Календарно-тематичне планування уроків мистецтва, 9 клас

№

уроку

Дата

Тема уроку

Теоретичний матеріал для засвоєння

Твори для сприймання та інтерпретації

Домашнє завдання

1

Великі європейські стилі: античний, візантійський, романський, готичний, Ренесанс

Античний стиль (архітектура Давньої Греції та Еллади, класичні ордери). Візантійський стиль (мозаїка, іконопис, хрестово-купольний храм, іконостас).  

Романський стиль (лицарський замок, монастирський ансамбль, храм).

Готичний стиль (шпилясті собори, вітражі, рельєфні зображення, статуї, скульптури фантастичних тварин, рослинний орнамент, вівтарний живопис).

Ренесанс («людина є мірою всіх речей», система перспективи).

П: стиль, художній стиль, національний стиль, стиль митця, гуманізм, секуляризація.

Архітектура: Парфенон – храм Афіни Парфенос; Софійський собор. Константинополь (Стамбул);

Собор Паризької Богоматері;

Церква св. Марії, Німеччина;

Білгород-Дністровська фортеця;

Храм Святого Пантелеймона в  м. Галичі;  Кельнський собор. Німеччина; Дрезденський Цвінгер;

Собор будинку інвалідів у Парижі;

Живопис:

К. Брюллов. «Дівчина, яка збирає виноград»;

Дмитро Левицький. «Портрет Урсули Мнішек»; Т.Шевченко. «Катерина»;

Леонардо да Вінчі.  «Мадонна з малям  (Мадонна Літта)»;

Ікона «Покрова Богородиці» з портретом Богдана Хмельницького;

Дієго Веласкес. «Портрет інфанти Маргарити»; Ебенейзер Кроуфорд. «Вольфганг Амадей Моцарт і його батько Леопольд займаються музикою»; Ежен Делакруа. «Свобода, що веде народ»;

Скульптура: скульптурний портрет; «П’єта» («Оплакування Христа») .

Опрацювати

с. 6-9

Виконати практичне завд., с. 15

2

Великі європейські стилі: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Бароко (прагнення до величі й пишності, контрастності, просторового розмаху, виникнення опери, «король інструментів» - орган).

 Рококо (камерність і затишність приміщень).

Класицизм (розумність і гармонійність буття, французькі регулярні парки, віденська класична школа).

Романтизм (чуйне, тонке й глибоке вираження внутрішнього світу людини, фортепіано - інструмент для втілення емоційного світу людини, стиль митця).

Реалізм (життя – без ідеалізації й прикрашання).

Опрацювати

с. 9-14

3

Імпресіонізм.

Клод Моне, Едгар Дега, Альфред Сіслей, П’єр Огюст Ренуар, Каміль Піссарро, Берта Морізо.

«Художники їх не писали, а просто вистрілили по полотну з пістолета, зарядженого тюбиками з фарбою, після чого тільки поставили підпис на своїх шедеврах».

Краса миті, що вислизає. Відмова від контуру, дрібні, контрастні мазки. Відмова від чорних фарб. Фіксація швидкоплинних зорових відчуттів. Просторове (оптичне) змішування кольорів. Засновник літературного символізму – Поль Верлен. Французький композитор-імпресіоніст Клод Дебюссі. Французький скульптор Нового часу Огюст Роден.

СОМ:

Живопис:

Клод Моне. «Враження. Схід сонця»;

П’єр Огюст Ренуар. «Портрет актриси Жанни Самарі»; Каміль Піссарро. «Урожай»; Клод Моне: серія картин «Копиці сіна»,  «Венеція. Сутінки», «Прогулянка скелями Пурвіля», «Будинок Парламенту в Лондоні»; Іван Айвазовський. «Неаполітанська затока в місячну ніч»; Каміль Піссарро. «Острів Лакруа, Руан. Туман»; Олександр Мурашко. «Дівчина в червоному капелюсі»; П’єр Огюст Ренуар. «Дівчинка розчісує волосся»; Едгар Дега: «Зірка. Танцівниця на пуантах»; «Балетна школа»;  Жорж Сьорра. «Недільна прогулянка на острові Гранд-Жатт»; Поль Сіньяк. «Сосна в Сен-Тропе»; Поль Сезанн: «Натюрморт із драпіруванням, глечиком і фруктами», «Яблука й апельсини»; Вінсент Ван Гог: «Соняшники», «Чотири соняшники, що в’януть», «Зоряна ніч»; Поль Гоген. «Там храм».

Скульптура:

Огюст Роден: «Мислитель», «Собор»;  СММ: Клод Дебюссі. «Місячне сяйво», «Дівчина з волоссям кольору льону».

Опрацювати

с. 16-20

4

Музичний імпресіонізм, скульптура.

Опрацювати

с. 21-23

5

Постімпресіонізм. Краса миті, що вислиза

Опрацювати

с. 24-28

Виконати практичне завд., с. 29

6

Архітектура модерну

Декоративні мотиви, використання спіралеподібних ліній, багатство квіткового орнаменту. Різноманітні засоби декоративного оздоблення фасадів та інтер’єрів.

Віктор Орта , Анрі ван де Вельде, Ектор Гімар, Чарльз Макінтош,  Антоніо Гауді, Отто Вагнер, Йозеф Ольбріх,  Йозеф Гофман, Ернесто Базіле.

Поєднання «килимового» орнаментального тла й натуралістичної відчутності фігур і деталей, силуетність, використання великої колірної площини. Особлива плавність форм, витягнуті фігури, підкреслені контури, чіткі одноколірні поверхні. Алегоричні сюжети, сувора закономірність.

П: модерн, мозаїка, майоліка, консоль, літографія, кутюр’є.

СОМ:

Архітектура: Антоніо Гауді. Будинок Бальо, Парк Гуель, будинок Міла, палац Ель-Капріччо;

Отто Вагнер. Майоліковий будинок; Віктор Орта. Будинок Сольве; В.Городецький. Будинок з химерами; Живопис: Густав Клімт: «Поцілунок», «Дама з віялом», «Життя і Смерть»;

 Абрам Маневич. «Зимовий пейзаж»;

Графіка: Альфонс Муха. Афіші для Сари Бернар; Анрі ван де Вельде. Реклама продукту харчування «Тропон»;

Франц фон Штук. Афіша VII Міжнародної виставки сецесії в Мюнхені;

Коломан Мозер. Афіша ХІІІ виставки Віденської сецесії;

Обрі Бердслі: Чотири королеви і сер Ланселот, Битва красенів і красунь, Чорний капот;

Декоративне  мистецтво:

Еміль Галле. Лампа у вигляді гриба;

Луї Комфорт Тіффані. Настільна лампа; Луї Мажорель. Годинник;

Опрацювати

с. 30-33

7

Живопис модерну

Опрацювати

с. 34-37

8

Декоративна  вишуканість образів  модерну

Опрацювати

с. 38-40

Виконати практичне завд., с. 41

9

Модернізм –різноманіття новітніх течій

Василь Кандинський, Піт Мондріан, Казимир Малевич, Пабло Пікассо, Жорж Брак, Олександр Архипенко, Костянтин Бранкусі (Бринкуши), Іван Кавалерідзе, Давид Бурлюк, Карло Карра, Умберто Боччоні, Артюр Онеггер, Вільям ван Ален, Ле Корбюзьє, Сальвадор Далі, Едвард Мунк, Арнольд Шенберг, Анрі Матісс, Андре Дерен.

Радикальне оновлення мови мистецтва, відмова від канонів попередніх епох, відмова від реальних образів.

Комбінація безпредметних форм, чітка геометрич-на структура, доктрина «мистецтва чистої пластики».

Схематизація предметів, навмисне перекручування пропорцій і гостра лінійна ритміка, передача ритму і темпу руху, подрібнювання контурів форм всередині предметів, що рухаються. Сміливі геометричні форми, етнічні геометричні візерунки, багатство кольорів, щедрі орнаменти, розкіш, використання дорогих сучасних матеріалів. Сфера підсвідомості, що виявлялась у мріях, сновидіннях, галюцинаціях, раптових прозріннях. Живопис печалі, нещастя та страху, що пригнічують людство. Експресія, що виявлялася в деформації пропорцій і надто яскравій кольоровій гамі. Атональна музика. Зіставлення контрастних хроматичних площин; зведенням форми до простих контурів.

П: модернізм, авангардизм, абстракціонізм, кубізм, сюрреалізм, футуризм, експресіонізм, неопластицизм,  конструктивізм, фовізм, супрематизм, абстракція, контраст, нюанс, ар-деко, модулор, додекафонія, «мовоголос», «мовоспів», «мовомелодія», «марева».

