Календарно-тематичне планування з інтегрованого курсу літератур І семестр у 5 класі (3год. на тиждень)

№ з/п

Дата

Пропонований зміст інтегрованого курсу

Очікувані результати навчання

Види навчальної діяльності

(за вибором учителя)

І семестр

Вступ. Художня література – духовна скарбниця людства. Роль книги в житті людини.

1.

Художні твори зі шкільного літературного курсу початкової освіти, самостійно прочитані твори української та зарубіжної літератур.

Теорія літератури (ТЛ): художня література, літературний твір.

Уважно слухає інформацію про художню літературу як духовну скарбницю людства, роль художнього слова та інших видів мистецтва в житті людини, значущість читання в інформаційному суспільстві, важливість вироблення вмінь компетентного читача; розуміє та

відтворює зміст почутої інформації; знаходить у почутому повідомленні відповіді на поставлені запитання; аргументовано зіставляє почуте із життєвим досвідом; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; читає навчальний матеріал підручника про художню літературу як духовну скарбницю людства, роль книги в житті людини;

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту;

обирає самостійно або за допомогою інших осіб художні тексти для читання, аргументує свій вибір; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів.

Усний стислий, вибірковий

переказ здобутої навчальної

інформації.

Обговорення прослуханих текстів (медіатекстів), проведення

дискусій (зокрема онлайн).

Порівняння загальнолюдських

цінностей, втілених у творах

української та зарубіжної

літератур.

Перегляд екранізацій (епізодів)творів української та зарубіжної літератур та їх обговорення.

Віртуальна екскурсія в музей

книги та друкарства України.

Малі жанри фольклору та літератури

2.

1. Прислів’я та приказки – перлини фольклору.

Художнє відтворення в прислів’ях і приказках життєвого досвіду поколінь, узагальнення суспільних поглядів на норми моралі та етики поведінки людини.

Національний колорит прислів’їв і приказок. Втілення загальнолюдських ідеалів у прислів’ях і приказках народів

світу.

ТЛ: фольклор (народна творчість); малі жанри фольклору: прислів’я, приказка;

національний колорит.

Уважно слухає інформацію про малі жанри українського та зарубіжного фольклору та літератури; про життєпис Л. Глібова та акровірші й загадки у творчості письменника;

вичерпно відповідає на запитання за

змістом почутого повідомлення;

стисло переказує зміст повідомлення про втілення в прислів’ях, приказках і загадках узагальнених суспільних поглядів на норми моралі та етики та коротку інформацію про життя та творчість Л. Глібова;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з  допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування

навчальної інформації;

передає з використання окремих способів і засобів візуалізації враження від почутого повідомлення;

виявляє взаємозв’язок змісту малих жанрів фольклору із власними потребами для особистісного розвитку;

читає виразно (зокрема й напам'ять) прислів’я, приказки, народні та авторські загадки;

розрізняє жанрові особливості прислів’їв і приказок, різновиди загадок;

характеризує порушені в прислів’ях, приказках і загадках проблеми; знаходить у текстах прислів’їв, приказок і загадок теоретико- літературні поняття, пояснює їх сутність;

формулює тему та основну думку прислів’їв, приказок, загадок, зокрема й авторських загадок Л. Глібова,

порівнює народні та авторські загадки; розпізнає основні художні виражальні засоби у творах малих жанрів фольклору, використовує окремі з них;

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу творів малих жанрів фольклору про відображення в них народної мудрості;

проводить паралелі між образами і

ситуаціями, зображеними в прислів’ях, приказках і загадках, і власним життєвим досвідом;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані вивченими прислів'ями, приказками і загадками, своє ставлення до зображених у творах людей, подій, ситуацій, явищ тощо;

обирає для самостійного ознайомлення

тексти малих жанрів фольклору і наводить аргументи щодо свого вибору;

ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів;

створює власний медійний продукт (мультфільм, відеоролик, навчальний проект тощо) за мотивами прочитаного;

збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності малих жанрів фольклору.

Виразне читання (зокрема й

напам'ять) прислів'їв, приказок, загадок народів світу.

Укладання тематичного

словничка прислів’їв і приказок

(дружба, праця, знання тощо).

Складання авторських загадок

різних видів.

Словесне/графічне малювання відгадок до загадок.

Навчальний індивідуальний або груповий проєкт «Записник фольклориста».

3.

Урок розвитку мовлення

(усно): використання приказок і прислів’їв в усному мовленні.

4.

2. Народні загадки. Первісне і сучасне значення народних

загадок.

Тематика загадок. Національний

колорит загадок народів світу.

Авторські загадки.

ТЛ: загадка.

5.

3. Леонід Глібов. «Бачить – не бачить», «Котилася тарілочка», «Гоп-гоп, діти-молодята!» (одна-дві загадки за вибором учителя).

Замальовка життєпису письменника.

Загальна характеристика акровіршів та авторських загадок Л. Глібова. Фольклорні

мотиви та жартівливий характер загадок дідуся Кенира.

ТЛ: акровірш (повторення).

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації до загадок Л. Глібова

(художниці-ілюстраторки – Ольга

Артюшенко, Галина Сокиринська).

МЗ: (міжпредметні зв’язки): літератури національних меншин, іноземні мови – малі

жанри фольклору в фольклорі народу, мова якого вивчається.

ПЧ. Анатолій Качан. Загадки «Квітка Сонця», «Світов@ павутин@».

Народні казки

6.

1. Народні казки.

Повторення та узагальнення: види народних казок (казки про тварин, героїко- фантастичні (чарівні), соціально-побутові),

їх спільні й відмінні риси.

ТЛ: народна казка; види народних казок;

поняття про фантастичне.

МЗ: іноземні мови – казки народу, мова якого вивчається.

Уважно слухає інформацію про народні казки, особливості жанру казки, життя та творчість збирачів народних казок;

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення про види народних казок, їх спільні й

відмінні риси; стисло переказує зміст народних

казок;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя),

використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації;

розрізняє ознаки народних казок, особливості їх побудови, елементи реального та фантастичного в них;

читає виразно народні казки, ознайомлюється з інтерпретаціями казок у різних видах мистецтва,

зокрема з екранізаціями та мультиплікаційними версіями народних казок (за бажанням);

висловлює свої міркування про здобутий естетичний досвід;

характеризує порушені в народних казках проблеми;

знаходить у текстах народних казок теоретико-літературні поняття, пояснює їх сутність;

формулює тему та основну думку народних казок, рекомендованих для текстуального вивчення;

характеризує емоційний стан персонажів казок, їхню поведінку та вчинки, виявляючи толерантність;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані вивченими казками, своє ставлення до зображених у творах людей, подій, ситуацій, явищ тощо;

обирає для самостійного ознайомлення тексти народних казок і наводить аргументи щодо свого вибору; ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів;

передає текст народних казок графічно та трансформує графічну інформацію в тестову;

створює за мотивами прочитаних казок письмові творчі роботи різних жанрів, власний медійний продукт

(мультфільм, театральну сценку, відеоролик тощо);

збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності народних казок.

Виразне читання народних казок (уголос ланцюжком, в особах).

Переказ народних казок (близькодо тексту, стисло, ви бірково, від імені одного з персонажів тощо).

Бесіда за запитаннями.

Аналітико-синтетична робота над текстом народних казок:

визначення теми, основної думки, елементів композиції і сюжету.

Складання плану народної казки.

Порівняльна характеристика

героїв казок різних народів світу.

Робота з цитатним матеріалом.

Прогнозування подій у народних казках за заголовком, за

ілюстрацією, за уривком.

Створення графічних і візуальних засобів передачі інформації щодо

народних казок (перебіг подій,

розрізнення персонажів,

установлення зв’язків між ними тощо), зокрема і з використанням комп’ютерних програм.

нсценізація народних казок.

Самостійний добір текстів

народних казок у бібліотеках і на рекомендованих учителем

інтернет-сайтах.

7.

2. «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка.

Індійська народна казка «Фарбований шакал».

Алегоричне зображення негативних людських якостей у творі. Повчальний

зміст казки.

МК: образотворче мистецтво – Валерій Юрлов, ілюстрації до «Панчатантри».

8.

3. Арабські народні казки зі збірки «Тисяча і одна ніч» (одна казка за вибором учителя).

Легендарна історія створення збірки. Дивовижний світ арабських казок. Національний колорит казок «Тисячі та однієї ночі».

9.

Алі-Баба, Аладдін, Синдбад-

мореплавець – вічні літературні образи.

