Календарно-тематичне планування з географії (11 клас)

ВСТУП (1 год.)

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інноваційність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.

1.

Інструктаж з БЖД в кабінеті.

Повторення навчального матеріалу за курс 10 класу.

Географія як система наук.

Об’єкт дослідження географії.

Поняття «геосистема». Рівні геосистем.   Пізнавальна та конструктивна роль географії.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає об’єкт дослідження та структурні компоненти географії;

пояснює значення  поняття  «геосистема».

Діяльнісний компонент:

розрізняє рівні геосистем;

визначає причини та наслідки природних і суспільних процесів.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо пізнавальної  та конструктивної ролі географії.

Розділ І. ТОПОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ (5 год.)

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інноваційність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.

Тема 1. Топографія  (3 год.)

2.

Топографічна карта: проекція, розграфлення.

Географічні і прямокутні координати. Прямокутна (кілометрова) сітка.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає елементи топографічної карти;

знає основні умовні позначення топографічних карт.

Діяльнісний компонент:

розрізняє географічні та прямокутні координати точок, види масштабу, азимута;

визначає за топографічною картою географічний і магнітний азимути,  географічні та прямокутні координати точок, абсолютну і відносну висоту місцевості, падіння річки, масштаб плану і карти за прямокутною сіткою;  

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

розпізнає на місцевості об’єкти, зображені на топографічній карті;

описує за топографічною картою рельєф ділянки місцевості;

уміє орієнтуватися на місцевості  за допомогою  топографічної карти, плану;

розв’язує задачі за топографічною картою.

Ціннісний компонент:

оцінює значення топографічних карт  у побуті та господарській діяльності;

робить висновки щодо актуальності знань і навичок роботи з топографічною картою.

3.

Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу.

Вимірювання на топографічній карті за  масштабом і кілометровою сіткою.

Використання азимутів.

Практична робота № 1.

Практична робота № 1

«Визначення  на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів,   абсолютних та відносних висот точок, падіння річки».

4.

Плани населених пунктів.

Практичне використання топографічних карт, планів.

Практична робота № 2.

Практична робота № 2

«Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру)».

Тема 2. Картографія (2 год.)

5.

Сучасні картографічні твори.
Математична основа карт.  Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних та тематичних картах. Сутність генералізації.

Практична робота № 3

(обов’язкова для оцінювання)

Практична робота № 3

«Визначення за градусною сіткою  географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах».

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає елементи карти; 

пояснює основні картографічні поняття і терміни, відмінності різних видів масштабу,  картографічних  проекцій;

знає, де розміщені на електронному глобусі  Україна, своя область і свій населений пункт;

наводить приклади  використання ГІС. 

Діяльнісний компонент:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом;

порівнює форми й площі материків на картах світу, побудованих у різних проекціях;

визначає за картами об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати;

застосовує сучасні навігаційні системи на практиці;

уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних  систем.

6.

Електронні карти та глобуси. Картографічні  інтернет-джерела. Навігаційні карти.

Географічні інформаційні  системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування.

Дослідження (на вибір)

1.  Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі.

Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ (12 год.)

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інноваційність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.

Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети (1 год.)

7.

Геоїд.

Показники руху Землі навколо своєї осі.

Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу,  перехід від місцевого часу до поясного. Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність  висоти  Сонця над горизонтом та тривалості світлового дня.

Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки.

Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях.

Дослідження (на вибір)

1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.

2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає види рухів Землі, 

параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;

розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;

знає межі поясів освітленості,  види часу.

Діяльнісний компонент:

установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;

розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі.

Тема 2. Географічна оболонка Землі (1 год.)

8.

Склад, межі та будова географічної оболонки.

Закономірності географічної оболонки. 

Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

наводить приклади прояву основних закономірностей географічної оболонки.

Діяльнісний компонент:

розрізняє складові географічної оболонки;

характеризує сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Оцінно-ціннісний компонент:

розуміє значення географічних знань для збереження навколишнього середовища.

