Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури (7 клас) для дітей із затримкою психічного розвитку.

Види контролю

1 семестр

2 семестр

Усього

Контрольні роботи:

2

3

5

- у формі контрольного класного твору

1

1

2

• виконання завдань, тестів, відповідей на питання

1

2

3

Уроки розвитку мовлення (РМ)

2 (У+П)

2 (У+П)

4

Уроки позакласного читання

2

2

4

Перевірка зошитів   

4

5

9

№

з/п

Зміст уроку

Дата

Корек

ція

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. 

(ТЛ) Поглиблення понять про оригінал і переклад. Переспів.

(ЛК) Роль художніх перекладів у розвитку культурного діалогу, дружніх взаємин між народами.

Переклад і переспів.

(УС) Основні відомості про розвиток української   перекладацької традиції.  Майстри художнього перекладу. 

(ЕК) Основні принципи аналізу та інтерпретації оригіналу і художнього перекладу. Переклад і переспів: схожість і відмінність. 

Уточнювати значення вже засвоєних понять з теорії літератури (наприклад, “сюжет”, “персонаж”, “художній образ”, “жанр” тощо) та нових: “переклад”, “оригінал”, “переспів”.

Розширювати розуміння цінності читання, значення літератури як мистецтва та роль художніх перекладів.

Продовжувати формувати вміння здійснювати порівняння, виділяти головну думку, узагальнювати і робити висновки.

Спонукати робити самостійні зв’язні висловлювання при відповіді на питання вчителя.

має уявлення про відмінності понять «оригінал», «переклад», «переспів» на прикладі окремих текстів;

знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін.;

має уявлення про витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок в культуру України, прилучення українців до світових здобутків;

за допомогою вчителя здійснює порівняння перекладу і переспіву одного й того самого твору;

розуміє роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості.

2

БИЛИНИ І БАЛАДИ

Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський).

(ТЛ) Билина,  гіпербола, символ. 

(ЛК) Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.).

«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник».

Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. 

Розвивати здатність виразно читати  художній твір, використовуючи різноманітні засоби інтонаційної виразності.

Розширювати словниковий запас на позначення понять, що використовуються у билинах та баладах.

Сприяти активності використання нових та засвоєних лексичних понять при формулювання відповіді на питання, при складанні розповіді чи переказі.

Розвивати здатність проводити оцінку й аналіз прочитаного тексту, давати характеристику вчинкам і характерам головних героїв.

Розширювати здатність до самоконтролю при прочитанні творів,  до планування своєї діяльності.

Активізувати слухове сприймання балад і билин за допомогою наочних ілюстрації, додаткового пояснення семантичного значення слів та символічного значення образів;

Поглиблювати розуміння прослуханих фрагментів тексту.

Стимулювати використання уяви при обговоренні сюжетів літературних балад та билин, звертаючись до персоналізації образів героїв: “уяви себе лицарем...”.

намагається виразно читати билини і балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв;

дає визначення жанрів «билина», «балада», має уявлення про їх характерні ознаки в текстах прочитаних творів;

знає цикли билин (Київський і Новгородський), ключові твори і  героїв циклів;

за допомогою вчителя визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки», балади про Робіна Гуда);

за допомогою навідних питань вчителя характеризує образи билин і фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.);

переказує фрагменти сюжету билин і балад;

має уявлення про значення поняття “ключові (в тому числі кульмінаційні) моменти” в літературних баладах і за допомогою вчителя встановлює, як у ключових моментах  виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору;

характеризує героїв літературних балад;

має уявлення про засоби поетичної мови в билинах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), в тому числі фольклорного походження;

за допомогою вчителя визначає у прочитаних творах символи та їх значення (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій, кінь та ін.);

за допомогою вчителя зіставляє фрагменти оригіналів літературних балад із художніми перекладами;

порівнює між собою різні художні переклади літературних балад;

наводить приклади, як сюжети і образи билин і балад відтворюються у творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. (за вибором);

називає відомих перекладачів билин, зарубіжних балад.

3

Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади.  Фольклорні балади. («Король Лір і його дочки». «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя)).

«Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ.

«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда.

(ТЛ) Балада (фольклорна і літературна), гіпербола, символ. 

4

Літературні балади.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. 

Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі.

(УС) А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудок).

5

Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка  твору.

(ЕК) Порівняння особливостей фольклорних і літературних  балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих  фрагментах).   

Розвиток зв’язного мовлення (У)

№ 1: характеристика образів персонажів прочитаних творів.