МК: анімація – мультфільм «Аладдін» («Aladdin») (режисер – Рон Клементc).

10.

4. Українська народна казка «Яйце- райце».

Фантастичне та реальне в казці. Символіка казки, відображення у ній світогляду

українців, їх звичаїв та обрядів, морально- етичних принципів. Особливості мови

народної казки.

ТЛ: тема художнього твору.

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації Катерини Штанко до української народної казки «Яйце райце».

11.

5. Кримськотатарська народна казка

«Золоте яблуко» (переклад Данила Кононенка).

Родинне виховання, народні традиції кримських татар, втілення їх у казці.

Образи персонажів чарівної казки.

Особливості побудови народної казки.

ТЛ: гіпербола.

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації Катерини та Тетяни Очередько

до збірки кримськотатарських казок;

Катерина Білокур. «Богданівські яблука»;

архітектура – Ханський палац у Бахчисараї.

12.

6. Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм. «Пані Метелиця».

Брати Грімм – збирачі фольклору.

Уславлення працьовитості та інших загальнолюдських чеснот у казці «Пані

Метелиця».

ТЛ: антитеза, мандрівний сюжет.

МК: кіномистецтво – х/ф «Пані

Метелиця» («Frau Holle») (режисер – Готтфрид Кольдиц).

13.

ПЧ. Казки народів світу (за вибором   учителя та учнів).

14.

Підсумкова робота за розділом

«Народні та літературні казки»

або презентація та захист

творчих проектів «Моя

улюблена казка».

Літературні казки

15.

1. Шарль Перро (1628–1703).

«Попелюшка, або Кришталевий черевичок».

Ш. Перро – французький письменник, основоположник європейської літературної казки.

Особливості літературної казки,

її відмінність від народної.

Уважно слухає інформацію пролітературні казки; життя та творчість авторів літературних казок;

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого;

стисло переказує зміст літературних казок;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування

навчальної інформації;

 розрізняє ознаки літературних казок, особливості їх побудови, елементи реального та фантастичного в них; читає виразно літературні казки,

 ознайомлюється з інтерпретаціями казок у різних видах мистецтва, зокрема з екранізаціями та мультиплікаційними версіям літературних казок (за бажанням);

висловлює свої міркування про здобутий естетичний досвід;

характеризує порушені в літературних

казках проблеми;

знаходить у текстах літературних казок теоретико-літературні поняття, пояснює їх сутність;

формулює тему та основну думку літературних казок, рекомендованих для текстуального вивчення;

характеризує емоційний стан персонажів казок, їхню поведінку та вчинки, виявляючи толерантність;

висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані вивченими казками, своє

ставлення до зображених у творах людей, подій, ситуацій, явищ тощо;

обирає для самостійного ознайомлення тексти літературних казок і наводить аргументи щодо свого вибору;

ефективно використовуєінформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних

читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів;

передає текст літературних казок графічно та трансформує графічну інформацію в тестову;

створює за мотивами прочитаних казок письмові творчі роботи різних жанрів, власний медійний продукт (мультфільм, театральну сценку, відеоролик тощо);

збагачує власне мовлення окремими

засобами художньої виразності літературних казок.

Читання фрагментів казок

зарубіжних авторів мовою

оригіналу (за умови володіння

мовою).

Порівняння текстів

перекладу та оригіналу, варіантів перекладу.

Переказ літературних казок

(близько до тексту, стисло,

вибірково, від імені одного з

персонажів тощо).

Бесіда за запитаннями.

Аналітико-синтетична робота над текстами літературних казок: визначення теми, основної думки,

елементів композиції і сюжету.

Складання власних авторських казок.

Порівняльна характеристика

героїв за планом.

кладання цитатного плану казки.

Створення графічних і візуальних засобів передачі інформації (порівняння народної та літературної казок), зокрема і з використанням комп’ютерних

програм.

16.

Поетизація працьовитості та скромності у казці «Попелюшка». Утвердження добра у творі Інтерпретація сюжету казки у літературі та інших видах мистецтва.

ТЛ: літературна казка.

МК: анімація – мультфільм «Попелюшка(«Cinderella»), режисери – Уілфред

Джексон, Хемільтон Ласкі, Клайд

Джеронімі.

17.

18.

2. Еріх Распе (1736–1794). «Дивовижні

пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена» (1–2 епізоди за вибором учителя)

Короткі відомості про письменника. Жартівлива фантастика і казкові

перебільшення у вигаданих історіях героя.

Барон Мюнхгаузен – брехун чи фантазер?

МК: анімація – цикл мультфільмів

«Пригоди Мюнхаузена» (режисери – Анатолій Солін, Натан Лернер)

ТЛ: Поняття про літературного героя. Перебільшення як засіб утворення Перебільшення як засіб утворення

19.

20.

3. Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875).

«Снігова королева», «Русалонька»

(один твір за вибором учителя).

Г. К. Андерсен – видатний датський казкар. Поєднання реального і фантастичного у казках Г. К. Андерсена.

Протистояння щирих людських стосунків і бездуховної влади у казці «Снігова королева». Романтика пригод Герди і Кая.

Щирість почуттів та ідея самопожертви

заради щастя близької людини в казці «Русалонька».

ТЛ: портрет.

МК: образотворче мистецтво –

Владислав Єрко ілюстрації до казки «Снігова королева»; анімація – мультфільм «Снігова королева» (режисер – Лев Атаманов; мультфільм «Русалонька» («The Little Mermaid») (режисери – Рон

Клементс, Джон Маскер).

21.

4. Оскар Вайльд (1854-1900).

«Щасливий принц».

Короткі відомості про автора.

Ідеали милосердя, гуманізму доброчинності, самопожертви у творі.

ТЛ: мова автора і мова дійових осіб,

прозова мова.

МК: анімація – мультфільм «Щасливий принц» (режисер – Натан Лернер).

МЗ: іноземні мови – казки письменників народів світу, мова якого вивчається.

22.

23.

5. Іван Франко (1856–1916).

«Фарбований Лис».

Замальовка життєпису письменника. Поєднання сюжетів «Панчатантри» та українських казкових традицій у збірці «Коли ще звірі говорили». Структура казки «Фарбований Лис».

Роль діалогів у розкритті характеру головного героя.

Морально-етична проблематика казки.

МК: анімація – мультфільм «Фарбований лис» (режисер-мультиплікатор Олександр Іванов); образотворче мистецтво – ілюстрації Сергія Артюшенка, Олега Кіналя до казки «Фарбований Лис»,

24.

6. Леся Українка (1876–1913). «Лелія».

Короткі біографічні відомості про

дитинство письменниці. Чарівні

перетворення, їх роль у казці. Соціальні мотиви в казці. Особливості літературної

казки, її відмінність від народної.

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації Лариси Іванової до казки Лесі Українки «Лелія»; Крейн Уолтер. «Лілії Мадонни в саду».

25.

7. Валерій Шевчук (народ. 1939).

«Чотири сестри».

Замальовка життєпису письменника. Тема зміни пір року, художнє зображення її

письменником. Мотив сну в казці. Родинні взаємини між сестрами в казці.

Осмислення символічного змісту казки - притчі.

ТЛ: казка-притча.

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації Ольги Рубіної до збірки

В. Шевчука «Панна квітів. Казки моїх дочок», картина Ольги Ковтун «Пробудження»; музичне мистецтво– «Чотири пори року» Антоніо Вівальді,

архітектура, скульптура – барельєф

скульптора Габріеля Красуцького на будинку «Пори року» (м. Львів)

26.

ПЧ. Баррі Дж. М. «Пітер Пен».

Близнець В. «Земля Світлячків»(скорочено).

Гауф В. «Маленький Мук».

Гофман Е. Т. А. «Лускунчик».

Кіплінг Р. Дж. «Рікі-Тікі-Таві».

Коллоді К. «Піноккіо».

Королів-Старий В. «Хуха-Моховинка».

Лагерлеф С. «Дивовижна подорож Нільса

Хольгерсона з дикими гусаками

Швецією», «Свята ніч» (1 за вибором).

Мензатюк З. «Арніка».

Мілн А. «Вінні-Пух та всі-всі-всі».

Письменна Л. «Як у Чубасика сміх украли».

Родарі Дж. «Пригоди Цибуліно».

Смаль Ю. «Казка про Горошку».

Ярмиш Ю. «Летюче дерево».

Минуле народів у фольклорі та літературі: легенди, перекази, літописні оповіді

27.

1. Про Рема і Ромула (Легенда про заснування Риму).

