Календарно-тематичне планування з історії України для 10 класу (рівень стандарту))

№

з/п

ДАТА

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д/З

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку.

с.5-9

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;

– територіальні межі розселення українців як етносу;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

 – показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.

2.

Розділ І. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ  

Україна напередодні Першої світової війни. Війна та українські політичні сили.

§ 1

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;

– використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;

– охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

3

Воєнні кампанії та події 1915—1918рр.

§ 2, 3

4

Практична робота. Зміни в повсякденному житті під впливом Першої світової війни.

§ 4

5

Узагальнення з розділу «Україна в роки Першої світової війни».

Повторити §§ 1-4

6

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу І.

Повторити §§ 1-4

7

Розділ ІІ. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Розгортання Української революції в  березні—травні 1917  р.

§ 5

Знати:

– зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;

– етапи Української революції 1917–1921 рр.;

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;

– на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;

– проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

8

Практична робота. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

§ 5

9

Проголошення автономії України.

§ 6

10

Взаємовідносини між Центральною радою і Тимчасовим урядом в червні – листопаді 1917 року.

§ 7

11

Утворення Української народної республіки. Протистояння національно – патріотичних сил і більшрвиків.

§ 8

12

Проголошення незалежності УНР.

§ 9

13

Практична робота. Брест – Литовський мирний договір: політичні наслідки та реакція суспільства.

§ 10

14

Узагальнення з розділу «Початок української революції».

Повторити §§ 5-10

15

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІ.

Повторити §§ 5-10

16

Розділ ІІІ. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського.

§ 11

Знати:

– зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

 – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;

– ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;

– розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.

17

Відновлення УНР.

§ 12

18

Західноукраїнська Народна Республіка.

§ 13

19

1919 рік: проголошення УСРР та окупація України Добровольчою Армією.

§ 14

20

1920  - 1921 рр.: реставрація УСРР, поразка визвольних змагань.

§ 15

21

Практична робота. Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.

§ 15

22

Практична робота. Портрет Симона Петлюри на тлі епохи.

§ 16

23

Холодноярська республіка.

§ 15

24

Події 1917 – 1921 рр. в Криму.

§ 15

25

Культурно – освітнє життя під час Української революції.

§ 17

26

Узагальнення з розділу «Розгортання української революції. Боротьба за відновлення державності».

Повторити §§ 11-17

27

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІІ.

Повторити §§ 11-17

28

Розділ ІV. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ    

Внутрішнє і міжнародне становище України на початку 1920-х.Утворення Радянського Союзу.

§ 18

Знати:

– зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

– суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

– протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

– оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

– причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

– мету зросійщення більшовиками України;

– взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

– визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

– визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;

–визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

29

Упровадження нової економічної політики

§ 19

30

Національно - культурна політика радянської влади в УСРР в 1920-х роках.

§ 19

31

Форсована індустріалізація радянської України.

§ 20

32

Суцільна колективізація сільського господарства в радянській Україні.

§ 21

33

Практична робота. Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору.

§ 22

34

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні.

§ 23, 24

35

Практична робота. Повсякденне життя українців.

§ 27

36

Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні.

§ 25, 26

37

Узагальнення з розділу «Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні».

Повторити §§ 18-27

38

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІV.

Повторити §§ 18-27

39

Розділ V.  ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Українські землі у складі Польщі: соціально – економічне становище та національна політика польського уряду.

§ 28

Знати:

– зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

– правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;

– охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

40

Українські політичні організації.

§ 28

41

Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини.

§ 29

42

Практична робота. Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

§ 29

43

Узагальнення з розділу «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період».

Повторити §§ 28-29

44

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу V.

Повторити §§ 28-29

45

Розділ VІ. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Початок Другої світової війни. Радянсько – німецькі договори 1939 та їх наслідок для українських земель.

§ 30

Знати:

– зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

– зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;

– причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;

– основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;

– вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;

– причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;

– природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

– причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;

– руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

– використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

– пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;

– обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та

вирішення українського питання на завершальному етапі війни;

– визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;

– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;

– охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

46

Початок радянсько – німецької війни. Окупація України.

§ 31

47

Окупаційний режим в Україні.

§ 32

48

Розгортання руху Опору в Україні.

§ 33

49

Вигнання з України нацистських окупантів. Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги.

§ 34, 35

50

Практична робота. Війна в історії моєї родини.

51

Узагальнення з розділу «Україна в роки Другої світової війни».

Повторити §§ 30-35

52

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу VІ.

Повторити §§ 30-35