6

Контрольна робота № 1 за темами: «Вступ»; «Билини і балади» (тести та завдання)

7

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ

Вальтер Скотт (1771–1832). «Айвенго». В. Скотт – засновник історичного роману. Історія і художній вимисел у романі «Айвенго».

(УС) Висловлювання українських митців про В. Скотта, його вплив на розвиток історичного роману.  

Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю.

(ТЛ) Види й функції пейзажу у творі. Початкові поняття про художній час, художній простір.

Уточнювати і розширювати розуміння лексичних понять, що зустрічаються при ознайомленні із тими чи іншими художніми творами.

Стимулювати інтерес до читання, заохочувати обговорювати прочитане, відповідати на питання вчителя стосовно сюжету і своїх вражень.

Розвивати здатність давати пояснення, висорвлювати свою думку стосвно вчинків та характерів героїв.

Розвивати функцію уяви.

Продовжувати розвивати вміння характеризувати образи персонажів художніх творів через аналіз їхніх, переживань, вчинків, їх ставлення до інших людей.

Збагачення активного словника описовими поняттями на позначення різних емоційних станів, переживань, опису природи;

Стимулювати інтерес до авторської позиції та засобів її вираження у творі, спонукати проводити паралелі із реальним життям і описуваною хронологією подій у художньому творі.

Продовжувати вчити знаходити схоже і відмінне, розуміти прихований зміст, символічне значення образів та назви твору.

Розвивати пам’ять: вчити відтворювати  хронологію сюжету, переказувати прослуханий або

прочитаний твір.

знає основні відомості про життя і творчість письменників;

читає фрагменти творів, висловлює своє враження від прочитаного;

за допомогою вчителя виявляє історичну основу прочитаних творів;

висловлює власне судження щодо подій і образів, підтверджує свою думку цитатами з тексту;

переказує текст (у частинах);

за допомогою вчителя дає характеристику героям твору, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст;

за допомогою вчителя порівнює образи героїв (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка), виявляє схожість і відмінності між ними;

вирізняє у прочитаних текстах художні засоби створення образів персонажів, встановлює функції засобів образотворення;

має уявлення про образ автора і засоби вираження авторської позиції;

за допомогою вчителя визначає види і функції пейзажу у прочитаних творах (розкриття  образів, національного колориту, авторської позиції, ідеї);

має уявлення про поняття «художній час», розуміє його відмінність від хронологічного часу;

має уявлення про прийом зміщення лінійного часу, відхід автора від хронологічної послідовності у викладі подій, за допомогою вчителя знаходить приклади в епізодах тексту;

має початкове поняття про «художній простір», за допомогою вчителя встановлює особливості художнього простору в прочитаних творах;

ознайомлений із ліричними творами про Другу світову війну;

розуміє значення культури в боротьбі за мир, демократичні цінності.  

8

Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки. Історичний колорит твору та засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор.

(ЕК) Порівняння образів персонажів (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка). Зіставлення літературних творів із їхніми втіленнями в інших видах мистецтва (кіно, театр, ілюстрації та ін.).

9

Друга Зарубіжна війна у європейській поезії (К. І. Галчинський «Лист із полону», «Пісня про солдатів  з Вестерплятте», А. Марґул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд» та інші) – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя).

Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи.

(ЛК) Культура проти війни (твори живопису, музики, кіно, у яких викривається війна).

10

Василь Володимирович Биков (1924–2003). «Альпійська балада».  Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства. Гуманістичний зміст повісті.

Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому. 

11

Урок позакласного читання № 1:

Васильєв Б. Л. «А зорі тут тихі»

Розвиток зв’язного мовлення (П)

№ 2: Твір-роздум за прочитаними творами

12

ДУХОВНЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛЮДИНИ

Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Образи Бена і Деві, художні засоби їхнього створення.

Віра у внутрішні можливості людини,  подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей.

(УС) Дж. Олдрідж і Україна. Українські переклади творів митців. 

(ТЛ)  Поглиблення понять про оповідання.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (фрагментів) творів митців (за умови володіння учнями іноземною мовою).

(ЛК) Утілення творів Дж. Олдріджа в мистецтві (кіно, ілюстрації  тощо).

Розвивати вміння застосовувати різноманітні засоби інтонаційної виразності при читанні творів.

Продовжувати формувати вміння використовувати цитати, план з метою характеристики літературного героя, добирати в тексті приклади для розкриття пунктів цього плану.

Розширювати здатність висловлювати своє ставлення та свої переживання з приводу подій, описаних у художньому творі, та вчинків головних героїв.

Сприяти покращенню усвідомленості учнями своєї ролі читача та підсилювати зв’язок прочитаного із реальним життям та своїми переживаннями стосовно сюжету.

