Календарно-тематичне планування для 6-го класу складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5–9 класи / Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк, В.І.Новосьолова, Т.Д.Гнаткович, Н.Б.Коржова, А.С.Пономаренко, К.В.Таранік-Ткачук. – К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07. 06. 2017 р.).
(122 год, 3,5 год на тиждень)
Календарно-тематичне планування для 6-го класу складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5–9 класи / Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк, В.І.Новосьолова, Т.Д.Гнаткович, Н.Б.Коржова, А.С.Пономаренко, К.В.Таранік-Ткачук. – К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07. 06. 2017 р.).
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю |
І семестр |
II семестр |
Перевірка мовної теми |
4 |
4 |
Письмо: |
|
|
переказ |
1 |
1 |
твір |
|
1 |
Правопис: |
|
|
диктант |
1 |
1 |
І с е м е с т р
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
|
Вступ |
|||
1 |
|
Краса і багатство української мови. |
|
2 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Види мовленнєвої діяльності (повторення й поглиблення вивченого). Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники: адресант мовлення (той, хто говорить або пише), адресат мовлення (той, до кого спрямоване мовлення), тема та основна думка висловлення, мета й місце спілкування (практично). |
|
Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого |
|||
3 |
|
Словосполучення й речення. Головні члени речення. Просте речення. |
|
4 |
|
Звертання, вставні слова, однорідні члени речення в простому реченні. Складання листа до осені з використанням риторичних звертань та однорідних членів речення (письмово). |
|
5 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Повторення вивченого про стилі і типи мовлення. Аудіювання текстів діалогічного й монологічного характеру, у яких поєднано різні типи |
|
|
|
мовлення (розповідь, опис, елементи роздуму). |
|
6 |
|
Складне речення. Розділові знаки у складному реченні. |
|
7 |
|
Пряма мова. Діалог. Основні орфограми та пунктограми (за вибором учителя). |
|
8 |
|
Контрольний диктант. |
|
9 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Складання й розігрування діалогу етикетного характеру відповідно до запропонованої ситуації спілкування (вітання, знайомство й представлення, пропозиція допомоги людині, що опинилася в скрутній ситуації). Складання й розігрування діалогу відповідно до ситуації спілкування, пов’язаної з обміном думками, життєвим досвідом учнів щодо безпеки спілкування телефоном та в мережі інтернет. Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам. |
|
Лексикологія |
|||
10 |
|
Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів. |
|
11 |
|
Лексична помилка (тавтологія, калькування, вживання слів у невластивих значеннях тощо) та умовне позначення її (практично). Редагування речень і текстів, у яких допущено лексичні помилки. |
|
12 |
|
Написання слів, що ввійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і. Правопис знака м’якшення у словах іншомовного походження. |
|
13 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Повторення вивченого про текст, його основні ознаки, особливості будови тексту, використання мовних засобів зв’язку між його частинами. Основні джерела матеріалу для твору (практично). |
|
14 |
|
Правопис апострофа у словах іншомовного походження. Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження. Добирання українських відповідників до вжитих у реченнях (текстах) іншомовних слів. |
|
15 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Складний план прослуханого або прочитаного тексту; простий план власного висловлення. Будова елементарного роздуму. |
|
16 |
|
Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми. |
|
17 |
|
Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні слова. |
|
18 |
|
Професійні слова й терміни, просторічні слова. |
|
19 |
|
Узагальнення й систематизація вивченого з теми |
|
|
|
«Лексикологія». |
|
20 |
|
Контрольна робота. Лексикологія (тестування). |
|
Фразеологія |
|||
21 |
|
Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. |
|
22 |
|
Джерела українських фразеологізмів. Ознайомлення із фразеологічним словником. |
|
23 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. |
|
24 |
|
Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів. |
|
25 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому я пишаюся своїм товаришем», «Який вчинок можна вважати героїчним», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність») з використанням фразеологізмів. |
|
26 |
|
Фразеологізми в ролі членів речення. Редагування речень і текстів, у яких неправильно вжито фразеологізми. |
|
27 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового твору. |
|
28 |
|
Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Фразеологія». |
|
29 |
|
Контрольна робота. Фразеологія (тестування). |
|
Словотвір. Орфографія |
|||
30 |
|
Змінювання і творення слів. Твірне слово. |
|
31 |
|
Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний (відкидання від твірного слова префіксів, суфіксів і закінчення), складання основ (або слів), абревіатури, перехід слів з однієї частини мови в іншу. |
|
32 |
|
Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова. |
|
33 |
|
Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький; буквосполученням -чн- (-шн-). Створення оповідання про віртуальну мандрівку Україною з використанням іменників, утворених від поданих прикметників (наприклад: полтавський – Полтавщина; вінницький – Вінниччина та ін.). |
|
34 |
|
Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о). |
|
35 |
|
Складні слова. Сполучні о, е в складних словах. |
|
36 |
|
Творення складноскорочених слів, правопис |
|
|
|
складноскорочених слів. |
|
37 |
|
Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів з пів-. |
|
38 |
|
Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Словотвір. Орфографія». |
|
39 |
|
Контрольна робота. Словотвір. Орфографія (тестування). |
|
Іменник |
|||
40 |
|
Повторення вивченого про самостійні частини мови в попередніх класах. Загальна характеристика частин мови. Граматична помилка, умовне позначення її (практично). |
|
41 |
|
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. |
|
42 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Будова опису приміщення. |
|
43 |
|
Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні (повторення й поглиблення). Велика буква та лапки у власних назвах. Складання інформаційного допису до шкільної газети або шкільного веб-сайта про подію з життя класу з використанням іменників – власних назв (імен і прізвищ однокласників, географічних назв і т. ін.). |
|
44 |
|
Збірні іменники. Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду. |
|
45– 46 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний письмовий вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис приміщення. |
|
47 |
|
Число іменників (повторення). Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини. |
|
48 |
|
Відмінки іменників. Кличний відмінок. Особливості написання іменників у кличному відмінку. |
|
49 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Усний твір-опис приміщення на основі особистих вражень або за картиною в художньому стилі. Визначення ролі іменників в описі приміщення. |
|
50 |
|
Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни й групи. |
|
51 |
|
Відмінювання іменників І відміни. |
|
52– 53 |
|
Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду II відміни. |
|
54 |
|
Відмінювання іменників ІІІ – IV відмін. |
|
55 |
|
Контрольна робота. Іменник (І частина) (тестування). |
|
56 |
|
Повторення та узагальнення вивченого. |
|