Картотека дидактичних ігор з математики

                                             КІЛЬКІСТЬ І ЛІЧБА

СЕРЕДНІЙ ВІК

Мета: Закріпити уміння дітей лічити до п'яти при різному просторовому розміщенні елементів множини; розвивати просторове орієнтування.

                                      1.  Що змінилося?

X і д. Вихователь виставляє на гірці іграшки в один ряд, пропонує дітям полічити їх і заплющити очі. Потім змінює просторове розміщення іграшок (наприклад, 2 внизу і З— вгорі). За сигналом діти розплющують очі і говорять, що змінилось. Потім вихователь може забрати іграшку (або декілька), діти називають, як змінилась кількість іграшок.

Обладнання: 2—З групи однорідних предметів по 4—5 штук в кожній, гірка-драбинка.

                                                       2.Пошта

X і д. У групу вноситься поштова сумка з листами для дітей. Вихователь виймає конверти, роздає дітям. Пропонує відкрити конверт, роздивитись, що намальовано на листівці, і полічити предмети. Викликана дитина показує свою листівку всім дітям, називає, що намальовано і скільки. Якщо товариш сказав правильно, всі нахиляють голову вперед, якщо неправильно — роблять заперечливі рухи головою.

Закінчуючи гру, вихователь може запропонувати ді тям, у кого 5 предметів, поставити свої листівки на вітрину, потім тим,, у кого 4, і т. д.

обладнання: поштова сумка, конверти з листівками (намальовані або наклеєні предмети у кількості від 1 до 5) для кожної дитини.

Мета:Закріпити уміння лічити до п'яти, порівнювати множини, перелічуючи елементи.

                                              3. Кому скільки?

X і д. Вихователь роздає карточки із зображенням різної кількості (від 1 до 5) предметів одягу для дівчаток і хлопчиків і пропонує вдягти хлопчиків і дівчаток на прогулянку. Потім виставляє картки (не по порядку), на яких зображена різна кількість хлопчиків чи дівчаток. Діти, у яких на карточках відповідна кількість предметів одягу, виставляють їх на вітрину.

Обладнання: 5 великих карток, на яких зображені дівчатка або хлопчики (різна кількість — до 5), менші карточки із зображенням відповідних предметів одягу (по 1, 2, З, 4, 5).

4. Погодуємо звірят

Х і д. Вихователь виставляє на столі різну кількість іграшкових тваринок, наприклад З білки, 4 їжаки, 5 зайчиків. Далі пропонує дітям погодувати звірят — набір «продуктів» стоїть поряд. Діти повинні подумати, ш;о їсть тварина і скільки принести «їжі». Вихователь допомагає запитаннями, наприклад: «Скільки білок? Чим будемо годувати їх? Скільки горіхів принесемо?» Одна дитина виконує завдання, інші уважно дивляться. Якщо буде допущена помилка, виправляють.

Обладнання: З—4 групи іграшкових тваринок, набір продуктів.

5. Ми лічимо

X і д. Вихователь заздалегідь розміщує в різних місцях кімнати різні групи іграшок (від 1 до 5). Діти одержують карточки, на яких намальована різна кількість предметів, лічать предмети, за сигналом вихователя розходяться по кімнаті, знаходять відповідну кількість іграшок і приносять вихователю.

Ускладнюючи гру, можна роздати картонки з число­вими фігурами.

Обладнання: різні множини іграшок, карточки з зображенням предметів (від 1 до 5).

6. Пройди у ворота

X і д. У декількох місцях кімнати стоять «ворота» з числовими карточками на них. Дітям роздають карточ­ки з різною кількістю зображених предметів. Кожен повинен пройти в свої ворота, попередньо полічивши зображення на предметній карточці і на числовій.

Обладнання: ворота (дуги або натягнуті мотуз­ки), числові карточки.

7. У кого стільки ж?

Х і д. Діти одержують карточки із зображенням різної кількості предметів {від 1 до 5). Вихователь показує певну кількість іграшок. Діти, у кого на карточці зображено стільки ж предметів, піднімають її вгору. За­мість предметних можна використовувати числові кар­точки.

Обладнання: 5 іграшок, предметні (або числові) карточки на кожну дитину.

                                             8.Магазин

X і д. Діти-покупці одержують у касі чеки, потім вибирають товар у відділах магазину, одержують його за чеки. Дитина може купити стільки іграшок, скільки кружечків на карточці-чеку.

Обладнання: іграшки, предмети на поличках (стелажах), каса, чеки — прямокутні карточки з різ­ною кількістю кружечків.

9.Автомобілі і гаражі

Х і д. На спинки стільчиків прикріплюються карточки — номери гаражів. Стільці розставляються в різних місцях групової кімнати. Дітям роздають карточки — номери машин. За сигналом «Машини їдуть!» діти ходять по кімнаті, не наштовхуючись один на одного, а за сигналом «Машини в гараж!» кожна дитина їде в свій гараж.

обладнання: карточки-таблички із зображенням різної кількості трикутників (від 1 до 5), картонки — номери машин із зображенням відповідної кількості кружечків.

 

Мета:Закріплювати уміння лічити до 5 за допомогою зорового, слухового та рухового аналізаторів.

10. Тук-тук

X і д. Дітям роздають дрібні іграшки або предмети. За ширмою вихователь стукає молоточком, пропонує дітям відкласти стільки іграшок, скільки звуків вони почули.

Гру можна провести по-іншому: вихователь показує предмети, а діти повинні плеснути в долоні відповідно до кількості побачених предметів.

Обладнання: дрібні іграшки у дітей, ширма, молоточок.

11. Знайдемо курчат, каченят, кошенят

X і д. Вихователь прикріплює на фланелеграфі зображення курки, качки, кішки і говорить: «Курчата, каченята і кошенята гралися і заховалися від своїх мам. А скільки їх заховалось, ми не знаємо. Давайте допоможемо мамі-курці, мамі-качці і мамі-кішці знайти своїх діток. Мами нам підкажуть, скільки у них було дітей. Слухайте уважно, скільки разів буде крякати качка, нявчати кішка, квоктати курка, стільки діток ми будемо шукати». Вихователь імітує звуки — діти розходяться по кімнаті, шукають відповідну кількість іграшок.

Обладнання: фланелеграф, силуети качки, курки, кішки, їх малят, можна використати іграшки.

 

Мета:Закріплювати порядкову лічбу в межах 5.

12. Котру іграшку заховано?

X і д. На столі стоять в один ряд п'ять різних іграшок. Діти перелічують їх по порядку. Потім заплющують очі, і вихователь ховає одну з них. Розплющивши очі,  відгадують,  котрої  іграшки  не стало.  Ховати  іграшку може і дитина, інші — відгадують.

Обладнання: п'ять різних іграшок.

 

СТАРШИЙ ВІК

Мета: Закріплювати уміння лічити до 10 за допомогою зорового, слухового та рухового аналізаторів; порівнювати різні множини, перелічуючи елементи; знаходити задану кількість предметів в навколишній обстановці.

1. Знайди стільки ж

Х і д. Варіант 1: вихователь роздає дітям карточки із зображенням предметів або числових фігур і пропонує знайти в кімнаті стільки ж іграшок, покласти їх на столи. Разом із дітьми перевіряє правильність виконання завдання, збирає карточки, перемішує їх і знову роздає дітям, гра повторюється.

Варіант 2: вихователь роздає дітям карточки з числовими фігурами. Показує карточку з цифрою — діти піднімають відповідну свою.

Обладнання: у вихователя — цифрові карточки від 1 до 10, у дітей — числові карточки від 1 до 10 або карточки із зображенням різної кількості предметів.

2. Автопарк

Х і д. Варіант 1: вихователь розміщує «гаражі» — стільчики, на спинках яких прикріплені числові карточки. Потім роздає кожній дитині числову карточку — номер автобуса. Діти розбігаються по кімнаті. За сигналом вихователя «Автобуси в гаражі!» заїжджають (стають за стільчиком) у свій гараж з відповідною числовою карточкою. Якщо в один гараж заїхало кілька автобусів, вони вишиковуються один за одним. Начальник автопарку (вихователь або дитина) перевіряє правильність заїзду автобусів. У ході гри діти можуть обмінюватись карточками.

Варіант 2: хід такий самий, тільки використовуються цифрові карточки.

Обладнання: стільчики (4—6), числові і цифрові карточки.

                        

          3.   Хто швидше назве?

Х і д. Варіант І: вихователь пропонує уважно розглянути предмети в груповій кімнаті. Він називає число, а діти називають стільки предметів, скільки є в кімнаті, наприклад, 4 вікна, 4 великі машини, 4 прапорці на столі вихователя і т. д. Виграє той, хто швидше і пра­вильно назве всі предмети заданої кількості.

Варіант 2; вихователь називає предмети — діти піднімають карточку з числовою фігурою (або цифрою), що означає кількість таких предметів в груповій кімна­ті. Виграє той, хто перший підніме карточку.

Обладнання: карточки з числовими фігурами (або цифрами) від 1 до 10— на кожну дитину.

4. Зроби стільки ж рухів

Х і д. Варіант 1: вихователь показує дітям карточки з різною кількістю намальованих іграшок. Такі самі іграшки стоять у нього на столі. Викликана дитина, виходячи до столу, виконує з іграшкою стільки рухів, скільки іграшок намальовано на карточці. Наприклад, тричі підкидає м'яч угору, б раз стукає паличкою по барабану тощо. Інші діти контролюють правильність виконання завдання.

Обладнання: іграшки і карточки з зображенням різної кількості цих іграшок.

Варіант 2: вихователь пропонує полічити кіль­кість звуків, а потім стільки ж разів плеснути в долоні.

 

Мета:Вправляти в лічбі до 10, в розрізненні кількісної і порядкової лічби, у порівнянні суміжних чисел в межах 10.

                                      5. Злови м'яч

Х і д. Варіант 1: діти сидять чи стоять півко­лом. Вихователь домовляється, до якого числа діти бу­дуть лічити, наприклад до 8. Кидає м'яч дитині і називає число, вона ловить м'яч і, продовживши лічбу до задано­го числа, кидає м'яч вихователеві. При правильному виконанні завдання всі діти плескають один раз у долоні.

Варіант 2: діти стоять у колі, вихователь — все­редині кола. Вихователь кидає м'яч дитині і називає число. Дитина,  зловивши м'яч, повинна назвати чис ло на одиницю більше чи на одиницю менше (за попе­редньою домовленістю) і кинути м'яч назад вихова­телю. Якщо дитина назвала число правильно, вихователь ловить м'яч, якщо ні, м'яч падає на підлогу. Дитина, яка кидала м'яч, повинна сама вияснити, в чому її помил­ка. Якщо вона не може цього зробити, їй допомагають товариші.

Обладнання: м'яч діаметром 10—15 см.

6. Хто швидше?

Х і д. Варіант 1: діти поділяються на команди (не більше 10 у кожній), стають у шеренги по одному, лічачи по порядку, запам'ятовують свій номер. (Можна роздати цифрові карточки.) Перед шеренгами стоять стільчики з брязкальцями. Вихователь називає номер, діти під відповідним номером з кожної команди підбі­гають до свого стільчика, піднімають брязкальце, кла­дуть назад і стають на своє місце. Тому, хто перший підбіг, дається фішка. У кінці за кількістю фішок визна­чають, яка команда виграла. Числа можна називати спочатку по порядку, а потім врозбивку.

Обладнання: стільці з брязкальцями, фішки, можуть бути цифрові картки.

В а р і а н т 2: за сигналом вихователя команди роз­ходяться по кімнаті, за другим сигналом діти стають в колони відповідно до номерів. Виграє та команда, яка швидше збереться.

7. Матроси і танкісти

Х і д. Варіант 1:у кімнаті розміщують дві кар­тинки — зображення корабля і танка. Вихователь роздає дітям безкозирки та шоломи з прикріпленими до них числовими карточками. Діти розходяться по кімнаті. За сигналом «По місцях!» швидко біжать — матроси до корабля, танкісти до танка — й шикуються у шеренги за порядком чисел. Перемагає  та  команда,  яка  вишикується  першою.

Варіант 2: числові карточки замінюються цифро­вими.

Мета: Закріплювати  знання  про натуральний ряд як систему чисел, про взаємозалежність суміжних чисел; вправляти в лічбі у межах 10 в прямому і   зворотному   порядку;   закріплювати   знання   цифр   і співвідношення їх із певною множиною і певним числом.

8. Хто знає, хай лічить далі

Х і д. Варіант 1: діти стоять у колі. Вихователь кидає м'яч комусь із дітей, називає число і дає вказівку, в якому порядку лічити далі — в прямому чи зворотному. Дитина кидає м'яч назад вихователю і називає число.

Обладнання: м'яч.

Варіант 2: вихователь повідомляє дітям порядок лічби, кидає м'яч одній дитині, називає число. Спіймавши м'яч, дитина називає наступне число і кидає другій, та називає наступне і кидає третій. Дитина, якій випадає назвати число 10 при прямому порядку лічби або число 1 при зворотному порядку лічби, кидає м'яч вихователю.

9. Назви попереднє число

Х і д. Варіант 1: діти стають у коло, ведучий посередині. Він кидає м'яч будь-якій дитині і називає число. Спіймавши м'яч, дитини називає попереднє і ки­дає його назад ведучому. Гру можна ускладнити: дитина кидає м'яч іншій, називає будь-яке число, а той, хто спіймає м'яч, називає попереднє.

Варіант 2: діти сидять за столами. їм роздають цифрові карточки. Вихователь називає число, діти мов­чки піднімають карточку з цифрою, що позначає попе­реднє число.

10. Де мої сусіди?

Х і д. Варіант 1: вихователь виставляє набір карточок із цифрами від 1 до 10 (або з числовими фігу­рами). Показує на одну з карточок — дитина називає «сусідів» (попереднє і наступне числа). Ускладнюючи гру, вихователь роздає дітям карточки  (десять кожно

му).  Показує карточку з числом (цифрою), діти підні­мають карточки з «сусідами».

Варіант 2: вихователь роздає кожній дитині по одній карточці з числовою фігурою (чи цифрою). Діти розходяться по кімнаті. За сигналом вихователя знахо­дять «сусідів» свого числа — і проходять крізь «ворота» трійками.

Обладнання: карточки з числовими фігурами (чи цифрами) від 1 до 10 на кожну дитину; демонстра­ційні карточки з числовими фігурами   (чи цифрами).

11. Відгадай, яке число пропущено

Х і д. Варіант 1: вихователь виставляє карточки з числовими фігурами (чи цифрами). Діти заплющують очі, вихователь забирає одну карточку. Розплющивши очі, діти називають число, яке зникло. Після того як діти відгадали, вихователь показує карточку і ставить її на місце. Ускладнення: вихователь забирає дві карточки (не підряд).

Варіант 2: у кожної дитини карточки з цифрами від 1 до 10. Вихователь розставляє карточки з числовими фігурами. Діти заплющують очі, а вихователь забирає одну з карточок.

Розплющивши очі, діти піднімають карточку з циф­рою, що означає пропущене число.

Варіант 3: вихователь усно лічить від 1 до 10, навмисне пропускаючи якесь число. Діти піднімають карточки з пропущеним числом. Ускладнення: вихова­тель лічить у зворотному порядку.

Обладнання: демонстраційні карточки з число­вими фігурами (або цифрами) від 1 до 10; карточки з цифрами від 1 до 10 на кожну дитину.

12. Номер будинку

Х і д. На стільці прикріплені карточки з цифрами від 1 до 10 — це номери «будинків». Діти одержують карточ­ки з числовими фігурами. За сигналом вихователя вони підходять до свого будинку (в кожному буде жити по декілька дітей). За другим сигналом діти йдуть гуляти, а вихователь в цей час міняє номери, діти знову знахо­дять свій будинок. Вихователь з ким-небудь із дітей перевіряє, чи правильно діти знайшли свій будинок. По­тім діти обмінюються карточками, гра триває.

обладнання: стільці, на яких прикріплені но­мери від 1 до 10; картонки з числовими фігурами від 1 до 10 (по одній на кожну дитину).

 

13. Живі числа

Х і д. Варіант 1: діти діляться на 2—З коман­ди (не більше десяти в кожній). Кожна команда одер­жує карточки з числовими фігурами від 1 до 10. Діти ходять або бігають по кімнаті. За сигналом ведучого «Числа, станьте по порядку!» діти шикуються в ше­ренги, називаючи своє число: один, два, три і т. д. Ве­дучий перевіряє, чи всі діти стали правильно на свої місця. Виграє та команда, яка швидше і правильно вишикується. Діти обмінюються карточками, гра про­довжується.

Варіант 2: дітям роздаються цифрові карточ­ки. Ведучий дає команду: «Числа, станьте в прямому порядку!» або «Числа, станьте в зворотному порядку!»

Обладнання: карточки з числовими фігурами, карточки з цифрами від 1 до 10 (по одній на кожну дитину).

Мета: Вправляти дітей в лічбі предметів за допомогою дотикового, рухового, слухового та зорового аналізаторів.

14. Відгадай на дотик, скільки предметів

Х і д. Варіант 1: діти сидять на стільчиках по колу. Вихователь проходить за стільчиками і торкається рукою деяких дітей. Вони закладають руки за спину, а вихователь кладе їм в руки дрібні предмети. Діти лічать їх, не виймаючи рук із-за спини. Вихователь називає число. Той, у кого стільки ж предметів, показує їх. Всі разом перевіряють правильність виконання завдання (кожного разу перевіряти не доцільно — це затягує гру).

Бажано використовувати в грі невелику кількість предметів — З-6. Більшу, кількість перелічити в такому положенні важко.             

Варіант 2: вихователь називає число, а діти пока­зують предмети, у кого на один більше (менше). Варіант 3: діти порівнюють кількість предметів кількістю звуків, що відтворює вихователь.

обладнання: дрібний матеріал об'ємної форми (каштани, жолуді, матрьошки та ін.).

Мета: Закріплювати знання про склад чисел із двох менших; вправляти в розв'язанні прикладів на додавання і віднімання в межах 10.

