Календарно-тематичне планування з географії для 7 класу

Про матеріал

Приклад календарно-тематичного планування з географії для 7 класу згідно додатку до листа МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році».

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджую  

                                                         Затверджую

Директор ЗЗШ № __                                                                                                                                                                       

Директор ЗЗШ №54

___________  ПІБ

______________ ПІБ

«______»________2018

«______»______2019

 

 

Календарно – тематичне планування з географії 

для учнів 7 класу

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №54

Запорізької міської ради Запорізької області

Згідно оновленої Навчальної програми для ЗНЗ. Географія. 6-9 класи, 2017 р.

 за новим Державним стандартом базової і повної  загальної середньої освіти, 2011 р.

(затверджено наказом МОНУ від 07.06.2017 № 804 «Про затвердження оновлених навчальних програм для ЗНЗ ІІ ступеня)

Інтернет-ресурс:

 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/geografiya-6-9-14.07.2017.pdf 

 

на 2018 – 2019 навчальний рік

 

Вчитель: Бараннікова Людмила Ярославівна, вчитель географії,

спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «Старший вчитель»

Спрямування цивілізаційного вектора України на інтеграцію в єдиний європейський освітній простір вплинула на модернізацію змісту освіти, що розпочалась із впровадження нових підходів до формування освітніх та навчальних програм, пов’язаних з компетентністно орієнтованим навчанням, оскільки воно має результативно-цільову спрямованість. Відповідно до мети й завдань географічної освіти, предметна географічна компетентність учнів визначається як здатність до застосування здобутих географічних знань, умінь і навичок, ціннісних установок та специфічного географічного мислення, сформованих на підґрунті здібностей і життєвого досвіду учнів, які необхідні для оптимальної діяльності в навколишньому середовищі та успішної самореалізації в соціумі, передбачення наслідків такої діяльності та розв’язання власних життєвих завдань і проблем, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Предметна географічна компетентність учнів включає змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти, які закладено в очікуваних результатах навчально-пізнавальної діяльності учнів оновлених та нових навчальних програм. Так, у 2018/2019 навчальному році учні 6-9-их класів вивчатимуть географію за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). Учні 11 класу вивчають географію на профільному рівні за програмою, затвердженою наказом МОН України від 14.07.2015 № 826. Зазначені навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html).

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Програма  має  забезпечує  перехід від  предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет»  стала  дієвою, а  не  залишалася  гаслом. На підставі компетентнісного підходу  знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної  самореалізації у соціумі, облаштування  особистого  життя. Сьогодні  неможливо  навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній  освіті. Тому зміст навчального матеріалу  з  географії  визначено з огляду на корисність  та потрібність його за межами школи.

Метою базової загальної  середньої освіти є розвиток та соціалізація учня, формування його національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення,  здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Основні завдання шкільної географії Шкільна географічна освіта є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому. Географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань: засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, взаємозв'язки між природними компонентами, населення і господарства різних територій, формування материків, океанів та їх частин відповідно до природних та соціально-економічних чинників; природу, населення і господарство України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище; оволодіння умінням використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси – для пошуку, інтерпретації і демонстрації різноманітних географічних даних та формування в учнів на цій основі ключових компетенцій; виконувати дії, набуті на основі застосування географічних знань і попереднього досвіду; застосування географічних знань для пояснення та оцінювання географічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, вирішення проблемних завдань, самостійного здобуття нових знань із географії; формування здатності і готовності до використання географічних знань і вмінь у повсякденному житті для соціально відповідальної поведінки у навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; вирішення конкретних практичних завдань;  виховання екологічної культури, національної свідомості та почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів і країн світу.

Компетентністний потенціал предмета

 

1. Спілкування  державною
(і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння: усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати  (усно чи письмово)  географічні  об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим  арсеналом  мовних  засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати  проблеми   географічного  змісту  глобального  та  регіонального  рівня.

Ставлення: усвідомлювати  значущість  здобутків  географічної  науки, зокрема  пошанування  досягнень українських  учених;

прагнення до розвитку української   термінологічної  лексики  в  системі  географічних  наук.

Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі  проекти  в  галузі географії, усні / письмові  презентації  їх  результатів

2. Спілкування

іноземними

мовами

Уміння: використовувати  іншомовні  навчальні  джерела  для  отримання  інформації  географічного змісту; описувати  іноземними  мовами, аналізувати  та  оцінювати  роль  природних  явищ  у сучасному  світі, доречно  використовувати  географічні  поняття та найуживаніші  терміни  в усних чи письмових текстах, читати  та  тлумачити  географічну  термінологію  іноземною мовою.

Ставлення: зацікавленість  інформацією  географічного  змісту  іноземною  мовою;  розуміння  глобальних  проблем  людства  і   прагнення  долучитися до  їх  розв’язання, зокрема  й  з  допомогою   іноземних  мов.

Навчальні ресурси: довідкова  література, онлайнові  перекладачі, іншомовні  сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники   і  посібники

3. Математична компетентність

Уміння: застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення  варіативності  та  значущості  математичних  методів  у розв’язанні  географічних  проблем  і задач.

Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз  та  обробка  статистичної  інформації, поданої  в  різних  формах (картографічній, табличній, графічній)

4. Основні компетентності
у природничих науках
і технологіях

Уміння: пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розвязання  глобальних  проблем.  Ставлення: відповідальність за ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, в  Україні  та світі; готовність до розвязання проблем, пов’язаних  зі  станом  довкілля.

Навчальні ресурси: географічні  задачі, ситуативні  вправи  щодо  розв’язання проблем  стану  довкілля, біорізноманіття, ощадного  використання  природних  ресурсів  тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння: використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація, блог тощо)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування; шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її. Ставлення: дотримання  авторського права, етичних  принципів  поводження з  інформацією; усвідомлення необхідності  екологічних  методів і засобів  утилізації  цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси: електронні  картографічні  джерела, електронні  посібники, збірники  задач, тести 

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження  або  експерименти, реалізовувати  проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя. Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати  ідеї  й ініціативи щодо проектної та винахідницької  діяльності, ефективного використання  природних  ресурсів; прогнозувати  вплив  географічних  процесів  і  закономірностей  на розвиток технологій, нових напрямів  підприємництва; нівелювати  ризики і використовувати  можливості  для  створення  цінностей  для  себе  та інших у довкіллі; керувати  групою (надихати, переконувати  й  залучати  до  діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси: сайти  підприємств, установ, організацій, екскурсії  на  сучасні  підприємства, зустрічі  з  успішними  представниками  бізнесу

8. Соціальна та громадянська компетентності

Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією  географічних  проектів, розв’язувати проблеми  довкілля, залучаючи  місцеву громаду. Ставлення: відстоювати власну позицію  щодо  ухвалення  рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська  відповідальність  за стан довкілля, пошанування  розмаїття  думок  і  поглядів; оцінювання  внеску українських та  іноземних  учених і винахідників у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси: географічні  задачі, інтернет-ресурси, посібники

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння: фіксувати  унікальні  об’єкти, явища  та  ландшафти  Землі, їх  естетичне  значення, використовувати  природні  матеріали і засоби для втілення художніх  ідей, пояснювати  географічне  підґрунтя  відображення  природи  у  творах  мистецтва. Ставлення: усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення  географії  і мистецтва; розуміння  гармонійної  взаємодії  людини  і  природи.

Навчальні ресурси: літературні, музичні  та  образотворчі  твори

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: працювати в команді під час  реалізації  географічних  проектів, застосовувати  набутий досвід  задля  збереження  власного здоров’я  та  здоров’я інших, оцінювати  значення  географічної  науки  для  забезпечення  добробуту  людства.

Ставлення: турбота  про  здоров’я  своє  та  інших  людей, ціннісне  ставлення  до  навколишнього середовища як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного  природокористування, пошанування  внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

 

Структура  і  зміст  навчальної  програми

Структура і зміст програми з географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, гуманізації, урахування вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та наскрізні теми, передбачені Концепцією Нової української школи.

