Календарно-тематичне планування навчального матеріалу з предмету «Біологія» 6 клас

Семестри

Загальна кількість навчальних годин

Кількість годин на тиждень

Кількість тем

І

32

2

3

ІІ

38

2

2

№

Назва теми

К-сть годин

Вступ

4

1

Клітина

9

2

Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

10

3

Рослини

9 (з 21)

№

Назва теми

К-сть годин

3

Рослини (продовження)

12 (з 21)

4

Різноманітність рослин

14

5

Гриби

10

Узагальнення

2

№ з\п

Дата за пл.

Дата факт.

                   Теми розділів та уроків

        Очікувані результати

                                                                                      І семестр      Вступ (4 год.)

1

Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.

розрізняє:

об’єкти живої природи;

Термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

2

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси.

3

Науки, що вивчають життя.

4

Методи біологічних досліджень організмів.

                                                                              Тема 1. Клітина (9 год.)

5

Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини.

розпізнає:

- на малюнках, фотографіях рослинну і тваринну клітини

Знає правила

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

Терміни:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Порівнює за підказками:

рослинну і тваринну клітину

6

Збільшувальні прилади.

7

Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

8

Загальний план будови клітини.

9

Будова рослинної клітини. Лабораторне дослідження: будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

10

Практична робота 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

11

Будова тваринної клітини.

12

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

13

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок з тем: «Вступ», «Клітина».

Тематична

                                        Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (10 год.)

14

Бактерії – найменші одноклітинні організми. Середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови.

 розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками, допоміжними картками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

Терміни:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

15

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Шкідливі бактерії.

16

Різноманітність бактерій, їх значення в житті людини.  Корисні бактерії. Представлення результатів міні-проектів: «Чому скисає молоко?», «Корисний йогурт».

17

Різноманітність бактерій, їх роль у природі

18

Одноклітинні організми.  Хламідомонада, діатомові водорості, (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

19

Евглена зелена, амеба (середовища існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини).

20

Інфузорія (середовище існування, процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини). Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій.

21

Паразитичні одноклітинні організми.

22

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Представлення результатів міні-проекту «Живі фільтри».

23

Контрольна робота № 1 з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

Тематична

                                                                                  Тема 3. Рослини (21 год.)

24

Рослина живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Описує за планом: ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини)

Розпізнає за малюнком: цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками: статеве й нестатеве розмноження;

установлює: біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує: значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

знає, як: розмножувати рослини; пророщувати насінини;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання: для догляду за рослинами

Терміни:рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід;

називає: умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин; умови, за яких відбувається фотосинтез; форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

характеризує: будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

25

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

26

Дихання рослин. Рухи рослин.

27

Будова рослини. Тканини рослин.

28

Будова рослини. Органи рослин.  Дослідницький практикум:  дослідження процесу росту вегетативних органів.

29

Корінь:будова,основні функції. Лабораторне дослідження будови кореня.

30

Кореневі системи. Видозміни кореня.

31

Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки.Дослідницький практикум: спостереження за розвитком пагона з бруньки.

32

Стебло – осьова частина пагона. Будова і функції стебла. Дослідницький практикум: транспорт речовин по рослині.

Тематична

                                                                 ІІ семестр      Тема 3. Рослини (продовження)

33

Листок – бічний орган пагона.

Демонстрування дослідів, що підтверджують випаровування води. Д/з: §28.

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

Терміни:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід;

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона

34

Внутрішня будова листка.

Демонстрування мікропрепаратів внутрішньої будови листка. Д/з: §29.

35

Видозміни пагона та його частин.

Лабораторне дослідження будови цибулини.

Д/з: §25,30; дослідницький практикум -   вегетативне розмноження рослин.

36

Розмноження рослин: статеве та нестатеве

Д/з: § 31

37

Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум :   вегетативне розмноження рослин.

Д/з: § 31

38

Квітка. Лабораторне дослідження будови квітки

Д/з: § 32; міні-проєкт (за вибором): квіти і комахи.

39

Запилення. Основні типи запилення.

Запліднення у покритонасінних рослин.

Д/з: § 33. Д/з: дослідницький практикум -   дослідження умов проростання насіння. 

40

Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

Д/з: § 34.

41

Насінина, її будова та значення. Лабораторне дослідження будови насінини. Дослідницький практикум: дослідження умов проростання насіння.

Д/з: § 35.

42

Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження будови плода.

Д/з: § 36.

43

Представлення результатів міні-проектів: «Листопад», «Квіти і комахи», «Рослини-мандрівники», «Рослини-хижаки».

Д/з: повт. § 30-36,44.

44

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Рослини».

Д/з: повт. § 30-36,44.

Тематична

                                                        Тема 4. Різноманітність рослин (14 год.)

45

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

Терміни:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних, іпокритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин .

46

Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).Д/з: § 38; міні-проєкт (на вибір): Як утворився торф і кам’яне вугілля?   Викопні рослини.

47

Мохи. Лабораторне дослідження будови моху.

Демонстрування   представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 39.

48

Хвощі, плауни.

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 40

49

Папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей. Представлення результатів міні-проектів: «Як утворився торф і кам’яне вугілля?», «Викопні рослини».

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 41.

50

Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин.

Демонстрування  представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 42.

51

Покритонасінні (Квіткові).

Демонстрування представників, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 43.

52

Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Д/з: повт. §§38-43.

Тематична

53

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Демонстрування

представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних).

Д/з: § 45.

54

Життєві форми рослин.

55

Практична робота 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Д/з: повт. § 44, 45.

56

Рослинні угруповання.

Демонстрування  представників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних). Д/з: § 46, с. 211-212

57

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

Д/з: повт. §§ 38-46. Підготовка до контрольної роботи

58

Контрольна робота  № 2 з теми «Різноманітність рослин».

Д/з: повт. §§ 38-46.

                                                                                    Тема 5. Гриби (10 год.)

59

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів грибів.

Д/з: §48; міні-проєкт: гриби у біосфері та житті людини.

порівнює  за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
-профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами;

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:

найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці,

плодового тіла;

- будову лишайників

60

Особливості живлення грибів. Поширення грибів

Д/з: §47.

61

Групи грибів: симбіотичні-мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження  будови шапинкових грибів.

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.  Д/з: §49.

62

Отруйні шапинкові гриби.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 50.

63

Їстівні шапинкові гриби

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій отруйних грибів. Д/з: § 51.

64

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних грибів.   Д/з: §§ 50-51.

65

Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі.

Демонстрування   живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, цвілевих грибів.   Д/з: § 52

66

Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини) гриби. Значення грибів у природі та житті людини. Представлення результатів міні-проєкту: гриби у біосфері та житті людини

Демонстрування  живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів. Д/з: § 53

67

Лишайники.

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій  лишайників. Д/з: § 54

68

Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Гриби».

повторення теми

Тематична

                                                                           Узагальнення (2 год.)

69-70

Будова та життєдіяльність організмі

Д/з: повт. будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I.Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Початковий

1

Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни.

2

Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні.

3

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ.

Середній

4

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні.

5

Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми.

6

Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі.

Достатній

7

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі.

8

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі.

9

Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі.

Високий

10

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми.

11

Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації.

12

Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності.

Початковий

  Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже     поверхові; відповіді на творчі завдання відсутні або мають велику кількість помилок.

Середній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей містять значну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значну кількість неточностей.

Достатній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей наведені в цілому правильні, відповіді на творчі завдання можуть допускати несуттєві помилки.

Високий

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на творчі теоретичні питання.