намагається виразно читати художні тексти,  висловлювати враження від прочитаних творів;

за допомогою навідних питань вчителя називає приклади історичної, моральної, філософської проблематики у творах письменників, розмірковує над її актуальністю для сьогодення;

розповідає про цікаві факти життя і творчості митців, які запам’яталися найбільше; 

за допомогою вчителя вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їх значення для розкриття образів персонажів;

описує персонажа: його характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, за допомогою вчителя аналізує динаміку, засоби створення образу (художня деталь, символи та ін.);

за допомогою вчителя визначає у творах антитези;

за допомогою вчителя знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їх прихований зміст, множинність трактування;

висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем.

13

Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…».

Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і  дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син). 

(ТЛ)  Поглиблення понять про баладу.

Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам).

(ТЛ)  Поглиблення понять про вірш.

(ЛК) Утілення творів Р. Кіплінга в мистецтві (кіно, ілюстрації  тощо).

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (фрагментів) творів митців (за умови володіння учнями іноземною мовою).

14

Контрольна робота № 2 за темами: «Історичне минуле в літературі» (у формі контрольного класного твору) «Духовне випробування людини» (тести та завдання)

15

Урок позакласного читання № 2: Лондон Дж. «Біле Ікло», «Поклик предків» (1 за вибором)

ІІ семестр

16

ДРУЖБА І КОХАННЯ

Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). «19 жовтня 1825 року». Дитинство і юність О. С. Пушкіна. Уславлення ліцейської дружби й вірності ідеалам у вірші О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року».  Авторські спогади й роздуми у творі.

(ТЛ) Поглиблення понять про вірш, образ автора.

Удосконалювати вміння виразно читати фрагменти прозового чи віршованого художнього твору із застосування адекватних засобів інтонаційної виразності.

Розвивати здатність виявляти і називати риси характерів головних персонажів художнього твору.

Збагачувати словник прикметниками, дієсловами, дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами при складанні розповіді, характеристики, висловлюванні власного судження з приводу літературного твору, що вивчається.

Покращувати здатність порівнювати, виділяти головне, узагальнювати у відповіді, задавати питання.

 розповідає про основні факти життя і творчості митців, їх зв’язки з Україною;

виявляє факти біографії О.С. Пушкіна у вірші «19 жовтня 1825 року»;

за допомогою вчителя визначає основну ідею вірша О.С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», знаходить відповідні цитати;

за допомогою вчителя визначає образ автора та  роль описів природи у вірші «19 жовтня 1825 року», розкриває їх емоційне забарвлення і художні засоби втілення певних емоцій і почуттів;

переказує основні події повістей «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна; 

за допомогою вчителя визначає особливості сюжету і композиції повістей;

має уявлення про сутність трактування проблеми кохання у творах Шолом-Алейхема і Олександра Гріна;

описує персонажа на вибір (Шимек, Бузя, Ассоль, Артур Грей), їхнє ставлення до кохання і світу;

за допомогою вчителя визначає теми, провідні мотиви, ідеї у повістях «Пісня над піснями» і «Пурпурові вітрила»;

називає символи і їх зміст у повістях митців, розкриває;

за допомогою вчителя зіставляє образи Бузі і

 Ассоль, Шимека і Артура Грея, визначає схожість і відмінність між ними;

має уявлення про поняття «феєрія», її ознаки у повісті «Пурпурові вітрила», про схожість і відмінність феєрії від жанру казки»;

виразно читає вірші зарубіжних авторів про кохання, описує своє  враження від прочитаних творів. 

17

Шолом-Алейхем (1859-1916). «Пісня над піснями». Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах долі єврейського народу. Тема кохання в  повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями». Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей.

(ЛК) Біблія («Пісня над піснями»). (УС) Шолом-Алейхем і Україна. Літературні музеї Шолом-Алейхема (Київ, Тель-Авів)

18

Олександр Грін (1880–1932). «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору (Каперна – мрія). Ассоль і Грей.  Символіка образу пурпурових вітрил.

(ТЛ) Поглиблення понять про повість.

(УС) Літературні музеї Олександра Гріна.

Розвиток зв’язного мовлення (У)

№ 3: (ЕК) Порівняння образів персонажів. Зіставлення літературних образів із кінообразами.

(ЛК) Екранізації,  ілюстрації, театральні вистави за творами митців.

19

Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання. Р. Бернс «Любов». Поетизація високого почуття, розкриття його сутності.  

Г. Гейне «Коли настав чудовий май…». Поетизація високого почуття, розкриття його сутності.  

К. М. Симонов «Жди мене…». Поетизація високого почуття, розкриття його сутності.  

