Кассандра - новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри

Кассандра - новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри - античної віщунки - НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Мета: познайомити учнів зі змістом драматичної поеми „Кассандра”, історією створення та факторами, які обумовили звернення Лесі Українки до образу античної віщунки; проаналізувати особливості авторської інтерпретації образу Кассандри, визначити новаторство письменниці у жанрі драматичної поеми; розвивати вміння учнів аналізувати, аргументувати свої відповіді, працювати самостійно з різноманітними джерелами інформації; прищеплювати бажання відкривати щось нове, досліджувати і робити власні висновки.

Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору „Кассандра”, текст драматичної поеми.

Теорія літератури: драматична поема.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Вам уже відомо, що драматургічна спадщина Лесі Українки налічує понад двадцять діалогів, „маленьких драм”, драматичних поем та віршованих п'єс. Вони принесли письменниці славу драматурга-новатора і стали новим явищем у світовій театральній культурі. Сьогодні на уроці ми познайомимося з драматичною поемою Лесі Українки „Кассандра”.

IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Індивідуальне завдання: заслуховування довідки про міфологічну Кассандру — античну віщунку.

2. Фронтальне опитування (повторення інформації про драматургічну спадщину Лесі Українки, див. урок 92)

Ø Що нового внесла Леся Українка у драматургію українську та світову?

Ø Які, на вашу думку, причини звернення письменниці при виборі тем своїх творів до подій минулого народів світу?

Ø Чим приваблював Лесю Українку жанр драматичної поеми?

Ø Назвіть риси драматургії Лесі Українки.

Ø До яких світових образів і мотивів зверталася письменниця, створюючи свої драми?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з поняттям теорії літератури

Драматична поема — невелика за обсягом віршована п'єса, в якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми; виклад відзначається стислістю і лаконізмом, відсутнє широке тло подій і зовнішня інтрига. В основу драматичної поеми закладено внутрішній драматичний сюжет, конфлікт світоглядних та моральних принципів.

2. Слово вчителя про жанр „Кассандри”

(Учні занотовують матеріал у зошиті у зручній для них формі — план, тези, конспект.)

Леся Українка назвала свій твір драматичною поемою у підзаголовку. Такі жанрові визначення вона вже давала своїм п'єсам, які мають поетичну мову і поетичну образну систему — „Вавілонський полон”, „На руїнах”, „У пущі”, „Адвокат Мартіян”, „Оргія”, „Бояриня”. Твір має дуже складну художню структуру, яка дає підстави дослідникам називати його і драматичною поемою, і драмою, і трагедією, адже в її будові можна знайти риси різних різновидів драматичного твору. Назва жанру — „драматична поема” — не охоплює всіх жанрових особливостей твору, а вказує на віршовану форму тексту. Тому дослідники визначають жанр по-різному, (Трагедія, драма, антична драма — О. Білецький, драматична поема — А. Гозенпуд і О. Бабишкін).

Дослідники вважають, що підзаголовок „Кассандри” — драматична поема, очевидно, має на увазі перш за все діалогічну форму викладу і почасти внутрішній драматизм героїніної вдачі.

Цілком оригінальний філософський художній твір, у якому показані трагічні події й ситуації з історії Троянської війни, не тільки за жанровою формою, але й за притаманним творові естетичним колоритом — трагедія. Трагічні події відбуваються в п'єсі з першої сцени: безглуздий вчинок Паріса (викрадення Олени), який привів до загибелі міста, вбивство Гектором Патрокла, яке стало причиною помсти Ахілла, трагічна загибель Гектора, нареченого Кассандри Долона, втрата війська союзника Трої царя Окомая, Троянський кінь і наслідки його ввезення у місто, полон троянських жінок і загибель у полоні пророчиці Кассандри. Недарма Леся Українка у листі до Ольги Кобилянської від 27.03.1903 року, назвала героїню свого твору „трагічною пророчицею”.

