Календарно-тематичне планування уроків на І семестр
з української мови та читання (5год/тижд.)
до підручника Іваниця Г.А.
№ |
Тема уроку |
Дата |
Примітки |
|
ТЕМА: Зміни / Мова. Мовлення |
||||
Мова. Усне і писемне мовлення. Одиниці мови: текст, речення, слово |
||||
1 |
Мова — найважливіший засіб порозуміння між людьми. Мовлення — це спілкування людей за допомогою мови. Розповідати, запитувати, обмінюватись думками, висловлювати почуття можна усно і письмово. |
01.09 |
|
|
2 |
Важливо вміти читати і писати, дотримуючись мовних норм, точно вживати слова, використовувати звертання. Бути ввічливими! |
02.09 |
|
|
3 |
Книга як джерело знань. Мета читання (розважитися, отримати інформацію). Назва книжки. Елементи книжки: обкладинка, титульна сторінка, ілюстрації. Катерина Єгорушкіна |
05.09 |
|
|
4 |
Текст — об’єднані за змістом у логічній послідовності речення. До тексту можна дібрати заголовок Діалог — ланцюжок послідовних висловлювань. Під час діалогу співрозмовники обмінюються репліками |
06.09 |
|
|
5 |
Розвиток зв’язного мовлення. Складання розповіді за ілюстрацією і запитаннями. |
07.09 |
|
|
6 |
Речення — це одне чи кілька слів, що виражають завершену думку. Усі слова в реченні пов’язані між собою. За метою висловлювання всі речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні |
08.09 |
|
|
7 |
Кожна мова має свій словник, що постійно розвивається. У мові з’являються слова на позначення нових понять, а інші слова виходять з ужитку |
09.09 |
|
|
Одиниці мови: звук, буква, склад. Український алфавіт. Уживання великої та малої літери |
||||
8 |
Мовні звуки — це звуки, які утворює людина за допомогою артикуляційного апарату |
12.09 |
|
|
9 |
Алфавіт — це розміщені в певному порядку букви, що передають на письмі звуки мови. Знання алфавіту допомагає швидко знаходити потрібні слова в словниках, енциклопедіях тощо |
13.09 |
|
|
10 |
Робота з дитячою книжкою, вірші Оксана Кротюк «Мавпенятко», «Єноти», «Ігри» |
14.09 |
|
|
11 |
Склад — частина слова, що вимовляється одним поштовхом повітря. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків |
15.09 |
|
|
Голосні та приголосні звуки, позначення їх буквами |
||||
12 |
Наголос – це виділення голосом у слові голосного звука і складу |
16.09 |
|
|
13 |
Приголосні звуки, позначення їх буквами. Дзвінкі і глухі приголосні.
|
19.09 |
|
|
14 |
Скоромовки — це жартівливі вислови для швидкої вимови, що допомагають розвивати виразне мовлення Вірш напам’ять «Пелікан» (с.19 Хрестоматія) |
20.09 |
|
|
15 |
Розвиток зв’язного мовлення. Складання розповіді за опорними висловами. |
21.09 |
|
|
16 |
М’який подовжений приголосний один звук на письмі позначають дві однакові букви: знання (зна-ння, знан-ня) Одна буква щ завжди позначає два звуки [шч]! Вірш напам’ять с.25 підр. |
22.09 |
|
|
17 |
Апостроф |
23.09 |
|
|
18 |
При переносі буквосполученням «дж», «дз» розривати не можна! Важливо правильно артикулювати слова зі звуками [ф] та [хв] |
26.09 |
|
|
19 |
Артикуляція слова зі звуками ф, хф |
27.09 |
|
|
20 |
Робота з дитячою книгою Наталка Малетич «Парасолька» |
28.09 |
|
|
ТЕМА: Способи пізнання / Монологічне та діалогічне мовлення |
||||
Монологічне та діалогічне мовлення |
||||
21 |
Приклади монологічного та діалогічного мовлення |
29.09 |
|
|
22 |
Монологічне мовлення та його приклади |
30.09 |
|
|
23 |
Монологічне мовлення – розповідь «Осіння пригода» |
03.10 |
|
|
24 |
Текст. Структура тексту. Встановлення зв’язку між реченнями в тексті |
04.10 |
|
|
25 |
Розвиток зв’язного мовлення. «Чорнобривці — символ України». |
05.10 |
|
|
26 |
Оповідач, автор, розмова. |
06.10 |
|
|
27 |
Висловлювання розрізняють залежно від мети: розповісти, описати ознаки, довести чи пояснити твердження. |
07.10 |
|
|
Текст-розповідь. Текст-опис. Текст-міркування |
||||
28 |
Текст-розповідь — це повідомлення про якісь послідовні події, що розгортаються в часі |
10.10 |
|
29 |
Зміна послідовності подій в тексті-розповіді зруйнує текст або утворить інший текст-розповідь |
11.10 |
|
30 |
Робота з дитячою книгою Галина Малик «Чому папуга не навчився розмовляти» |
12.10 |
|
31 |
Зміна послідовності фрагментів у тексті-описі не зруйнує зміст тексту |
13.10 |
|
32 |
Тексти за метою висловлювання |
14.10 |
|
33 |
Текст-міркування |
17.10 |
|
34 |
Легенди і перекази — жанри усної народної творчості. В легендах переважає неймовірне, фантастичне, незвичайне в поєднанні з реальним |
18.10 |
|
35 |
Розвиток зв’язного мовлення. Опис білочки за малюнком. Аудіювання |
19.10 |
|
Монолог. Діалог. Оформлення на письмі. Види інформації. Перетворення інформації |
|||
36 |
Монолог — зв’язне висловлення однієї особи, що звертається до аудиторії, розрахований на слухача |
20.10 |
|
37 |
Спільне і відмінні риси у тексті-розповіді і тексті-описі |
21.10 |
|
38 |
Зв’язок між заголовком і змістом тексту. Автор і оповідач |
31.10 |
|
39 |
Персонажі (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції) |
01.11 |
|
40 |
Робота з дитячою книгою Сашко Дем’янський «Кого беруть у космонавти» Списування |
02.11 |
|
ТЕМА: Територія / Слово. Значення слова. Форма слова |
|||
Слово. Значення слова. Форма слова |
|||
41 |
Слово є однією з основних одиниць мови. Слово озвучуємо і пишемо, кожне слово має значення Вірш на пам’ять «Облітав журавель». |
03.11 |
|
42 |
Значення слова — це відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії) |
04.11 |
|
43 |
Українська мова складається зі слів, створених нашими предками, і слів, запозичених із мов інших народів. |
07.11 |
|
44 |
Значення слова – це властивість слова означати предмети, однаки, дії, відношення, стани, кількість предметів. |
08.11 |
|
45 |
Розвиток мовлення Опис домашньої тваринки. Котик |
09.11 |
|
46 |
Слова в реченні, до яких не можна поставити питання, — це службові слова. Вони служать для звязку слів у реченні чи висловлюванні |
10.11 |
|
47 |
Писемність — це система знаків для передавання інформації. Українська абетка може бути представлена в різних формах Диктант |
11.11 |
|
Слова, близькі та протилежні за лексичним значенням. Споріднені слова |
|||
48 |
Є слова, які мають різне звучання, але тотожні або близькі за лексичним значенням. Їх називають синонімами |
14.11 |
|
49 |
Українська мова складається зі слів, створених нашими предками, і слів, запозичених із мов інших народів |
15.11 |
|
50 |
Робота з дитячою книгою. Про двох бездомних джинів та один нічний глек Читання вголос |
16.11 |
|
51 |
Є слова, у яких спільна частина звучить однаково, але вказує на різне значення: вода (рідина); водити (дія) |