СОМ.

Живопис: Пабло Пікассо. «Музиканти»;

Піт Мондріан. «Безпредметна композиція», «Бугі-вугі»;  Василь Кандинський. «Різнокольорове Коло»; Казимир Малевич. «Чорний квадрат»; Жорж Брак. «Португалець», «Музикант»; Пабло Пікассо. «Гітара»;  Хуан Гіс. «Фантомас»;

Пабло Пікассо. «Натюрморт»;  Давид Бурлюк. «В церкві»; Карло Карра. «Вершник»; Умберто Боччоні. « Сміх»; Рене Магрітт. «Терапевт»;

Сальвадор Далі. «Постійність пам’яті», «Невільничий ринок». Фрагмент з прихованим  портретом Вольтера», «Лебеді, що відображаються в слонах»; Едвард Мунк. «Крик»; Анрі Матісс. « Вигляд з вікна»; Андре Дерен. «Поворот дороги»;

Анрі Матісс: «Танець»;  «Музика»;

Скульптура:

Олександр Архипенко. «Та, що сидить»; Костянтин Бранкусі. «Білява Негритянка», Іван Кавалерідзе. «Пам’ятник Т.Г. Шевченку в Полтаві»; Умберто Боччоні. «Безперервність єдиних форм у просторі»,

Архітектура:  Вільям ван Ален. Крайслер Білдінг. Нью-Йорк; 

Ле Корбюзьє. Житловий  будинок. Марсель;

Сергій Серафімов  та ін. Будинок держпрому. Харків;

СММ:

Арнольд Шенберг. Три п’єси для фортепіано (ор. 11, фрагмент).

Арнольд Шенберг. Місячний П’єро. № 19 «Серенада».

Арнольд Шенберг. № 5 «Вальс Шопена»,

№ 6 «Мадонна».

Опрацювати

с. 42-46

10

Видатні живописці  модернізму

Опрацювати

с. 49-51, 54-55

Виконати практичне завд., с. 55

11

Музичне мистецтво та архітектура  модернізму

Опрацювати

с. 47-48, 51-53

12

Українські  митці

модернізму: у пошуках гармонії та краси

Андрій Коцка, Амедео Модільяні, Тетяна Яблонсь-ка,  Зінаїда Серебрякова, Микола Реріх, Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Пауль Гіндеміт, Сергій Прокоф’єв, Анрі Руссо, Ніко Піросмані (Піросманішвілі), Марія Приймаченко, Бела Бартока, Золтан Кодай, Микола Леонтович, Карл Орф, Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Яків Степовий, Ігор Стравінський, Ганна Собачко-Шостак, Михайло Білас, Георгій Нарбут.

Митці творили світлі життєві образи, оспівуючи красу природи, жіночу вроду, кохання. Тема «вічного і нетлінного» – любові, добра, людського щастя, надії. Жанри непрограмної музики – сюїта, концерт, поліфонічний цикл. Свідоме, навмисне спрощення художніх засобів, звернення до різно-манітних форм народної (селянської) та дитячої творчості, архаїчного та середньовічного мистецтва, творчості народів Африки, Америки, Океанії, Сходу. Оновлення засобів музичної виразності, джерела якого – у зразках народного мистецтва. П: неокласицизм, примітивізм, неофольклоризм, пльонтанізм.

СОМ:

Живопис:

Андрій Коцка. «Верховинка у червоній хустині»;

Амадео Модільяні. «Жоан Ебютерн»; Тетяна Яблонська. «Наречена»; Зінаїда Серебрякова. «За туалетом. Автопортрет»; Микола Реріх: «Північне Сяйво Шамбали»; «Воїн світла»; Адальберт Ерделі. «Літо в парку»; Йосип Бокшай. «Осінні дерева над озером Синевир»; 

Федір Манайло. «Гірська панорама»; Мікалоюс Чюрльоніс. «Соната сонця:  Алегро»; «Анданте»; «Фінал»; Анрі Руссо. «Тигр під час тропічної грози»; Ніко Піросмані:  «Рибалка серед скель»; «Олень і пейзаж»;

Марія Приймаченко. «Гороховий звір»;

Графіка: Микола Реріх. Ескізи костюмів до балетів І. Стравінського: «Весна священна»; «Жар-птиця»;  Георгій Нарбут. «Українська абетка»;

Текстиль: Михайло Білас. «Гуцульське весілля» (центральна частина триптиха). Гобелен.