Тема 3. Геологічне середовище людства (3 год.)

9.

Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище  людства».

Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

Дослідження (на вибір)

1. Причини заселення схилів вулканів.

2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит;

пояснює поняття «геологічне середовище  людства», механізми руху літосферних плит, виникнення землетрусів, вулканів, зсувів, формування рельєфу;

формулює закономірності поширення форм рельєфу, мінеральних ресурсів.

Діяльнісний компонент:

визначає  тектонічні структури за формами рельєфу і основними видами корисних копалин (на основі тематичних і комплексних карт);

обґрунтовує розташування основних форм рельєфу на материках, в океанах, на території України;

порівнює тектонічну будову, рельєф, корисні копалини материків, їх частин;

характеризує процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки;

використовує тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України;

моделює комплекс заходів для протидії появі й розвитку зсуву, осипища;

встановлює за тематичними картами зв'язок між тектонічними структурами, рельєфом, корисними копалинами  і густотою населення, розташуванням видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв;

розв’язує задачі на визначення показника забезпеченості країни окремими видами мінеральних ресурсів.

Оцінно-ціннісний компонент:

визначає рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, сейсмічних, гравітаційних явищ;

робить висновки про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність;

оцінює наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті.

10.

Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв.

11.

Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення.   Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами.

Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема  людства.

Практична робота № 4.

Практична робота № 4

«Встановлення за тематичними картами материків та України зв'язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв».

Тема 4. Атмосфера та системи Землі (3 год.)

12.

Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складники атмосфери,

кліматотвірні чинники й типи клімату; 

наводить приклади взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.

Діяльнісний компонент:

читає синоптичні та кліматичні карти,

 графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів;

розрізняє погоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів;

пояснює механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері;

визначає типи клімату за кліматограмами;

встановлює сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості;

характеризує типи клімату;

порівнює клімат окремих регіонів на материках і території України;  

обґрунтовує  вплив агрокліматичних ресурсів на спеціалізацію рослинництва.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості атмосфери,

рівень безпеки проживання в районах поширення атмосферних стихійних явищ;

усвідомлює загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;

пропонує способи розв’язування проблеми глобального потепління.

13.

Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади.

Погода. Синоптичні карти.

Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами.

Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та  інфраструктурних об’єктів.

Практична робота № 5

(обов’язкова для оцінювання)

Практична робота № 5

«Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів».

14.

Ресурсний потенціал атмосфери. Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлюваної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства.

Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії.

Кліматичні зміни на планеті.

Дослідження (на вибір)

1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання. 

2. Система протидії засухам у своїй місцевості.

Тема 5. Гідросфера та системи Землі (2 год.)

15.

Запаси води на Землі.

Світовий океан та його складові.

Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя.

Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у  формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери. 

Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів.

Практична робота № 6.

Практична робота № 5

«Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків».

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків, України;

формулює залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом  і водами суходолу;

знає формулу обрахунку показника забезпеченості  водними ресурсами.

Діяльнісний компонент:

розпізнає на контурних  картах різного масштабу частини Світового океану, найбільші річки, озера;

класифікує річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає характеристику вод певного регіону (країни) та України;

порівнює водозабезпеченість окремих регіонів світу, України;

аналізує систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок;

установлює взаємозв’язок між літосферою, атмосферою, гідросферою на прикладі окремих ландшафтів своєї місцевості;

використовує фізичні й топографічні карти для характеристики гідрографічних об’єктів;

застосовує гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів;

розв’язує задачі на визначення показника водозабезпеченості території.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурси Світового океану та прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв;

визначає рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту;

усвідомлює загрози забруднення вод  Світового океану і суходолу, вплив якості води на здоров’я людей;

пропонує способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості.

16.

Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України.  Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу.

Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води. Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води.

Дослідження (на вибір)

1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України. 

2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.

