Календарно-тематичне планування із зарубіжної літератури 7 клас
Календарно-тематичне планування уроків із зарубіжної літератури для 7 класу на І і ІІ семестр. 2018-2019 навчальні роки. Планування згідно оновленої програми МОН України. Для загальноосвітніх навчальних закладів.
Державне підприємство України
Міжнародний дитячий центр «Артек»
Інноваційний освітній центр
|
«ПОГОДЖЕНО» Методист Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
«ЗАТВЕРДЖЕНО» Директор Інноваційного освітнього центру
__________________________________ (ПІБ) _____________________________________________ (підпис) «______» __________________20____ р. |
Календарно-тематичне планування
занять зі світової літератури
для 7 класів
(70 годин, 2 години на тиждень, 6 годин резерв)
За «Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів»
Рівень стандарту
(Доопрацьована та затверджена наказом № 804 Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017)
на 2018 / 2019 н.р.
Храпійчук Олени Миколаївни
Розглянуто на засіданні методичної ради
_________________________________________
_____________________________________________________________________
Протокол № ________ від «_____»__________________20_____ р.
Голова МР ____________________________________________________
(ПІБ, підпис)
м. Київ
ВСТУП
Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі
Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:
- формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;
- ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики та сучасної);
- поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;
- формування читацької та мовленнєвої культури;
- розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;
- активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;
- формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;
- виховання любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;
- формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;
- розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;
- формування етичних уявлень та естетичних смаків;
- розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.
Освітні технології під час вивчення тем:
- Інтерактивне навчання
- Різнорівневе (диференційоване навчання)
- Проблемне навчання
- Технологія навчання в співпраці
- Ігрові технології навчання
- Гейміфікація
- Мобільне навчання(вring your own devices)
- Бріколаж
- Проектне навчання
Світова література, 7 клас
І семестр
|
К-ть годин |
№ п/п заняття |
Розділи,теми занять |
Дата |
Примітки |
|
2 |
|
Вступ |
|
|
|
|
1-2 |
Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. |
|
|
|
10 |
|
Билини і балади |
|
|
|
|
3 |
Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський). |
|
|
|
|
4 |
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. |
|
|
|
|
5 |
Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. Фольклорні балади. |
|
|
|
|
6 |
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя). |
|
|
|
|
7 |
«Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ. |
|
|
|
|
8 |
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда. |
|
|
|
|
9 |
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. |
|
|
|
|
10 |
Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі. |
|
|
|
|
11-12 |
Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору.
|
|
|
|
10 |
|
Історичне минуле в літературі |
|
|
|
|
13-15 |
Вальтер Скотт (1771–1832). «Айвенго» (огляд, 3-4 розділи за вибором учителя). |
|
|
|
|
16-17 |
Друга світова війна у європейській поезії (К. І. Галчинський («Лист із полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та ін.), А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»), Б. Ш. Окуджава («До побачення, хлопчики…») та інші – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя). |
|
|
|
|
18-19 |
Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. |
|
|
|
|
20-22 |
Василь Володимирович Биков (1924–2003). «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства. Гуманістичний зміст повісті. Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому. |
|
|
|
6 |
|
Духовне випробування людини |
|
|
|
|
23-24 |
Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Образи Бена і Деві, художні засоби їхнього створення. Віра у внутрішні можливості людини, подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей. |
|
|
|
|
25-27 |
Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…». Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син). |
|
|
|
|
28 |
Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам).
|
|
|
|
6 |
|
Підсумки |
|
|
|
|
29-30 |
«Билини і балади» |
|
|
|
|
31-32 |
«Історичне минуле в літературі» |
|
|
|
|
33-34 |
«Духовне випробування людини» |
|
|
ІІ семестр
|
К-ть годин |
№ п/п заняття |
Розділи,теми занять |
Дата |
Примітки |
|
8 |
|
Дружба і кохання |
|
|
|
|
1 |
Олександр Грін. «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. |
|
|
|
|
2 |
Основний конфлікт твору (Каперна – мрія) |
|
|
|
|
3 |
Ассоль і Грей |
|
|
|
|
4 |
Шолом-Алейхем «Пісня над піснями», Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (1 твір за вибором учителя й учнів) |
|
|
|
|
5 |
Шолом-Алейхем (1859–1916). «Пісня над піснями». Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах культури та долі єврейського народу. Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями». Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей. |
|
|
|
|
6 |
Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання. Р. Бернс. «Любов». Поетизація високого почуття, розкриття його сутності |
|
|
|
|
7 |
Г. Гейне. «Коли настав чудовий май…» |
|
|
|
|
8 |
К. М. Симонов. «Жди мене…» |
|
|
|
4 |
|
Літературний детектив |
|
|
|
|
9 |
Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. |
|
|
|
|
10 |
Едгар Аллан По. «Золотий жук». Е. А. По – засновник жанру детективу у світовій літературі. Захопливий сюжет повісті «Золотий жук». Особливості композиційної будови твору – «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних точок зору, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.) |
|
|
|
|
11 |
Артур Конан Дойл. «Записки про Шерлока Холмса» («Пістрява стрічка»). А. Конан Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах. Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка» |
|
|
|
|
12 |
Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей. Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості. |
|
|
|
4 |
|
Світова новела |
|
|
|
|
13 |
Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди (2-3 за вибором учителя). |
|
|
|
|
14 |
О. Генрі. «Дари волхвів». О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів» |
|
|
|
|
15 |
Герберт Джордж Уеллс. «Чарівна крамниця». Видатний англійський фантаст Г. Дж. Уеллс. Точка зору дорослого і дитини в новелі «Чарівна крамниця». «Дива» та їх сприйняття персонажами |
|
|
|
|
16 |
Рюноске Акутагава. «Павутинка». Майстер японської новели Р. Акутагава. Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі «Павутинка». Філософський зміст твору. Підтекст |
|
|
|
5 |
|
Сучасна література. Я і Світ. |
|
|
|
|
17 |
Айзек Азімов. «Фах». Роздуми про майбутнє людини і людства. |
|
|
|
|
18 |
Образ Джорджа Плейтена. Проблема духовної реалізації людини. Розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі |
|
|
|
|
19 |
Діана Вінн Джонс. «Мандрівний Замок Хаула» |
|
|
|
|
20 |
Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце». Тема «оживлення» книги у творі. |
|
|
|
|
21 |
Образ Меґі – дівчинки, котра любить читати. Її пригоди й духовне випробування. Поєднання уявного і реального світів. |
|
|
|
2 |
|
Підсумок |
|
|
|
|
22-23 |
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. |
|
|
Методист ___________ ___________
-
-
Дякую.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку