Навчальний предмет: Українська мова
Клас: 8
Для закладів із українською мовою навчання: (70 год, 2 год. на тиждень)
Програма: «Українська мова» (для закладів із українською і російською мовами навчання). НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 6-9 (10) КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ. 8-9 класи. Укладач: Омельченко І.М., кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії інтенсивної педагогічної корекції, Київ – 2016.
Програму з української мови для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України «Про загальну середню освіту» й нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392), який ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів до навчання, що зумовлює чітке визначення результативного складника засвоєння змісту базової й повної загальної середньої освіти. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Українська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Навчальний предмет «Українська мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують комунікативну компетентність особистості, сприяють розвиткові національної самосвідомості, патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів. Відповідно до цього в 8-9-х класах формуються мовна, мовленнєва, соціокультурна й діяльнісна компетентності як складники комунікативної компетентності.
Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами української мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетентності. Зазначена мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної й виховної функцій освітнього змісту навчального предмета.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови дітей із затримкою психічного розвитку в основній школі є:
Зміст освіти спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку, відповідно до Державного стандарту має цензовий рівень. Відтак, у дітей із ЗПР упродовж навчання в основній ланці школи на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної сфери, розумової та мовленнєвої діяльності, набутих позитивних якостей особистості, мають бути сформовані повноцінні знання та вміння з української мови, які відповідають рівню освіти учнів основної ланки загальноосвітньої школи і забезпечують успішне навчання у старшій ланці школи та професійно-технічних училищах.
Однак варто пам’ятати, що в основній ланці загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із ЗПР навчаються діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося в достатній мірі скорегувати у початковій школі. Учням цієї вікової групи притаманна особлива ригідність, інертність мислення, у процесі виконання навчальних завдань домінування інтуїтивно-практичного мислення над понятійним, недостатня продуктивність розумових дій: аналізу, абстрагування, порівняння узагальнення, суттєве відставання в розвитку причино-наслідкового мислення, недостатність самоконтролю, низька мотивація навчальної діяльності тощо.
Таким чином, корекційно-розвивальними завданнями курсу є:
Основною ідеєю курсу української мови в основній школі є забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів із ЗПР. Володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.
Особливістю змісту пропонованої програми є систематичне використання в процесі опрацювання мовної змістової лінії внутрішньопредметних зв’язків: 1) з лексикою, фразеологією, прислів’ями й крилатими висловами; 2) з граматикою (морфологією й синтаксисом); 3) з культурою мовлення й стилістикою; 4) з текстом. Реалізація саме цих зв’язків визначає спрямування мовленнєвого розвитку школярів із ЗПР.
І семестр 2019-2020 н.р.
№ з/п уроку |
Дата / Корекція |
Тема |
Навчальні досягнення |
Спрямованість корекційно-розвиткової роботи |
Вступ (1 год.) |
||||
1 |
05.09.2019 |
Мова—найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. |
Учень /учениця: усвідомлює значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу. |
Розвиток особистості. Розвиток комунікативної особистості дитини. Усвідомлення значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу. |
Розвиток мовлення. Відомості про мовлення (3 год.) |
||||
2 |
06.09.2019 |
Повторення відомостей про текст, стилі, жанри й типи мовлення, вимоги до мовлення, ситуацію спілкування; засоби міжфразового зв’язку в тексті. |
Учень /учениця: усвідомлює такі поняття, як види, форми мовлення, вимоги до мовлення, складники ситуації спілкування; за допомогою вчителя розрізняє різновиди аудіювання й читання; аналізує текст, основні ознаки його й будову; за допомогою вчителя визначає загальні мовні засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення знань); за допомогою вчителя розрізняє стилі (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), сферу використання їх, типи (розповідь, опис місцевості, пам’яток історії і культури, роздум) і жанри мовлення (оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект, протокол, витяг із протоколу, інтерв’ю);
за підказкою вчителя виявляє стилістичні помилки в тексті й виправляє їх. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Покращення навички розуміння текстів. Розвиток мовлення і культури спілкування. Удосконалення слухання. Розширення здатності оперування в усному та писемному мовленні різними стилями мовлення (розмовним, художнім, науковим, офіційно-діловим, публіцистичним). Сприяння опануванню навичкою оперування різними стилями мовлення у спілкуванні та в ході формулювання думки в писемному мовленні. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення емоційних відмінностей у текстах, що належать до різних стилів мовлення. Розвиток уміння розрізняти за допомогою емоційного інтонування стилі та жанри мовлення. Розвиток особистості. Розвиток комунікативно компетентної особистості, яка здатна до ефективної мовленнєвої діяльності та поведінки. |
3 |
12.09.2019 |
Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне. Особливості будови опису місцевості, пам'яток історії й культури. |
||
4 |
13.09.2019 |
Жанри мовлення: оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект прочитаного, протокол, витяг із протоколу, інтерв’ю, особливості їх будови. |
||
Повторення та узагальнення вивченого (3 год.) |
||||
5 |
19.09.2019 |
Лексикологія. |
Учень /учениця: намагається використовувати вивчені поняття у власних висловленнях; за допомогою вчителя аргументує належність слова до певної групи лексики; використовує доречно в мовленні вивчені групи лексики, фразеологізми; користується словниками різних видів. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Оперування вивченими поняттями у власних висловленнях. Розвиток мовлення і культури спілкування. Закріплення уміння оперувати в мовленні вивченою групою лексики, фразеологізмами. Розвиток емоційно-вольової сфери. Розвиток уміння засобами лексики та фразеології передавати емоційний стан людини та висловлювати емоційну оцінку явищ і процесів. Розвиток особистості. Усвідомлення належності слова до певної групи лексики. |
6 |
20.09.2019 |
Фразеологія. |
||
7 |
26.09.2019 |
Основні правила правопису (за вибором учителя). |
||
Розвиток мовлення. Аудіювання (слухання-розуміння) (1 год.) |
||||
8 |
27.09.2019 |
Слухання-розуміння текстів, що належать до різних стилів, типів, жанрів мовлення |
Учень /учениця: самостійно чи за допомогою учителя розуміє фактичний зміст, тему та основну думку висловлень інших людей з одного чи двох прослуховувань (тривалість звучання художнього тексту 700-800 слів 7-8 хв., інших стилів обсягом 600-700 слів – 6-7 хв.); самостійно чи за допомогою учителя користується залежно від мети й мовленнєвої ситуації різновидами слухання: ознайомлювальним (розуміє загальний зміст повідомлення), вивчальним (усвідомлює всі елементи почутого й запам’ятовує їх, розрізняє основну і другорядну інформацію), критичним (творчо, критично формулює власні судження); за навідними питаннями вчителя формулює висновки щодо сприйнятого; оцінює прослухане, співвідносячи його із власним життєвим досвідом. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Розширення здатності сприймання та розуміння зверненого мовлення. Виділення та розрізнення стилів, типів та жанрів мовлення сприйнятих на слух. Розвиток мовлення і культури спілкування. Послуговується залежно від мети й мовленнєвої ситуації різновидами слухання. Розвиток емоційно-вольової сфери. Спонукання до використання емоційно забарвлених оціночних суджень щодо переданого в текстах. Розширення здатності оперування аргументацією для підтвердження двох чи більше поглядів, думок. Розвиток особистості. Розвиток жанрової і дискурсивної компетенції особистості. |
Синтаксис. Пунктуація Словосполучення й речення (4 год.) |
||||
9 |
03.10.2019 |
Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова. |
Учень /учениця: за підказкою вчителя розрізняє поняття синтаксис й пунктуація, головне й залежне слово в словосполученні; будує речення різних видів; намагається правильно ставити розділові знаки; самостійно та за допомогою вчителя конструює словосполучення і речення різних видів, а також синонімічні; за допомогою вчителя редагує тексти, надаючи їм більшої виразності за допомогою вивчених мовних засобів; намагається використовувати виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Закріплення розуміння понять «синтаксис» й «пунктуація». Покращення навички розрізнення головного та залежного слова в словосполученні. Збагачення та уточнення синонімічних понять. Розвиток мовлення і культури спілкування. Удосконалення навички побудови речень різних видів. Вправляння в навичці редагування текстів. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення виражальних можливостей словосполучень і речень різних видів. Спонукання до використання виражальних можливостей речень. |
10 |
04.10.2019 |
Речення. Речення прості й складні (повторення), |
||
11 |
10.10.2019 |
Речення та односкладні двоскладні |
||
12 |
11.10.2019 |
Узагальнюючий урок Тестові завдання |
||
Тематична |
||||
Розвиток мовлення. Діалогічне мовлення (1 год.) |
||||
13 |
17.10.2019 |
Діалог, складений на основі дібраних запитань за текстом, як обмін думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів |
Учень /учениця: складає усний і письмовий діалог (орієнтовно 10-12 реплік для двох учнів) як обмін думками, повідомлення на основі самостійно дібраних запитань за текстом; за допомогою вчителя додає чи змінює окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування; намагається підтримувати діалог, використовуючи репліки для стимулювання, формули мовленнєвого етикету; за допомогою оцінює текст (його зміст, форму, будову й мовне оформлення). |
Розвиток пізнавальної діяльності. Розвиток децентрації у процесі розвитку діалогічного мовлення. Розвиток мовлення і культури спілкування. Формування уміння самостійно чи на основі запропонованої теми складати та розігрувати діалог в різних стилях мовлення. Розвиток емоційно-вольової сфери. Розвиток здатності розуміти емоції партнера у відповідності з різними комунікативними ситуаціями у процесі діалогічного спілкування. Розвиток особистості. Усвідомлення власної особистої думки (точки зору, позиції) в колективному діалогічному обговоренні. |
Синтаксис. Пунктуація Просте речення. Двоскладне речення (9 год.) |
||||
14 |
18.10.2019 |
Просте речення. Двоскладне речення. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок. Способи вираження підмета. |
Учень /учениця: самостійно чи за допомогою вчителя розрізняє головні і другорядні члени речення; за допомогою вчителя визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка й обставин; за допомогою вчителя пише прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання; правильно ставить розділові знаки між підметом, присудком і при порівняльних зворотах; обґрунтовує їх за допомогою вивчених правил (самостійно чи за допомогою); за допомогою вчителя знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила; намагається інтонувати правильно речення різних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення; за навідними питаннями вчителя аналізує будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв’язку речень у ньому; оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення в текстах різних стилів; удосконалює будову розповідного тексту з елементами опису для зацікавлення слухачів, використовуючи засоби зв’язку речень у тексті; правильно будує висловлення на певну соціокультурну тему, використовуючи вивчені засоби зв’язку речень; створює тексти різних стилів і типів, використовуючи синонімічні конструкції. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Виділення та розрізнення головних та другорядних членів речення. Встановлення видів присудків, обставин у реченнях, розрізнення прикладки як різновиду означення, способів вираження підмета, присудка й обставин. Спонукання до аналізу будови простого двоскладного речення, будови тексту, засобів зв’язку речень у ньому. Розвиток мовлення і культури спілкування. Вправляння в правильному написанні прикладок відповідно до орфографічних норм; знаходження їх у реченнях і текстах та доцільне вживання і використання у мовленні. Сприяння опануванню умінням правильно ставити розділові знаки між підметом, присудком і при порівняльних зворотах. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення ролі інтонування як засобу передачі різних змістових та емоційних відтінків значення. Поглиблення розуміння стилістичної ролі означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.
|
15 |
24.10.2019 |
Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. |
||
16 |
25.10.2019 |
Узгодження головних членів речення. Тире між підметом і присудком. |
||
17 |
07.11.2019 |
Речення поширені і непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос. |
||
18 |
08.11.2019 |
Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. |
||
19 |
14.11.2019 |
Види обставин (за значенням), способи вираження їх. |
||
20 |
15.11.2019 |
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами. |
||
21 |
21.11.2019 |
Узагальнюючий урок |
||
Тематична |
||||
Розвиток мовлення. Перекази за складним планом (2 год.) |
||||
22 |
22.11.2019 |
Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в художньому стилі (усно).
|
Учень /учениця: переказує самостійно чи з опорою на питання вчителя (усно чи письмово) прослуханий або прочитаний текст художнього й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 250-300 слів, стислого й вибіркового – в 1,5-2 рази більше), підпорядковуючи висловлення темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, уникає стилістичних помилок; самостійно чи за допомогою вчителя знаходить і виправляє недоліки в змісті, будові й мовному оформленні висловлення; за навідними питаннями вчителя оцінює текст щодо його змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Формування уміння спочатку за запитаннями вчителя, а далі самостійно передавати зміст прочитаного, виконувати усний та письмовий вибірковий переказ розповідного тексту. Розвиток уміння здійснювати контроль та самоконтроль у змісті, будові й мовному оформленні висловлення. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння усно та письмово описувати пам’ятки історії і культури. Вправляння в стислому усному переказі змісту тексту публіцистичного стиля. Закріплення уміння стисло переказувати розповідний текст з елементами опису місцевості в художньому стилі. Вправляння у докладному переказі розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі. |
23 |
28.11.2019 |
Стислий переказ тексту публіцистичного стилю (усно) Контрольний |
||
Синтаксис. Пунктуація Просте речення. Односкладне речення (7 год.) |
||||
24 |
29.11.2019 |
Односкладне речення. Види односкладних речень. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові) |
Учень /учениця: розрізняє односкладні й неповні речення, виділяє їх з-поміж інших видів речень; за допомогою вчителя визначає види односкладних речень (також у складних реченнях); за допомогою вчителя оцінює виражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; розрізняє неповні й незакінчені речення; намагається правильно інтонувати неповні речення; за допомогою ставить правильно тире в неповних реченнях і обґрунтовує його використання; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно чи за допомогою вчителя); конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення (з опорою на зразок, схему); намагається правильно їх використовувати у власному мовленні; за допомогою вчителя будує текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Виділення та розрізнення односкладних та неповних речень, визначення їх з-поміж інших видів речень. Спонукання до визначення видів односкладних речень. Розвиток мовлення і культури спілкування. Сприяння опануванню уміння знаходити та виправляти пунктуаційні помилки в текстах. Прилучення до конструювання тексту на соціокультурну тему із використанням виражальних можливостей односкладних і неповних речень. Розширення здатності конструювати односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення виражальних можливостей та ролі односкладних і неповних речень у текстах різних стилів. Розширення здатності інтонувати неповні речення.
|
25 |
05.12.2019 |
Односкладні прості речення (узагальнено-особові) |
||
26 |
06.12.2019 |
Односкладні прості речення (неозначено-особові) |
||
27 |
12.12.2019 |
Односкладні прості речення (безособові) |
||
28 |
13.12.2019 |
Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення. |
||
29 |
19.12.2019 |
Повні й неповні речення. Незакінчені речення, стилістичні функції їх. Тире в неповних реченнях. |
||
30 |
20.12.2019 |
Узагальнюючий урок |
||
Тематична
|
||||
Розвиток мовлення. Перекази за складним планом (2 год.) |
||||
31 |
26.12.2019 |
Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі. (письмово) |
Учень /учениця: переказує самостійно чи з опорою на питання вчителя (письмово) прослуханий або прочитаний текст художнього й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 250-300 слів, стислого й вибіркового – в 1,5-2 рази більше), підпорядковуючи висловлення темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, уникає стилістичних помилок; за допомогою вчителя знаходить і виправляє недоліки в змісті, будові й мовному оформленні висловлення; за навідними питаннями вчителя оцінює текст щодо його змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Формування уміння спочатку за запитаннями вчителя, а далі самостійно передавати зміст прочитаного, виконувати усний та письмовий вибірковий переказ розповідного тексту. Розвиток уміння здійснювати контроль та самоконтроль у змісті, будові й мовному оформленні висловлення. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння усно та письмово описувати пам’ятки історії і культури. Вправляння в стислому усному переказі змісту тексту публіцистичного стиля (на основі прослуханих телепередач). Закріплення уміння стисло переказувати розповідний текст з елементами опису місцевості в художньому стилі. Вправляння у докладному переказі розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі. |
32 |
27.12.2019 |
Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі. (письмово) Контрольний.
|