3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

Тема 6. Біосфера та системи Землі (2 год.)

17.

Поширення живих організмів у біосфері.

Біосфера та її складові. Закономірності  поширення живих організмів на суходолі і в океанах. 

Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин. Біологічні ресурси. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту. Типи ґрунтів.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає складові біосфери, типи ґрунтів, ґрунтотвірні чинники;

наводить приклади взаємодії біосфери з літосферою, атмосферою, гідросферою.

Діяльнісний компонент:

читає карти природних зон, ґрунтів;

розрізняє типи ґрунтів за основними характеристиками; 

визначає природні зони за основними типами ґрунтів,  типовими рослинами і тваринами; 

встановлює сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує типи ґрунтів, природні зони;

обґрунтовує вплив ґрунтів на  спеціалізацію рослинництва;

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості біосфери;

визначає рівень безпеки проживання в районах поширення отруйних рослин, окремих видів хижих та отруйних тварин;

усвідомлює загрози зменшення біорізно-маніття,  виснаження, забруднення ґрунтів.

пропонує способи збереження родючості ґрунтів, видового складу рослинності і тваринного світу.

18.

Значення ґрунтів у природі і життєдіяльності людей. Природні зони

Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.

Природні зони. Порівняння карт ґрунтів і природних зон світу та України.

Дослідження (на вибір)

1. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання. 

2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України.

Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНІ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СВІТУ (8 год.)

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інноваційність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.

Тема 1. Географічний простір (1 год.)

19.

Світосистема «суспільство – природа».

Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство – природа».

Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна, інформаційно-технологічна, соціально-культурна, політична підсистеми.

Географічний простір, його системоутворювальна роль  та характеристики.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

формулює визначення понять «географічний простір», «світосистема»;

називає підсистеми світосистеми; 

Діяльнісний компонент:

складає схему світосистеми;

 характеризує географічний простір;

обґрунтовує роль географічного простору у світосистемі;

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює  глобальну єдність у системі «суспільство – природа».

Тема 2. Демографічні процеси у світосистемі (2 год.)

20.

Населення світу.
Практична робота № 7.

Динаміка чисельності населення світу. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі. Демографічний перехід, його фази. Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення. Демографічне старіння населення. Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами.

Практична робота № 7

«Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними».

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «демографічний перехід», «демографічне старіння»; 

знає  фази демографічного переходу;

пояснює причини демографічних явищ, просторові відмінності показників природного й механічного руху, вплив конфесійної, етнічної, соціальної структури населення на процеси відтворення і міграції;

наводить приклади країн з різними типами відтворення населення.

Діяльнісний компонент:

розпізнає за статево-віковими пірамідами країни різних типів відтворення населення;

характеризує фази демографічного переходу;

читає карти населення;

обчислює демографічні показники;

аналізує текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою порівняння  процесів відтворення населення;

установлює просторові відмінності демографічних процесів за картами;   

обґрунтовує особливості перебігу демографічних процесів у країнах з різним рівнем економічного розвитку;

прогнозує зміни чисельності населення, статевої та вікової структури на основі аналізу статево-вікових пірамід.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює взаємозв’язок демографічних процесів та рівня соціально-економічного розвитку країни;

висловлює судження щодо ефективності  економічних, адміністративно-правових та виховних заходів демографічної політики;

робить висновки про важливість демографічних прогнозів.

21.

Міграційна політика країн світу як складова демографічної політики.

Особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення. 

Міграції, їх показники, чинники та вплив  на відтворення населення і його перерозподіл у світі. Просторові тенденції міграційних процесів.

Якість життя як чинник природного і механічного руху населення.

Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн. Демографічні прогнози.

Дослідження (на вибір) 

1. Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці.

2. Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.

3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу.

Тема 3.  Глобальна економіка (4 год.)

22.

Світові економічні зв’язки.

Показники Поняття «глобальна економіка».

Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг.

Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. Глобальні ланцюги доданої вартості.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає види рухів Землі, 

параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети;

розпізнає на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення;

знає межі поясів освітленості,  види часу.

Діяльнісний компонент:

установлює послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій;

розв’язує задачі на визначення місцевого і поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі.

23.

Міжнародний ринок товарів.

Міжнародний ринок товарів: сутність, інфраструктура, ціноутворення.

Виробництво сільськогосподарської продукції у світі: природні, соціальні, економічні чинники,  особливості просторової організації.

Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів, глобальні ринки вугілля, нафти й природного газу.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «глобальна економіка»,   «глобальні ланцюги доданої вартості»;

називає складові міжнародної науково-технологічної сфери,  системи виробництва, міжнародної валютно-фінансова системи, сучасних транспортно-логістичних систем, форми світового ринку;

наводить приклади міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва;

Діяльнісний компонент:

розрізняє національні та інтернаціональні форми виробництва;

характеризує особливості глобальних ланцюгів доданої вартості в металургії, автомобілебудуванні, електронних виробництвах, фармацевтиці, легкій промисловості;

порівнює економічні вигоди форм участі крани у міжнародній кооперації, ланцюгах

доданої вартості;

установлює домінуючі чинники розвитку і розміщення виробництв у країнах і регіонах;

визначає роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки;

уміє знаходити інформацію про сучасний стан окремих виробництв і ринків;

аналізує текстові, картографічні й статистичні матеріали з метою визначення особливостей і закономірностей просторової організації складників світової економіки та місця в ній національних економік і транснаціональних компаній;

розробляє просторові моделі  світового господарства.

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює перспективи включення   національних виробників у глобальні ланцюги доданої вартості;

висловлює судження щодо процесу формування інформаційного суспільства;

робить висновки щодо змін світових ринків у період глобалізації.

24.

Сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Практична робота № 8.

Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн.

Сучасна географія виробництва транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції,  чинники участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості. 

Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучасна просторова організація, чинники міжнародної спеціалізації.

Практична робота № 8

«Позначення на контурній карті (знаками руху)  глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини – виробництво глинозему – виробництво первинного алюмінію – споживання алюмінію».

25.

Інфраструктурний каркас глобальної економіки.

Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі як інфра-структурний каркас глобальної економіки.

Світовий ринок інвестицій і фінансів. Туризм.

Формування  «інформаційного суспільства».

Дослідження (на вибір)

1. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери.

2. Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні.

Тема 5. Політична географія та геополітика (1 год.)

26.

Основні поняття політичної географії.

Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, «сила». Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів.  

Геополітика, її складові  Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили».  Різновиди «сили».

Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «територіально-політична система»;

наводить приклади застосування різновидів «сили» (економічної, мілітарної, «м’якої» або «смарт-сили») в геополітичних протистояннях.

Діяльнісний компонент:

розрізняє зовнішню і внутрішню політику, різновиди «сили», територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює взаємозв’язок і політичні взаємодії територій і географічних місць в геопросторі.

Розділ ІV. СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ (8 год.)

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інноваційність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.

Тема 1. Українська держава (1 год.)

27.

Україна: територія, політико-географічне положення, устрій.

Українська держава і територія держави України.

Політико-географічне положення України: глобальне, регіональне, сусідське.

Політико-економічна оцінка державного кордону України.

Реформування адміністративно-територіального устрою України.

Дослідження (на вибір)

1. Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає і показує на карті країни-сусіди України.

Діяльнісний компонент:

характеризує політико-географічне положення України на глобальному, регіональному, локальному рівнях;

вирізняє спільні кордони України з політичними та економічними партнерами, з країнами інших політичних та економічних блоків;

визначає проблеми адміністративно-територіального устрою України.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює судження щодо впливу політико-географічного положення на економічний розвиток України, її місце в Європі та світі.

Тема 2.  Населення України (1 год.)

28.

Особливості населення України. Практична робота № 9.

