Картки "Узагальнено-особове речення" 8 клас

Узагальнено-особове речення. Картки

Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість).

Ø   З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

Ø   Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).

Ø   Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?

Дослідження-зіставлення

Ø   Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

Ø   Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Дослідження-моделювання

Ø   Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).

Ø   Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

Творче моделювання

Ø   Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

Ø   Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.