20

Контрольна робота № 3 за темою: «ДРУЖБА І КОХАННЯ» у формі контрольного класного твору

21

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ (5 год)

Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По (1809-1849). «Золотий жук». Е. А. По – засновник жанру детективу у світовій літературі.

(ЛК) Екранізації творів Е. А. По. Музеї       Е. По в США (Балтимор, Річмонд), пам’ятники письменнику та його героям.

Захопливий сюжет повісті «Золотий жук». Особливості композиційної будови твору – «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних точок зору, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.).  Образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача. 

Формувати нові поняття (“детектив”) та уточнення і розширення здатності користуватися вже засвоєними.

Продовжувати розвивати здатність розуміти прихований смисл, переносне значення, символічність образу, іронію тощо. Вчити шукати і наводити приклади із фрагментів художніх творів жанру детектив.

Продовжувати розвивати уважність, зосередження при читанні та переказуванні творів.

знає про жанр «детектив» та його характерні ознаки на прикладі прочитаних творів;

має уявлення про історію виникнення і формування жанру у світовій літературі, видатних представників детективної літератури;

розповідає про життя і творчість Е.А. По і А. К. Дойла, називає їх найвідоміші книги;

за допомогою вчителя виявляє характерні ознаки циклу в «Записках про Шерлока Холмса»;

висловлює враження від прочитаних творів письменників, розповідає про своїх улюблених героїв;

за допомогою вчителя виявляє особливості сюжету і композиції творів Е.А. По і А. К.  Дойла;

вирізняє у в текстах письменників прийом «розповідь у розповіді»;

за допомогою навідних питань вчителя характеризує образи персонажів (Легран, Джупітер, Шерлок Холмс, Ватсон, учасники злочинів та ін.);

змальовує образи оповідачів, називає їхні провідні риси, роль у розгортанні сюжету (спостерігач, безпосередній учасник сюжету (персонаж) тощо);

має уявлення про поняття «точка зору», за допомогою вчителя виявляє у творах різні точки зору (персонажів, оповідача) на події, зіставляє їх;

розповідає про відомі екранізації за творами Е.А. По і А. К. Дойла (1-2 за вибором).

22

Артур Конан Дойл (1859–1930). Оповідання про Шерлока Холмса («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»). 

А. Конан Дойл – відомий автор детективних циклів,  популярність його героїв у різних країнах. Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса.

(ЛК) Екранізації творів А. Конана Дойла. Музей Шерлока Холмса  у Великобританії (Лондон). Пам’ятники письменнику та його героям.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів. Порівняння літературних детективів з екранізаціями.

23

Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей.

Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості. 

(ТЛ) Оповідач і розповідач. Початкове поняття про точку зору.

Розвиток зв’язного мовлення (П)

№ 4: Твір-роздум за прочитаними творами.

24

Урок позакласного читання № 3: Крісті А. «Десять негренят»

25

Контрольна робота № 4 за темою: «ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ» (тести та завдання)

26

ЗАРУБІЖНА НОВЕЛА (6 год)

Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди.

(УС) Українські письменники – майстри новели.

О. Генрі (1862–1910) – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів». Біблійні мотиви у творі, художні деталі.

(ТЛ) Новела та її різновиди.

(ЛК) Біблія («Поклоніння волхвів»).

Формувати й уточнювати розуміння нових і знайомих понять “новела”, “роман”, “оповідач”, “розповідач”.

Спонукати послідовні логічні висловлювання при відповіді на питання вчителя, зосереджуючись на головній думці.

Розвивати спрямованість і стійкість уваги при опрацюванні сюжету та образів художнього тексту.

Заохочувати живий інтерес до процесу читання та обговорення прочитаного, розвивати навички діалогу.

Продовжувати формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, здійснювати аналіз, порівняння художніх образів, характеристик персонажів і їх вчинків, подій, явищ у художніх текстах.

має уявлення про жанр новели, її характерні ознаки у прочитаних творах;

має уявлення про різновиди новел за змістом (психологічну, філософську, фантастичну та ін.);

виразно читає і переказує фрагменти новели письменників;

за допомогою вчителя виявляє у новелах зарубіжних митців основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їх художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору;

визначає особливості розвитку сюжету новел, напружені (кульмінаційні) моменти творів;

за допомогою навідних питань вчителя характеризує образи персонажів новел у їхніх стосунках, динаміці, виявляє ключові риси персонажів, їх моральні якості;

описує образи оповідача («Чарівна крамниця» Г.Дж. Уеллса) і розповідача (новели О. Генрі), розрізняє їх за формами оповіді (оповідач – від 1-ої особи, розповідач – від 3-ої особи);

за допомогою вчителя виявляє культурні паралелі в текстах новел (біблійні мотиви в новелі «Дари волхвів» О. Генрі, зв’язок із японськими традиціями в новелі «Павутинка» Р. Акутагави);

за допомогою вчителя розкриває підтекст окремих епізодів творів;

описує образи героїв новел О. Генрі;

знає про втілення сюжетів новел у різних видах мистецтва, висловлює ставлення до них (1-2 твори за вибором). 