У лівій частині програми до кожного курсу зазначено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів – знань, умінь та ціннісних ставлень. Крім того, наведено базовий мінімум географічної номенклатури.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінювання роботи учнів є не так обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, як уміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

Географія у 7 класі (Материки й океани) є логічним продовженням курсу географії, що вивчався у 6 класі, й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6 класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу. Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Для досягнення зазначеної мети вивчення географії у 7 класі окреслено такі завдання:

 продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;

 створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;

 дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, екологічні виклики людства;

 розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.

Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, чотири з яких є обов'язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачено також різноманітні дослідження.

Наскрізні  змістові  лінії

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Учнів 7 класів орієнтують на формування:

  • розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;
  • знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та правила безпечної поведінки.

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 7 класів орієнтують на:

  • отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;
  • уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;
  • роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
  • толерантне ставлення до культурних надбань і традицій народів світу.

Вивченням наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Учнів 7 класів орієнтують на:

  • усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання і харчування для збереження життя і здоров’я людей (в тому числі на прикладі  країн, що розвиваються);
  • розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;
  • формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їхній вплив на життя людини.

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Учнів 7 класів орієнтують на:

  • формування умінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми;
  • командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.

 

    з/п                      уроків           

Кількість                             годин

Дата

Корекція                           дати

Тема та зміст уроку

Очікувані  результати  навчально – пізнавальної  діяльності  учнів (учень/учениця)

 

Наскрізні  змістові  лінії

Домашнє                         завдання

 

І семестр

1

    2

   1

 

 

Вступ.  Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу.  Джерела географічної інформації про материки та океани.

Знаннєвий  компонент: називає материки, частини світу, океани, різні види карт. Діяльнісний компонент: порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням;  розрізняє в атласах карти показує (знаходить) на картах  різного  масштабу материки, частини світу, океани. Ціннісний компонент: оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани.

 Громадянська відповідальність:

уміє  пояснювати  на  конкретних  прикладах  та  доводити  практичне  значення  вивчення  материків  та  океанів.

 

п.                                     с.

 

2

   1

 

 

Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням.

п.                                     с.

           9                                                      РОЗДІЛ  І.   Закономірності   формування  природи  материків  і  океанів

3

    2

   1

 

 

Тема 1. Форма і рухи Землі

Куляста форма Землі та її географічні наслідки.

Знаннєвий  компонент: знає і уявляє форму  Землі, дні рівнодення та сонцестояння; розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі.

Діяльнісний компонент: знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола; пояснює вплив  форми Землі та її рухів на природу материків і  океанів. Ціннісний компонент: оцінює і характеризує наслідки  форми  Землі,  добового і річного рухів Землі на життя людини

Здоров’я і безпека:

моделює оптимальний  режим  життя  відповідного  до  добових  і  річних  циклів (ритмів)

п.                                     с.                                 відео,                     есе

 

4

  1

 

 

Рухи Землі, їх наслідки.

 

5

   7

   1

 

 

Тема 2. Материки й океани - великі природні комплекси географічної оболонки. Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит.  Геологічні ери та епохи горотворення. Дослідження: взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки.

Знаннєвий  компонент: знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади  форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках; знає і розуміє гіпотези  дрейфу материків, загальну циркуляцію атмосфери та їх вплив на природні умови Землі. Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі й холодні поверхневі течії,  природні зони; пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості;  аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, причини виникнення океанічних течій розміщення природних комплексів на материках і в океанах,  взаємодію і взаємовплив океанів і материків; вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: тектонічної, кліматичної  і  географічних поясів природних зон. Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу.

Екологічна безпека та сталий розвиток: пояснює  взаємозв’язки  між  природними  компонентами  у  географічній  оболонці, у  тому  числі — на  прикладі  своєї  місцевості.

п.                                     с.

6

   1

 

 

Тектонічні структури:  платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Практична робота №1 (Н) «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу».

п.                                     с.

7

   1

 

 

Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні  на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів.

п.                                     с.

