Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури (8 клас)

Вступ

Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес.

Учень/учениця

Ключові компетентності

• усвідомлює розмаїття культур різних країн, місце української літератури у світовому історико-літературному процесі (НЛ-2).

Предметні компетентності

• розрізняє поняття «культура» і «література»;
• розуміє поняття «літературний процес»;
• називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах;
• характеризує поняття «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле та часткове);

дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє на прикладах із прочитаних творів

Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах.

 Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури

Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності ІІ–І тис. до н. е.(огляд)

Учень/учениця

 Ключові компетентності

• обґрунтовує взаємозв’язок людини з природою (НЛ-1);
• розуміє спільні для різних народів морально-етичні принципи, розрізняє поняття добра і зла (НЛ-2).

Предметні компетентності

• називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їхнє значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва;
• розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану;
• називає основні міфи (їхні різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану;
• переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою), розкриває їхній морально-філософський зміст;
• характеризує міфологічні образи, символи, наявні в сюжетах священних книг;
• виявляє гуманістичні цінності, утілені у священних книгах людства;
• пояснює окремі вислови зі священних книг;
• порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Біблію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними;
• називає 1–2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг;
• розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1–2 твори за вибором);

називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє у них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг

Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи вед.

Біблія як основа двох релігій – юдейської та християнської. Зв’язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники.

Біблія. Старий заповіт (створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Ключові ідеї та образи старого заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.

Новий заповіт (Євангеліє – 2–3 розділи за вибором учителя). Ключові ідеї та образи нового заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.

Коран – головна книга ісламу (огляд). Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.

Контрольна робота № 1. Вступ. Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури. Тести.

Позакласне читання. Еврипід «Медея».

Античність

Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в давній Греції і в давньому римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного та

 духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.).

Учень/учениця

Ключові компетентності

• усвідомлює війну як катастрофу, розуміє необхідність гармонійного співіснування людини і природи (НЛ-1);
• наводить приклади героїзму та самопожертви заради захисту рідної землі, шанує сімейні традиції, усвідомлює взаємозвязок між ухваленим рішенням та його наслідками (НЛ-2);
• висловлює судження про цінність життя, гармонійну красу людини (НЛ-3);
• усвідомлює підступність стратегії завойовників (НЛ-4).

Предметні компетентності

• знає загальні особливості розвитку античної літератури;
• називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури;
• розкриває концепцію людини і світу в античній літературі та її втілення у прочитаних творах;
• називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їхні ключові міфологічні образи і сюжети;
• переказує та інтерпретує сюжети троянських міфів, передбачених програмою;
• характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу;
• розповідає про основні факти життя і творчості митців;
• розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів;
• знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їхні характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах;
• знає визначення поняття «віршовий розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах;
• аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції;
• знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності;
• розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;
• характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія);
• установлює схожість міфологічних образів і відмінності з
  їхнім утіленням у літературних творах (на прикладі прочитаних текстів);
• розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором);

називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин

Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу. Міфи троянського циклу. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь. Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).

Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. «Іліада» (огляд). Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис.

«Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140–410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670). Образи Ахілла і Гектора.

Розвиток мовлення. (письмово). Порівняльна характеристика літературних героїв. Ахілл і Гектор.

Види лірики в давній Греції й особливості їх розвитку.

Тіртей (VII ст. до н. е.). «добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.

Сапфо (VII-VI ст. до н. е.). «до Афродіти» («барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.

Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. «Прометей закутий». Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий».

Контрольний твір. Основний конфлікт трагедії «Прометей закутий». «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.

Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави.

Образ Енея та його значення в композиції твору.

Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н. е.). «До Мельпомени» («мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.

Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «сумні елегії» («життя поета» (iv, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «сумні елегії»).

Контрольна робота № 2.

Античність. Тести.

Середньовіччя

Середньовіччя як доба, її хронологічні межі та специфічні ознаки в історії європейських і східних

літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на заході та сході.

Учень/учениця

Ключові компетентності

• цінує красу природи, сприймає людину як частку навколишнього світу (НЛ-1);
• усвідомлює вплив історичних подій на долю людини, висловлює судження щодо активної громадянської позиції (НЛ-2);
• розуміє вплив позитивного мислення на відновлення душевної рівноваги (НЛ-3).

Предметні компетентності

• знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу;
• називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, визначає їхній внесок у розвиток світової культури;
• характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), про їхню роль у розвитку національних літератур;
• демонструє вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів;
• знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході та Сході;
• дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їхні жанрові ознаки у прочитаних творах;
• виявляє основні теми й мотиви в ліриці митців;
• визначає символи та їхній прихований зміст у творах поетів;
• характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою;
• знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі;
• переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»;
• характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їхнього художнього зображення (на прикладі уривків із тексту);
• висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків;
• порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд — Ганелон, Карл — Ганелон);
• виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків із тексту за вибором учня);
• зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);
• виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем;
• знає українських перекладачів середньовічних творів;
• виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах)

Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі бо (701–762). «Печаль на яшмовому ганку», «призахідне сонце навіює думки про гори», «сосна біля південної галереї» (1–2 за вибором учителя). Вплив даосизму на світогляд поета. Основні теми і мотиви лірики митця. Своєрідність пейзажів лі бо, утілення в них краси природи і духовного життя.

Ду Фу (712–770). «пісня про хліб і шовк», «весняний краєвид». Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на світогляд поета. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину.

Золота доба Персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048 – після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості омара Хайяма.

Вивчити напам’ять Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня).

Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда» (x ст.) Історична основа твору, поетичне переосмислення в ньому реальних подій.

Розвиток мовлення (усно). Патріотичні ідеї в «пісні про Роланда». Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору.

Аліг’єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («в своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського середньовіччя і переходу до відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.

Контрольна робота № 3.

Середньовіччя. Тести.

Позакласне читання. Бунін І. О. «Красуня».

Відродження

Епоха відродження (ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури.

Учень/учениця

Ключові компетентності

• виявляє повагу до людини, усвідомлює роль кохання і дружби, засуджує розбрат між людьми, розуміє гуманістичні ідеали (НЛ-2);
• цінує людське життя (НЛ-3);
• висловлює думку щодо необхідності виявлення ініціативи для досягнення мети, критично оцінює засоби досягнення поставленої мети (НЛ-4).

Предметні компетентності

• знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури;
• визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження;
• розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури;
• визначає поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра;
• визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання;
• характеризує образ ліричного героя в сонетах Ф. Петрарки, В. Шекспіра;
• зіставляє образи героїнь у сонетах митців;
• порівнює оригінали й художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою);
• розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса);
• виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»);
• аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності;
• розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати;
• знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором);
• називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження;

виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою)

Франческо Петрарка (1304–1374). Сонети № 61, 132. історія кохання в сонетах ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів ф. Петрарки. Вивчити напам’ять Ф. Петрарка (сонет за вибором учнів).

Вільям Шекспір (1564–1616).

Сонети № 66, 116, 130.

Виняткова роль в. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів в. Шекспіра.

Вивчити напам’ять В. Шекспір (сонет за вибором учнів).

Виразне читання сонетів Петрарки і Шекспіра.

Трагедія «Ромео і Джульєтта» в. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів.

Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних

героїв, їхня еволюція).

Проблема життя і смерті.

Трактування фіналу.

Гуманістична цінність трагедії в. Шекспіра, її популярність.

Розвиток мовлення (письмово). Твір-роздум на морально-етичну тему за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» i частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими

романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору.

Конфлікт високих прагнень дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. «донкіхотство».

Дон Кіхот і Санчо Панса – образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. Вічні образи.

Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень.

Контрольна робота № 4.

 Відродження. Тести.

Позакласне читання. В. Шекспір «Король Лір».

Бароко і класицизм

Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд).

Учень/учениця

Ключові компетентності

• розрізняє істинні та фальшиві цінності, розуміє необхідність шанобливого ставлення до людини незалежно від її соціального стану (НЛ-2);
• усвідомлює важливість здорового глузду (НЛ-3);
• висловлює критичне судження щодо різних моделей поведінки людини (НЛ-4).

Предметні компетентності

• визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму;
• розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах;
• виявляє у поетичному тексті провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їхній філософський зміст;
• аналізує образ ліричного героя вірша, виявляє засоби його створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати;
• розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні);
• називає основні ознаки класицизму, демонструє їх на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.);
• дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія» (що вивчалося раніше);
• виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»;
• називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»;
• характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні);
• дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить приклади сатири й сарказму та інших видів комічного (гумор, іронія), установлює їхню роль у тексті;
• розкриває сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії;

виявляє зв’язок комедії Мольєра з народним мистецтвом

Із лірики європейського бароко. Джон Донн (1572–1631). «священні сонети» (19-й сонет «щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова.

Історичні умови, філософське та естетичне підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.

Розвиток мовлення (усно).

Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич».

«Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення.

Основні образи комедії: пан

Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.

Засоби комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

Інсценізація уривків комедії «Міщанин-шляхтич».

Контрольна робота № 5. Бароко і класицизм. Тести.

Література XX–XXI СТ. У пошуках себе і високого польоту

Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Людські стосунки, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц».

Учень/учениця

Ключові компетентності

• висловлює особисте ставлення до проблем навколишнього середовища (НЛ-1);
• розуміє особисту відповідальність перед людьми; усвідомлює право на свободу вибору (НЛ-2);
• відповідально ставиться до власного здоров’я, цінує життя (НЛ-3);
• критично осмислює методи досягнення мети; усвідомлює важливість креативних рішень для самореалізації (НЛ-4).

Предметні компетентності

• виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем;
• розкриває особливості сюжету і композиції творів, їхні жанрові ознаки;
• характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їхнього створення у тексті;
• називає жанрові ознаки прочитаних творів;
• знаходить у прочитаних творах символи та розкриває їхній зміст;
• зіставляє персонажів творів;

розповідає про свої улюблені книжки, пояснює свій вибір

Художні образи казки-притчі

«Маленький принц».

Філософський зміст твору.

Контрольний твір за казкою-притчею «Маленький принц».

Річард Бах (нар. 1936). «Чайка джонатан Лівінгстон». Сюжет твору р. Баха як філософська метафора людського буття.

Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі.

Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана.

Барбара Космовська (нар. 1958). «Буба: мертвий сезон».

 Художній світ Барбари  Космовської. Батьки – діти, діди – онуки.

Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.«Буба: мертвий сезон».

Контрольна робота № 6.

Література ХХ-ХХІ ст. У пошуках себе і високого польоту. Тести.

Позакласне читання. Чосер Дж. «Контерберійські оповідання».

Підсумки (2 години)

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за семестр.

Учень/учениця

Ключові компетентності

• критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі (НЛ-1);
• цінує людську гідність, усвідомлює право кожного на власну думку (НЛ-2);
• осмислює взаємозв’язки між рішеннями та їхніми наслідками, безпечною поведінкою та здоров’ям (НЛ-3);
• розуміє роль ініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).

Предметні компетентності

• знає основні епохи, напрями (їхні ознаки) літературного процесу від античності до XVII ст.;
• аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби;
• знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;

• демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів

Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури на 9-й клас.

Для вивчення напам’ять

• Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня)
• Ф. Петрарка (сонет за вибором учнів)
• В. Шекспір (сонет за вибором учнів)