27

Новела «Останній листок» – гімн людині, котра здатна на  самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана (непримітна зовнішність, невдаха, найкращий «шедевр» митця).

Образи дівчат, їхня динаміка (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, розповідач.

(ЕК) Порівняння образів героїв новел О. Генрі. Порівняння оригіналів і художніх перекладів новел О. Генрі (окремих фрагментів творів).

28

Видатний англійський фантаст Герберт Джордж Уеллс (1866–1946). Точка зору дорослого і дитини в новелі «Чарівна крамниця». «Дива» та їхнє сприйняття персонажами.

Оповідач твору (батько). Особливості дитячого світу. Роль елементів фантастики.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів новел Г. Дж. Уеллса (окремих фрагментів творів).

Урок позакласного читання № 4: Уеллс Г. «Невидимець», «Машина часу» (1 за вибором)

29

Рюноске Акутаґава (1892–1927). «Павутинка». Майстер японської новели Р. Акутагава. Утілення ідеї про  моральну справедливість у новелі «Павутинка».

Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели (Будда, Кандата).

(ЛК) Особливості вірувань  японців. 

30

СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА. Я І СВІТ

(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)

Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце». Тема «оживлення» книги у творі.

(ТЛ) Поглиблення понять про оповідача, розповідача, роман, повість, фентезі. Поглиблення уявлень про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва.  

Образ Меґі – дівчинки, котра  любить читати. Її пригоди й духовне випробування. Поєднання уявного і реального світів.

Продовжувати розвивати позитивну установку на усвідомлення себе як читача та активізовувати мотив до читання і сприймання прозових та поетичних творів шляхом визначення їх загально-культурної та особистісної цінності.

Спонукати обговорення у групах і висловлювання власної думки з приводу проблеми, тематики, позитивних чи негативних персонажів художнього твору.

Продовжувати вчити давати пояснення і робити самостійні узагальнення у вигляді зв’язних послідовних фраз при обговоренні образів та проблематики художнього твору.

знає основні відомості про життя і творчість сучасних письменників;

розповідає про ключові події сюжету творів;

за допомогою вчителя розкриває актуальні теми і проблеми у прочитаних текстах;

за допомогою навідних питань характеризує образи головних героїв, їх сприйняття світу, стосунки з батьками, друзями та ін.;

визначає особливості художньої оповіді у творах (від 1-ої чи 3-ої особи), роль оповідної форми у розкритті образів героїв;

за допомогою вчителя порівнює образи підлітків у прочитаних творах;

 має уявлення про бібліотеки України (центральні, а також у рідному місті, селі), їх структуру, організацію роботи (в тому числі через Інтернет);

знає сучасні літературні видання для підлітків;

цікавиться колом читання підлітків в інших країнах;

розповідає про твори сучасних авторів, які привернули його увагу, пояснює свої уподобання;

виразно читає ліричні твори (1-2) сучасних зарубіжних авторів (за вибором). 

31

Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором учнів і вчителя). 

32

Контрольна робота № 5 за темами: «СВІТОВА НОВЕЛА»; «СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА. Я І СВІТ» (тести та завдання)

33

(ЛК) Коло читання сучасних підлітків.

(УС) Бібліотеки України.

(ЕК) Порівняння образів підлітків у творах.

ПІДСУМКИ

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Розвивати вміння планувати свою діяльність в часі і за змістом, здійснювати контроль процесу та результатів.

Розвивати зв’язне мовлення, здатність до формулювання поширених і змістовних висловлювань у процесі опису, розповіді, порівняння, відповіді на питання.

 знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;

за допомогою вчителя аналізує й інтерпретує художні твори (окремі компоненти й цілісно (малі жанри – вірші, балади, оповідання, новели));

має уявлення про основні літературознавчі поняття, що вивчалися протягом 5-7 класу, за допомогою вчителя застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;

визначає жанрові ознаки, форми оповіді (від 1-ої чи 3-ої особи) у творах, що вивчалися протягом року;

порівнює (за допомогою вчителя) твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів (в окремих аспектах – теми, ідеї, образи, жанри та ін.). 

34

Резервний час

35

Резервний час