування	Правила  загартування	Обгрунтування	Наслідки порушення правил

 

2)  Дайте відповідь на запитання:

 

- Чому багато хвороб людини супроводжується підвищенням температури тіла? Яке це має значення? Чи потрібно її знижувати?

- Після споживання спиртного в організмі виникає тепло. Чому в стані алкогольного сп’яніння людина на морозі замерзає швидше, ніж людина в тверезому стані?             

- Чому охолодження ніг викликає простудні захворювання, а охолодження рук – ні?

 

 - «Центр обморожень».

    Надай першу допомогу товаришеві, у якого «встановлені» ознаки III ступеня.

 

 - «На пляжі».

    Уяви, що ти з товаришем відпочиваєш на пляжі. Ти помітив, що він зблід, скаржиться на головний біль, шум у вухах. Що сталося? Надай першу допомогу товаришеві, обґрунтуй свої дії.

 

3)  Вправа «Зав’яжи вузлик» (складіть одне речення з одним з нових понять уроку).

 

VII. Підсумки  уроку.

 

VIII. Домашнє завдання.

1). Опрацювати  п. 41 в  підручнику.

2). Дати відповіді на контрольні запитання  в кінці п. 41.                                                                                                    3). Створити пам’ятку: «Як уникнути теплового  і сонячного ударів?»

4).  Завдання для допитливих: дати обґрунтовану відповідь на запитання:  Що станеться, якщо пошкодити рецептори шкіри?