Презентація "Микола Лукаш - майстер-перекладач" розповідає про талановитого філолога-перекладача, який наблизив літературу народів світу до українського читача. Матеріал може бути викорисстаний як під час уроку так і під час проведення тижня зарубіжної літератури.
Народився Микола Лукаш 19 грудня 1919 року в Кролевці Сумської області в сім'ї Олексія Яковича і Василини Іванівни Лукашів. Свої лінгвістичні здібності виявляв змалку. Ще в дитинстві засвоїв їдиш — до революції єврейське населення Кролевця становило четверту частину від загального. А якось утік із циганами, й буквально за кілька днів навчився їхньої мови. В семирічці опанував французьку, німецьку та англійську мови.
Микола Лукаш був не просто поліглотом і обдарованим перекладачем, а й фольклористом-новатором. Він свідомо вводив у перекладені тексти маловживані українські слова, був відмінним знавцем різних діалектів. Наприклад: «Коли коваль ковалисі коваленят кує, ковалиха ковалеві ковадлом керує», — Лукаш демонструє живу народну творчість, а не цензуровану радянською владою.
Лукашу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький тарицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років.
«У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які годі спостерігати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом»Дмитро Павличко
Вражає кількість імен: Роберт Бьорнс і Вільям Шекспір, Льюїс Керролл і Джон Мільтон з англійської; Генріх Гейне і Йоганн Гете, Фрідріх Шиллер і Рільке з німецької; Гійом Аполлінер, Артюр Рембо, Густав Флобер, і Гюго з французької; Сервантес і Кальдерон, Лопе де Вега і Гарсіа Лорка з іспанської; Джованні Боккаччо і Джанні Радарі з італійської; Адам Міцкевич і Юліан Тувім із польської; Мацуо Басьо та багато інших середньовічних поетів з японської.
Крім того, М. Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого. Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких вільно перекладав, і був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом російською
Особливістю перекладацького почерку М. Лукаша є вміння знаходити в себе, на рідному грунті, спільне з іншими народами у звичаях, побуті, одязі, мотивах фольклору і навіть історії. Так, на сторінках «Дон Кіхота», присвячених життю й пригодам іспанця, що потрапив у турецьку неволю, перо перекладача торкається струн українських невільничих плачів та дум, бо турецька неволя була сумною реалією не лише української, а й іспанської історії.
https://vsiknygy.net.ua/neformat/48895/https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8.+%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8,+%D1%8 F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4+%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0+%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%88&rlz=1 C1 HLDY_ru. UA763 UA763&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ved=2ah. UKEwiiwf. Do3u. Dc. Ah. Xl. YZo. KHdn2 AQw. Qs. AR6 BAg. FEAE&biw=1201&bih=794#imgrc=_https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%88_%D0%9 C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9 E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/mikola-lukash-motsart- krainsykogo-perekladu/Використані джерела: