Календарно-тематичне планування з історії України 10 клас на 2018-2019 н.р. Складено відповідно до нової навчальної програми з курсу історії України (рівень стандарту: 1,5 години на тиждень, 52 години на рік)
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5 м. Бердичева
Погоджено Затверджено
Заступник директора з НВР /А.Ф. Гук/ Директор школи /В.В.Мартиненко/
Календарно-тематичне планування викладання курсу «Історія України»
на 2018-2019 н. р.
10 клас
52 год. на рік, 1,5 год на тиждень
Рівень стандарту
Вч. Доманської Марини Іллівни
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи. Укладачі програми Мудрий М., Байкєніч Г,, Баханов К. та ін.
Підручник:
Розглянуто на засіданні МО вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін,
Протокол № 1 від 08.2018 р.
Голова методоб’єднання /І. В. Куліковська/
Бердичів
2018
№ |
Тема |
Дата |
Примітки |
|
Вступ. Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст. |
|
|
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
|||
|
Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада. |
|
|
|
Воєнні дії на території України в 1914–1915 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. |
|
|
|
Воєнні дії на території України в 1916–1917 рр. |
|
|
|
Практичне заняття. Перша світова війна як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел). |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом І «Україна в роки Першої світової війни» |
|
|
Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ |
|||
|
Розгортання Української революції у березні-травні 1917 р. Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво. |
|
|
|
Проголошення автономії України. Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників. |
|
|
|
Проголошення Української Народної Республіки. Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. |
|
|
|
Перша війна більшовицької Росії з УНР та проголошення незалежності України. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Бій під Крутами. IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР. Більшовицько-російська окупація України. |
|
|
|
Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух. |
|
|
|
Мирний договір УНР із Центральними державами та вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим. Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР. |
|
|
|
Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки. |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом ІІ «Початок Української революції» |
|
|
Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
|
|||
|
Українська Держава. Павло Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху. Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України. |
|
|
|
Україна наприкінці 1918 – у першій половині 1919 рр. Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Трудовий конгрес. Симон Петлюра. Військова присутність Антанти на півдні України. Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика. Отаманщина. Нестор Махно. Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор. |
|
|
|
Західноукраїнські землі в 1918-1919 рр. Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич. Польсько-українськоа війна. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання. |
|
|
|
Україна в другій половині 1919 р. Селянський повстанський рух. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. |
|
|
|
Україна наприкінці 1919 – на початку 1920 р. Повернення більшовицького режиму. Перший Зимовий похід. Український націонал-комунізм. Холодноярська республіка. |
|
|
|
Україна навесні 1920- у 1921 р. Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям. Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму. Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху. |
|
|
|
Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. |
|
|
|
Література та мистецтво. |
|
|
|
Релігійне та повсякденне життя. |
|
|
|
Практичне заняття. Місця пам’яті Української революції в моєму населеному пункті. |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом ІІІ «Розгортання Української революції. Боротьба за українську державність» |
|
|
Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
|
|||
|
Статус УСРР на початку 1920-х рр. Входження до складу СРСР. Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР. |
|
|
|
Україна на початку 1920-х рр. Масовий голод 1921-1923 рр. Запровадження непу. Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності. |
|
|
|
Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник. Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР. Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський. |
|
|
|
Форсована індустріалізація. Хлібозаготівельні кризи. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки. |
|
|
|
Розкуркулення і насильницька колективізація. . Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни. |
|
|
|
Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел. |
|
|
|
Масові репресії. Великий терор. Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ. Конституція УРСР 1937 р. |
|
|
|
Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко. |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом ІV «Встановлення і утвердження комуністичного режиму в Україні» |
|
|
Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД |
|||
|
Українські землі у складі Польщі. Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Андрей Шептицький. |
|
|
|
Українські політичні партії та організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець. |
|
|
|
Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія. |
|
|
|
Українські землі у складі Чехословаччини. Карпатська Україна. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин. |
|
|
|
Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції. |
|
|
|
Практичне заняття. Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне. |
|
|
|
Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр. |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом V «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період» |
|
|
Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
|||
|
Україна на початку Другої світової війни 1939-1941 рр. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера. Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр. |
|
|
|
Україна на початку німецько-радянської війни. Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму. Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець). |
|
|
|
Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер. |
|
|
|
Рух Опору та його течії в Україні. Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак. |
|
|
|
Звільнення України від нацистських загарбників. Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України. |
|
|
|
Україна на завершальному етапі війни. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни. Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно. |
|
|
|
Практичне заняття. “Волею Українського народу…” (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну) / Війна в пам’ятниках рідного краю (краєзнавча експедиція). |
|
|
|
Узагальнення знань і тематичне оцінювання за розділом VІ «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)» |
|
|
|
Підсумкове узагальнення |
|
|
|
Річна контрольна робота |
|
|