15. Знайди собі пару

X і д. Діти стають у коло. За допомогою лічилки вибирається ведучий, який роздає кожному числові або цифрові карточки. За сигналом вихователя діти шукають собі пару — дитину з такою числовою фігурою (або цифрою), щоб в сумі вийшло задане вихователем число. Пари проходять через «ворота», показуючи свої карточ­ки. Вихователь разом з ведучим перевіряють пра­вильність. «Неправильну» пару затримують, вона відхо­дить в сторону і виправляє свою помилку. Коли всі пройдуть через ворота, діти розходяться, обмінюються карточками, за сигналом знаходять пару і знову прохо­дять у «ворота».

Обладнання: по одній числовій або цифровій карточці на кожну дитину.

16. Додати — відняти

Х і д. Варіант 1: вихователь роздає дітям по 1 карточці з цифрами (від 1 до 10). Потім показує демонстраційну картку з цифрою, а діти відкладають на столах відповідну кількість паличок. Виконавши завдан­ня, вони піднімають карточку. Вихователь перевіряє правильність, потім пропонує помінятись карточками із сусідом і порівняти кількість паличок із цифрою на своїй карточці: якщо паличок менше, додати їх, якщо більше — відняти.

обладнання: палички (по 10 на кожну ди­тину), карточки з цифрами від 5 до 10 (по 1 на ди­тину) .

Варіант 2: гра проводиться в формі змагання двох команд: хто швидше і правильно виконає завдан­ня. Правильне виконання відзначається фішкою. В кінці гри підраховується, у якій команді більше фішок.

 

                                                          17.  Мовчанка

Х і д. Варіант 1: вихователь показує цифрову карточку. Діти повинні підняти дві такі цифрові карточки, щоб сума чисел, які вони позначають, дорівнювала заданій вихователем.

Варіант 2: вихователь показує карточки з число­вими прикладами на додавання і віднімання в межах 10. Діти піднімають карточку з цифрою, що означає число, яке одержується в результаті арифметичної дії.

Обладнання: демонстраційні цифрові карточки, цифрові карточки від 1 до 10 на кожну дитину, карточки з прикладами на додавання і віднімання у вихователя.

 

18. Ланцюжок

Х і д. Варіант 1: грає невелика група дітей, решта спостерігають за правильністю їх дій. Вихованцям роз­дають карточки з прикладами. Той, хто починає гру, читає свій приклад — всі інші знаходять відповідь. Той, у кого приклад починається на це число, читає свій, гра триває. Якщо дитина помиляється (розірвала ланцю­жок), вона виходить з гри, на її місце стає друга.

Варіант 2: грають всі діти. Дитина, що починає гру, усно складає приклад на додавання чи віднімання в межах 10, діти розв'язують його. Далі складають свій приклад, починаючи з числа, яке було одержане.

Обладнання: карточки з числовими прикладами.

                  

 

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          ВЕЛИЧИНА

 

                                                     СЕРЕДНІЙ ВІК

Мета:  Закріплювати уміння порівнювати предмети за величиною, розкладати в ряд за збільшен­ням і зменшенням її.

1. Яка іграшка захована?

Х і д. На двох поличках розміщують іграшки: напри­клад, на верхній — матрьошки, на нижній — башточки, розставляючи їх за величиною (велика, менша, наймен­ша). Діти заплющують очі, вихователь в цей час ховає одну іграшку. Розплющивши очі, діти називають, якої за величиною іграшки не стало.

Обладнання: дві полички, на кожній іграшки трьох розмірів.

2. Постав машину в гараж

X і д. Діти розставляють на столі вихователя гаражі, починаючи з найменшого. Педагог пропонує вихованцям поставити свої машини в гараж, але так, щоб величина гаража відповідала величині машини. Діти граються машинами.

Обладнання: «гаражі» (коробки трьох-чотирьох розмірів), машини різних розмірів (по одній на кожну дитину).

3. Хто швидше збере?

X і д. у кожної дитини на столі башточка. Вихова­тель пропонує роздивитись її і розібрати, покласти кіль­ця на столі в зростаючому порядку. Після цього діти нанизують кільця на стержень, починаючи з найбільшо­го. Хто швидше і правильно збере, виграє (одержує фішку).

Обладнання: башточки з 5 кілець на кожну дитину.

 

                                          4. Заховай кульку в долоньку

Х і д. На столі у вихователя багато різнокольорових кульок різної величини. Діти розглядають їх. Вихователь пропонує дитині взяти одну кульку і заховати її в до­лоньку. Якщо кулька заховалась — вона маленька. Іншій дитині дає велику кульку, її можна заховати в двох долоньках — вона велика.

Після цього починається гра; діти по черзі заплю­щують очі, вихователь кладе їм в долоньку кульку, а вони повинні сказати, велика кулька чи маленька.

Ускладнення: дитині дають в одну руку велику куль­ку, в другу — маленьку. Вона з заплющеними очима має визначити їх величину.

Обладнання: піднос із різнокольоровими куль­ками двох розмірів.

Мета: Закріплювати уміння порівнювати предмети за довжиною, висотою, товщиною.

5. . Знайди таку саму стрічку

X і д. В різних місцях групової кімнати вихователь розкладає стрічки, що відрізняються розміром. Потім роздає дітям стрічки різного розміру і кольору. Вказує на стрічку-зразок і пропонує знайти таку саму за довжи­ною, потім — довшу, далі — коротшу. Перевіряє пра­вильність виконання завдання.

Обладнання: стрічки різного розміру і кольору (не менше двох на кожну дитину).

6. . Кольоровий диск

X і д. у грі беруть участь восьмеро дітей. Вихователь пропонує розглянути диск із вставленими циліндрами, зазначити розміщення їх по рядах за величиною, визна­чити колір. Звертає увагу на те, що у внутрішньому колі розміщені найнижчі циліндри, в середньому — вищі, а в зовнішньому — найвищі. Потім дає завдання вийняти циліндри з отворів (по радіусу). Кожний, хто бере ци­ліндр, повинен сказати, який він за величиною (висо­тою). «Дивіться, діти, циліндри однакового кольору ма­ють однакову висоту: червоні — найвищі, жовті — нижчі, зелені — найнижчі. А тепер спробуйте самі поставити циліндри на свої місця».

Обладнання: дерев'яний диск із двома кільцеви­ми рядами отворів (діаметр 7 мм), розміщених по ра­діусу від центра круга,— по 8 у кожному ряді для встав­ляння в отвори, по 8 циліндрів трьох кольорів і розмі­рів — червоного (висота 6 см), жовтого (5 см), зеленого (4 см), а також по 8 одноколірних червоних циліндрів різної висоти — 6 см, 5 см, 4 см.

7. Знайди товстий (тонкий) предмет

X і д. До дітей в гості приходять 2 казкових персона­жі — товстий ведмідь і тонкий вовк (можуть бути інші). Для них діти шукають в груповій кімнаті відповідно товсті і тонкі предмети, дарують гостям.

обладнання; розкладені в різних місцях кімнати товсті і тонкі предмети (наприклад, книжки, зошити, олівці, пластини з набору будівельного матеріалу тощо).

8. Навпаки

X і д. Вихователь називає слово, яке означає певне поняття величин, (довгий, широкий, великий, товстий, високий і т. д.). Викликана дитина називає протилежне за значенням і відбирає на столі відповідні парні іграшки, предмети.

Обладнання: предмети, іграшки, геометричні фі­гури, силуетні зображення предметів контрастної вели­чини.

 

СТАРШИЙ ВІК

Мета:  Закріплювати уміння встановлювати найпростіші співвідношення величин: більший — мен­ший, трохи більший — трохи менший. Учити виділяти об'єкти з ряду однорідних за величиною і співвідносити виділений об'єкт з об'єктом з іншого ряду.

1 . В  яку коробку?

Хід. Варіант 1: вихователь розподіляє дітей на 5 підгруп і садовить довкола килимка, на якому лежать 25 іграшок. Кожній підгрупі дає коробку: одній найбіль­шу, іншій — трохи меншу і т. д. Звертає увагу, що це коробки різної величини, запитує, у кого найбільша, трохи менша і т. д., діти відповідають. Пояснює завдання: найбільші іграшки покласти у найбільшу коробку, менші — у менші. «А найменші іграшки куди треба покласти?» — «У найменшу коробку». Пропонує дитині з кожної підгрупи взяти по одній іграшці відповідно до величини коробки. Перш ніж діти почнуть розкладати іграшки, нагадує, що треба уважно придивитись, у кого яка іграшка і в яку коробку її треба покласти. Якщо хтось відчує труднощі, іграшки порівнюються.

Діти беруть предмети по черзі, потім виставляють коробки в ряд від найбільшої до найменшої і переві­ряють, чи правильно дібрано вміст. Тривалість 5—7 хв, повторень 2—З і більше; набори іграшок змінюються.

Обладнання: 5 коробок різної величини, яка поступово зменшується, 5 матрьошок, 5 ведмедиків, 5 кі­лець від башточки, 5 кубиків, 5 кульок (у кожному наборі величина іграшок також поступово зменшується).

Варіант 2: вихователь пропонує дітям оформити магазин іграшок. Іграшок багато, вони красиві, але ле­жать безладно. В магазині оформляються З полички, куди ставлять іграшки відповідних розмірів: великі, трохи менші, найменші.

Дітей ділять на З підгрупи, кожна з якої оформляє свою поличку: один розставляє іграшки, всі інші з підгру­пи приносять їх. В кінці гри всі діти стають перед полич­ками і разом з вихователем перевіряють, чи правильно оформлені полички.

Обладнання: З полички, 5—6 видів іграшок трьох розмірів.

 

Мета. Закріплювати знання дітей про те, що предмети бувають різної ширини (широкі і вузькі); фор­мувати уміння розрізняти предмети за шириною і знахо­дити подібні в навколишній обстановці.

2. .  Великий — маленький

Х і д. Варіант 1: вихователь розкладає на столі предмети, іграшки, накриті серветкою. Дитина під сер­веткою бере предмет і визначає його величину. Решта дітей стежить, чи правильно виконує завдання виклика­на дитина.

Обладнання: серветка, предмети, іграшки кон­трастної величини.

Варіант 2: Вихователь дає завдання дістати іг­рашки, наприклад великий ґудзик, маленьку коробочку, потім дістати по дві іграшки різної величини, наприклад великий куб і маленький м'яч.

 

Мета:  Вправляти дітей у порівнянні предме­тів,  контрастних  за  висотою, довжиною,  товщиною.

3.  Що змінилось?

Х і д. Варіант 1: діти розглядають іграшки і предмети, що лежать на столі. Викликана дитина заплю­щує очі, в цей час вихователь забирає один предмет і замінює його контрастним за величиною. Дитина по­винна сказати, що змінилось: який предмет зник і який з'явився, порівняти їх за величиною.

Варіант 2: за сигналом вихователя всі діти за­плющують очі. Вихователь замінює два-три предме­ти. Виграє той, хто раніше помітить і правильно скаже, що змінилось.

Обладнання: предмети, іграшки попарно, різно­го розміру.

Мета: Закріплювати знання про величину предметів: вчити помічати порушення в рівномірності зростання (чи зменшення) величини.

 

                                                  4 . Зламані сходинки

Х і д. За сигналом ведучого діти заплющують очі, а ведучий виймає одну сходинку з побудованого ряду і зсуває решту. За його сигналом діти розплющують очі і встановлюють, якої сходинки немає. Хто перший це зробить, стає ведучим.

 5 . Гастроном

Х і д. Варіант 1: У кондитерському та бакалійно­му відділах гастроному декілька дітей (продавців) від­пускають продукти, зважуючи їх на вагах. Перш ніж звернутись до продавця, покупці повинні звернутись у касу і чітко сформулювати, що саме хочуть придбати (крупи, печиво, цукерки), скільки і в якому відділі. Касир видає чек (червоного кольору — на перший відділ, синього — на другий відділ) згідно з названим чис­лом. Після того як одержано чек, покупець звертається до продавця: «Я хочу купити 2 кілограми вівсяного печива». Продавець звіряє прохання покупця з цифрою, зображеною на чеку червоного кольору, і, користуючись вагами, обслуговує покупця.

Обладнання: стояки з двома-трьома полицями, каса, ваги, чеки (фішки червоного і синього кольорів з позначками цифр в межах 1—6); товари в поліетилено­вих пакетах (крупи, цукерки, печиво, горіхи, бобові), картки з арифметичними прикладами на додавання та віднімання (4—2, 3—1, 2+1, 2—1, 1 + 1, 8—2, 10—9, 7—3).

В а р і а н т 2: покупець виражає своє прохання за допомогою картки, на якій зображена умова арифметич­ного прикладу: «Я хочу придбати в кондитерському відділі вівсяного печива «1 + 1» (показує картку), або без опори на картку: «Мені потрібно стільки кілограмів крупів, скільки вийде, якщо від 8 відняти 5».

6.  Магазин «Молоко»

Молочні продукти вимірюються літровим посу­дом. Вихователь акцентує увагу дітей на точність вимі­рювання. За проханням покупців продавець наливає 1 літр, 2 літри, З літри молока. У другому варіанті можна запропонувати одночасне обслуговування двох покупців, які звертаються до касира з проханням: «Ми хочемо придбати разом 8 літрів молока, але щоб нам налили у наші бідони порівну»; або: «Я придбала 2 літри молока, а хочу, щоб долили ще декілька літрів і стало 5 літрів». Обладнання: каса, полиці з пляшками, банками та ін. Вода, забарвлена у білий колір.

7. .  Магазин «Овочі»

У магазині два відділи. У першому відпускають овочі за допомогою вагів, у другому — соки за допомогою вимірювання.

Обладнання: дві каси, літрова, дволітрова, три­літрова банки, склянки, ваги, торбинки з піском вагою 1 кг, 2 кг, З кг.

Примітка: за таким же принципом можна проводити гру «Магазин «Тканини», де вимірюють тканини або стрічки сантиметро­вою лінійкою. У другому варіанті можна ускладнювати завдання, яке виражається у вигляді арифметичної задачі і здійснюється без опори на цифрові чи числові карточки. Наприклад, покупець звертається до касира: «Я хочу придбати 8 метрів синьої стрічки, а червоної на 2 метри менше».

                       

                

                        

 

 

 

 

 

 

 

                           ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ

                                       СЕРЕДНІЙ ВІК

Мета:  Закріплювати уміння розрізняти за допомогою зорового та рухового аналізаторів геометрич­ні фігури: круг, квадрат, прямокутник, трикутник. Вправляти у знаходженні тотожних за формою фігур, неза­лежно від їхньої величини, кольору.

1. Гаражі

X і д. Вихователь ставить на деякій відстані один від одного 4 стільці (це гаражі) і до кожного прикріплює певну геометричну фігуру. Діти-машини з прикріплени­ми до рукавів «номерами» ходять у різних напрямках, імітуючи рух автомобільного транспорту. За сигналом вихователя «Машини, в гараж!» заїжджають у свої гара­жі для ремонту машин або відпочинку водіїв. Вихователь перевіряє, чи всі заїхали правильно. Діти обмінюються «номерами», гра повторюється.

Обладнання: 4 гаражі з площинною фігурою великого розміру на кожному; менші фігури — «номери» машин — з цупкого картону на наждачній основі.

2. Відгадай, що це

X і д. Вихователь розкладає на столі знайомі дітям геометричні фігури, пропонує одному взяти якусь, уваж­но розглянути, обмацати кінчиками пальців по контуру: «Давай разом з тобою обмацаємо цю фігуру. Проведемо пальцем по краю. Ось один кутик — він гострий; повертай, зараз ведем палець униз — іще один кутик...» Праг­не, щоб усі діти зрозуміли цей спосіб обстеження. «Як називається фігура? — запитує і підсумовує: — Правиль­но, це квадрат».

Потім пропонує визначити інші ознаки: «Тепер по­гладь пальцями фігуру — довідайся, гладка поверхня чи шорстка; натисни кінчиками пальців — тверда чи м'яка? На дотик визнач, з якого матеріалу виготовлена». Подає зразок словесного опису: «За ширмочкою я знайшла квадрат. Він плоский, гладенький, твердий, виготовлений з дерева».

Після розглядання і обмацування фігури вихователь кладе її за ширму, де лежать іще дві інші, і пропонує вибрати на дотик ту, яку тільки-но обстежували. Якщо дитина помилилася, фігуру знову розглядають, обма­цують.

Обладнання: площинні геометричні фігури (кру­ги, квадрати, трикутники, прямокутники) з дерева, пластмаси, картону.

Мета: Вчити знаходити подібність геомет­ричних фігур з формами предметів навколишньої дійсно­сті, визначати форму на дотик, називати характерні ознаки предмета: великий — маленький, тонкий — тов­стий, довший — короткий.

3. Що там?

X і д. Вихователь накриває предмети серветкою, ви­кликана дитина обмацує якийсь, називає, потім показує, решта дітей перевіряє правильність виконання завдан­ня. Заохочуються ті, які самостійно виділяють і нази­вають по кілька ознак; увага інших звертається на це.

Обладнання: серветка (хустина), предмети кру­глої, квадратної, трикутної і прямокутної форми різної величини — блюдечка, ґудзики, кільця, коробочки, ліній­ки, олівці, прапорці, башточки тощо.

4. Підбери за формою

X і д. Вихователь показує дітям геометричні фігури-зразки, пропонує рухом руки окреслити контури, назвати їх. Розглядаються також дрібні предмети різної фор­ми. Потім усі йдуть до іншої кімнати: вихователь, пока­зуючи  предмети,  які  тут знаходяться,  зауважує,  що

форми багатьох із них такі самі, які вони розглядали перед тим. Пояснює, як проходитиме гра: «Треба пра­вильно дібрати до предмета відповідну геометричну фігуру. Наприклад, до коробки круглої форми — круг, за цією ж фігурою в іншій кімнаті знайти предмет такої самої форми». Діти по черзі виконують завдання. Гра закінчується, коли всі знайдуть потрібні предмети, ко­ристуючись геометричними фігурами як орієнтира­ми. При повторному проведенні набір предметів змі­нюється.

Обладнання: набір площинних геометричних фігур (круг, квадрат, трикутник, прямокутник), два набори предметів різної форми.

5. Подорож

X і д. Вихователь пропонує дітям: «Сьогодні ми по­граємо в нашому ігровому куточку. Подивимося, які тут іграшки. їх багато, і всі різної форми. Петрику, знайди в наборі будівельного матеріалу предмети ква­дратної форми». Дитина, яка правильно виконала за­вдання, будує невеличку споруду. Потім діти розгля­дають іграшкові меблі, посуд, визначають форму пред­метів.

Обладнання: комплекти предметів різної форми.

6. З яких фігур складається предмет

Хід. Вихователь показує картки з малюнками, обер­тає стрілку — вона зупиняється навпроти якогось зобра­ження. Діти називають предмет, визначають його форму, величину, колір. Потім викладають цей предмет з гото­вих геометричних фігур. Той, хто зробить усе швидко і правильно, дістає право обертати стрілку. Гра триває, доки всі діти не виконають завдання. Наприкінці вихова­тель пропонує відгадати загадки про викладені предме­ти. При повторному проведенні можна використовувати нові картки із зображенням предметів складніших форм.

О б л а д н а н н я: дві таблиці-картки (32 X 32 см) зі стрілкою в центрі, яка обертається,— на одній зображені прапорець, лялька-неваляйка, лопатка, м'яч; на іншій — гриб, ялинка, будиночок, куля, квадрат, прямокутник; набори площинних геометричних фігур для викладання з них зображень предметів (круги і половинки круга, трикутники, прямокутники, квадрати).

 

                                                          7.   Живі фігури

Вихователь розставляє у різних місцях групової кім­нати прапорці на підставках. На кожному з прапорців зображена геометрична фігура — круг, трикутник, пря­мокутник або квадрат. Діти одержують картки із зобра­женням цих фігур. За сигналом педагога діти розбі­гаються. За другим сигналом збираються навколо «сво­їх» прапорців.

Обладнання: 4 прапорці на підставках із зобра­женням геометричних фігур; різнокольорові картки для дітей із зображенням цих фігур.

СТАРШИЙ ВІК

Мета:  Вправляти дітей в розрізненні і нази­ванні геометричних фігур: круга, трикутника, квадрата, прямокутника, овала, кулі, куба, циліндра; вчити знахо­дити фігури на дотик відповідно до зорового зразка чи словесної вказівки.

1. . Знайди пару

Вихователь розбиває дітей на пари і роздає м кар­точки із зображенням геометричних фігур на одних та їх контурів на інших. Діти повинні підібрати до кожної фігури пару. Після цього вони тягнуть один в одного карточки з тих, що залишилися, добираючи пари. Виграє той, хто швидше і правильно відкладе всі карточки.

Обладнання: парні карточки із зображенням геометричної фігури і контуру (5—6 на кожну дитину).

Варіант 2: дітей ділять на дві підгрупи. Одній підгрупі роздають карточки з геометричними фігурами, іншій — з контурами. За сигналом вихователя «Знайди пару» учасники гри знаходять пару до фігури (її контур) і стають парами один за одним. Виграє та пара, яка швидше стане.

Обладнання: карточки із зображенням геомет­ричних фігур (на півгрупи дітей) і карточки з контурами фігур (також на півгрупи).

 

                                                    2 .   Чарівний мішечок

Х і д. Варіант І: у присутності дітей вихователь показує , а потім кладе у мішечок площинні геометричні фігури (по 4 кожного виду). Викликаючи дитину, вихо­ватель пропонує їй на дотик дістати з мішечка певну фігуру.

Варіант 2: вихователь заздалегідь розкладає на столі площинні та об'ємні фігури і такий самий набір кладе у мішечок. За вказівкою вихователя дитина виймає з мішечка таку саму фігуру, на яку (на столі) показав вихователь, називає її. Решта дітей стверджує оплесками правильність виконання завдання. Гра завершується, коли вийняті з мішечка всі фігури.

Варіант 3: вихователь показує дітям мішечок з однією фігурою: «Це мішечок чарівний: він не розкри­вається доти, доки ви на дотик не визначите, що в ньому, і не знайдете таке саме на столі».

Обладнання: два набори об'ємних фігур (куб, куля, циліндр) і площинних (круг, квадрат, прямокут­ник, трикутник).

3 . Доміно

Х і д. Варіанті: до початку гри всі картки викла­даються на стіл зображенням донизу. Гру починає вихо­ватель або дитина, викладаючи картку-дубль на середину столу; решта по черзі добирає картку з потрібною геоме­тричною фігурою на одній половинці, називає її і прикла­дає до даної картки. У грі беруть участь від 2 до 4 ді­тей. Вихователь дає додаткові вказівки, пояснення.

Варіант 2: викласти «доріжку» з карток; дібрати картинку із зображенням предмета даної форми, поклас­ти її на картку з цією фігурою, назвати.

Обладнання: 28 карток, які нагадують домі­но. На кожній половинці зображена та чи інша фігура, на дублях — дві однакові фігури, один дубль із двох чистих половинок.

4 . Що змінилося?

Хід. Варіант І: вихователь пропонує дитині пі­дійти і викласти на фланелеграфі узор із різних фі­гур. Потім дитина відходить убік, а вихователь перекла­дає фігури. Інші діти запам'ятовують ці зміни. Повернув-

шись за сигналом «Можна!», дитина визначає, що змінилося в її узорі. Всі оцінюють результат виконання завдання, у разі потреби виправляють помилки.

В а р і а н т 2: вихователь викладає композицію, про­понує дітям запам'ятати кількість і розміщення фігур і викласти це ж саме на другому фланелеграфі (апліка­торі) . Повторність гри залежить від уміння дітей добира­ти потрібні фігури з пам'яті.

Обладнання: 2 фланелеграфи (аплікатори), кілька наборів площинних геометричних фігур на на­ждачній (магнітній) основі.

 

Мета: Закріплювати знання дітей про геомет­ричні фігури. Учити знаходити подібність фігур з фор­мою предметів навколишньої дійсності.

5.  Добери за формою

Х і д. Варіант 1: вихователь показує круг і за­питує: «У кого є предмети круглої форми?» Діти підні­мають угору карточки, де намальовані куля, годинник, ґудзик, м'яч, кавун і т. д.

В а р і а н т 2: на столі у вихователя 4 підноси з пред­метними картинками. Він викликає четверо дітей і дає завдання кожному: вибрати предмети, форма яких подіб­на до певної фігури (одному — до квадрата, іншому — до трикутника і т. д.). За командою «Почали!» діти вибирають картинки. Перемагає той, хто зробить це швидко і правильно.

Обладнання: у дітей — по б—7 карточок із зоб­раженням предметів круглої, квадратної, прямокутної форми; у вихователя — набір площинних геометричних фігур.

Завдання. Вправляти дітей у сприйманні розчле­нованої орнаментальної форми. Вчити називати і за­пам'ятовувати частини (окремі фігури), їх просторове розташування: в центрі, вгорі, внизу, справа, зліва. Активізувати словник назвами геометричних фігур.

6.  Знайди за описом

Х і д. Варіант 1: набори розкладені на двох сто­лах. Вихователь бере одну картку і описує, не показуючи дітям: послідовно називає фігури, їх розташування. Викликала дитина за описом знаходить потрібну картку з контурами і прикладає до зразка.

Варіант 2: діти розподіляються на 2 підгру­пи. Грають по двоє — дитина з однієї підгрупи стоїть перед ширмою і дає словесний опис картки, а з другої підгрупи (за ширмою) дитина віднаходить таку саму картку з-поміж чотирьох, що перед нею. Вихователь стоїть збоку, щоб бачити гравців і перевіряти точність опису й відгадування. Якщо спочатку діти відчувають труднощі, нагадує, як послідовно зазначати розміщення геометричних фігур: у центрі, вгорі, внизу, справа, злі­ва. Дитині, яка не впізнала картку, повторно описують її. Потім підгрупи міняються ролями. Виграє та, яка допустила менше помилок.

Обладнання: два набори карток — один із зоб­раженням кількох геометричних фігур, розташованих по-різному (вгорі, внизу, справа і т. д.), другий з відпо­відно вирізаними контурами цих фігур.

7 .  Покажи фігуру

X і д.- Діти стають у коло, тримаючи руки за спи­ною. Вихователь вкладає кожному в руки площинну геометричну фігуру і наказує: «Карусель, крутись ліво­руч!» (діти передають за спиною фігури з рук у руки, справа наліво). За сигналом «Карусель, зупинись!» при­пиняють передавати. Вихователь називає будь-яку фігу­ру, і ті діти, у кого вона в руках, піднімають її. Гра три­ває. Карусель може крутитись ліворуч і праворуч.

Обладнання: площинні геометричні фігури з цупкого картону, сині фішки (кружечки).

Мета: Вправляти у класифікуванні геомет­ричних фігур за формою, величиною, кольором. Вчити розпізнавати геометричні фігури на малюнках, бачити ці форми в оточенні.

8 . Знайди предмет такої самої форми

X і д. В а р і а н т 1: вихователь показує дітям геоме­тричні фігури, а діти знаходять у себе карточки з пред­метами такої ж форми і піднімають їх.   Викликана дитина повинна описати предмет за формою, кольором, величиною.

Обладнання: демонстраційні геометричні фігу­ри, карточки із зображенням предметів різної форми (по б—7 на кожну дитину).

Х і д. Варіанті: вихователь дає завдання назвати в кімнаті всі предмети певної форми. Діти називають по черзі. За правильну відповідь дитина одержує фішку. Ви­грає той, хто більше назве предметів.

                  9.  Відгадай, що на моїй картинці

Х і д.

Варіант 1: діти розподілені на З—4 підгрупи. Кожному роздається по 4 картинки. Ведучий починає гру — не показуючи свою картинку, дає словесний опис предмета (призначення, колір, форма). Інші знаходять описаний предмет серед своїх картинок. За сигналом ведучого вони викладають картинки на стіл. Ведучий кладе свою. Той, хто пізнав предмет, залишає картинку на столі, а хто допустив помилку, забирає картинку. Ви­грають ті, у кого раніше за всіх не залишиться жодної карточки.

Обладнання: набори з чотирьох карточок із зображенням різних предметів (на кожну дитину).

Варіант 2: викликана дитина бере на столі у вихо­вателя карточку (вони розкладені зображенням вниз) і описує предмет. За сигналом вихователя діти підні­мають геометричну фігуру відповідно до форми предмета.

Обладнання: набір карточок з зображенням предметів різної форми; набір плоских геометричних фігур (на кожну дитину).

10 . Хто швидше

Х і д. Варіанті: вихователь говорить дітям, що він буде показувати карточку із зображенням фігур, розмі­щених в один ряд. Потрібно швидко знайти у себе подіб­ну і фішкою закрити зайву. Наприклад, серед 10 фігур (многокутників) одна фігура — овал. її потрібно закри­ти. За правильно і швидко виконане завдання діти одер­жують значок «Молодець!»

Обладнання: картки з горизонтальним зобра­женням фігур індивідуальні картки (6—8 шт.), фішки-значки «Молодець!»

Варіант  2:  вихователь  демонструє   (почергово) картки із зображенням фігур і пропонує назвати зоб­ражені фігури. Наприклад: в квадраті ^ коло, в колі трикутники. Сказати, скільки квадратів загалом, скільки всього квадратів та трикутників, віднайти і показати всі трикутники.

Можна запропонувати елементи змагання між ко­мандами «Барвінок» і «Дударик». За швидку відповідь видається значок «Молодець!».

Обладнання: 6—8 карток із схематичними зображеннями геометричних фігур, значки «Моло­дець!», значки-емблеми для команд «Барвінок» і «Ду­дарик».

В а р і а н т 3: вихователь роздає дітям набори з пло­щинних фігур, пропонує розглянути їх і викласти в один ряд фігури з трьома кутами, в другий — з чотирма, в третій — з п’ятьма і т. д.

Потім педагог дає завдання:

з трьох кругів і двох трикутників викласти пташку;

з п'яти трикутників та двох чотирикутників — білку;

з п'яти трикутників та двох чотирикутників — гусака;

з п'яти трикутників, двох чотирикутників і одного кружечка — ракету.

Обладнання: набори площинних фігур різного розміру, кольору, аркуші картону.

11 . Добери за формою

Х і д. Варіант 1: педагог виставляє на набірному полотні площинні геометричні фігури (круг, трикутник, овал, п'ятикутник, шестикутник, квадрат, прямокутник), поряд на столі — набір карток з предметними малюн­ками. Викликана дитина визначає, яку форму має кожний предмет, і відповідно розкладає картки. На­приклад: годинник під кругом, косинку під трикутником і т. д.

Обладнання: геометричні фігури, предметні кар­тинки.

В а р і а н т 2: вихователь показує картку з геометрич­ними фігурами. Викликана дитина називає, скільки фігур зображено і які. Діти запам'ятовують зразок і відтво­рюють його в зошиті в клітинку. Викликана дитина описує виконання завдання, наприклад: великий квадрат, всередині нього круг, у крузі — трикутник.

Обладнання: таблиці із зображенням фігур, зо­шити в клітинку, олівці.

Примітка: Аналогічно рекомендується проводити вправи «На­малюй узор», «З яких фігур узор»

12 . Полічи і склади

Х і д. Варіант 1: вихователь пропонує дітям роз­глянути зразки із зображенням предметів із паличок (ви­користовується не більше 10 паличок), полічити палички і визначити, яку геометричну фігуру нагадує предмет. Далі діти викладають такий самий предмет.

Обладнання: картки з цупкого картону, на яких зображені предмети із паличок; набір паличок та аркуш паперу для кожної дитини.

В а р і а н т 2: вихователь демонструє зразок і зразу ж ховає його. Діти викладають предмет (чи геометричну фігуру).

13 . Виконай завдання

Х і д. Варіант 1: вихователь попереджає дітей, що вони будуть складати геометричні фігури з певної кіль­кості паличок, і пропонує такі завдання: з п'яти паличок скласти квадрат і два рівних трикутники; із семи паличок скласти два однакових квадрати;

з дев'яти паличок скласти квадрат і чотири рівних трикутники;

з дев'яти паличок скласти два квадрати і чотири трикутники;

з десяти паличок скласти два квадрати;

з десяти паличок скласти три квадрати.

Обладнання: фланелеграф (або дошка-аплікатор), набір паличок, аркуш паперу.

Варіант 2: вихователь звертає увагу дітей на зразок — фігуру з паличок. Далі пропонує виконати завдання:

у фігурі із чотирьох квадратів забрати одну паличку так, щоб вийшло три квадрати;

у фігурі з п'яти квадратів забрати дві палички, щоб залишилось три квадрати;

у фігурі з шести квадратів забрати дві палички, щоб залишилось чотири квадрати;

у фігурі з дев'яти квадратів забрати чотири палички, щоб залишилось п'ять рівних квадратів;

у фігурі з дев'яти квадратів забрати сім паличок, щоб залишилось чотири рівних квадрати;

у фігурі з семи квадратів забрати шість паличок, щоб залишилось чотири квадрати.

Варіант 3: вихователь пропонує розглянути зраз­ки і шляхом перекладання вказаної кількості паличок змінити задану фігуру:

поміняти місцями дві палички так, щоб із чотирьох квадратів вийшло п'ять;

у будинку перекласти одну паличку, щоб повернути його другою стороною;

у ключі перекласти три палички, щоб одержати три квадрати;

у лампі перекласти три палички, щоб одержати чоти­ри рівних трикутники;

у ліхтарі перекласти чотири палички, щоб одержати чотири рівних трикутники.

Обладнання: картки із зображенням геомет­ричних фігур, предметів різних форм (із паличок) або фланелеграф і палички на наждачній чи магнітній основі.

 

                               14 . "Склади людину з геометричних фігур" 

 

Мета: закріплювати назви частин тіла людини, місце їх розташування; розвивати вміння добирати такі геометричні фігури, що необхідні для викладання на папері певних частин тіла.

Матеріал: набори геометричних фігур для кожної дитини.

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони на прогулянці зустріли якусь людину, цю людину слід викласти на папері за допомогою геометричних фігур. Після того, як фігуру людини викладено, діти повинні відгадати, кого вони зобразили ( хлопчика, дівчинку, чоловіка, жінку).

 

 

 

 

 

 

 

 

                               ОРІЄНТУВАННЯ В ЧАСІ

СЕРЕДНІЙ ВІК

Мета: Уточнити уявлення дітей про частини доби, про зміст діяльності дітей і дорослих в різні части­ни доби; вправляти у розрізненні понять «вчора», «сьогод­ні», «завтра».

1. Коли це буває?

X і д. Вихователь пропонує дітям розглянути картин­ки і подумати, коли відбувається дія — вранці, вдень, ввечері, вночі. Він називає частину доби, а діти підні­мають картинку, що змістом відповідає цьому відрізку часу. Потім по черзі розповідають, чому вони так вва­жають. За правильну відповідь дитина одержує фішку відповідного кольору.

обладнання: картинки (по 4—5 на кожну дити­ну), де зображена діяльність дітей і дорослих в різні частини доби; фішки, що умовно позначають частини доби (рожева — ранок, блакитна — день, сіра — вечір, чорна — ніч),

СТАРША ГРУПА

 Мета: Закріплювати і уточнювати знання дітей про частини доби, їх послідовність, діяльність дітей і дорослих в різні частини доби. Вчити правильно вживати часові поняття «було», «є», «буде», «раніше», «пізніше», «давно», «недавно», «вчора», «сьогодні», «завт­ра» та ін.

1. Наш день

Х і д. Варіант 1: діти розподілені на .4 підгрупи, кожна сидить за окремим столом. Між гравцями розпо­ділені картинки із зображенням епізодів ранку, дня, вечора, ночі. Ведучий підгрупи або вихователь починає гру, викладаючи першу картинку: «Уранці Рома і Толя встали, прибрали ліжка». — «Вони вмилися»,— продов­жує той, у кого інша картинка, що стосується ранкових дій, і кладе її праворуч від першої. Гра завершується, коли всі картинки розкладені по порядку. Перемагає підгрупа, яка раніше викладе свої.

В а р і а н т 2: у вихователя на столі картинки з епізо­дами, що відповідають частинам доби, на стенді вста­новлений фланелеграф. Кожна підгрупа дітей дістає завдання: вибрати картинки до певного часового періоду (одна — до ранку, друга — до дня і т. д.). Працюють по одному від підгрупи водночас. Переможці одержують прапорець.

Обладнання: фланелеграф, поділений на 4 час­тини відповідно до частин доби (ранок — рожевого кольору, день — голубого, вечір — сірого, ніч — чорно­го), або 4 самостійних фланелеграфи. Роздаваль­ний матеріал: картинки із, зображенням епізодів, що стосуються певної частини доби; демонстра­ційний — подібні картинки більшого розміру на наж­дачній основі.

2. Лото

Х і д. Варіант 1: вихователь показує картинку дітям і запитує: «Що це?» Діставши відповідь: «Кому потрібна ця картинка?— «Мені,— відповідає один з грав­ців,— тому що в мене ранок, а на цій картинці зображе­ний хлопчик, який робить зарядку. Зарядку роблять уранці»,— і т. д. Якщо відповідь правильна, дитина одер­жавши картинку, кладе її поряд зі своєю карткою. Ви­грає той, хто перший добере картинки.

Варіант 2: вихователь описує картинку, не пока­зуючи ЇХ Діти визначають, яка це частина доби. Ви­хователь запитує; «Кому потрібна ця картинка?» — і т. д.

О б л а д н а н н я: у дітей — великі картки з умовним зображенням частин доби (по одній на кожного), у ви­хователя — менші картки із зображенням дій дорослих та дітей і подій, пов'язаних з ранковим, денним, вечірнім і нічним періодами.

 

                                              3.  Навпаки

Х і д. Варіант 1: діти стоять у колі, вихователь — у центрі. Він кидає м'яч дитині і називає слово. Дитина ловить м'яч і кидає йому, називаючи слово протилежного значення: давно — недавно, довго — недовго, швидко — повільно, раніше — пізніше, часто — рідко і т. д.

В а р і а н т 2: упіймавши м'яч, дитина повинна склас­ти речення із словом протилежного значення і кинути м'яч вихователю. Наприклад, вихователь говорить: «Дав­но». Дитина: «Недавно ми ходили в зоопарк».

Мета: Закріпити знання дітей про дні тижня, їх кількість і послідовність.

4. . Дні тижня

Х і д. Варіант 1: вихователь викладає на фланелеграфі в один ряд фішки: з одним кружечком — понеді­лок, з двома — вівторок і т. д. Проводить коротеньку бесіду для закріплення знань про дні тижня і їх послі­довність, пропонує запам'ятати, як розміщені фішки. Дає сигнал: «Заплющить очі!», забирає одну фішку. Сигнал: «Розплющить очі!» — діти визначають, якої фішки не стало: «Не вистачає фішки з трьома кружечками. Третій день тижня — середа».

Варіант 2: фішку ховає викликана дитина. Діти визначають, якої фішки не стало і між якими вона була: «Не стало вівторка. Ліворуч був понеділок, праворуч — середа».

Обладнання: фланелеграф (аплікатор), 7 фішок (кольорові круги, діаметр 7—8 см) із зображенням кружечків від 1 до 7.

 

Мета:  Закріплювати знання дітей про дні тижня, їх послідовність, уточнювати знання про те, що тиждень складається з 7 діб.

5 . Тиждень

Х і д. Варіант 1: вихователь викликає 7 дітей, роздає їм карточки з цифрами. Дає завдання: вишикува­тись в шеренгу, починаючи з першого дня тижня (друго­го, третього і т. д.).

 

В а р і а н т 2: діти розділяються на 2—З команди по 7 чоловік у кожній. Кожному дається карточка з циф­рою. Діти розходяться по кімнаті, потім за сигналом швидко шикуються в колону по порядку від заданого вихователем дня тижня. Виграє та команда, яка швидше правильно вишикується.

Обладнання: набори карточок з цифрами від 1 до 7.

 

Мета: Уточнювати знання дітей, про пори року, про місяці (назва і послідовність).

6 . ІІори року

Х і д. Варіант 1:у дітей великі картки, у виховате­ля — маленькі. Він бере по одній карточці і, не пока­зуючи дітям, запитує, в яку пору року відбувається зображена дія. Наприклад: «Коли дозріває хліб на по­лях?» Той, у кого на великій картці зображена відповідна пора року, піднімає руку. Якщо відповідь правильна, гравець одержує картку. Гра продовжується, поки вихо­ватель роздасть дітям всі картки. Виграє той, хто пра­вильно підбере більшу кількість карток.

Обладнання: великі картки (кольорові або з ма­люнком, що відповідають порам року) по одній на кож­ного гравця; маленькі карточки з зображенням характер­них ознак пір року.

Варіант 2: на запитання вихователя діти нази­вають не лише пору року, але й місяць, наприклад: «Хліб дозріває влітку, в серпні».

Мета: Закріплювати уявлення дітей про час­тини доби, пори року, місяці.

7 . Буває — не буває

Хід. Варіант 1: вихователь пропонує дітям по­слухати невеличкі розповіді і визначити, чи буває таке, чи ні, якщо буває, то коли, а якщо ні, то чому. Напри­клад: «Випав сніг, зацвіли каштани»; «Хлопчик поїхав у ліс на лижах збирати полуниці»; «Випало багато снігу, і діти пішли кататись на санчатах»; «На деревах розпус­тились бруньки, птахи полетіли в теплі краї»; «Падає жовте листя, діти вперше пішли до школи»; «Задзвеніли струмки, набрякли на деревах пахучі бруньки, тато при-

 

                                             8 .  Дні тижня - шикуйся!"

 

Мета: закріплювати відомості про послідовність днів тижня; учити позначати їх відповідним кольором; розвивати кмітливість, спритність.

Матеріал: набори кружечків на 2-3 групи.

 

ХІД ГРИ

Для кожної групи беруть по одному кольоровому кружечку, за сигналом шикуються по порядку. Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилась.

* Понеділок - зелений,

* Вівторок - оранжевий,

* Середа - жовтий,

* Червер - червоний,

* П'ятниця - синій,

* Субата - рожевий,

* Неділя - білий.

 

 

 

                       

 

                        ОРІЄНТУВАННЯ В ПРОСТОРІ

 

                                            СЕРЕДНІЙ ВІК

Мета: Закріплювати у дітей; уміння визначати напрямок від себе, позначати словами положення пред­метів відносно  себе,   рухатись у заданому  напрямку.

1 . Хто скаже правильно?

X і д. Вихователь розділяє дітей на З групи: лисички, зайчики, білочки. Усі сідають на стільчики, виставлені у коло, посередині — дитина-ведмедик. Створивши емо­ційну обстановку гри, вихователь говорить: «Якось вед­медик покликав до себе в гості друзів — звірят. От прийшли до нього лисички (діти підходять), потім при­бігли зайчики і білочки (діти підбігають). Але ведмедик каже: «Що за безладдя! Лисички, станьте біля мене зліва, зайчики — справа, білочки — попереду». Коли всі стануть, кожна група голосно повторює, де вона сто­їть. При повторному ході гри стільчик із ведучим повер­тається в іншу сторону, ведучий змінюється.

обладнання: наголовники або емблеми із зобра­женням звірят, наприклад лисичок, зайчиків, білочок, ведмедика.

2. Що змінилося?

X і д. Вихователь в присутності дітей розставляє на столі різні іграшки і пропонує запам'ятати їх розміщен­ня. Діти заплющують очі, а вихователь міняє іграшки місцями. Розплющивши очі; малята визначають, що змі­нилось. Викликана дитина відновлює попередній порядок розміщення іграшок.

обладнання: різні іграшки.

3 . Відгадай, що де знаходиться

X і д. Вихователь виставляє 4 стільчики у формі квадрата і розкладає на них іграшки. Викликана дитина стає посередині і називає, що де лежить (праворуч, ліворуч, попереду, ззаду). Вихователь пропонує дитині повернутись ліворуч   (праворуч) і знову сказати промісцезнаходження  іграшок.  Правильне  виконання  за­вдання діти схвалюють оплесками.

Обладнання: 4 стільці, 4 іграшки.

 

Мета:Закріплювати уміння визначати про­сторове розміщення предметів (геометричних фігур) і відтворювати таке ж розміщення їх на прямокутному аркуші паперу.

4. . Склади такий самий візерунок

X і д. Вихователь демонструє різні зразки — прямо­кутні аркуші із зображенням геометричних фігур. Діти розглядають їх і розповідають, які фігури і як розміще­ні. Потім самостійно відтворюють такий самий візеру­нок. За правильне виконання завдання одержують фішки.

Обладнання: З зразки у вихователя, у дітей — прямокутні аркуші, набори геометричних фігур.

5 . Де ведмедик?

X і д. Вихователь пояснює дітям, що у груповій кім­наті сховався ведмедик і його можна розшукати за допомогою плану. На плані вихователь кладе червоний кружечок (фішку) на те місце, де знаходиться ведме­дик. Користуючись планом, викликана дитина повинна знайти іграшку. Згодом самі діти ховають іграшку і від­мічають її місцезнаходження на плані.

Обладнання: іграшковий ведмедик, намальова­ний на аркуші паперу план лялькової кімнати, на якому меблі позначені геометричними фігурами (круг, квадрат, прямокутник), маленький червоний кружечок (фішка).

СТАРШИЙ ВІК

Мета: Продовжувати вчити дошкільників ви­значати словом положення того чи іншого предмета стосовно  дитини,  яка  орієнтується.  Закріпити  вміння

орієнтуватись у просторі, змінювати напрямок руху під час ходьби.

1 . Куди підеш і що знайдеш

Х і д. Варіант 1: вихователь (ведучий) ховає у різ­них місцях кімнати іграшки (предмети): за шафкою — зайця, під столом — ведмедика, за поличкою — прапо­рець і т. д.

Після цього викликає дитину: «Куди ти хочеш піти? Вправо підеш — ведмедя знайдеш, вліво підеш — зайця знайдеш, вперед підеш — кошик знайдеш, назад пі­деш — прапорець знайдеш». Дитина має вибрати напря­мок, назвати його, віднайти предмет і охарактеризувати його просторове розміщення: «Я вліво пішов і знайшов за шафкою зайця».

 В а р і а н т 2: вихователь пропонує дітям заплющити очі, а сам у цей час змінює розміщення деяких ігра­шок. Викликана дитина повинна знайти іграшку, діючи за вказівкою, наприклад: «Підійди до столу... Повернись праворуч... Відійди до вікна...» Знайшовши іграшку, треба назвати її і сказати, де вона знаходилася: «Я пішов прямо, повернув ліворуч і знайшов будиночок. Він стояв на вікні».

Обладнання: різні іграшки або предмети малої величини.

2 . Стань там, де я скажу

X і д. Вихователь викликає 5-6 дітей і каже, де вони мають зайняти свої місця. Наприклад: «Оленько і Юля, станьте праворуч від мене, Таня — попереду, Юрко і Галинка — ліворуч». Після цього вихователь повертається ліворуч (праворуч або кругом) і запитує в дітей, яке тепер у них місцеположення.

Мета: Закріплювати у дітей уміння визначати положення одного предмета відносно іншого.

3 . Знайти іграшку

Х і д. Варіанті: педагог звертає увагу вихованців на конверти з листами: «Діти, вночі, коли нікого не було в груповій кімнаті, до нас залетів. Карлсон і приніс в по дарунок іграшки. Він любить жартувати і тому заховав іграшки, а в листах написав, як їх можна розшукати». Вихователь розкриває конверт і читає: «Потрібно стати обличчям до столу, повернути ліворуч, пройти прямо...» Викликана дитина виконує завдання і знаходить машин­ку. Інша дитина виконує наступне завдання і т. д.

Обладнання: З—4 «листи», іграшки.

В а р і а н т 2: вихователь і діти викладають на фланелеграфі або дошці-аплікаторі план групової кімнати. Ви­значають вікна, двері, розміщують великий прямокутник (стіл вихователя), далі — маленькі прямокутники й ква­дратики — дитячі столики із стільчиками (при цьому називають імена дітей, які сидять за кожним столиком).

Хтось із дітей виходить за двері, а вихователь разом з іншими ховають іграшку, роблять помітку червоною фішкою (на наждачній основі). Користуючись поміткою, ведучий відшукує іграшку.

Обладнання: фланелеграф або дошка-аплікатор, предмети на наждачній, магнітній основі, прямокутники (великі» малі), квадрати, фішка червоного кольору, іг­рашка.

 

.                                                  4. Секрети

Х і д. Варіант 1: гра проводиться на майданчику, вихователь звертає увагу дітей на план майданчика і про­понує відтворити зображення реальних предметів. Потім говорить, що на майданчику заховані іграшки-«секрети», а на плані червоними кружальцями позначені місця їх знаходження. Двоє-троє дітей відшукують «секрети». Кожний виконує своє завдання.

Виграє той, хто швидше відшукає свій «секрет».

Обладнання:план майданчика, іграшки-«секрети», заздалегідь заховані кружечки-фішки.

Варіант 2: гра проводиться на двох суміжних майданчиках.

Обладнання: загальний план двох суміжних майданчиків дитячого садка, іграшки-«секрети», фішки.

 

Мета: Продовжувати вчити дітей визначати положення предмета на площині, змінювати розміщен­ня предмета на ній за вказівкою вихователя.

5 . Будь спритним

Х і д. Варіант 1: вихователь по черзі показує прямокутні картки із зображенням геометричних фі­гур. Діти запам'ятовують їх розташування і викладають на своєму аркуші фігури в такому ж порядку. Викликана дитина описує їх розташування (наприклад: у верхньому правому кутку знаходиться овал, у лівому нижньому — прямокутник, у центрі — круг і т. д.).

Обладнання: 6—8 демонстраційних карток із зображенням 8—9 геометричних фігур, для дітей — прямокутний аркуш картону та набір площинних фігур.

Варіант 2: вихователь або хтось із дітей описує розміщення фігур на картці, не показуючи і"і. Згідно з цим описом всі інші розміщують фігури на своєму аркуші картону. За швидко і правильно виконане завдан­ня гравець одержує право бути ведучим і оголосити наступне завдання.

6 . Хокей

Х і д. Варіанті: вихователь показує зразки «хокей­ного поля» з різним розташуванням шайби. Діти відтво­рюють на своєму «хокейному полі» таку ж саму ситуацію. Викликана дитина описує розміщення шайби на полі (наприклад: шайба ліворуч від червоних воріт і т. д.)

Обладнання: дошка-аплікатор із зображенням хокейного поля і шайба на магнітній основі. Для кожної дитини аркуш паперу, хокейне поле та фішка (шайба).

Варіант 2: можна включити елементи змагання між командами хлопчиків та дівчаток. За правильно виконане завдання команді зараховується гол. В кінці гри підраховується кількість голів.

7 . Будь уважним

Х і д. Варіант 1: вихователь пропонує розглянути малюнки на аркуші паперу, поділеному на З частини, розповісти по пам'яті, які предмети розміщені на верх­ній, середній, нижній частинах аркуша. Педагог де­монструє інші зразки. Діти запам'ятовують їх і відтво­рюють на своїх аркушах.

В а р і а н т 2: вихователь дає вказівку, які геометрич­ні фігури покласти на верхню частину, які на нижню. За­питує, які фігури покладуть у вільну (середню) части­ну. Гра повторюється.

Обладнання: демонстраційні зразки для дітей — картки, поділені на З частини, силуетне зображення предметів, геометричних фігур.

Мета: Вчити дітей орієнтуватися в просторі за схемою.

8 . М'яч у кошик

Х і д. У грі беруть участь 10 дітей, поділені на дві команди по п'ять гравців. Вони шикуються у дві ко­лони. Перший в колоні одержує м'яч і схему послі­довності виконання рухів з ним. Перед кожною ко­мандою на невеликій відстані один від одного вистав­ляють п'ять стільців, за ними кошик. Кожна команда повинна провести м'яч через перепону і покласти його в кошик. Вести м'яч слід так, як зображено на схе­мі. Наприклад: прокотити м'яч під стільчиком, переки­нути через стільчик, прокотити під стільчиками і по­класти в кошик. Після того як перша дитина виконає всі дії з м'ячем в потрібній послідовності, друга, яка стояла за ним в колонці, бере м'яч із кошика, повер­тається на місце і повторює всі рухи в тій же послі­довності.

Виграє та команда, яка перша правильно і швидко виконає завдання. При повторному проведенні гри да­ються інші таблички-схеми.

Обладнання: 2 м'ячі, два кошики, 10 стільчиків, схеми послідовності дій із м'ячем.

 

                                                               9 .   Водій

X і д. У грі бере участь 5—6 дітей. Вихователь звер­тає їхню увагу на картки із зображенням дорожніх знаків, дає пояснення: «Це знаки для водіїв. Білі стрілки в синіх кружечках показують, куди можна їхати. Пряма біла стрічка вказує на те, що їхати можна тільки прямо вперед, стрілка, повернута в правий бік, вказує напрямок руху праворуч, а повернена в лівий бік — ліворуч. По­двійні стрілки говорять про те, що можна їхати прямо і в той бік, куди відходить маленька стрілочка. Всі водії повинні додержувати цих  правил. Знаки встановлюються з правого боку дороги, по якій рухається транспорт. Ще є знаки, які вказують, де знаходиться бензоколонка, майстерня по ремонту машин, лікарня, їдальня та ін.».

Потім педагог вказує на перший варіант ігрового поля із знаками. Дає одному гравцю машинку і пояснює правила гри: «Ти — водій машини. Тобі потрібно заїхати 8 три пункти: на бензоколонку, станцію по ремонту автомашин і лікарню, а потім повернутися в гараж. По­рядок відвідування цих пунктів вибирай сам. При цьому обов'язково стеж за дорожніми знаками і додержуй їх».

Одна дитина котить машину по доріжках ігрового поля, а інші спостерігають за її діями.

Якщо гравець виконав завдання правильно, йому пропонується  ще  один  маршрут   (інше   ігрове   поле).

О б л а д н а и и я: 8 карточок із зображенням дорож­ніх знаків (пункт медичної допомоги, технічне обслуго­вування автомашин, автозаправочна станція, поворот ліворуч, поворот праворуч, рух прямо і праворуч, рух прямо і ліворуч, рух прямо), чотири ігрових поля, (30X30 см), на яких зображена схема доріг із п’ятьма дорожніми знаками: два розташовані на перехресті і по­казують напрям руху, три — показники пунктів, в які потрібно заїхати. Можна використовувати одну схему, але з допомогою знаків змінювати «дорожню ситуацію»