8

   1

 

 

Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас.  Закономірності розподілу атмосферних опадів.

п.                                     с.

9

   1

 

 

Водні маси, їх властивості. Океанічні течії.       

п.                                     с.

10

  1

 

 

Кліматичні пояси і типи клімату Землі.

схеми

11

  1

 

 

Природні комплекси материків і океанів Широтна зональність і висотна (вертикальна) поясність.         

Узагальнення.                            Т/Б  № 1

Відео,                     есе

          21                                                                             РОЗДІЛ  ІІ.  Материки  тропічних  широт

12

  10  

   1

 

 

Тема 1. Африка. Географічне положення. Практична робота  № 2 (Н)  «Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід».

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку; розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн. Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; аналізу є закономірності розміщення форм рельєфу, кліматичних поясів, вод суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів; описує природу найвідоміших національних парків Африки;  визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу: моря: Середземне, Червоне; затоки:  Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад  Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; держави та їх столиці: Єгипет, Нігерія, Південна Африка. Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій

Екологічна безпека та сталий розвиток:

презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека:

обґрунтовує вплив природних чинників  на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій.

Громадянська відповідальність:

установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

Підприємливість і фінансова грамотність:

розуміє важливість  напрямків  взаємозв’язків  України  та  країн  Африки.

Відео,                       есе

13

   1

 

 

Дослідження та освоєння материка.

Практична робота  № 3 (Т) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки» (протягом теми).                                         

п.                                     с.

14

   1

 

 

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.     

п.                                     с.

15

   1

 

 

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

п.                                     с.

16

  1

 

 

Практична робота  № 4  (Т) «Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами».

п.                                     с.

17

  1

 

 

Води суходолу. Використання водних ресурсів.

п.                                     с.

18

  1

 

 

Природні зони, закономірності їх розміщення.

п.                                                                     відео                    

19

  1

 

 

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, занесені до Списку  природної спадщини  ЮНЕСКО.

п.                                     с.

20

  1

 

 

Населення.  Держави.   

п.                                    

21

  1

 

 

Зв’язки України з державами Африканського континенту.     

 Узагальнення.                        Т/Б   2

Відео,                      есе

22

   7

  1

 

 

Тема 2. Південна Америка.

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Практична робота  № 5  (Т) «Позначення на контурній карті  географічних об`єктів  материка»  (протягом теми).                                         

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнісний компонент: характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка; аналізує особливості розміщення корисних  копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  море Карибське;  затоку Ла-Плата;  протоки: Магелланова, Дрейка;  острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські; рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа);  вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади:Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; пустелю Атакама; держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі; порівнює, зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки; пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах; визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату. Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей

 

п.                                     с.

23

  1

 

 

Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.  

п.                                     с.

24

  1

 

 

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Практична робота  № 6  (Т) «Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами».

Відео,                     есе

 

 

25

  1

 

 

Води суходолу.

26

  1

 

 

Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною.

Відео,                      есе

 

27

  1

 

 

Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, занесені до Списку  природної спадщини  ЮНЕСКО. Дослідження: Природні унікуми Південної Америки.

               Повторити                    теми,                     підготув                                       до к/р                                   

28

  1

 

 

Населення. Держави.  Зв’язки України               з державами Південної Америки.

 

Контрольна робота

 

п.                                     с.

29

   4

   1

 

 

Тема 3. Австралія. Географічне положення Австралії. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Практична робота  № 7  (Т) «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії» (протягом теми).                                         

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу: моря: Коралове, Тасманове;  затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;  острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;  півострів Кейп-Йорк; плоскогір’я Західно-Австралійське;  низовину Центральну; гори: Великий Вододільний хребет(г. Косцюшко);  річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр;  пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія; державу Австралійський Союз та її столицю; характеризує  особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності; порівнює географічне положення Австралії і Африки. Ціннісний  компонент: пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії; оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка

Екологічна безпека та сталий розвиток:

презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

Здоров’я і безпека:

обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (лісові  пожежі, посухи) та їх  вплив на життя людей.