17.11 |
|
52 |
Прізвище, ім’я, по батькові людей, клички тварин і деякі географічні назви (назви міст, сіл, вулиць, річок) пишуться з великої букви |
18.11 |
|
53 |
Форми абетки. Азбука Морзе |
21.11 |
|
54 |
Загальні назви — слова, що називають багато предметів (люди, тварини, місто, село, вулиця, річка, гора). Такі слова пишуться з маленької букви |
22.11 |
|
55 |
Розвиток мовлення. Розповідь на тему «Допомога тваринкам взимку» |
23.11 |
|
Однозначні й багатозначні слова в прямому чи переносному значенні. Однозвучні слова |
|||
56 |
Кожне слово, що вживається в мові, може мати одне (однозначні) або кілька лексичних значень (багатозначні) |
24.11 |
|
57 |
Власні та загальні назви. Закріплення |
25.11 |
|
58 |
В українській мові є слова, які збігаються у звучанні (однаково звучать), але мають різне лексичне значення |
28.11 |
|
59 |
Повторення особливостей вживання в мові вивчених груп слів |
29.11 |
|
60 |
Робота з дитячою книжкою. Григорій Фалькович «Колоскова колискова», «Корова спекла коровай» Робота з мовними одиницями |
30.11 |
|
ТЕМА: Спільнота |
|||
Слово. Лексичне значення слова. Загальне поняття про частини мови |
|||
61 |
Слово є мовним знаком. Значення закріплене за словом у мовній практиці народу. |
01.12 |
|
62 |
Лексичне значення слова — це його внутрішнє значення, зміст, закріплений досвідом народу |
02.12 |
|
63 |
Мовна робота із текстом «Мурашина спільнота» |
05.12 |
|
64 |
У мові слово завжди зберігає своє значення, однак може змінювати свою форму для звязку з іншими словами. |
06.12 |
|
65 |
Розвиток мовлення. Написання листа Святому Миколаю |
07.12 |
|
66 |
Слова я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони, їх використання в мові |
08.12 |
|
67 |
Зменшено-пестливі слова. |
09.12 |
|
68 |
Робота з формами того самого слова. Утворення форм слова з використанням опорних слів |
12.12 |
|
Слова, які означають назву предмета (іменники) |
|||
69 |
В українській мові є слова, які означають назву предмета. Предметом називається усе те, до чого можна поставити запитання: хто це? що це? |
13.12 |
|
70 |
Робота з дитячою книгою М.Морозенко «Снігурі» Робота з мовними одиницями |
14.12 |
|
71 |
Слова, що є назвами істот (людей, тварин), відповідають на питання хто? |
15.12 |
|
72 |
Слова, що є назвами неістот (інші предмети), відповідають на питання що? |
16.12 |
|
73 |
Власні та загальні назви |
19.12 |
|
74 |
Назви предметів є чоловічого (мій, він), жіночого (моя, вона) і середнього (моє, воно) роду |
20.12 |
|
75 |
Розвиток мовлення. Вітальна листівка до Нового року Діалог |
21.12 |
|
Слова, які вказують на ознаку предмета (прикметники) |
|||
76 |
В українській мові є слова, які позначають ознаку пред мета. До них ставимо запитання який? яка? яке? які? |
22.12 |
|
77 |
Слово-ознака змінює форму відповідно до того, називає ознаку одного (однина — який? яка? яке?) чи багатьох предметів (множина — який?) |
23.12 |
|
78 |
У письмових чи усних висловлюваннях важливо пере давати емоції за допомогою інтонації, міміки, емотико нів, слів, що мають зменшувально-пестливе значення. |
26.12 |
|
79 |
Слова, що називають ознаки, можуть бути близькими і протилежними за значенням. |
27.12 |
|
80 |
Робота з дитячою книгою Н.Забіла «Сніжинки» |
28.12 |
|