Календарно-тематичне планування уроків із зарубіжної літератури для 11 класу на І і ІІ семестр. 2018-2019 навчальні роки. Планування згідно оновленої програми МОН України. Для загальноосвітніх навчальних закладів.
Державне підприємство України
Міжнародний дитячий центр «Артек»
Інноваційний освітній центр
«ПОГОДЖЕНО» Методист Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
«ЗАТВЕРДЖЕНО» Директор Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
Календарно-тематичне планування
занять зі світової літератури
для 11 класів
(35годин, 1 година на тиждень, 2 годин резерв)
За «Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів»
Рівень стандарту
(Доопрацьована та затверджена наказом № 1021 Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 р)
на 2018 / 2019 н.р.
Храпійчук Олени Миколаївни
Розглянуто на засіданні методичної ради
_________________________________________
_____________________________________________________________________
Протокол № ________ від «_____»__________________20_____ р.
Голова МР ____________________________________________________
(ПІБ, підпис)
м. Київ, 2018
ВСТУП
Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі
Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:
Освітні технології під час вивчення тем:
Світова література, 11 клас
І семестр
К-ть годин |
№ п/п заняття |
Розділи,теми занять |
Дата |
Примітки |
1 |
|
ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ |
|
|
|
1 |
Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність. |
|
|
3 |
|
ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ |
|
|
|
2 |
Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. |
|
|
|
3 |
Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина) |
|
|
|
4 |
Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (ІІ частина) |
|
|
5 |
|
МОДЕРНІЗМ |
|
|
|
5 |
Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). |
|
|
|
6 |
Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення».
|
|
|
|
7 |
Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940). «Майстер і Маргарита».
|
|
|
|
8 |
Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіали». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури. |
|
|
|
9 |
Морально-філософський зміст «єршалаїмських» розділів твору. Трагізм долі митця (майстра). Проблеми кохання й творчості. Засоби комічного (сатира, сарказм, пародія та ін.) й трагічного (гротеск, трансформація простору й часу та ін.).
|
|
|
8 |
|
ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. |
|
|
|
10 |
Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. |
|
|
|
11 |
Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». |
|
|
|
12 |
Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд). |
|
|
|
13 |
Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара». |
|
|
|
14 |
Срібна доба російської поезії: течії, здобутки, долі митців. Олександр Олександрович Блок (1880 – 1921). «Незнайома». |
|
|
|
15 |
Анна Андріївна Ахматова (А. А. Горенко, 1889 – 1966). Вірші (1-2 за вибором учителя). Поема «Реквієм». |
|
|
|
16 |
Володимир Володимирович Маяковський (1893 – 1930). «А ви могли б?..», «Послухайте!», «Борг Україні» |
|
|
|
17 |
Борис Леонідович Пастернак (1890 – 1960). «Гамлет», «У всьому хочу я дійти...», «Зимова ніч». |
|
|
ІІ семестр |
||||
2 |
|
АНТИУТОПІЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ |
|
|
|
18 |
Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники. |
|
|
|
19 |
Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя). |
|
|
3 |
|
ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ В ЛІТЕРАТУРІ XX СТ. |
|
|
|
20 |
Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти». |
|
|
|
21 |
Генріх Белль (1917 – 1985). «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». |
|
|
|
22 |
Пауль Целан (1920 – 1970). «Фуга смерті».
|
|
|
4 |
|
ЛЮДИНА ТА ПОШУКИ СЕНСУ ІСНУВАННЯ В ПРОЗІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. |
|
|
|
23 |
Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ ст. |
|
|
|
24 |
Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». |
|
|
|
25 |
Ґабріель Ґарсіа Маркес (1927 – 2014). «Стариган із крилами». |
|
|
|
26 |
Ясунарі Кавабата (1899 – 1972) . «Тисяча журавлів». |
|
|
4 |
|
ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ |
|
|
|
27 |
Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета). Жанрові новації (драма-притча, трагікомедія та ін.). Значення іронії, гротеcку у творах. |
|
|
|
28 |
Література постмодернізму Постмодернізм – одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. Постмодерністське мистецтво: елітарна й масова культура. |
|
|
|
29 |
Милорад Павич (1929 – 2009). «Скляний равлик». |
|
|
|
30 |
Хуліо Кортасар (1914 – 1984). «Менади».
|
|
|
3 |
|
СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ |
|
|
|
31 |
Загальна характеристика розвитку кримськотатарської літератури й культури. Таїр Халілов (нар. 1940 р.). «До останнього подиху». |
|
|
|
32 |
Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок». |
|
|
|
33 |
Маркус Френк Зузак (нар. 1975). «Крадійка книжок». |
|
|
Методист ________________ ___________