Підприємливість і фінансова грамотність: розуміє  значення  різних  напрямків  взаємозв’язків  України  та  Австралії.

 

30

  1

 

 

Клімат. Практична робота  № 8  (П) «Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами».

Води суходолу.

Відео,                       есе

31

  1

 

 

Унікальність рослинності і тваринного світу. Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО.

п.                                     с.

32

  1

 

 

Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна і Австралія.  Узагальнення.       Т/Б   3

Відео,                     есе

ІІ семестр

           2                                                                    РОЗДІЛ ІІІ.   Полярний   материк   планети.

33

  1

 

 

Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду. Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка. Антарктида й Антарктика.                                           

Знаннєвий  компонент: знає історію дослідження та освоєння  материка , першовідкривачів материка Фадея Беллінсгаузена, Михайла Лазарєва, Роальда Амундсена, Роберта Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях; наводить приклади про значення міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди; пояснює відмінності  між Антарктикою й Арктикою. Діяльнісний компонент: характеризує  особливості географічного  положення  материка; позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса. Ціннісний компонент оцінює роль України в дослідженні Антарктиди.

Екологічна безпека та сталий розвиток:

дискутує  щодо  перспективних  напрямків  розвитку  окремих  видів  діяльності  людини  на  материку

 

п.                                     с.

34

 1

 

 

Тема 2. Природа материка.

Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка.

Знаннєвий  компонент: знає та пояснює  представників рослин і тварин світу Антарктики, особливості їх пристосування. Діяльнісний компонент: характеризує риси природи Антарктиди, Антарктики;  характеризує особливості тектонічної будови, клімат; пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка. Ціннісний компонент обґрунтовує судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети.

Відео,                      есе

             23                                                                    РОЗДІЛ  ІV.   Материки   Північної    півкулі.

35

8

1

 

 

Тема 5. Північна Америка.

Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Практична робота №9  (Т) «Позначення на контурній карті географічних об'єктів Північної Америки» (виконується  протягом теми).                                        

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми                    рельєфу, географічне розміщення  типів  клімату,       внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку.                  Діяльнісний компонент: характеризує ГП материка;                     пояснює закономірності розміщення  форм рельєфу,  клімату, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і                           тварин, природних зон, впливу господарської                     діяльності людей на природу материка;  аналізує     особливості розміщення корисних  копалин  материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд,Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;   півострови: Лабрадор, Флорида,  Каліфорнія,  Аляска, Юкатан;  рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри,  Делані   (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;  річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;  вдсп: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;  держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; порівнює рельєф і клімат Пвн і Півд Америки визначає основні напрями  господарського використання  ПК материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: обґрунтовує  вплив ГП материка на його природу,  особливості освоєння людиною; оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка;  робить  висновок  про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

Екологічна безпека та сталий розвиток:

презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

 

Здоров’я і безпека:

обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

 

Громадянська відповідальність:

установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

 

Підприємливість і фінансова грамотність:

розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Північної  Америки.

 

п.                                     с.

36

1

 

 

Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.      

п.                                     с.

37

  1

 

 

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

п.                                     с.

38

  1

 

 

Води суходолу.  

 

39

 1

 

 

Природні зони. Висотна поясність у горах. Зміни природи материка людиною.  

відео,                     есе

40

 1

 

 

Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО.  Дослідження:

розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти  Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

п.                                     с.

41

 1

 

 

Населення. Держави.  Україна і держави  Північної Америки.

п.                                     с.

42

1

 

 

Україна і держави  Північної Америки. 

