КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
11 КЛАС
(академічний рівень)
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
11 КЛАС
(академічний рівень)
ІІ семестр
№ |
Дата |
Тема уроку |
Примітка |
|
|
Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. |
|
|
|
Олександр Довженко. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. ТЛ: кіноповість, публіцистичність. |
|
|
|
Національні та загальнолюдські проблеми. Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення і оцінки («Україна в огні»). |
|
|
|
Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті. |
|
|
|
Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. |
|
|
|
Українська література у другій половині ХХ ст. Нова хвиля відродження української літератури на початку1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна. |
|
|
|
Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…» Творча біографія митця («витязь молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»). ТЛ: віршові розміри (повторення). |
Вивчити напам’ять одну з поезій поета -шістдесятника (на вибір).
|
|
|
Дмитро Павличко «Два кольори». Основні відомості про поета, перекладача. Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною. |
|
|
|
Іван Драч «Балада про соняшник» Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця. ТЛ: балада (повторення) |
|
|
|
Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О.Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії. Інтимна лірика митця. Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю». |
|
|
|
КР № 4. Творчість О.П.Довженка. Поети-шістдесятники (І част). Тестування |
|
|
|
Ліна Костенко. Творчий шлях. особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони мовчать…» - ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості («Українське альфреско»). |
Напам. один вірш (на вибір) |
|
|
«Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…». Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна і філософська лірика. |
|
|
|
Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. |
|
|
|
Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини. ТЛ: роман у віршах, образи-архетипи. |
|
|
|
РМ (письм.)Написання листа героєві роману |
|
|
|
Василь Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. |
|
|
|
«Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явись…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…». Основні проблемно-тематичні лінії: душа людини «перед вічністю високого неба» (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці. ТЛ: метафора (поглиблено). |
Напам. «Як добре те, що смерті не боюсь я» |
|
|
Проза другої половини ХХ ст. |
|
|
|
Проза другої половини ХХ ст. Розвиток української прози. Її новаторські особливості. Олесь Гончар. Загальна характеристика доробку О. Гончара-романтика. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. |
|
|
|
Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини («За мить щастя»). |
|
|
|
Новела-засторога «Залізний острів» з роману «Тронка». Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). ТЛ: новела, роман та його види. |
|
|
|
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». Коротко про письменника. «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. |
|
|
|
Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. ТЛ: художня деталь (поглиблено). |
|
|
|
Література рідного краю. Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами. |
|
|
|
КР № 5. Поети-шістдесятники (ІІ част.). Проза др. пол. ХХ ст. Твір |
|
|
|
КР № 5. Поети-шістдесятники (ІІ част.). Проза др. пол. ХХ ст. Твір |
|
|
|
Валерій Шевчук. Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок з давньою українською літературою. Композиція роману-балади «Дім на горі» (повість-преамбула і збірка новел «Голос трави»). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету |
|
|
|
Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. ТЛ: бароко, притчевість, символічність (поглиблено), роман-балада. |
|
|
|
Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєність людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів. |
|
|
|
Українська історична проза |
|
|
|
Українська історична проза. П. Загребельний. Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво». Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення). |
|
|
|
Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець. |
|
|
|
Сучасна українська література (огляд) |
|
|
|
Сучасна українська література (огляд). Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.). Творчість Г. Пагутяк, Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. |
|
|
|
Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи. ТЛ: постмодернізм (повторення). |
|
|
|
КР № 6. Творчість В.Шевчука та П.Загребельного. Сучасна українська література. Тестування |
|
|
|
Урок-підсумок. Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу) |
|
* Календарно-тематичне планування уроків української літератури в 11 класі складено за програмою «Українська література. 10-11 класи» Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства від 14.07. 2016 р. № 826). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В.Мовчан. – К.: Грамота, 2011.