О-сінь за-ча-ро-вує кра-со-ю.
По зе-млі кро-кує о-сінь. Ї-ї слі-ди ви-дно всю-ди.
У лу-зі за-че-рво-ні-ла ка-ли-на. Це
о-сінь по-да-ру-ва-ла ї-й че-рво-не на-ми-сто.
У са-дках до-зрі-ли яб-лу-ка і гру-ші. Ча-рі-вни-ця їх по-зо-ло-ти-ла, на-по-вни-ла со-ло-дким со-ком.
Текст: Катерини Пономарьової