Каталог з різними формами освітніх продуктів.

Каталог з різними формами освітніх продуктів:

1.Ранкові привітання

1.Встаньте, дітки, всі рівненько

   Посміхніться всі гарненько,

   Посміхніться всі до мене,

   Посміхніться і до себе.

   Привітайтесь: Добрий день!

   Хай гарно розпочнеться новий день.

2.Ранок розпочавсь цікаво,

   Світить сонечко ласкаво,

   В календарик заглядає

   І від посмішки аж сяє.

   Знає сонце гомінливе –

   День сьогодні особливий!

3.Я всміхаюсь сонечку:

   -  Здрастуй, золоте!

   Я всміхаюсь квіточці:

•          Хай вона росте!

   Я всміхаюсь дощику:

•          Лийся, мов з відра!

    Усміхаюсь людям,

   Зичу їм добра!

4.Від серця до серця лунають вітання.

   Прийми найщиріші мої побажання:

   Щоб ти був старанний, щоб ти був завзятий.

   Веселий, щасливий, здоровий, багатий!

5.Ви сьогодні вже проснулись?

   Мамі зранку посміхнулись?

   Клас наш радо вас вітає!

   Настрій кожен гарний має?

   Станьмо разом в дружнє коло!

   Привітаймося чудово!

2.Ритуали початку занять

«Чарівний клубочок»

Діти сидять на стільцях, або на килимі, утворюючи коло. Вихователь передає клубок ниток дитині, яка намотує нитку на палець і при цьому говорить лагідне слово, або добре побажання, або лагідно називає дитину, що сидить біля неї, на ім’я, або вимовляє «чарівне ввічливе слово» тощо. Потім передає клубок наступній дитині, поки не дійде черга до вчителя.

 «Дружба починається з усмішки»

Сидячі у колі, діти беруться за руки, дивляться сусіду в очі і мовчки посміхаються одне одному.

«Компліменти»

Усі беруться за руки, сидячи у колі. Дивлячись в очі сусіду, треба сказати йому декілька добрих слів, за щось похвалити. Той, хто приймає комплімент, киває головою і говорить: «Спасибі, мені дуже приємно!» Потім він вимовляє комплімент своєму сусідові. Якщо виникають певні труднощі, вчитель може зробити комплімент або запропонувати сказати щось «смачне», «солодке», «квіткове» тощо. Підчас ритуалу вчитель знаходиться у колі разом з дітьми, показує приклад, підказує, підбадьорює, налаштовує дітей.

«Чарівний м'ячик»

Діти сидять на стільцях або на килимі по колу. Педагог передає  м'ячик дитині, той говорить ласкаве слово, або ласкаво називає ім’я поруч сидячої  дитини, або говорить добрі побажання і т. і. Потім передає м'ячик наступній дитині по колу.

 «Добре вітання»

Сидячі в колі, діти по черзі без слів вітаються один з одним.

Закличка до початку уроку

Я усіх дітей гукаю,

Та до себе закликаю!

Будемо ми разом грати,

Заняття час вже починати.

3.Ритуали завершення занять

«Коло друзів»

Стоячи або сидячи у колі, всім узятися за руки, потиснути їх, подивитися по черзі одне на одного.

«Естафета дружби»

Узятися за руки і передавати, як естафету, рукостискання. Починає вчитель: «Я передам вам свою дружбу, і вона йде від мене до Маші, від Маші до Саші (і т.д.) і, нарешті, знову повертається до мене. Я відчуваю, що дружби стало більше, оскільки кожний з нас додав частинку своєї дружби. Хай же вона вас не покидає і гріє. До побачення!».

«Сонячні промінці»

Простягнути руки вперед і з’єднати їх в центрі кола. Тихо постояти у такій позі, намагаючись відчути себе теплим сонячним промінцем.

 

«Розпускання бутона»

Учасники стоять в колі, взявшись за руки. Під команду педагога всі рухаються в середину кола, де сідають. Педагог: «Уявіть, що ми всі один бутон квітки, яка повільно починає розпускатися з початком дня». Діти встають і розходяться. «Кожен з вас пелюстка цього єдиного квітки. Квіти приносять людям радість і щастя. Я сподіваюся і ви будите радувати своїх рідних і друзів. До наступного уроку ». 

Примовка

Всі ми дружнії малята.

Нікого ми не скривдимо,

Нікого не образимо.

Як спілкуватися, ми знаємо.

Нікого в біді не залишаємо.

Не відняти, а просити.

Разом ми хороші діти.

Хай усім щаститиме, сонце всім світитиме!

 

Закличка на кінець заняття

Ось скінчилась наша гра.

Все, прощатись нам пора.

Будемо завтра зустрічатись,

В нові ігри будемо гратись.

 

4. Рефлексія

Прийом «Чарівне дерево»

Заздалегідь підготуйте паперові заготовки листочків, квіточок та яблук, які учні зможуть закріпити на дошці.

Принцип виконання: Попередньо намалюйте на класній дошці дерево (або закріпіть шаблон). Наприкінці заняття попросіть учнів проаналізувати свою діяльність упродовж уроку та закріпити саме той малюнок, який відповідає їхньому засвоєнню навчального матеріалу:

• листочок – мені не зрозуміло, в мене не виходить, тому мені потрібна допомога;
• квітка – було важко, але я впорався / зрозумів;
• яблуко – я розібрався і мені легко було виконувати всі завдання на уроці.

 

Прийом «Знаки»

Виконання такої вправи сприяє напрацюванню навичок самоаналізу та самокритичності в учнів першого та другого класів.

Принцип виконання: Після виконання певної письмової роботи попросіть учнів обвести олівцем ті букви чи слова, які їм вдалося написати у зошиті найкрасивіше.

Прийом «Рефлексійна руханка» 

Ця вправа дозволяє переключити увагу школярів та зняти втому, а також отримати зворотній зв'язок щодо їхнього сприйняття навчального матеріалу. 

Принцип виконання: Запропонуйте учням після того, як вами буде названий певний тип роботи, який виконувався на уроці, рухом продемонструвати, чи сподобалось їм це завдання.

Приклади рухів:

• сісти навпочіпки – дуже низька оцінка, негативне ставлення;
• присісти, трохи зігнувши ноги в колінах, – невисока оцінка, байдуже ставлення;
• звичайна поза стоячи, руки по швах – середня оцінка, спокійне ставлення;
• підняти руки в ліктях – добра оцінка, позитивне ставлення;
• підняти руки вгору, плескаючи в долоні, піднятися навшпиньки – дуже висока оцінка, захоплене ставлення.

 

Прийом «Потяг»

Ця вправа наочно показує, які завдання були для школярів найцікавішими, а які не сподобались. 

Принцип виконання: Намалюйте на дошці потяг, а вагони створіть із аркушів у вигляді «кишеньок». Кожен вагон символізує окремий тип завдань, які виконувались на уроці.

Попередньо підготуйте шаблони малюнків (усміхнені та похмурі обличчя) та роздайте їх учням.

Запропонуйте школярам по черзі опустити малюнок усміхненого обличчя в той вагончик, який вказує на завдання, яке було найцікавіше виконувати, а сумне – в той, де завдання було нецікавим. За бажанням, учень може відзначити лише 1 вагончик.

Прийом «Якби я був чарівником»

Принцип виконання: Попередньо напишіть на дошці фразу «Якби я був чарівником, то сьогодні б я...» та наступні незакінчені фрази:

• Виправив...
• Зробив...
• Додав...
• Похвалив...

Запропонуйте учням за принципом прийому «Мікрофон» по черзі висловитись наприкінці уроку, обравши будь-яку із запропонованих фраз. 

Прийом «Світлофор»

Заздалегідь підготуйте для кожного учня класу комплект з трьома картками різних кольорів – червоного, жовтого і зеленого. З їхньою допомогою можна здійснити мовчазне опитування школярів.

Принцип виконання: Після виконання певного завдання запропонуйте учням просигналізувати своє сприйняття завдання відповідним кольором. Попередньо узгодьте значення кольорів, наприклад:

• зелений – дуже сподобалося, побільше б таких завдань; 
• жовтий – сподобалось, але не все було цікавим;
• червоний – вправа не сподобалась, її виконувати було нецікаво та нудно.  
•  

Прийом «Продовж  речення»

Така вправа дозволяє учням замислитися та усвідомити цінність уроку та отриманих знань.

Підготуйте аркуші з надрукованими запитаннями, на яких учні зможуть написати свої відповіді.

Принцип виконання: Наприкінці уроку роздайте учням роздруковані аркуші та запропонуйте подумати і письмово (або усно) відповісти на наступні запитання:

• Що нового я дізнався сьогодні на уроці?
• Що було для мене найбільш цікавим та пізнавальним?
• У чому я сьогодні став розумнішим в порівнянні з вчорашнім днем?

 

5. Вправи криголами

Повіяв вітер

Для цієї вправи нам потрібно сісти на стільці і утворити коло. Коло має бути широким. Приберіть з рук все зайве (Ведучий стоїть всередині кола). Вправа, яку ми з вами зараз проведемо, називається «Повіяв вітер». Суть вправи в тому, що людина, яка стоїть в колі, має сісти на чиєсь місце. Той, хто є ведучим в цій грі і
стоїть в колі, повинен сказати фразу: «Повіяв вітер і здув тих, хто, наприклад, зараз в джинсах». Ті, хто сьогодні в джинсах, повинні встати і помінятися місцями. Ведучий, відповідно, повинен встигнути сісти на будь-який вільний стілець. Той, хто не встиг сісти, стає ведучим і також має підняти учасників з місць фразою: «подув вітер і здув тих, хто …».

Є три правила:

• Правило безпеки – будьте обережними, дбайливо ставтеся до себе і до інших.
• Правило двох учасників. Не можна називати ознаку для «здування», властиву двом і менше учасникам.
• Правило сусіда. Тим, кого «здули», не можна займати місця сусідів праворуч і ліворуч.

Важливо. Гра вимагає великих витрат енергії. Ведучий повинен стежити за грою і переривати її, коли ситуація загрожує вийти з-під контролю. Він також повинен виступати в ролі судді в тому випадку, якщо двоє гравців спробують сісти на один і той же стілець.

Лови каструлю!

Учасники, сидячи або стоячи у великому колі, перекидаються уявними предметами. Кидаючи, учасник оголошує ім’я партнера і предмет, який він кине. Той, кому кидають, повинен негайно «прилаштуватися» до предмету – адже кошеня потрібно ловити інакше, ніж змію.

Австралійський дощ

Учасники стають у коло.
Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

• В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).
• Починає крапати дощ (клацання пальцями).
• Дощ посилюється (почергове плескання долонями по грудях).
• Починається справжня злива (плескання по стегнах).
• А ось град – справжня буря (тупіт ногами).
• Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах).
• Дощ стихає (плескання долонями по грудях).
• Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).
• Тихий шелест вітру (потирання долонь).
• Сонце! (руки догори).

Виміряємо один одного

Групи шикуються в ряд за наступними критеріями:

• за кількістю братів і сестер у кожного,
• за кількістю видимих ґудзиків на одязі,
• по набагато легше робити знімки, за розміром взуття,
• по довжині волосся,
• по довжині великого пальця руки (від другого суглоба до кінчика пальця),
• по зростанню (ноги на підлозі, руки витягнуті вгору),
• по найбільш далекої подорожі, що вживаються учасниками.

Послідовність виконання:

1. Об’єднайте учасників у дві команди по десять-дванадцять осіб.
2. Поясніть правила: наприклад, команди повинні встати так, щоб ті, хто має найбільшу кількість братів і сестер стояли попереду, а найменшу – позаду.
3. Коли команда вирішить, що стоїть правильно, її учасники повинні встати руки по швах і крикнути: «Зроблено!».