Поема не створювалася для сцени, тому не зовсім відповідає сценічним вимогам до трагедії і драми. Ліричний момент, який відмічає у творі дослідник І. М. Стешенко, є її особливістю.

3. Обмін думками

(Повідомлення учнів про факти, які пояснюють звернення Лесі Українки до образу Кассандри.)

1-й учень. Звернення до міфу було загалом властиве епосі модернізму, в яку працює Леся Українка. як стверджує літературознавець я. Поліщук, „античний міф у творчості модерністів переважно сприймається у ракурсі конфлікту сильної особистості і загалу, особистості й причетності долі та обставин до її життя.

Антична міфологія, покладена в основу „Кассандри”, неодноразово вабила Лесю Українку й раніше, авторка послуговувалася міфологією вже в ліриці. „З цього можна зробити висновок,— твердить С. Козак,— що стародавній міф є одним з головних компонентів творчості Лесі Українки як у світоглядному плані, так і в художньому”. Однак для цілісного розуміння ставлення поетеси до міфу важливим є усвідомлення того факту, що він для неї не просто цікава або творчо принадна тема — авторка знаходить у міфах певні форми та відповідники її духовних переживань.

2-й учень. Які ж духовні переживання змусили письменницю звертатися до використання міфу?

Українська інтелігенція, сучасна Лесі Українці, наприкінці століття починає шукати не тільки шляхів до правди, а й замислюватися над питанням про те, чи потрібна ця правда простій людині, якою вона, ця правда, має бути; як повинні співвідноситися слова і справи, слова і переконання. За допомогою образу Кассандри Леся Українка робить філософське узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі об'єктивна історична закономірність не залежить. Але людина може виявити свою волю і залишатися чесною, правдивою, безкорисливою у будь-якій ситуації. Отже, „Кассандра” стала відповіддю письменниці прагматичним настроям інтелігенції кінця ХІХ століття.

3-й учень. „Кассандра” — це також відгук письменниці на сучасні політичні події в Україні. На думку М. Кудрявцева, у драмі „Кассандра” відчутні досить прозорі політичні алюзії щодо трагічної долі сучасної Лесі України, котра у своєму бездержавному статусі зазнавала фізичних, моральних і духовних руйнацій на кшталт легендарної Трої.

4-й учень. Причиною звернення до образу Кассандри можна назвати також інтерес Лесі та її сучасників до античності, пов'язаний з відкриттям під час розкопок Генріхом Шліманом колишньої Трої (ця подія широко висвітлювалася у пресі останньої третини ХІХ століття і у спеціальних наукових дослідженнях) та деякі автобіографічні моменти. (Про них докладніше — на наступному уроці)

5-й учень. „Кассандра” — новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри — античної віщунки

(Учні занотовують інформацію у зручному для них вигляді.)

Слово вчителя

Леся Українка писала драму протягом 1903-1907 рр.

Новаторство Лесі Українки випливало з необхідності подальшого розвитку національної театральної культури.

У творчості письменниці останнього десятиліття драматургія переважає. її драматичні твори стали новим явищем в українській літературі й театральній культурі, принесли письменниці славу драматурга-новатора. Вона створює не знані досі в національній драмі образи, започатковує нові жанрові форми з незвичайним фабульним наповненням. Єгипет фараонів, Вавілон, Іудея, Еллада, Римська імперія часів раннього християнства, середньовічна Іспанія і перші поселення колоністів у Північній Америці, нарешті, українська та іншонаціональна міфологія — весь цей колосальний матеріал систематизується, художньо осмислюється.

Багато драматичних творів письменниці має підзаголовок „драматична поема”. Драматична поема Лесі Українки — це віршований твір, написаний у діалогічній формі. Особливість її поем — переростання їх у драму, підлягання законам драматичного твору. В основі лежить гострий драматичний конфлікт, поєдинок двох або кількох протилежних поглядів, що борються між собою, поки не переможе гуманний, що відповідає волелюбним прагненням людей.