Зв'язок легенди з античною міфологією.

МК: скульптура – Капітолійська вовчиця.

МЗ: всесвітня історія – історія Давнього Риму.

Уважно слухає легенди і перекази народів світу, інформацію про спільне та відмінне в народних казках і

легендах, їх ознаки та види;

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу; стисло переказує зміст легенд і

переказів народів світу, художніх творів, що вивчаються текстуально;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації;

розрізняє види народних легенд і переказів та їх ознаки в порівнянні з народними казками;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту художніх творів, почутого повідомлення про них;

розповідає про власний емоційний стан під час сприймання художніх творів, що вивчаються текстуально;

читає виразно легенди, перекази, літописну оповідь, драму-казку, історичне оповідання;

співвідносить зміст сприйнятого тексту легенд, переказів, літописної оповіді, драми-казки, історичного

оповідання із історичним і культурним контекстом;

характеризує порушені в легендах, переказах, художніх творах про історичне минуле проблеми;

знаходить у текстах переказів, легенд і художніх творах про історичне минуле приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність; формулює тему та основну думку легенд, переказів і художніх творів про історичне минуле;

виокремлює патріотичні мотиви в легендах, переказах, літописних оповідях;

виокремлює жанрові ознаки драми-казки за народними мотивами, історичного оповідання, особливості

мови творів;

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу легенд, переказів, літописних оповідей і художніх творів про

історичне минуле щодо художнього переосмислення історичних подій та образів, символічні образи, ознаки

реалістичного і фантастичного в легендах і переказах;

аргументує власну оцінку прочитаних творів, наводячи доречні цитати;

представляє текстову інформацію з прочитаних творів, використовуючи різні способи і засоби візуалізації їх

змісту;

створює за мотивами прочитаного власний медійний продукт (мультфільм, відеоролик, тощо) і письмові творчі роботи різних жанрів; збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності із

прочитаних творів.

Виразне читання легенд і

переказів (уголос ланцюжком, в особах).

Переказ (близько до тексту,

стисло, вибірково, від імені

одного з персонажів тощо).

Бесіда за запитаннями.

Аналітико-синтетична робота над текстом легенд і переказів: визначення теми, основної думки,

елементів композиції і сюжету.

Складання власних легенд чи

переказів.

Порівняльна характеристика

легендарних ватажків за планом.

Складання цитатного плану

твору.

Створення графічних і візуальних

засобів передачі інформації

(порівняння легенд і переказів із казками), зокрема і звикористанням комп’ютерних програм.

Проєктна робота «Легенди

рідного краю (міста, села)»

28.

2. Легенди українців.

Спільне та відмінне в народних казках і легендах. Ознаки фантастичного в

легендах. Види народних легенд.

«Берегиня» (за С. Плачиндою).

Протистояння добра і зла. Символічні образи в легенді. Утілення образу Берегині

в різних видах народного мистецтва.

ТЛ: легенда (поглиблення поняття).

МК: образотворче мистецтво – картина Олега Шупляка «Берегиня».

29.

3. Легенди про короля Артура та лицарів круглого столу (1–2 епізоди за вибором учителя).

Відображення в «Легендах про короля Артура» елементів історії, побуту середньовічної Англії, світоглядних ідеалів давніх кельтів. Поєднання

реального та фантастичного.

МК: анімація – мультфільм «Меч у камені» («The Sword in the Stone»)(режисер – Вольфганг Райтерман).

30.

4. Легенди про Робіна Гуда (1–2 епізоди за вибором учителя).

Шляхетний розбійник – втілення народної мрії про захисника. Образи друзів та ворогів Робіна Гуда. МК: анімація – мультфільм «Робін Гуд» («Robin Hood») (режисер – Вольфганг Райтерман).

МЗ: всесвітня історія – історія

середньовічної Англії; англійська мова – англійські перекази і легенди.

31.

5. Літописні оповіді. «Повість минулихліт»: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»(у переказі В. Близнеця).

«Повість минулих літ» – перший

історичний твір на землях Київської Русі, пам’ятка ХІІ ст., основа українського

літописання. Змалювання вчинків

літописних героїв. Уславлення засновників Київської Русі. Героїчний зміст літопису,

його сюжети в різних видах мистецтва.

ТЛ: літопис.

