Календарно-тематичне планування з курсу «Вступ до історії»

І семестр

ІІ семестр

№

з/п

дата

Тема практичної роботи

№

з/п

дата

Тема практичної роботи

1

11.09.

Відлік часу в історії:

4

26.03.

Розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї.

2

16.10.

Позначити і надписати на контурній карті історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне село.

5

30.04.

Представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева.

3

27.11.

Добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому).

6

04.06.

Підготувати повідомлення (міні-проєкт) про ігри та дозвілля людей у минулому. 

№

з/п

Дата

уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Д/З  

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

1.

04.09.

Що таке минуле, сучасне і майбутнє. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії.

Розуміють:

•    значення термінів «історія» й «історик»;
•    мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;
•    взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;
•    завдання історії як шкільного предмета.

Уміють:

•    використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);
•    вправно користуватися підручником.

c.4-6

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

2.

11.09.

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу.

Практична робота: Відлік часу в історії.

Знають:

•    назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розуміють:

•    відмінність між календарним та історичним часом;
•    умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;
•      поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття»,
•    «століття», «хронологічна таблиця»;
•    необхідність встановлення хронологічної послідовності подій.

Уміють:

•    співвіднести рік – століття – тисячоліття;
•    визначити тривалість історичної події;
•    побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;
•    створити і заповнити хронологічну таблицю.

§ 1

с.16-18

3.

18.09.

Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час). Історія України на шкалі часу.

§ 2

4.

25.09.

Узагальнення. Тематичний контроль за темами: «Вступ. Що таке історія», «Відлік часу в історії»

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

5.

02.10.

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.

Знають:

•      як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Русі-України, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні меж
•    і окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розуміють:

•    територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;
•    поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;
•    відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;
•    як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);
•      як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Русі-України
•    , Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);
•    як читати історичну карту за її легендою.

Уміють:

•    скласти розповідь за історичною картою;
•    визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;
•    позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

§ 3

6.

09.10.

Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Русі-України, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни. Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.

§ 4

7.

16.10.

Історико-географічні регіони України та їх особливості (на вибір учителя /учительки, оглядово). Територіальне розташування та історичне походження рідного села.

Практична робота: позначити і надписати на контурній карті історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне село.

§ 5

с.32-34

8.

23.10.

Узагальнення. Тематичний контроль за темою «ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ».

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

9.

06.11.

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.

Знають:

•    різновиди історичних джерел (наводять приклади);

Розуміють:

•    історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;
•    як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;
•    які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел

§ 6

10.

13.11.

 Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей.

•    використовують сучасні історики;
•    відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обста-вини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;
•    як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітек-турний заповідник);
•    поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

§ 7

11.

20.11.

Місця, де зберігають історичні джерела.

Уміють:

•    розрізнити історичні джерела за видами;
•    поставити запитання до змісту історичних джерел;

§ 8

12.

27.11.

Практична робота: добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому).

•    визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;
•    розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

с.48-50

13.

04.12.

Узагальнення. Тематичний контроль за темою «ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ».

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

14.

11.12.

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Знають:

•   988 р. – хрещення Русі-України;
•   1253 р. – коронація Данила Галицького.

Розуміють:

•   пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;
•   поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник»;
•   як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Уміють:

•   розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;
•   описати пам’ятку історії;
•   показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли.

§ 9

15.

18.12.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: а) княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький.

§ 10

ІІ семестр

16.

29.01

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України

Знають:

1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;

•   1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;
•   1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;
•   1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;
•   24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;
•   28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;
•   2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розуміють:

•   пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;
•   поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;
•   як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Уміють:

•   розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;
•   описати пам’ятку історії;
•   показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;
•   відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;
•   розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;
•   наводити приклади порушення прав людини у минулому;
•   розпізнати символічний зміст пам’ятників.

§ 11

17.

05.02.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: б) козацька Україна: Богдан Хмельницький.

§ 12

18.

12.02.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності.

§ 13

19.

19.02.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності  (Українська революція).

§ 14

20.

26.02.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Голодомор).

§ 15

21.

05.03.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Друга світова війна).

§ 16

22.

12.03.

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: новітня Україна: на шляху до державної незалежності (проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України).

§ 17

23.

19.03.

 Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Революція Гідності, Небесна Сотня).

§ 18

24.

26.03.

Практична робота: розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї.

с. 106

25.

09.04.

Узагальнення. Тематичний контроль за темою «Історія України в пам’ятках».

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

26.

16.04.

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Знають:

•    імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
•    імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розуміють:

•    значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;
•    взаємопов’язаність історичних подій;
•    правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;
•    поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Уміють:

•    відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;
•    підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;
•    зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;
•    пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

§ 19

27.

23.04.

 Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка; в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського. Наукове і мистецьке осмислення минулого. Художні твори про минуле України. 

§ 20

28.

30.04.

Дослідження з історії рідного краю. 

Практична робота: представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева.

с. 117-118

29.

07.05.

Узагальнення. Тематичний контроль за темою: «ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ»

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

30.

14.05.

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки.

Знають:

•   1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;
•   1661 р. – заснування Львівського університету;
•   1805 р. – відкриття Харківського університету;
•   1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);
•   1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;
•   1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розуміють:

•   господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;
•   причини підвищення ролі міст у господарському, культурному й духовному житті суспільств;
•   освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;
•   гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню;
•   поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Уміють:

•   розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;
•   розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;
•   встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;
•   висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

§ 21

31.

21.05.

Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

§ 22

32

28.05.

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці.

§ 23

33.

04.06.

 Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час. Практична робота: підготувати повідомлення (міні-проєкт) про ігри та дозвілля людей у минулому. 

§ 24

с.

138- 139

34.

11.06.

Узагальнення. Тематичний контроль за темою «Усе має минуле».