Календарно-тематичне планування уроків із зарубіжної літератури для 5 класу на І і ІІ семестр. 2018-2019 навчальні роки. Планування згідно оновленої програми МОН України. Для загальноосвітніх навчальних закладів.
Державне підприємство України
Міжнародний дитячий центр «Артек»
Інноваційний освітній центр
«ПОГОДЖЕНО» Методист Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
«ЗАТВЕРДЖЕНО» Директор Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
Календарно-тематичне планування
занять зі світової літератури
для 5 класів
(70 годин, 2 години на тиждень, 6 годин резерв)
За «Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів»
Рівень стандарту
(Доопрацьована та затверджена наказом № 804 Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017)
на 2018 / 2019 н.р.
Храпійчук Олени Миколаївни
Розглянуто на засіданні методичної ради
_________________________________________
_____________________________________________________________________
Протокол № ________ від «_____»__________________20_____ р.
Голова МР ____________________________________________________
(ПІБ, підпис)
м. Київ
ВСТУП
Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі
Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:
Освітні технології під час вивчення тем:
Світова література, 5 клас
І семестр
К-ть годин |
№ п/п заняття |
Розділи,теми занять |
Дата |
Примітки |
2 |
|
Вступ |
|
|
|
1 |
Художня література – духовна скарбниця людства. Роль книжки в сучасному житті. |
|
|
|
2 |
Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор. |
|
|
18 |
|
Казки народів світу |
|
|
|
3 |
Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їхні характерні ознаки. |
|
|
|
4 |
Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості. |
|
|
|
5 |
Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Повчальний зміст казки. |
|
|
|
6 |
Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). |
|
|
|
7 |
Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок. |
|
|
|
8 |
Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів. |
|
|
|
9 |
Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Утілення в образі Синдбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами. |
|
|
|
10-12 |
Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитеза. |
|
|
|
13-15 |
Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Система образів. Автор. |
|
|
|
16-17 |
Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді», «Снігова королева» (1 за вибором учителя). |
|
|
|
18-20 |
Оскар Уайльд (1854–1900). «Хлопчик-Зірка». Казкові персонажі, їхня характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя. |
|
|
8 |
|
Природа і людина |
|
|
|
21-22 |
Джон Кітс (1795–1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). |
|
|
|
23-24 |
Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі. |
|
|
|
25-26 |
Генріх Гейне (1797–1856). «Задзвени із глибини…». Утілення краси весняної природи у вірші. Зв’язок із фольклором (пісня). |
|
|
|
27-28 |
Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого. Зображення художніх образів, їхнє розкриття в подіях твору. |
|
|
8 |
|
Підсумки |
|
|
|
29-30 |
Повторення розділу «Казки народів світу» 1 частина. |
|
|
|
31-32 |
Повторення розділу «Казки народів світу» 2 частина. |
|
|
|
33-34 |
Повторення розділу «Природа і людина» 1 частина. |
|
|
|
35-36 |
Повторення розділу «Природа і людина» 2 частина. |
|
|
3 |
|
Резерв |
|
|
ІІ семестр
К-ть годин |
№ п/п заняття |
Розділи,теми занять |
Дата |
Примітки |
8 |
|
Світ дитинства |
|
|
|
1 |
Марк Твен (1835-1910). «Пригоди Тома Сойєра». Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.). |
|
|
|
2 |
Світ дорослих і світ дітей у повісті. |
|
|
|
3 |
Том Сойєр. Портрет |
|
|
|
4 |
Елеанор Портер (1868-1920). «Полліанна». |
|
|
|
5 |
Полліанна та її друзі. Портрет |
|
|
|
6 |
Художні засоби розкриття образу Полліанни. |
|
|
|
7-8 |
Утілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. |
|
|
7 |
|
Сила творчої уяви |
|
|
|
9 |
Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість, вірш |
|
|
|
10-11 |
Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги. |
|
|
|
12 |
Утілення сюжету повісті-казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.). |
|
|
|
13 |
Зв’язок книги «Аліса в Країні Див» із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. |
|
|
|
14-15 |
Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М. І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). |
|
|
7 |
|
Сучасна література. У колі добрих героїв |
|
|
|
16 |
Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». |
|
|
|
17 |
Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонки. Робота з текстом твору. |
|
|
|
18 |
Характеристика образу містера Вонки. Доброта і щирість головного героя. Характеристика образу Чарлі Бакета. |
|
|
|
19 |
Туве Янсон (1914-2001). «Капелюх чарівника». Чарівність художнього світу твору |
|
|
|
20 |
Персонажі повісті, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей. |
|
|
|
21 |
Маар П. «Що не день, то субота», Сучасні дитячі літературно-художні видання (журнали, газети тощо). |
|
|
2 |
|
Підсумки |
|
|
|
22-23 |
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. |
|
|
Методист ________________ ___________