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації до «Повісті минулих літ» (художник-ілюстратор – Георгій Якутович); Артур Орльонов «Хрещення

України-Русі»; скульптура – Василь Бородай, пам’ятний знак «Засновникам Києва» (м. Київ); скульптура – Фрідріх

Согоян, пам’ятник Нестору-літописцю (м. Київ).

МЗ: історія України – доба Київської Русі.

32.

6. «Старі Кодаки й перші запорожці- козари».

Переказ про заснування перших козацьких поселень та козацьку старшину. Мотив національної пам’яті про запорожців –

оборонців рідної землі.

МК: архітектура – Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» Національного

заповідника «Хортиця»; образотворче мистецтво – Микола Пимоненко «У

похід», Опанас Сластіон «Проводи на Січ».

МЗ: історія України – доба козацтва.

33.

7. Олександр Олесь. «Микита

Кожум’яка».

Стисла розповідь про долю поета. Жанрові ознаки драми-казки за народними

мотивами «Микита Кожум’яка».

Уславлення юного героя. Особливості мови твору.

ТЛ: драматичний твір. Драма-казка.

Віршована мова.

МК: образотворче мистецтво – ілюстрації до драми-казки «Микита Кожум’яка» (художник – Петро Андрусів);

анімація – мультфільм «Микита

Кожум’яка» (режисер-мультиплікатор

Ніна Василенко), мультфільм «Микита Кожум’яка» (режисер-мультиплікатор Манук Депоян).

34.

8. Сергій Плачинда. «Богатирська застава».

Стисла розповідь про письменника.

Історична основа твору «Богатирська застава». Образ Будимира – патріота рідної

землі. Особливості мови історичного оповідання.

ТЛ: історичне оповідання (поглиблення поняття).

МК: образотворче мистецтво –

ілюстрації до збірки С. Плачинди

«Київські фрески» (художник-ілюстратор – О. Мезенцев).

35.

Позакласне читання.

Бердник О. «Сказання про калину», «Вишня – вічна наречена» Гармаш-Литвин А. «Голос утопленого села» («Мова України», «Як українці отримали собі землю», «Переяслав», «Кобза», «Про запорожців», «Рідне слово», «Вогняна січ», «Дороги рідних пісень»,

«Пісня без слів»).

Карпати», «Неопалима купина»

Легенди «Калина», «Як виникли (за Є. Шморгуном).

Легенди Криму «Аю-Даґ», «Скелі-

близнята в Ґурзуфі».

Народний переказ «Шевченко на Хортиці».

Поетичний образ України

36.

37.

1. Тарас Шевченко. «Зоре моя

вечірняя»,

Розповідь про поета, його перебування на засланні. Поетичне відображення краси

української природи у вірші «Зоре моя вечірняя». Роздуми ліричного героя.

«Учітесь, читайте…»

(уривок із послання «І мертвим, і живим…»).

Уривок «Учітесь, читайте…» як ліричне звертання до нащадків. Думки автора про роль патріотичної освіти в духовному

становленні особистості й нації.

ТЛ: лірика. Ліричний герой. Мотив у ліричному творі.

МК: образотворче мистецтво – Тарас Шевченко «Автопортрет» (1840), Надія Никифорова «Портрет Т. Шевченка»,

Володимир Маковський «Український пейзаж з хатами»; музичне мистецтво –

«Учітеся, брати мої» (слова – Тарас Шевченко, музика – Микола Лисенко),

«Зоре моя вечірняя» (слова – Тарас Шевченко, музика – Яків Степовий).

МЗ: музичне мистецтво – пісні на слова Т. Шевченка.

Уважно слухає ліричні твори про Україну, її природу, мову та видатних українців; інформацію п ро ж иття т а

творчість авторів, що створили поетичний образ;

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту ліричних творів,почутої інформації про них;

наводить аргументи та приклади на підтвердження власної позиції, використовуючи доречні цитати з

творів для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; розповідає про власний емоційний

стан під час сприймання ліричних творів;

читає виразно ліричні твори, зокрема напам’ять;

характеризує порушені в ліричних творах проблеми;

знаходить у текстах ліричних творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність;

формулює провідні мотиви лірики; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі

аналізу поезії про художнє осмислення краси української природи, роль освіти в духовному становленні особистості, призначення поета й поезії, збереження мови для історії, народу, людства;

характеризує художні образи (образ України, образ природи, образ поета-патріота, образ ліричного героя);

емоційний стан ліричних героїв творів, їхню поведінку та вчинки; аргументує власну оцінку поезії,

наводячи доречні цитати;

обирає для самостійного ознайомлення ліричні твори і наводить аргументи щодо свого вибору;

ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних

читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; створює за мотивами прочитаного

творчі роботи різних жанрів, зокрема

медійний продукт (відеоролик тощо);

збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності вивченої поезії.