 Узагальнення.                           Т/Б  № 4 

відео,                     есе

43

15+1                                   

      1       

 

 

 

Тема 6. Євразія. Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу.   Практична робота №10  (Т) «Позначення на контурній карті  назв географічних об’єктів Євразії» (виконується  протягом теми).                                         

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка, особливості  тектонічної  будови, основні  форми  рельєфу, географічне  розміщення  типів  клімату, внутрішніх  вод, природних  зон  на  материку. Діяльнкомпонент:  характеризує  ГП материка; пояснює закономірності форм рельєфу, клімату, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних  зон  материка; аналізує особливості розміщення корисних  копалин  на  території материка та їх вплив на господарську  діяльність людини; знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу:  моря: Північне, Балтійське, Азовське, Середземне, Чорне, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське;  затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Філіппінські, Шрі Ланка, Тайвань,  Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява); півострови: Балканський, Апеннінський,  Чукотський, Піренейський, Скандинавський, Камчатка, Таймир, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, мала Азія рівнини: Велика Китайська, Східноєвропейська, Західносибірська, Прикаспійська, Середньодунайська,  Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Гімалаї (г. Джомолунгма), Тянь-Шань;  нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма; пустелі: Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Тигр Євфрат; озера: Каспійське, Женевське,  Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море; держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Туреччина, Японія; порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії, висотні пояси в різних гірських системах; установлює причини різноманітності природи Євразії. Цінкомпонент: висловлює судження щодо господарського оцінювання ПУ країни на прикладі України та країни за вибором;   оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; робить висновки про основні напрями господарського використання  ПК материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей.

 Екологічна безпека та сталий розвиток:

презентує  добірку  матеріалів  про  один  із  прикладів  порушення  природної  рівноваги  на  материку та  шляхи  її  відновлення.

 

Здоров’я і безпека:

обґрунтовує механізм утворення стихійних явищ (цунамі, землетрус) та їх  вплив на життя людей.

 

 

Громадянська відповідальність:

установлює  залежність  між  рівнем  соціального  розвитку  країн  і станом  природних  комплексів.

 

Підприємливість і фінансова грамотність:

розуміє  важливість  різних  напрямків  взаємозв’язків  між  Україною  та  країнами  Євразії.

п.     с.                                                               відео     

44

1

 

 

Дослідження та освоєння материка.

п.                                                                     відео     

підготувати         есе                                

45

 1               

 

 

Тектонічна будова.      

46

1

 

 

Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх  сил у його формуванні.

47

1

 

 

Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

п.                                     с.                                 

48

      1

 

 

 

 Практичні роботи  № 11 (Т) «Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм».

п.                                     с.

49

1

 

 

Води суходолу.

підготувати   презентацію,                      есе                                

 

50

1              

 

 

Води суходолу.

51

 1

 

 

Природні зони.

52

 1         

 

 

Вертикальна поясність.

п.     с.

53

1

 

 

Зміни природи материка людиною.

підготувати   презентацію,                      есе                                

54

  1

 

 

Найвідоміші об’єкти, занесені до Світової  природної  спадщини  ЮНЕСКО.

55

1

 

 

Дослідження: Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів.

 фото,                      малюнки

56

1

 

 

 Населення. 

Вивчити                  схеми                               

57

1

 

 

Найбільші держави Європи та  Азії. 

58

1

 

 

Зв’язки України з країнами Європи та Азії.    Узагальнення.              Т/Б   № 5  

презентація,                      есе                                

          5+2                                                                                     Розділ  ІІІ.  Океани.     

59

2

1

 

 

Тема 1. Тихий океан. Географічне положення. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості. Рельєф дна. Практична робота  № 12   (Н) «Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті» (виконується поетапно під час вивчення кожного океану).

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує  риси географічного положення Тихого океану; досліджує виникнення форм рельєфу, течій, островів; знаходить і показує на картах  різного  масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна,  Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Північнотихоокеанська,  Східноавстралійська , Перуанська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські, порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану. Ціннісний компонент: обґрунтовує зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу;  оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях; робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей.

 Екологічна безпека та сталий розвиток:

рропонує  шляхи  розв’язання  екологічних  проблем Світового  океану.

 

 

Здоров’я і безпека:

аналізує  цінність  і  шкоду  для  здоров’я  окремих  видів  морепродуктів.

 

Підприємливість і фінансова грамотність:

презентує  власні  розробки  щодо  раціонального  використання  ресурсів  Світового  океану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підготувати   презентацію,                      есе                                

 

 

60

1

 

 

Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

 

 

 

61

2

1

 

 

 

Тема 2. Атлантичний океан. Географічне положення океану. Рельєф дна. Практична робота  №12 (Н) «Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті» (виконується поетапно під час вивчення кожного океану).

