ТЕМА: В. Шекспір — геніальний англійський поет і драматург доби Відродження. Розв’язування рівнянь, які зводяться до квадратних
МЕТА: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом видатного англійського драматурга та поета, увести у світ його поезії,підкреслити роль митця у розвитку англійського театру; повторити відомості з теорії літератури, поглибити знання школярів про сонет як жанр;
розвивати навички виразного читання, зв'язного мовлення, логічного мислення; виховувати уважність, культуру мовлення і культуру запису, сприяти виникненню зацікавленості англійською літературою;
повторити відомості про квадратні рівняння, продовжувати формувати вміння та навички учнів розв’язувати рівняння, що зводяться до квадратних; застосовувати знання і уміння при розв’язуванні нестандартних рівнянь;
розвивати творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес до вивчення предметів, розвивати й удосконалювати математичні здібності;
виховувати почуття відповідальності, дисциплінованість, самостійність, працьовитість, старанність.
ОБЛАДНАННЯ: портрет В. Шекспіра; мультимедійна презентація; виставка творів драматурга.
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
Епіграф:
Душа нашого століття, чудо нашої сцени, він належить не одному віку, а всім часам.
Б.Джонсон
Знати – це означає насамперед
уміти користуватися знаннями.
В.О. Сухомлинський
І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учителі перевіряють готовність учнів до уроку, налаштовують їх на роботу.
ІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель математики. Сьогодні у нас незвичайний урок. Чому? (Відповіді учнів)
Здавалося б, що спільного між математикою і світовою літературою, між розв′язуванням рівнянь і художніми творами? Є думки у вас із цього приводу? (Відповіді учнів)
Відомо, що математика і література створили новий напрям – математичну лінгвістіку. Можливо, хтось із вас обере цей напрям, вступивши до вищого навчального закладу.
Учитель літератури. Ви, навчаючись у школі, пізнаєте багато цікавого і корисного, готуєтеся до дорослого життя. Але поки що, мабуть, ніхто із вас упевнено не може сказати, ким він буде у майбутньому: лікарем, банкіром, водієм, офіцером чи, може, артистом. Ми мріємо і готуємо себе до однієї професії, а життя вносить свої корективи. Так і митці слова – поети, письменники, драматурги – за власним бажанням чи за бажанням своїх батьків за освітою були юристами (Софокл, Вальтер Скотт, Йоганн Вольфганг Гете, Райнер Марія Рільке) або лікарями (Фрідріх Шиллер, Артур Конан Дойль, Антон Чехов), проте всі вони стали майстрами художнього слова. От і сьогодні ми ознайомимося з незвичайною постаттю, «душею нашого століття, з чудом нашої сцени, який належить не одному віку, а всім часам».
Погляньте одне на одного й усміхніться. А тепер усміхніться нам , а ми – вам. Що ми подарували одне одному?
Сподіваюсь, що саме такі емоції будуть переповнювати нас протягом уроку. А зараз, коли ми надихнули одне одного гарним настроєм, уперед – за знаннями.
Пропонуємо розминку (математичну, літературну) для вашого мозку.
8х+ 4х + 15 =0
Тож запишіть у зошитах з літератури та алгебри число та тему уроку. (Слайд 1)
квадратним рівнянням.
корінь рівняння.
4)Від чого залежить кількість коренів квадратного рівняння ? Від дискримінанта
5) Квадратне рівняння, у якого коефіцієнт в , с не дорівнюють нулю , називається
повним квадратним рівнянням.
6) Зведені квадратні рівняння розв’язуються за теоремою оберненою до теореми
Вієта.
7) Квадратне рівняння називають рівнянням другого степеня.
Ключове слово « ШЕКСПІР »
ІІІ РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Учитель літератури. Ім′я цієї людини – Вільям Шекспір, тому темою уроку світової літератури є «Вільям Шекспір – геніальний англійський поет і драматург доби Відродження» (Слайд ), а завданням нашого уроку буде ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Вільяма Шекспіра (у цьому нам допоможе творча група «біографів», яка підготувала цікаві факти з життя митця).
Учитель математики. А темою уроку з алгебри є «Розв′язування рівнянь, які зводяться до квадратних рівнянь». Завдання уроку – ще раз згадати, як розв′язуються квадратні рівняння ,раціональні рівняння, пов′язати їх розв′язки з життям та творчістю Вільяма Шекспіра.
Тож запишіть у зошитах з літератури та алгебри тему уроку. (Слайд 4)
Учитель літератури. Епіграфом нашого уроку будуть слова Б.Джонсона, які ви бачите на екрані. До них ми звернемося ще раз наприкінці нашого уроку.
Учитель математики. І недаремно епіграфом уроку з алгебри будуть слова В.О. Сухомлинського» Знати – це означає насамперед уміти користуватися знаннями» (Слайд 5)
ІV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
(Під час розповіді учні складають тези повідомлення, ключові слова на слайді.)
Відродження в Англії почалося в кінці XV і продовжувалося аж до початку XVII століття. Це був період бурхливого розвитку буржуазних відносин: ріст мануфактур, поява нового класу — буржуазії, зубожіння селянства, посилення пролетаризації населення тощо. В той же час найбільш повно розкривався антигуманний характер нових відносин. Як наслідок — англійські гуманісти створили літературу не тільки антифеодальну, але й антибуржуазну за своїм духом. Найбільш яскраво мистецтво англійського Відродження, знайшло своє відображення на театральній сцені. Створювали новий театр талановиті драматурги Кристофер Марло, Томас Кід, Роберт Грін, Вільям Шекспір. Трагедія Кристофера Марло «Тамерлан Великий» розпочала славну епоху театру в мистецтві цього періоду.
Визначним явищем духовного життя Англії став «публічний» театр, що увібрав у себе весь існуючий досвід сценічного мистецтва країни.
Публічні театри мали постійний склад виконавців і драматургів, які часто були й акторами, а іноді — пайовиками хазяїна. Ці театри відзначалися доступністю для всіх верств населення й мали велике виховне значення: вони порушували найважливіші суспільні проблеми. Цензура забороняла показувати сцени із сучасного життя, але проблеми сучасності впліталися в п'єси на історичні теми.
Глядачі, які належали до різних соціальних класів, збиралися біля театрів, що знаходилися за межами міста, обмінювалися новинами, не поспішали розходитися.
Театр часто ставав ареною зіткнень різних політичних партій. Тому в 1642 році театральні вистави були заборонені. Актори, які продовжували свою діяльність, зазнавали покарання різками.
Скласти та розв’язати квадратне рівняння, якщо :
1) а=1, в=5, с=0 ; 2) а=6, в=0, с=4 ;
х + 5х =0 6х + 4=0
х=0 або х=-5 х=- розв’язків немає
3) а=-1. в=6, с=0 ; 4) а=1, в=6, с=0.
-х + 6х = 0 х+6х = 0
х=0 або х=6 х= 0 або х= -6
Записати всі коефіцієнти відмінні від нуля.
1564-1616
(Підчас повідомлення учні коротко конспектують розповідь.)
Як не дивно, але про життя В. Шекспіра (1564—1616) відомо дуже мало. Народився він 23 квітня 1564 року у Стретфорді-на-Ейвоні в сім'ї забезпеченого торговця й чинбаря. Батько Шекспіра навіть був деякий час міським головою. Вільям навчався у так званій «граматичній школі».
У 18 років В. Шекспір одружився із Енн Хетевей, яка була старшою від чоловіка на 8 років. У сім’ї народилися троє дітей: дві доньки, Сусана і Юдиф, та син Гамлет, який помер, коли йому було 11 років.. А потім з невідомих причин покинув усе й поїхав до Лондона. Там він почав працювати в трупі театру «Глобус». Говорять, що спочатку Шекспір наглядав під час вистав за екіпажами, на яких приїжджали до театру багаті лондонці, потім працював суфлером. Згодом Шекспірові дали невеличку роль актора. Потім йому доручали «оновлювати» старі п'єси, а через деякий час він спробував писати сам. Слава швидко знаходить митця. Платня драматурга була мізерною (наприклад, за свого «Гамлета» письменник одержав близько 10 фунтів). Значно вигідніше було бути актором, оскільки в такому разі з'являвся багатий покровитель. Можливо тому, В. Шекспір не цурався грати на сцені й писати п'єси.
Поступово його популярність як драматурга зростає, він стає не тільки актором, а й режисером власних вистав. Матеріальний добробут Шекспіра покращився, митець купує ще один будинок у рідному Стретфорді. Разом з тим драматург починає клопотатися про одержання дворянського герба. Це тривало протягом двадцяти років. Відомо, що герб Шекспірів (Слайд 11) мав форму щита, який пересікався по діагоналі списом. Угорі щита на вінкові стояв білий сокіл, що тримав у піднятій лапі золотого списа із срібним вістрям, адже прізвище «Шекспір»(«Shakespeare») у перекладі означає «Той, хто потрясає списом»,
У 1613 році В. Шекспір повертається до рідного містечка. Помер драматург від тяжкої хвороби у віці 52 роки у день свого народження 23 квітня 1616 року
У 1576 році тесляр Джеймс Бербедж побудував один з найперших театрів у Лондоні. Згодом він став керівником трупи. Назвали театр «Глобус» і через двадцять три роки його визнали найбільшим серед шести лондонських труп.
«Глобус» являв собою круглий (або 18-20-кутний) амфітеатр, в якому могли розмістити до 3000 чоловік. Сцена мала розміри 12x8 метрів і дві двері для виходу акторів. Дах розміщувався лише над сценою і був пофарбований у кольори неба, дах також мав люк, через які актори могли спускатися на сцену за допомогою мотузок. На даху була встановлена статуя Геркулеса, що тримав на своїх плечах земну кулю. Надпис над входом говорив «Весь світ лицедіє». Під час вистави двір заповнювався бідняками – платили за вхід усього одне пенні. В театрі передбачалися дешеві стоячі та дорожчі сидячі місця, розташовані у три ряди. Вздовж внутрішньої стіни були влаштовані галереї для багатих жителів міста. Дехто міг сидіти прямо на сцені.
Передня частина сцени була розташована просто неба, задня частина – прикрита навісом. Декорації у сучасному розумінні цього слова не було. За часів Шекспіра іноді писали на папері: «Ліс», «Площа»; вивішували надписи, щоб глядачі зрозуміли, де відбувається дія п’єси. Однак дуже багатими були костюми акторів: їх шили з шовку та атласу, прикрашали справжніми перлинами.
Як за часів давньогрецьких театрів, в англійському театрі усі ролі виконували чоловіки. Якщо вистава затримувалася, глядачі жартували: «Королева голиться»
Дуже поважали в театрі «зберігача книг», у якого зберігалися рукописи п’єс, і який вів вистави, а також був відповідальним за роботу суфлерів, тому що на підготовку вистави відводилося небагато часу і актори не завжди могли запам’ятати свої слова.
Саме з цим театром доля звела В. Шекспіра.
Сучасний «Глобус» (Слайд 14)
У липні 1613 року театр «Глобус» згорів під час спектаклю «Генріх VIII». Причиною пожежі стала театральна гармата, що дала осічку і запалила дерев'яні балки і дах із соломи.
1614 року театр було відновлено. Проте 1642 як і більшість інших театрів, «Глобус» був закритий пуританами. Через два роки він був знесений, щоб підготувати місце для будівництва дохідних будинків. Його точне місце розташування залишалося невідомим доти, поки в 1989 році залишки його фундаменту не були виявлені під автостоянкою «Anchor Terrace» на Парк-Стріт (контур фундаменту повторений на поверхні автостоянки). Під Anchor Terrace можуть бути й інші залишки театру, але тераса XVIII століття внесена в список історичних цінностей й, отже, не може бути досліджена археологами.
Новий театр «Шекспірівський Глобус» («Shakespeare's Globe») був збудований в 205 м від історичного «Глобуса». Театр має виступаючу сцену, що видається у величезний круглий двір, оточений сидячими місцями на трьох круто нахилених ярусах. Під дахом знаходяться тільки сцена і сидячі місця, тоді як стоячі розташовані просто неба. Як і історичний, театр має солом'яний дах, ставши першою подібною будівлею Лондону після заборони солом'яних дахів 1666 року. Спектаклі даються лише у теплу пору року (з травня по жовтень). Подібні театри у XX столітті були споруджені в ряді міст США, Німеччини, а 2003 року також у Римі.
Учитель. Вам уже знайоме так зване гомерівське питання: чи існував Гомер насправді, чи він був автором безсмертних давньогрецьких поем «Іліада» та «Одіссея»? Таке ж запитання щодо великого Шекспіра ставлять собі протягом чотирьох століть науковці та звичайні читачі. Справа в тому, що збереглося не так багато відомостей про життя самого Шекспіра і ще менше — про його авторство щодо всесвітньо - відомих, п’єс.
Учень. Саме занепад театру і знищення документів стали однією з причин недостатньої кількості відомостей про життя англійського драматурга і виникнення так званого «шекспірівського питання». З'явилися легенди; в яких було створено міфологізований образ драматурга.
Що ж викликає сумніви у науковців? Шекспір був не дуже освіченою людиною (син простого торговця, здобув лише початкову освіту), а у своїх творах він виявляє різнобічну обізнаність у багатьох галузях знань: про медицину він писав, як лікар, про закони — як юрист, про рослини — як ботанік, про філософські проблеми — як філософ.
Вражає й словниковий запас письменника: ЗО тисяч слів, до того ж знання іноземних мов: французької, італійської, грецької, іспанської, латини.
Автор шекспірівських п’єс добре знав греко-римську міфологію, літературу, історію, добре розумівся на морській справі, оснащенні кораблів, навігаційних приладах, що засвідчено у п’єсах; був знайомий із справжньою Італією: Венецією, Вероною, Міланом, Мантуєю. А Шекспір, як відомо, ніколи не виїжджав за межі своєї Батьківщини.
З’явилася версія, що під ім’ям Шекспіра приховувалася ціла група письменників та вчених, які запропонували авторові за винагороду називати ці твори своїми. Однак ці припущення не отримали підтвердження, оскільки для цього немає достатніх доказів.
«Ретлендбеконсаутгемптоншекспір» — це фантастичне ім’я вигадав англійський письменник Джеймс Джойс. У своєму романі «Улісс» весь 9-й розділ він присвятив проблемі «Загадка Шекспіра».
Як же розшифрувати фантастичне ім’я?
Дуже просто: потрібно виділити імена тих людей, яких вважають авторами геніальних п’єс: Ретленд, Бекон, Саутгемптон, Шекспір.
Але глибоке дослідження стилю його творів, відомих фактів та літературної спадщини свідчать про хибність таких припущень
Які з рівнянь – біквадратні? Відповідь записати в порядку зростання.
1) х + 2х -5 =0;
2) х – 4х +1 = 0;
* 3) х + 3х – 4 = 0;
4) 8х – 3х + 2 = 0;
5) 2х + х – 1 = 0;
6) 5 – 9х+ 4х = 0;
* 7) х - 5х + 4 = 0. Відповідь: 3; 7.
Розв’язати ці рівняння.
1 варіант рівняння 3) відповідь 1, - 1 ;
2 варіант рівняння 7) відповідь 2, -2, 1, -1.
Назвати коефіцієнти у рівнянні 7) 1, -5, 4. Зробити з них натуральні числа. 1,5,4.
Розв’язати рівняння ( вибір рівняння наосліп учнями з кожного варіанту ):
х+ х– 6х = 0 ; х – 2х – х + 2 = 0
Відповідь : 0; -3; 2. Відповідь: 2; 1; -1.
Назвати спільний корінь цих двох рівнянь. Число 2
Творчий доробок митця складає 37 п'єс, 154 сонети і 2 поеми.
Перекладачами В. Шекспіра були М. Старицький, П. Куліш, Ю. Федькович, Панас Мирний, І. Франко, Леся Українка, М. Кропивницький, М. Рильський, І. Кочерга, Б. Тен, М. Бажан, В. Мисик, І. Стешенко, Д. Паламарчук, Г. Кочур та інші..
Розв’язати рівняння:
х / (х – 9) = (10х – 21)/( х – 9 )
Відповідь: 7.
Назвати число , яке є коренем квадратного рівняння , але не є коренем
даного рівняння. Число 3
Творчість драматурга поділяють на три періоди.
Перший датується 1590—1600 pp., дослідники називають його «оптимістичним». Уцей період автор писав комедії, основною темою яких була віра в життя та сили людини:«Багато галасу з нічого», «Комедія помилок», «Дванадцята ніч», «Сон літньої ночі». Написав трагедію «Ромео і Джульєтта», а також історичні хроніки: «Генріх IV», «Річард II», «Генріх VI», «Генріх V». У цих п’єсах знайшов відображення життєрадісний світогляд письменника, характерний для всіх гуманістів. Герої його творів — люди сміливі, добрі, життєлюбні, кмітливі й спритні.
Другий період (1601 —1608 pp.) називають «драматичним». У цей час автор створює переважно трагедії. Для Шекспіра то був період зрілості, у нього з'явився критичний підхід до осмислення суспільно-історичних подій. Усе це вплинуло на світогляд митця. Маючи великий життєвий досвід, він міг побачити всі вади, що несе з собою буржуазне суспільство, по-іншому поглянув на людину й знайшов не тільки «титанізм», а й притаману їй ницість. Ось чому в його п'єсах загострюються морально-філософські проблеми, з'являються соціальні мотиви. Драматург із часом констатує, що гуманістичний принцип, «людина — мірило всіх речей», характерний для епохи Відродження, перетворюється на практичний девіз буржуазної епохи: «Все дозволено»; У цей час побачили світ трагедії «Отелло», «Гамлет», «Король Лір», «Макбет», «Антоній і Клеопатра».
Третій період був найкоротший і тривав усього три роки (1609—1612 рр.). Дослідники називають його «романтичним». У драмах цього періоду виражається непереможна віра великого гуманіста в торжество всього кращого, що є в людині і в усьому світі. Шекспір створює в цей час «Зимову казку», «Бурю», «Перикла», «Цимбеліна».
Драма – один із літературних родів, поруч з епосом та лірикою. Твір, призначений для постановки на сцені.
Комедія – тривалий час один із двох основних жанрів драматургії - смішний і «низький», на відміну від трагедії; потім будь-яка смішна п’єса.
Трагедія – один із жанрів драми, де розкриваються нерозв’язані моральні проблеми, що призводять, як правило, до загибелі персонажів.
Розв’язати рівняння ( х – 7 ) + 6 ( х -7 ) – 16 = 0 та знайти значення виразу х* х + 23.
Відповідь: корені рівняння 3, -3; значення виразу 14.
Вчитель літератури. У багатій творчій спадщині митця особливе місце займають сонети. Якщо драматичні твори писали для різноманітної публіки, то сонети лише для певних осіб з оточення майстра. Коріння лірики Шекспіра має давні традиції й сягає римської та середньовічної поезії. Серед них його улюбленцем був Овідій.
—Згадайте, що таке сонет як літературний жанр. (Сонет(іт. soneto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, власне двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів). Схема: abab abab ccd eed.)
—Де і коли з'явився сонет? (В Італії на початку XIII ст.)
—З творчістю яких поетів пов'язаний розквіт цього жанру? (З творчістю Данте та Ф, Петрарки.)
(Учні складають короткий конспект.)
Англійський сонет має трохи іншу форму, яку називають шекспірівською. Ось схема англійського сонету: abab cdcd efef gg.
Як і в класичному італійському сонеті, кожен твір присвячений одній темі. Здебільшого, Шекспір іде за такою схемою розвитку думки: перші чотири рядки визначають тему твору, другі — містять її розвиток, треті — ведуть до розв'язки, а останні два рядки в афористичній лаконічній формі підбивають підсумок. Іноді це висновок з усього сказаного в сонеті, а іноді навпаки — різке протиставлення до всього, Про що говорилося раніше.
Я кличу смерть — дивитися набридло
На жебри і приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,
На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На правду, що підлоті навдогоду
В бруд обертає почуття святі,
І на мистецтво під п’ятою влади,
І на талант під наглядом шпика,
І на порядність, що безбожно краде,
І на добро, що в зла за служника!
Я від всього цього помер би нині,
Та як тебе лишити в самотині?!
Сонети Шекспіра можна назвати своєрідним ліричним щоденником — із закреслюванням окремих слів та пропусками в записах.
Тематика сонетів досить різноманітна. Є у нього твори, присвячені темі поезії, філософським роздумам, темі кохання та дружби.
Дослідники поділяють сонети Шекспіра на дві великі групи. Перша з них присвячена другові, друга — «смаглявій леді». Слід зазначити, що сонетів, присвячених другові, набагато більше (1 —126), а «смаглявій леді» — значно менше (127—152). Окрім того, є твори, присвячені оспівуванню радощів і краси кохання (153—154).
V. РЕФЛЕКСІЯ. ПІДСУМКИ УРОКУ
1. Робота з епіграфом уроку
У чому, на вашу думку, мав рацію Б.Джонсон?
Виразне читання учнем вірша Дж. Мільтон
Шекспір
Чи потребує мій Шекспір, щоб люди
Йому величні зводили споруди —
І прах його священний зберігавсь
Під обеліском, що до зір піднявсь?
Де сяє слави вічної проміння,
Навіщо свідок цей німий, каміння?
В палкім захопленні сердець людських
Ти кращий пам’ятник собі воздвиг.
Бо мова в тебе — на великий сором
Мистецтву млявому таким узором
Легким снуються, що в серця синів
Ввійшов назавжди твій дельфічний спів.
Ти нам уяву на льоту спиняєш
І нас у мармур раптом обертаєш —
І в саркофазі мармуровім там
Лежиш собі — на заздрість королям.
Дж. Мільтон
2. Презентація «Кращі твори В.Шекспір» (Слайд 28-35) ( на фоні виразного читання напам’ять учнем віршу)
3. Рефлексійно-оцінний аспект
- У вас на партах лежать піктограми настрою «+» «-». Підніміть ту піктограму, яка відповідає вашому настрою після нашого уроку.
- Чи справдилися ваші очікування?
- Що нового ви дізналися на уроці?
4. Підсумки уроку
Учням оголошуються бали:
З алгебри за розв’язування рівнянь, розгадування кросворда.
З літератури учням «біографам» та читцям
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд 36)
Світова література:
Опрацювати біографію Шекспіра. Вивчити напам’ять сонет Шекспіра.
Алгебра:
Повторити способи розв’язування рівнянь, які зводяться до квадратних.
1 група – впр.871, 881 (1,3)
2 група – впр.885 (1,3), 891 (1)
Заключне слово вчителя.
Вчитель математики. Математику не можливо вивчати спостерігаючи як це робить сусід. (Нівен)
Пам’ятайте, якщо Ви бажаєте навчитись плавати, то сміливо заходьте у воду, а якщо бажаєте навчитись розв’язувати рівняння, то розв’язуйте їх. (Д. Пойа)
Вчитель літератури. Пам’ятайте, що людина освічена – це ас у будь-якій галузі знань. А ці знання, як ми щойно переконалися, завжди між собою пов’язані. Тож прагніть бути високоосвіченими особистостями.