Виразне читання ліричних творів, зокрема напам’ять.

Постановка проблемних запитань,

пов’язаних із вирішенням

життєвих ситуацій авторів

патріотичної лірики.

Рольова гра «Рима, римування – це ж так просто».

Дослідницька робота (аналіз

ліричних творів) «Засоби

художньої виразності поезії:

епітет, порівняння, метафора».

Проєктна робота «Роль

Батьківщини у житті кожного із нас».

38.

2. Богдан Лепкий. «Шевченкова верба».

Роль Тараса Шевченка у становленні

особистості Богдана Лепкого, його поетична шевченкіана. Осмислення образу

українського генія Шевченка з позицій гуманізму у вірші «Шевченкова верба».

Біографічна основа поезії. Мотив туги за рідним краєм.

ТЛ: рима, перехресне, суміжне й кільцеве римування.

МК: образотворче мистецтво – Тарас Шевченко «Мангишлацький сад»

(акварель), «В Корсуні» (рисунок).

39.

3. Галина Кирпа. «Мова моя».

Біографічна довідка про письменницю, її громадську діяльність. Значення рідної мови в житті людини.

Мотив важливості збереження мови для історії, народу, людства загалом. Роль художніх засобів у розкритті основної думки поезії.

ТЛ: епітет, порівняння, метафора

(поглиблення понять).

40.

4. Віктор Зубар. «Крила України».

Тетяна Майданович. «Найкраща Україна», «О Україно! Божий білий

цвіт!», «Країна Українія» (один вірш за вибором учителя).

Короткі біографічні відомості про авторів поезій. Образ сучасної України в поетичних творах. Патріотичні почуття

ліричного героя, втілені у віршах.

ТЛ: патріотична лірика.

МК: образотворче мистецтво – Михайло Дмитренко «Мелодія», Олексій Куликов

«Єдність», Олег Шупляк «До рідних гнізд»; ілюстрації до книги Т. Майданович

«Країна Українія» (художниця-

ілюстраторка – Іванна Хомчак).

МЗ: музичне мистецтво – пісні про

Україну.

41.

5. Адам Міцкевич (1798–1855).

«Акерманські степи».

А. Міцкевич – польський поет Поетичні образи української природи в «Кримських

сонетах».

МК: скульптура – Антон Попель,

пам’ятник А. Міцкевичу (м. Львів);

архітектура – Аккерманська фортеця (пам’ятка архітектури XIII–XV ст.).

Для вивчення напам’ять: дві поезії за вибором учителя.

ПЧ. Костенко Л. «Кобзарю».

Лучук В. «Клятва».

Міцкевич А. «Кримські сонети»

Савчук Л. «Український віночок».

Щербак М. «Волошки».

42.

Підсумкова робота або

презентація та захист творчих

проектів

Література рідного краю

43.

44.

Художні твори літератури рідного краю

(за вибором учителя)

Ознайомлення із доступними для

сприйняття й спорідненими

тематично із вивченими в І семестрі літературними

творами письменників-земляків.

МК: інтерпретація художніх творів письменників літератури рідного краю та зарубіжних письменників, життя і

творчість яких пов’язана із рідним краєм здобувачів освіти в інших видах мистецтва; історико-меморіальні музеї.

Уважно слухає художні твори письменників літератури рідного краю та зарубіжних письменників, життя і

творчість яких пов’язана із рідним краєм здобувачів освіти; інформацію про життя та творчість їх авторів;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення

(самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації;

розповідає про власний емоційний стан під час ознайомлення з творами;

читає виразно художню літературу письменників рідного краю та зарубіжних письменників, життя і

творчість яких пов’язана із рідним краєм здобувачів освіти зокрема лірику напам’ять;

характеризує порушені в літературних творах проблеми;

формулює тему та основну думку творів;

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу художніх творів письменників літератури рідного краю та зарубіжних

письменників, життя і творчість яких пов’язана із рідним краєм здобувачів освіти літератури рідного краю;

обирає для самостійного ознайомлення твори письменників літератури рідного краю і наводить аргументи щодо свого вибору; ефективно використовує

інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів;

створює за мотивами прочитаного власний медійний продукт і творчі роботи різних жанрів;

збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності прочитаної художньої літератури

письменників-земляків.