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Атлантичного океану; досліджує виникнення форм рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу;  знаходить  і  показує на картах  різного  масштабу: течії: Гольфстрім, Лабрадорська, Північноатлантична, Канарська, Бразильська, Бенгельська; острів: Ісландія; характеризує особливості клімату океану; порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану. Ціннісний компонент: висловлює судження про проблеми забруднення океану; оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей .

п.                                     с.

підготувати   презентацію,                      есе                                

62

      1

 

 

Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

 

63

2

1

 

 

 

Тема 3. Індійський океан. Географічне положення океану. Рельєф дна. Практична робота №12  (Н) «Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті» (виконується поетапно під час вивчення кожного океану).

Знаннєвий  компонент: називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. ДК: характеризує риси географічного положення океану, його природні ресурси; досліджує виникнення форм рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу; знаходить  і показує на картах  різного  масштабу:  течії: Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Західних вітрів;

Порівнює особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами; пояснює вплив океану на природу материків і життєдіяльність людей. ЦК: оцінює наслідки впливу людської діяльності на природу океану.

п.                                     с.

підготувати   презентацію,                      есе                                

64

 1

 

 

Клімат і води.  Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

 

65

  1

 

 

Тема 4. Північний Льодовитий океан. Географічне положення Північного Льодовитого  океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна.  Практична робота №12  (Н) «Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті» (виконується поетапно під час вивчення кожного океану). Клімат і води. Льодовий режим океану.  Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

ЗК: знає історію освоєння океану; називає великі  водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства.

ДК: характеризує особливості географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву; досліджує виникнення форм рельєфу дна, поширення представників органічного світу; пояснює вплив географічного положення океану на клімат. ЦК: оцінює можливості використання природних                    ресурсів океану та наявні екологічні проблеми

п.                                     с.

презентація,                      есе                                

          5                                                                       Розділ  ІV.   Вплив  людини  на  природу  материків  і  океанів.

66

 1

                       

 

 

 

 Тема 1. Використання природних багатств материків і океанів.

Природні багатства  материків та океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги.

Знаннєвий  компонент: знає і розуміє види природних багатств материків та океанів. Діяльнісний компонент: пояснює зміни природних комплексів під впливом людської діяльності та виникнення  антропогенних ландшафтів. Ціннісний компонент обґрунтовує зміни природних  умов  внаслідок інтенсивного природокористування; оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів; дає господарську оцінку природним ресурсам.

Екологічна безпека та сталий розвиток:

аналізує  порушення  природної  рівноваги на  прикладі  природних  комплексів  своєї  місцевості.

Описує  антропогенні  ландшафти  своєї  місцевості.

Розуміє  та  пропонує  шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів

Повторити                  теми                до к/р

67

1

 

 

Антропогенні  ландшафти.

Контрольна робота

відео                       ,                     есе

68

 1

 

 

 Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів. Забруднення навколишнього середовища.  Дослідження: шляхи розв’язування екологічних проблем.

ЗК: знає і розуміє джерела забруднення навколишнього середовища, роль міжнародних організацій з охорони природи. ДК: розрізняє основні види забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове; знаходить  і  показує на карті вже відомі природоохоронні території, райони екологічного лиха; прогнозує зміни природних умов під впливом людської діяльності; аналізує рівень забруднення навколишнього середовища на материках і в океанах за показниками екологічного моніторингу. ЦК: висловлює судження про шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів; оцінює роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства.

 

відео     матеріали,                     есе

 

69

      1

 

 

Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язуванні екологічних проблем.

відео     матеріали,                     есе

 

70

      1

 

 

Міжнародні організації з охорони природи.  

Узагальнення.                             Т/Б   6

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Географія, 7 клас, Планування
До підручника
Географія 7 клас (Чернов Б.О., Стадник О.Г., Миколів І.М.)
Додано
21 серпня 2018
Переглядів
729
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку