Календарно-тематичне планування з хімії для 9 класу на 2018-2019 навчальний рік

№

 з/п

Дата проведення

Теми розділів та уроків

Практична частина

І семестр

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год.)

1

Склад і властивості основних класів неорганічних сполук. 

2

Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.

3

Хімічний зв'язок і будова речовини.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

Тема 1. Розчини (20 год.)

4

Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.

Д/з: домашній експеримент 1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).

5

Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.

6

Розчинність речовин, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини.

7

Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес.

Демонстрації

1. Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).

8

Поняття про кристалогідрати.

9

Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

10

Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти.

Демонстрації

2. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).

11

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Лабораторний дослід 1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

Лабораторний дослід 1.

12

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Складання рівнянь електролітичної дисоціації кислот, лугів, солей.

Тематична

 13

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

14

Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Лабораторні досліди 2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.

3. Дослідження рН харчової і косметичної продукції.

Лабораторні досліди: 2, 3.

  15

Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

16

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу.

Лабораторні досліди: 4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду; 5.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються  виділенням газу; 6.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.

Демонстрації

3. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

Лабораторні досліди:4, 5, 6.

17

Складання йонно-молекулярних рівнянь хімічних реакцій.

18

Практична робота 1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

Практична робота 1.

19

Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Лабораторні досліди: 7. Виявлення хлорид-іонів у розчині; 8. Виявлення сульфат-іонів у розчині; 9. Виявлення карбонат-іонів у розчині.

Лабораторні досліди: 7, 8, 9.

20

Розв’язування розрахункових та експериментальних задач. Складання рівнянь йонного обміну.

21

Практична робота 2. Розв’язування експериментальних задач.

Практична робота 2.

22

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Розчини». Представлення результатів навчальних проектів 1-14.

Навчальні проекти

1-14.

23

Контрольна робота з теми «Розчини».

Тематична

Навчальні проекти

1. Електроліти в сучасних акумуляторах.

2. Вирощування кристалів солей.

3. Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги.

4. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.

5. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.

6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.

7. Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.

8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

Тема 2. Хімічні реакції (14 год.)

24

Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Демонстрації

4. Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.

25

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

26

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

27

Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.

28

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів. Поняття про метод електронного балансу.

29

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.

30

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.

31

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

32

Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

Тематична