Виразне читання художніх творів літератури рідного краю (уголос ланцюжком, в особах, в парах).

Переказ (близько до тексту,

стисло, вибірково, від імені

одного з персонажів тощо).

Бесіда за запитаннями.

Аналітико-синтетична робота над текстом художніх творів

літератури рідного краю:

визначення теми, основної думки,

елементів композиції і сюжету.

Складання плану (простого чи

складеного, цитатного).

Характеристика героїв.

Робота з цитатним матеріалом.

Створення графічних і візуальних

засобів передачі інформації щодо

художніх творів (перебіг подій,

розрізнення персонажів,

установлення зв’язків між ними тощо), зокрема і з використанням комп’ютерних програм.

Самостійний добір художніх

творів письменників літератури рідного краю у домашній, шкільній, сільській бібліотеках і на рекомендованих учителем

інтернет-сайтах.

Робота в творчих групах «Цього письменника рідного краю я знаю, бо читав/читала його твори»

45.

Урок розвитку мовлення (письмово) «Цей твір я раджу прочитати друзям»

Найцікавіше з літературних новинок

46.

47.

Художні твори сучасної української

та/або зарубіжних літератури (за вибором учителя та учнів)

МК: музичне мистецтво – музика, що слухають герої-ровесники запропонованих художніх творів.

Уважно слухає інформацію про нові художні твори сучасної української та зарубіжних літератур;

використовує елементи конспектування навчального матеріалу; формулює запитання, щоб уточнити

розуміння змісту літературних творів, почутої інформації про них;

читає тексти творів сучасної української та зарубіжних літератур (оглядово, вибірково тощо);

обирає для самостійного ознайомлення

твори сучасної української та зарубіжних літератур і наводить аргументи щодо свого вибору;

описує свої літературні вподобання, наводячи приклади із прочитаних творів;

ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних

читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів.

Виразне читання художніх творів сучасної української та/або зарубіжних літератур (уголос ланцюжком, в особах,).

Переказ (близько до тексту,

стисло, вибірково тощо).

Бесіда за запитаннями.

Аналітико-синтетична робота над текстом художніх творів сучасної української та/або зарубіжних літератур: визначення теми, основної думки, елементів композиції і сюжету.

Самостійний добір художніх творів сучасної української та/або зарубіжних літератур у домашній, шкільній, міській (сільській) бібліотеках і на рекомендованих учителем інтернет-сайтах.

Міні-проєктна робота «Художній твір – мій ровесник».

Узагальнення та систематизація вивченого за І семестр

48.

49.

50.

Текстуально вивчені та самостійно прочитані художні твори української та

зарубіжних літератур.

Узагальнення та систематизація вивченого в І семестрі навчального матеріалу.

ТЛ: повторення вивчених у І семестрі теоретико-літературних понять.

Розуміє та відтворює навчальний матеріал, зокрема й зміст художніх творів, вивчених у І семестрі;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації;

аргументовано зіставляє почуте із життєвим досвідом;

обстоює власну позицію щодо проблем порушених у вивчених художніх творах;

пояснює теоретико-літературні поняття, здобуті в

процесі опрацювання програмового матеріалу в І семестрі;

співвідносить зміст вивчених художніх творів із історичним і культурним контекстом;

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу вивчених художніх текстів;

описує свої літературні вподобання, наводячи приклади із прочитаних творів; ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки,

сайти тощо) для задоволення власних

читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів.

Виразне читання художніх творів, зокрема напам’ять.

Тестові завдання із відкритими та закритими відповідями із

використанням освітніх

вебресурсів.

Інтерпретація художніх творів.

Створення графічних і візуальних засобів передачі інформації щодо

художніх творів (перебіг подій,

розрізнення персонажів,

установлення зв’язків між ними тощо), зокрема з використанням комп’ютерних програм. Рольова гра «Цю прочитану книгу я візьму із собою на канікули».