У листі поетеси до Ольги Кобилянської від 27.03.1903 р. з Сан-Ремо Леся Українка пояснювала, що обрала Кассандру героїнею нового твору тому, що „ся трагічна пророчиця, з своєю ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом, власне такий неспокійний і пристрасний тип: вона тямить лихо і пророкує його, і ніхто їй не вірить, бо хоч вона каже правду, але не так, як треба людям; вона знає, що так їй ніхто не повірить, але інакше казати не вміє; вона знає, що слів її ніхто не прийме, але не може мовчати, бо душа її і слово не дається під ярмо; вона сама боїться свого пророцтва і, що найтрагічніше, сама в ньому часто сумнівається, бо не знає, чи завжди слова її залежать від подій, чи, навпаки, події залежать від її слів, і тому часто мовчить там, де треба говорити; вона знає, що її рідна Троя загине, і родина, і все, що їй миле, і мусить сказати те вголос, бо то правда, і, знаючи ту правду, не робить нічого для боротьби, а коли й намагається робити, то діла її гинуть марно, бо — діла без віри мертві суть, а віри в порятунок у неї нема і не може бути; вона все провидить, вона все знає, але не холодним знаттям філософа, тільки інтуїцією людини, що все спостерігає несвідомо і безпосередньо („нервами”, як кажуть в наші часи), не розумом, а почуттям,— тому вона ніколи не каже: „я знаю”, а тільки: „я бачу”, бо вона справді бачить те, що буде, але пояснити аргументами, чому воно мусить так бути, а не інакше, вона не може. І пророчий дух не дар для неї, а кара, її ніхто не каменує, але вона гірше мучиться, ніж мученики віри і науки. Така моя Кассандра”.

Так сама письменниця пояснює відмінність своєї героїні від образів віщої діви, які були створені до неї іншими митцями. як правило, їхні твори лише переказували легенду про те, як Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона відмовилася кохати його за це. Наслідком цієї відмови було те, що ніхто не вірив у пророцтва Кассандри. У драмі Лесі Українки Кассандру ненавидять, тому що вона каже правду, яку не хочуть чути люди. Віщунка сама боїться свого дару і сумнівається, бо не впевнена, чи її пророцтва залежать від подій, чи навпаки. У цьому трагедія цієї благородної жінки, палкої патріотки.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Творчий словниковий диктант „Тип характеру та риси вдачі”

Завдання: дібрати антонімічну рису характеру до поданих.

□ Чесна —... (схильна до облуди);

□ Рішуча —... (така, що довго вагається в ситуації вибору);

□ Палка —... (стримана в емоціях);

□ Щира —... (лицемірна);

□ Вразлива —... (байдужа до навколишнього);

□ Товариська —... (відлюдькувата);

□ Балакуча —... (мовчазна);

□ Романтична —... (практична);

□ Щедра —... (меркантильна);

□ Інтелігентна —... (невихована);

□ Чемна —... (брутальна);

□ Смілива —... (ляклива);

□ Мужня —... (така, яку легко ламає лихо);

□ Віддана —... (зрадлива);

Готова до самопожертви заради іншого —... (егоїстична).

2. На основі тексту твору та інформації, отриманої на уроках та під час самостійної підготовки, виберіть з поданих вище рис характеру ті, які, на ваш погляд, належать Кассандрі

3. Складіть порівняльну характеристику Кассандри міфологічної та Кассандри з драматичної поеми Лесі Українки

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Ø Яке враження справила на вас поема „Кассандра”?

Ø Чи викликає у вас співчуття життєва доля віщунки?

Ø У чому трагічність цього образу?

Ø Як би діяли на її місці ви?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Дібрати матеріали, які свідчать про автобіографічну складову драматичної поеми „Кассандра”.

3. Написати сенкан за змістом драматичної поеми „Кассандра”.

4. Випереджувальне завдання: підготувати виразне читання або інсценування епізоду з 7 розділу зі слів Гелена: „Ось маєш меч!” до слів того ж персонажа: „Елліне, ти вільний, бо не хотять боги твоєї смерті”.