СММ:

Пауль Гіндеміт. Симфонія «Гармонія світу» (фрагменти на вибір). Сергій Прокоф’єв. «Класична симфонія».  І ч.; «Щедрик». Обробка Миколи Леонтовича; Ігор Стравінський. «Жар-птиця», «Весна священна» (фрагменти на вибір).

Опрацювати

с. 56-57, 60-61, 65-66

13

Гармонія та краса модернізму в музичному мистецтві.

Опрацювати

с. 58-59, 61-64

14

Епоха постмодернізму

Олександр Колдер, Енді Воргол, Марсель Дюшан, Клас Олденбург, Наум Габо, Хуліо Ле Парк, Жан Тенглі, Нікі де Сен-Фалль, Віктор Вазарелі, Джексон Поллок, Марина Абрамович, Йозеф Бойс, Джеймс Стерлінг, Альфред Шнітке, Євген Станкович, ВікторЗарецький, Говард Беренс, Айріс Скотт, Роб Гонсалвес.

Стрімкий розвиток технічного прогресу, засобів масової комунікації, безперервне зростання кількості інформації в суспільстві. Людина  відкрита до всього, але ж сприймає все як знаки, інколи навіть не намагаючись осягнути сутність явищ. Свобода творця і відсутність обмежень для самовираження. Завдяки зміні оточення змінюється і сприйняття об’єкта. Поп-арт звів у ранг твору мистецтва звичайні побутові предмети з повсяк-денного навколишнього світу. «Зацікавлювати глядача, виводити його зі стану остраху, розслабляти», «змушу-вати його брати участь», «розвивати в нього сильну здатність до уяви і дії». В результаті тривалого розгля-дання творів оп-арту має виникати особливий візуальний ефект руху елементів композиції, динаміки. Створення художньо-смислового простору, що дозволяє актуалі-зувати смисли та почуття, недоступні в буденності; глядач стає активним учасником, а не спостерігачем.

П: постмодернізм, дадаїзм, реди-мейд (ready-made), поп-арт, кінетичне мистецтво, поп-арт, абстрактний експресіонізм, «дріппінг», інсталяція, перфоманс, хепенінг, енвайронмент, флеш-моб, арт-моб, електронна музика.

СОМ:

Енді Воргол. «Бітлз» (поп-арт); Макс Ернст. «Імператор Убю» (дадаїзм); Марсель Дюшан. «Колесо велосипеда»;

Енді Воргол. «Чотири Мерилін» (поп-арт); Джексон Поллок. «Сині стовпи»; Ганс Гофман. «Рівнодення»;

Кліффорд Стілл. «Onement VI»; Віктор Зарецький. «Поцілунок», «Солдатка»,  Віктор Зарецький, Майя Зарецька-Григор’єва. «Оксамитова ніч. Духи кохання»;

Фрагмент пейзажу Говарда Беренса; Айріс Скот. «Собака в бризках води»; Роб Гонсалвес.«Плавання на заході сонця»;

Скульптура:

Клас Олденбург. «Ложка і вишенька»;

Клас Олденбург і Казі ван Брюгген. «Бандмінтонний воланчик» (поп-арт); Олександр Колдер. «Рухливий

абстрактний об’єкт»; Наум Габо. «Прозора варіація на сферичну тему»; Жан Тенглі та Нікі де Сен-Фалль. «Фонтан Стравінського»; Дерек Хаггер. «Колібрі»;

 Ентоні Хоув. «Кінетична скульптура»; Хуліо Ле Парк: «Кінетична скульптура в музеї BMW», «Червона сфера»;

Інсталяції: «Арка в пам’ять про великого Клода Моне»; «Парасольки, що літають у повітрі»; Джин Шин. «Звукова хвиля»;

Архітектура:  Джеймс Стерлінг. Будинок художньої галереї в Штуттгарті;

СММ:

Альфред Шнітке. «Сюїта у старовинному стилі».;

 Євген Станкович. «Симфонієта». Слухання та виконання пісні «HAPPY NEW YEAR (З НОВИМ РОКОМ)»

Автори Бенні Андерсон, Бьорн Ульвеус.

Опрацювати

с. 68-73

15

Художні явища мистецтва постмодернізму

Опрацювати

с. 74 -78

№

уроку

Дата

Тема уроку

Теоретичний матеріал для засвоєння

Твори для сприймання та інтерпретації

Домашнє завдання

16

Історія виникнення кінематографа

Ідея відтворення рухомого зображення. Ігровий (художній) кінематограф.

Документальний (неігровий) кінематограф. Анімація, чи мультиплікація. Звук − засіб художньої виразності в кіно, «емоційний підсилювач».

П: кінематограф, стереофільм, саунд-дизайнери, звуковий монтаж.

Луї та Огюст Люм’єри, Жорж Мельєс, Чарлі Чаплін, Макс Ліндер, Віра Холодна, Борис Лятошинський, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Володимир Бистряков, Волт Дісней

СОМ:

СММ: Селін Діон. My Heart Will Go On (з к/ф «Титанік»);

Джакомо Пуччіні. Опера «Чіо-Чіо-сан». Арія Чіо-Чіо-сан у виконанні Соломії Крушельницької.

Пісня з кінофільму «Шербурзькі парасольки».

Кінофільми: «Политий поливальник», «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота»; Жорж Мельєс «Подорож на Місяць»;

 «Неймовірна подорож»;

«Титанік» (реж. Джеймс Кемерон).

Мультфільм «Фантазія» (реж. Джеймс Елгар та ін., фрагмент).

Опрацювати

с. 85-88

Виконати практичне завд., с. 95

17

Звукове оформлення фільмів різних періодів

Опрацювати

с. 89-95

18

Засоби виразності  у кінематографі (грим, костюми, декорації)

Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Джонні Депп, Гвінет Пелтроу,  Едді Мерфі, Елізабет Тейлор, Олег Борисов, Маргарита Криницина

Мистецтво кіно синтетичне за своєю природою. Зйомка різних планів. Створення фільму – це копітка праця людей багатьох професій.

П: монтаж, ракурс, спецефекти, хромакей, аніматроніка,

Афіша та кадри з кінофільму «Віднесені вітром»;

Джонні Депп у кінофільмі «Аліса

в Країні Чудес»;

Гвінет Пелтроу в кінофільмі «Кохання зле»;

Дмитро Йосипов у кінофільмі «Пригоди Буратіно»;

Едді Мерфі в кінофільмі «Божевільний професор»;

Елізабет Тейлор у кінофільмі «Клеопатра»; Олег Борисов і Маргарита Криницина в кінофільмі «За двома зайцями»;

Кадр із кінофільмів «У бій ідуть одні “старики”» (реж. Леонід Биков); «Д’Артаньян і три мушкетери» (реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич);

Елементи декорацій: з кінофільму «Дюна» (реж. Девід Лінч); з кінофільму «2001 рік: Космічна одіссея» (реж. Стенлі Кубрик);

Хоббітон з кінофільму «Володар перснів» (реж. Пітер Джексон); Космопорт із кінофільму «Зоряні війни» (реж. Джордж Лукас).

Опрацювати

с. 96-101

19

Цифрові технології у створенні сучасних кінофільмів

Опрацювати

с. 102-105

20

Жанри кіно

Режисери: Жан-Люк Годар, Люк Бессон, Жан-П’єр Жене, Франсуа Озон; П’єр Паоло Пазоліні , Федеріко Фелліні, Бернардо Бертолуччі, Лукіно Вісконті, Мікеланджело Антоніоні, Роберто Беніньї; Сергій Параджанов, Олександр Довжен-ко, Юрій Іллєнко, Кіра Муратова; Волт Дісней (аніматор); Джеймс Кемерон, Стівен Спілберг, Стенлі Кубрик; Андрій Тарковський, Марк Захаров; Рамеш Сіппі, Акіра Куросава, Тедзука Осаму (аніматор), Актори: Луї де Фюнес, Жан Рено, Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо, П’єр Рішар, Одрі Тоту, Софі Марсо, Крістіан Клав’є, Матьє Кассовітц; Софі Лорен, Джина Лолобрід-жида, Марчелло Мастроянні, Адріано Челентано; Ада Роговцева, Богдан Ступка, Наталія та Ольга Сумські; Євген Леонов, Фаїна Раневська,  Микола Яковченко, Раїса Недашківська; Тосіро Міфуне.

У кінематографі немає єдиного загальноприй-нятого набору жанрів, за яким можна було б точно класифікувати всі кінотвори. У кіно найважливі-шою є правдоподібність гри. «Внутрішнє існува-ння» – це красномовний професійний термін на позначення акторської техніки. У кожного видат-ного режисера є «риси власного стилю». Фран-цузьке кіномистецтво є одним з найповаж-ніших у світі. Італійський кінематограф завжди був само-бутнім і неповторним. Самобутнім і неповторним явищем українського кінематографа є поетичне кіно. Амер. кінематограф  - видовищність. Індійська кіноіндустрія є найбільшою у світі кінофабрикою. Азійський кінематограф  просякну-тий національною культурою і самобутністю.

П: актор, режисер, режисер-постановник, кінооператор, звукорежисер, кіно продюсер, відеоролики (трейлери).

 СОМ:

СММ:

Кадри з кінофільмів:  «Соляріс» (реж. Андрій Тарковський);  «Звичайне диво» (реж. Марк Захаров);

«Безодня»;  «Термінатор» (реж. Джеймс Кемерон);

 «Індіана Джонс» (реж. Стівен Спілберг);

 «Шербурзькі парасольки» (реж. Жак Демі);  «Амелі» (реж. Жан-П’єр Жене);

Нагороди кінофестивалів та кінопремій:

статуетка «Оскар»;

Золота пальмова гілка

Каннського кінофестивалю;

Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю; Скіфський олень кінофестивалю «Молодість»; Золота маска Британської кіноакадемії;

 Золотий глобус Голлівудської асоціації іноземної преси;

Золотий лев Венеційського кінофестивалю.

Опрацювати

с. 106-109

21

Французьке та італійське кіномистецтво

Опрацювати

с. 110- 111

22

Українське кіно

Опрацювати

с. 112-114

23

Американський кінематограф

Опрацювати

с. 115-118

24

Індійський та азійський кінематограф

Опрацювати

с. 119-122

25

Художні течії і напрямки в кінематографі

Луї Деллюк, Жермен Дюлак, Анрі Шомет, Ежен Деслав, Абель Ганс, Люїс Бунюель, Роберт Віне, Роберто Росселіні, Вітторіо де Сіка, Лукіно Вісконті, Анна Маньяні, Едуардо де Філіппо, Тото.

В кіно можливі пошуки, які перетворять його в більш високе мистецтво. Ідея «чистого кіно». До кіномистецтва залучалися авторитети мистецького авангарду. Проголосивши принцип достовірності, режисери вийшли зі знімальних павільйонів. Фільми знімали з натури. Головне - правдиве відтворення сучасної дійсності, цікавість до народного життя, долі простої людини, певний ступінь документалізму.

П: кіноімпресіонізм, неореалізм

СОМ:

Фернан Леже «Механічний балет»;

Жермен Дюлак. «Запрошення до подорожі», «Платівка № 927», «Арабеска»;

 Афіші до фільму «Кабінет доктора

Калігарі»

СММ: Артюр Онеггер. Пасифік 231.

Кінофільми «Механічний балет»

 (реж. Фернан Леже, фрагмент),

 «Марш машин» (реж. Ежен Деслав),

 «Антракт» (реж. Рене Клер, за бажання).

Опрацювати

с. 123-125

26

Художні течії і напрямки в кінематографі

Опрацювати запитання на

с. 127

27

Телебачення як засіб масової інформації  

Кінематограф, телебачення, відео належать до екранних видів мистецтва. Вони синтетичні – аудіовізуальні, тому що ми сприймаємо їх водночас слухом і зором. Телебачення є могутнім засобом  масової інформації, один з основних засобів зв’язку.

 Звук на телебаченні є дуже важливим художньо-виразовим засобом. Шуми стають потужним виразовим засобом у відтворенні навколишнього світу. Тісний взаємозв’язок окремих аудіо та відеоелементів народжує цілісний

зображально-звуковий образ екранного мистецтва. Складовою сучасного телебачення є телевізійне кіно:

анімаційні,

неігрові та ігрові

короткометражні фільми,

телевізійні фільми,

серіали.

 Телебачення орієнтується на виробництво різноманітних розважальних передач.

П: передача (телепередача), програма на телебаченні, телебачення, дизайн, інтер’єр, відеокліпи (відеоролики), телевізійна реклама, музичні відеокліпи, сюжетні відеокліпи, телеміст, телешоу, реаліті-шоу, талант-шоу.

СММ:

Слухання пісні «О пані вчителько», вірші та музика Михайла Ровенка.

СОМ:

Засоби теле-радіотрансляції, інтер’єр

телестудій, дизайн телестудій, заставки

телепередач, кадри з телепередач.

Кадри з телесеріалів: «Гра престолів»; «Слуга народу», Друзі», «Гостя з майбутнього».

Фрагменти рекламних відеороликів.

Кадри з відеокліпів: Жизель Ноулз Бейонсе, гурту «ВВ».

Кадри з телешоу:  «За живе»;  «Все буде добре».

Заставка шоу «Україна має талант».

Опрацювати

с. 128-130

28

Засоби художньої  виразності  у телебаченні

Опрацювати

с. 130- 134

29

Мистецтво реклами та відеокліпів

Опрацювати

с. 135- 136

30

Жанри телебачення

Опрацювати

с. 137-139

31

Обєкти культурної спадщини 

«Без минулого нема майбутнього». Національна культурна спадщина. Шедеври людського генія занесені до списку ЮНЕСКО, щоб уберегти їх для нащадків. За допомогою QR-коду відвідувач (відвідувачка) може отримати набагато більш цікаву та насичену інформацію. Із застосуванням електронних гідів, QR-кодів з’явилася можливість влаштовувати

різноманітні інтелектуальні змагання, проводити тематичні екскурсії за сценарієм.

П: ЮНЕСКО, віртуальні музеї та експозиції, мультимедійні технології, сенсорні інформаційні кіоски, електронний гід (аудіогід), QR-код (від англ. quick response – «швидкий відгук»), інтерактивні системи.

СОМ: Давид Тенерс Молодший. Ерцгерцог Леопольд Вільям у його галереї в Брюсселі; Арт-проекти: Ван Гог. Полотна, що ожили; Від Моне до Сезанна. Французькі імпресіоністи.

СММ: за вибором вчителя.

Фото: Об’єкти національної культурної спадщини України: Києво-Печерська лавра у м. Києві; історичний центр м. Львова; Чернівецький національний університет ім.  Ю. Федьковича; Херсонес Таврійський; Дерев’яні церкви Карпатського регіону: церква Архангела Михаїла, с. Ужок Закарпатської обл.; церква Св. Юра, м. Дрогобич Львівської обл.; Фасад Лувру; Венера Милосська; інтер’єр Лувру; Прадо, Ермітаж;  Національний художній музей України; Цвінгер. Дрезденська картинна галерея; Інтер’єр Галереї Уффіці; Національний художній музей, Осака, Японія; Королівський музей Онтаріо, Канада; Музей Сумайя, Мехіко; Музей Гуггенгайма в Більбао, Іспанія;

Опрацювати

с. 140-144

32

Форми збереження  та популяризації культурної спадщини

Опрацювати

с. 145-153

33

Нові форми існування відомих творів

Розвиток кінематографа й телебачення сприяв популяризації творів різних видів мистецтва. Інтернет є потужним засобом впливу в сучасному медіапросторі. Мистецтво – це духовний, емоційний, ціннісний досвід людства.

П: екранізація, оригінальні екранні твори, меценат.

СММ: Слухання пісні «Україна – це ми».

Муз. Ніколо Петраша,  вірші Юрія Рибчинського.

СОМ: Фото: Інтер’єр театру La Scala;

кадр з опери Джузеппе Верді «Симон Бокканегра»; Кадри з мюзиклів:  «Містер Ікс»;  «Ісус Христос – суперзірка»; Кадри з екранізацій: «Наталка Полтавка»;  «Запорожець за Дунаєм»;

Кадри з анімаційних творів: балету-мультфільму «Лускунчик»; опери-мультфільму «Снігуронька»;

Кадри з кіномюзиклів: «Вечори на хуторі біля Диканьки»; «Сорочинський ярмарок»;

 Відеофрагмент з балету «Лебедине озеро»;

Фрагмент Шоу «Симфонія вогнів»; Музичні фонтани: у м. Вінниці; у м. Празі;

Опрацювати

с. 154-161

34

Перевіряємо свої досягнення.

Підсумковий урок.

с. 164-165