Презентація "Культура України в XVI ст. Розвиток архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва"

Культура України в XVI ст. Розвиток архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтваІсторія України, 8 клас

АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯУ XVI ст. на українських землях спостерігався розквіт зодчества. Відновлювалися зруйновані міста, засновувалися нові, зводилися храми, монастирі, будувалися оборонні й житлові споруди. Тогочасні будівельники намагалися зберегти давні традиції та поєднати їх із новими рисами європейського ренесансного стилю. Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад (зовнішній вигляд) будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо. Пам’ятки архітектури цієї доби збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському.

АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯОрдер - вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці. Ордери на будівлі Львівського політехнічного інституту

АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯ Унікальною пам’яткою ренесансного зодчества вважаються споруди на площі Ринок у центральній частині Львова - Чорна кам'яниця, будинок Корнякта, пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства, Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені в 60-х рр. XVI - XVII ст. Дзвіниця Корнякта Чорна кам`яниця Каплиця Трьох Святителів. Будинок Корнякта

Постійні загрози нападів ворогів обумовлювали необхідність спорудження приватних і державних фортець або замків. Чимало замків, збудованих у Середньовіччі, не відповідали вимогам часу і в першій половині XVI ст. були перебудовані. Значної реконструкції зазнали замки Луцька, Кременця, Мукачевого, Вінниці, Меджибожа, Кам’янця-Подільського тощо. Бердичівський замок. Жовківський замок. АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯ

АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯ Збаразький замок Золочівський замок Меджибізький замок

Більшість українських замків у XVI ст. були дерев'яними. Вони не збереглися до наших днів і відомі лише за описами. Найбільшим дерев'яним замком, за повідомленнями сучасників, був Київський, заново збудований із соснового дерева в 1542 р. Він мав одну прямокутну й 14 шестигранних веж. Стіни й вежі із зовнішнього боку були обмазані товстим шаром глини й побілені. Усередині замку розміщувалося багато різних будівель - приміщення для гарнізону, будинок ротмістра й старости, один костьол і чотири православні церкви. АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯ Київський замок

Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також були оточені мурами з вежами й виконували роль фортець. На Волині такими фортецями були монастирі в селищах Межиріч та Дерман. Дерманський монастир стояв на високому пагорбі й був обнесений муром заввишки сім метрів. АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯ Дерманський монастир

АРХІТЕКТУРА Й МІСТОБУДУВАННЯДо відомих пам’яток православної церковної архітектури XVI ст. належать Богоявленська церква в Острозі та Троїцька церква в Межирічі. Обидва храми є хрестово-купольними і продовжують давньоруські будівельно - архітектурні традиції. Однак тогочасні умови життя змусили пристосовувати ці церкви до оборони.  Троїцька церква у Межирічі Богоявленська церква у Острозі

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОУкраїнське малярство цього періоду здобуло велике визнання. Переважна більшість творів живопису була написана на церковну тематику (фрески, ікони). Картини або портрети побутового характеру зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати давньоруські традиції. Проте в портретному живописі був відчутний вплив західноєвропейського, італійського й німецького мистецтв. Видатними творами середини XVI ст. були ікони «Поклоніння волхвів» із села Бусовисько та «Різдво Христове» із села Трушевичі. Ікона «Поклоніння волхів» у с. Бусовисько Ікона «Різдво Христове» у с. Трушевичі

У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство, яке замінило занадто дорогу й розкішну давньоруську мозаїку. Переважало різьблення по дереву й рідко зустрічалося різьблення на мармурі. В основному це були надгробні монументи й плити. Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра - виконані фарбами невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. Особливе місце за своїм оздобленням посідає Пересопницьке Євангеліє. У ньому крім заставок та ініціалів, майстерно виконаних у формі традиційного геометричного орнаменту, є чотири мініатюри із зображенням євангелістів. Кожну мініатюру прикрашено багатим рослинним орнаментом. Особливої урочистості й життєрадісності надають мініатюрам та орнаментам Пересопницького Євангелія золоте тло та яскраві кольори - синій, червоний, зелений. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

У XVI ст. значно посилюються впливи на оформлення рукописних книг народного мистецтва - часто використовуються мотиви, запозичені з народного ткацтва, різьби по дереву та настінних розписів. У другій половині XVI ст. у зв’язку з поширенням книгодрукування стало розвиватися мистецтво гравюри. Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», виданих 1574 р. у Львові І. Федоровим. Вони відзначаються гарними композиціями з рослинних елементів, притаманними оформленню книг майстрами італійського Відродження. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО Гравюра до «Апостол» І. Федоров Гравюра до «Буквар» І. Федоров. Гравюра - друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

У другій половині XVI ст. в українському малярстві відбуваються процеси відокремлення портрета від іконопису й перетворення його на самостійний жанр мистецтва. Найвідомішими творами українських митців XVI ст. вважаються портрет князя галицького, магната і вченого Яна Гербурта, портрет К.-В. Острозького, портрет Насті Лісовської з Рогатина, відомої під ім’ям Роксолана. Талановитим художником-портретистом був Войцех Стефанович зі Львова. Під час візиту до міста короля Речі Посполитої Стефана Баторія в 1578 р. він виконав його портрет, за що отримав титул королівського придворного маляра. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО Портрет Стефана Баторія Портрет Насті Лісовської з Рогатина

У XVI ст. в українському декоративно-ужитковому мистецтві з’являються нові риси, У цей період відроджується скловаріння, що занепало в попередні століття. У багатьох містах України поряд із ткацтвом починає розвиватися килимарство. Львівські майстри опанували мистецтво виготовлення оббивки для меблів із тисненої шкіри. Найбільшого поширення в XVI ст. в Україні набули такі види декоративно-ужиткового мистецтва, як місцеве виробництво меблів, художнє литво та вироби з металу, керамічне виробництво, а також старі галузі - вишивання та гаптування. ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВОУ художній обробці металу українські майстри уславилися відливанням гармат, годинникарством, виробництвом нових видів зброї. Далеко за межами України були відомі вироби львівських ювелірів-золотарів. Вони виготовляли предмети церковного призначення, столовий посуд, зброю, ювелірні вироби тощо, прикрашаючи їх емаллю, різьбленням, інкрустацією золотом і сріблом, коштовним камінням. Декоративно-ужиткове мистецтво - вид мистецтва, твори якого поєднують практичні та естетичні якості. Гаптування - вишивка речей шовковими, укритими тонким шаром золота або срібла нитками. Деталі плащаниці

ВИСНОВКИУ XVI ст. в українській архітектурі з’являються риси європейського ренесансного стилю. Потребами часу було обумовлено будівництво захисних споруд — фортець і замків. В українському образотворчому мистецтві поряд із традиційними жанрами (фрески, іконопис, книжкова мініатюра) з’являються нові - гравюра й портретний живопис. В іконописі та світському портреті спостерігається схильність до реалізму в зображенні персонажів. У декоративно-ужитковому мистецтві українські майстри вміло поєднували традиційні прийоми та мотиви з новими віяннями, які поширювалися з Європи.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати зміст параграфа підручника 7, с. 44 – 49 Закінчити складання таблиці «Розвиток культури в Україні в ХVІ столітті»