Кількість населення України. Відтворення населення: показники та природні, соціальні, економічні чинники народжуваності й смертності, їх просторові відмінності.

Особливості вікового і статевого складу населення України.

Міграційні процеси в Україні. Українці на світовому і регіональному ринку праці.

Демографічна політика в Україні.

Система розселення. Міські агломерації, урбанізація, субурбанізація і джентрифікація. Особливості сільських населених пунктів.

Практична робота № 9 «Аналіз картограм народжуваності, смертності, природного приросту, густоти населення, урбанізації в Україні».

Дослідження (на вибір)

1. Сучасна географія трудової еміграції з України.

2. Соціальні проблеми монофункціональних міст.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

знає кількість населення України та особливості її динаміки;

називає  основні просторові закономірності демографічних процесів і розселення населення в Україні;

пояснює особливості демографічної ситуації в країні, урбанізаційних процесів.

Діяльнісний компонент:

характеризує природний і механічний рух населення, статево-вікову структуру;

уміє знаходити й добирати  статистичні матеріали на сайті Державної служби статистики України;

аналізує статистичні й картографічні матеріали про населення;

розрізняє  якість життя у  великих і малих, монофункціональних і багатофункціональних містах; 

прогнозує вплив системи розселення на розміщення виробництва та соціальної інфраструктури.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює значимість якості трудових ресурсів для економічного зростання країни.

Тема 3. Економіка України в міжнародному поділі праці (6 год.)

29.

Сучасна економіка України. Практична робота №10.

Сучасні риси національної економіки України.

Конкурентні переваги України на світових ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів.

Практична робота №10

«Аналіз секторальної структури економіки України».

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає показники суспільно-економічного розвитку держави;

знає і розуміє особливості секторальної та територіальної структури економіки, суть глобальної стратегії сталого (збалансованого) розвитку, основні положення стратегії збалансованого розвитку України;

пояснює актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу й України.

Діяльнісний компонент:

аналізує секторальну структуру та регіональні відмінності господарства;

характеризує чинники, що зумовили розвиток в Україні окремих виробництв товарів і послуг;

визначає сучасні риси національного господарства, місце України на світових товарних ринках, чинники міжнародної спеціалізації країни;

використовує поняття «додана вартість», «собівартість», «ефективність», «прибутковість», «конкурентні переваги», «міжнародна кооперація», «попит», «пропозиція», «ринкова ціна» тощо для обґрунтування міжнародної спеціалізації України на світових ринках товарів і послуг;

вміє застосовувати тематичні карти та статистичну інформацію для ілюстрації описів, характеристик, висновків;

розробляє схеми ланцюгів доданої  вартості.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про оптимізацію структури економіки України та її міжнародної спеціалізації;

оцінює територіальну структуру господарства країни за екологічними, соціальними, економічними критеріями;

висловлює власні судження щодо конкурентних переваг і перспектив розвитку окремих виробництв в Україні;

оцінює прояви глобальних викликів в Україні;

критично ставиться до дій, проектів, що нехтують глобальними викликами.

30.

Види промислового виробництва експортного спрямування. Провідні види сучасної промисловості України.

Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні.

Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки. Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки: тенденції розвитку, міжнародне кооперування.

Місце України в глобальних ланцюгах  доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції.

Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств.

Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування.

31.

Провідні види економічної діяльності третинного сектору України. Міжнародний капітал в Україні.

Міжнародні транспортні коридори на території України.

Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні.

Ресурсний потенціал і перспективи розвитку рекреаційного комплексу в Україні.

Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень. Транснаціональні фінансові корпорації (банки, фінансові компанії) в Україні.

Сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні.

32.

Контрольна робота.

33.

Основні цілі стратегії сталого розвитку у світі та Україні.

Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах та стратегія збалансованого розвитку України.

Дослідження

1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.

2. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри, компанії.

3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки.

34.

Узагальнення та систематизація знань з курсу «Географічний простір Землі».