Перш ніж ви оголосите новий критерій побудови, дайте побудуватися команді, що залишилася. Перевірте, чи дійсно перша команда вишикувалася правильно.
Зауваження: ця вправа дає можливість учасникам добре познайомитися і зблизитися, координуючи свої дії в команді.

«Знайомство»

Немає більшої перешкоди до згуртування групи, ніж незнання імен її учасників. Тому пропонована вправа спрямована на запам’ятовування імен. Вправа виконується в колі. Усі учасники по черзі називають свої імена. Після завершення першого кола кожна людина називає спочатку ім’я учасника, що сидить ліворуч, потім ім’я того, хто сидить праворуч. Якщо він помилився, інші члени групи йому допомагають.

Рекомендації. Не слід перетворювати вправу на екзамен з перевірки пам’яті. Надалі процедуру можна ускладнити, наприклад пересадити членів групи, щоб у них змінилися сусіди.

 

«Самопрезентація»

Учасники сідають у коло. Їм пропонується по черзі (по колу) повідомляти іншим членам групи таку інформацію:

•        ім’я;
•        основне захоплення;
•        дві найкращі риси свого характеру;
•        цікавий епізод або пам’ятна подія зі свого життя.

Ведучий та інші члени групи можуть ставити учаснику, який представляється, додаткові запитання.

Рекомендації. Норму постановки питань вводить ведучий особистим прикладом. Ставлячи запитання, ведучий демонструє учасникові зацікавленість в отриманні інформації, а також допомагає йому більш повно відкритися.

 

«Автопортрет»

Учасники сідають у коло. Кожному необхідно описати себе усно від імені третьої особи. Наприклад: Ніна — невисока дівчина 10 років. У неї темне волосся, зелені очі. Вона носить окуляри. Після короткого опису зовнішності необхідно перейти до опису рис характеру. Інші учасники групи можуть ставити запитання, спрямовані на уточнення деталей, але також запитуючи про третю особу.

Рекомендації. Ведучому необхідно керувати процедурою самоопису й постановки запитань. Питання мають бути по суті, відбивати зацікавленість у людині й орієнтовані на отримання додаткової інформації.

 

«Представлення інших»

Учасники утворюють пари. Бажано, щоб члени пари не були знайомі один з одним. Після цього кожен учасник опитує свого партнера упродовж певного часу, намагаючись зібрати якнайбільше інформації про нього. Час обговорюється заздалегідь, але не більш ніж 10 хвилин. Після закінчення часу відбувається зміна ролей у парах.

Через 15–20 хвилин учасники повертаються в коло, і кожен представляє свого партнера, розповідаючи про те, що йому вдалося про нього дізнатися. Після закінчення учаснику, якого представляють, дається можливість виправити неточності, додати або пояснити деякі моменти, а також відповісти на запитання інших членів групи.

Рекомендації. Ведучому краще запропонувати учасникам варіанти запитань, які вони можуть використати в процесі збирання інформації. Наприклад:

•        Яким ім’ям ви волієте, щоб вас називали?
•        Яке у вас хобі?
•        Якби ви хотіли щось змінити в собі, то що б це було?
•        Що б ви хотіли повідомити про себе групі?
•        Чим би ви хотіли займатися в майбутньому?
•        Які риси характеру в людях вам не подобаються найбільше?

 

«Представлення однокласника»

Краще виконувати в групі, де учасники добре знають одне одного. Використовується з метою з’ясування взаємин між членами колективу.

Ведучий представляє першого учасника, наприклад: Юлія, і пропонує групі розповісти все, що вони знають про Юлію (де живе, чим захоплюється тощо). Юлія мовчки слухає, не перебиваючи. Свої виправлення й доповнення можна зробити пізніше. Якщо в групі виникає пауза, ведучий може стимулювати групу, запитуючи: «Це все, що ви знаєте про Юлію?». У разі виникнення тривалої паузи, яка демонструє, що членам групи більше нема чого розповісти, надається слово Юлії для доповнень і виправлень. Далі слово для представлення надається наступному по колу учасникові.

Рекомендації. Слід враховувати, що вправа висвітлює загальну емоційну атмосферу в групі й особливості взаємин між учасниками. Ведучому слід контролювати процедуру представлення, не даючи можливості висловлювати критичні й недоброзичливі описи.

 

6. Вправи на командоутворення

 Цікаві історії

Мета: заохочення учасників до спілкування, обговорення спільних справ, визначення спільних інтересів, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

1. Сформуйте хмару слів, що стосуватимуться вашого обговорення. Наприклад, це можуть бути слова і фрази, безпосередньо пов’язані з початком навчання: «1 вересня», «мій перший день у класі», «дружба», «навчання», «команда», «клас», «партнерство» та ін. Напишіть усі ці слова на папірцях-наліпках.

2. Поділіть дошку на дві частини, на одній з яких розташуйте наліпки зі словами, а другу залиште для того, щоб потім переносити туди папірці.

3. Запропонуйте кожному учаснику обрати слово чи фразу, що надалі задаватиме тему його розповіді, а потім перенести цю наліпку на іншу частину дошки.

4. Після розповіді інші учасники групи, що хочуть розказати історію на таку ж тему, обирають фразу чи слово, діляться своїми думками і міркуваннями, додаючи наліпки до тих, що на дошці.

5. Наприкінці вправи на дошці буде представлено групи взаємопов’язаних фраз і слів, які покажуть, як поєднуються зацікавлення учнів, чи хочуть вони спілкуватися одне з одним тощо.

 

Мене непокоїть те, що в коробці

Мета: єднання учасників групи, обговорення спільних проблем, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

1. Попросіть учасників групи анонімно записати на окремих папірцях одним - двома словами те, що їх зараз турбує або непокоїть: контрольна робота, конфлікт у класі, підготовка проекту, особисті переживання тощо.
2. Усі аркуші складіть в одну коробку.
3. Запропонуйте кожному учаснику навмання обрати аркуш і, описавши занепокоєння іншого, запропонувати свій спосіб розв’язання проблеми.
4. Намагайтеся обговорити всі проблеми.
5. Вправу буде закінчено тоді, коли в коробці не залишиться папірців.

 Групове відео

Мета: об’єднання учасників групи під час виконання спільної справи, пошук спільних інтересів, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

Запропонуйте дітям зробити відео розповідь. Тематика може бути будь-якою: уроки, перерва, спільний відпочинок або навіть привітання до свята. Головне – щоб справа зацікавила всіх, й усі були залучені до її виконання. Особливого устаткування не знадобиться – можна використати смартфон. Але як цікаво буде потім разом подивитися на результат або переглянути відео через кілька років, наприклад, на випускному. Разом з учнями визначте, хто буде сценаристом, режисером, монтажером, хто й які ролі виконуватиме. Спільна справа створить атмосферу партнерства, дозволить учням розкритися, проявити себе, виявити ті якості, які, можливо, вони ще не демонстрували в класі.

 

 Правда / неправда

Мета: знайомство з учасниками групи, об’єднання колективу, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

Учасники сідають колом. Учитель-ведучий просить кожного учня розказати про себе два правдиві факти і два неправдиві. Неправда має бути схожою на правду. Потім всі по черзі розповідають про себе, а інші учасники групи у цей час мають визначити, що є правдою, а що – ні, та пояснити, чому вони так вважають. Така вправа дозволить учням краще познайомитися, дізнатися одне про одного багато нового, знайти спільні інтереси.

 

 Чарівник

Мета: усунення проблемних ситуацій, об’єднання учасників групи, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

Запропонуйте учням уявити, що вони зустріли чарівника, який може виконати три будь-які їхні бажання, що стосуються шкільного життя: змінити керівництво школи, додати предмети до програми, скасувати контрольні роботи. Обговоріть з дітьми, що їм хотілося б змінити і чому, якими можуть бути наслідки таких змін, що треба зробити для того, щоб здійснити зміни в реальності.

 Усе робимо одночасно

Мета: виконання спільної справи, об’єднання учасників групи, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

Дуже проста гра, яка зацікавить не тільки молодших школярів, але й старшокласників, яким іноді теж хочеться жартувати і пустувати. Діти можуть залишатися на своїх робочих місцях, можуть стояти там, де їм зручно. Той, кого обрали ведучим, демонструє певні рухи, які всі мають повторити. Можна додати й музику на свій смак. У ході гри рухи можуть ускладнюватися. Головне завдання – всі учні мають виконати їх однаково. Рухи повторюються, поки всі учасники не виконають їх правильно.

6.Руханки

РАЗ-ДВА

Раз два – всі присіли.

Потім вгору підскочили.

3, 4 нахилились

Із струмочка гарно вмились.

5, 6 всі веселі

Крутимось на каруселі

7, 8 в поїзд сіли

Ніжками затупотіли

9,10 відпочили

 І за парти дружно сіли

ВЕСЕЛІ ЗВІРЯТА

У країні казочок

Жив ведмедик, їжачок.

Що ж це роблять ці звірята?

В них почалася зарядка!

Похитали головою

Раз притупнули ногою

Руки вгору піднесли

Трішки ними потрясли

Нахилились вліво, вправо

Та цього іще замало

У долоні поплескали

 Й працювати знов почали

РАНКОВА ЗАРЯДКА

Раз, два, три, чотири

Відновити треба сили!

Повернулись вліво, вправо

Будемо робити вправу.

Руки вгору і до низу

Назбирали дітки хмизу.

Назбирали, назбирали

В купки гарно поскладали

Будем нині, що робити?

Нумо пташечок ловити!

Хап руками, полетіли

Бо спійматись не хотіли.

Ми журавлики сьогодні

Стать журавликами згодні.

Тож давайте танцювати

І ніжками тупцювати.

Уявіть собі травичку

Молоденьку, невеличку

І по ній ми стрибу, стрибу

І по ній ми дибу, дибу

 

ОРКЕСТР

Ми в оркестр пограти хочем

Відпочити від занять.

Дружно вчителя попросим

Щоби став нам помагать.

Ми на скрипочці пограєм

Ті лі лі тіля ля

Горобці спурхнули з віток

Налякалися грання.

Тут і труби зазвучали

Тру ту ту, тру ту ту

Ми всі разом розганяєм

Ще ранкову дрімоту.

Зазвучало піаніно

Лі ля ля ля ля ля

Нам весело заспівало

Забувайте про спання.

А ще тут на барабанах

Ми пограєм бам, бам, бам

Недаємся, дрімота.

Не забули про баяна

Тра ля ля, тра ля ля

Проженемо лінь від себе

І почнемо навчання

РАЗ-ДВА

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу.

Не згинайте , діти, ноги.

Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири – прямо стати.

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

 

8. Нейропсихологічні вправи та завдання

 

Вправа «М’ячик», 5-7 разів (Одну руку дитина тримає на грудях, іншу на діафрагмі. Коли відбувається вдих носом, живіт має округлюватися і надуватися ніби м’ячик. А під час видиху широко відкритим ротом, дитина повинна рукою злегка натискати на живіт, немовби штовхаючи його назад).

Вправа «Позіхання», 5-7 разів (такі вправи дозволяють активізувати енергетичний блок і покращити працездатність дітей).

Вправа «Тарзан» (У положенні сидячи дитина робить глибокий вдих носом, а у процесі видиху легенько б’є себе по грудях кулачками, видаючи характерний звук «А-а-а»).

Вправа «Продуй двигун» (У положенні сидячи потрібно виставити великий палець правої руки і мізинчик лівої руки. Дитина дихає поперемінно то правою, то лівою ніздрями (2 вдихи), затискаючи їх виставленими пальцями відповідно).

Вправа «Плечі підстрибують» (Дитина у положенні сидячи підіймає два плеча одночасно з глибоким вдихом через ніс, а опускає з видихом через широко відкритий рот).

Вправа «Повтори» (Вчитель показує руку, і дитина повторює рух за ним. Поступово серію рухів можна ускладнювати).

Вправа «Серія перехресних рухів» (Ліктем правої руки дитина доторкається до лівого коліна і навпаки, а потім сплескує в долоні і підстрибує).

Вправа «Глуха інструкція» (Дитині пропонується виконати певне завдання, але інструкція при цьому не надається. Дитина повинна самостійно, зрозуміти, як його виконати).

Вправа «Детектор помилок» (Вчитель навмисно припускається якихось помилок чи розповідає те, що не відповідає реальності, а дитина, почувши помилку, має плеснути в долоні).

Вправи «Нісенітниці» (Дитині пропонується малюнок із заздалегідь неправильним зображенням. Вчитель не говорить, що саме не правильно на малюнку, дитина має самостійно вказати це).

Вправа «Організація робочого місця» (Дітям даються конкретні інструкції, коли та як треба розташувати усе приладдя, яке знаходиться на столі/парті, перед виконанням певної вправи).

 

9.Вправи для формувального оцінювання

Запитайте «відмінника». Це один із дієвих способів організувати результативну взаємодію школярів. Запропонуйте їм розв'язати задачу або письмово відповісти на запитання, а потім озвучте правильну відповідь. Попросіть учнів, які його виконали правильно, підняти руки (якщо заняття проводиться в офлайн-форматі) або написати про це в чаті (якщо проводите онлайн-урок). Аби краще зрозуміти сенс і наступного разу не допускати помилок, запропонуйте школярам, які впорались з завданням, пояснити його виконання та відповісти на запитання однокласників.

Одна хвилина. У цій стратегії формувального оцінювання учні мають 60 секунд, щоби записати все, що вони знають про певне правило. Тут не потрібно турбуватися про написання повних речень - школярі можуть записувати фрази, терміни, основні ідеї, допоміжні деталі, текстові зв’язки, приклади та пов’язані поняття.

Навчальні щоденники. Це щоденна коротка вправа, яка дозволить учням розповісти про свої враження від уроку. Учні мають записувати в окремий зошит те, що вони дізналися, що викликало у них труднощі, або ідеї, які вони вважають корисними. Звичайно, така копітка робота сподобається не всім, тож можна запропонувати їм альтернативу! Наприклад, вони можуть вести щоденник у вигляді відео- чи аудіозаписів, ділитися своїми думками в класному чаті чи на сторінці класу у соціальній мережі. Це чудова вправа для згуртування.

Вчитель та учень.  Наприкінці уроку попросіть учнів об'єднатися у пари та запропонуйте їм обрати одну з двох ролей: вчителя чи учня. Задача вчителя полягає в тому, щоб згадати основні тези уроку, а завдання учня – викреслити пункти у конспекті та знайти пункти, які «педагог» пропустив.

Надішліть дослідницьку пропозицію. Попросіть учнів подати імітаційну або реальну дослідницьку пропозицію із зазначенням того, що вони хотіли б дослідити за темою, яка вивчається. Попросіть їх обговорити, що вони будуть досліджувати, чому їм цікавий цей аспект і як вони це робитимуть. 

Хрестики-нулики. Цю вправу можна проводити під час узагальнення теми. Намалюйте на дошці сітку з дев'яти квадратів, у кожний з яких впишіть завдання або вид робіт. Запропонуйте учням самостійно обирати комірки, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми, але переможе той, хто зможе закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і бути адаптовані залежно від глибини знань.

Від теорії до практики. Цей прийом допоможе визначити, на якому рівні учні зрозуміли матеріал та формувати їхні вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Після пояснення нового теоретичного матеріалу попросіть їх об’єднатися в пари та описати один або декілька варіантів практичного застосування знань з теми, що вивчається. Учні можуть відповідати усно або письмово.