«Кавказ» - пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

Тема: «Кавказ» - пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Узагальнена ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

 

Мета: формувати уміння сприймати текст, опираючись   на знання, отримані на уроках історії, географії, періодичних видань, визначити громадянську позицію поета стосовно імперської внутрішньої політики; пояснити мету звернення до образу Прометея; обґрунтовувати власні висновки, виразно читати уривки; визначати актуальність художнього твору;  розвивати аналітичні здібності учнів,  образне мислення учнів; виховувати повагу до інших націй, до борців за свободу свого народу, а також почуття національної гідності.

Учні повинні знати: зміст поеми "Кавказ"; історію її написання; особливості поеми як жанру.

Учні повинні вміти: коментувати фрагменти поеми, пояснювати ідею твору; визначати епізоди з ліричним, інвективним, іронічним забарвленням; виразно читати поему.

Цілі уроку:

 

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: репродукція картин, відеозапис уривка симфонії-кантати С.Людкевича «Кавказ».

Методи і прийоми: слово вчителя, учнівські повідомлення, коментоване читання, бесіда

 

Хід уроку:

Епіграф

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох;

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог...

                                                       Редьярд Кіплінг

         Ми дуже-дуже православні і мало християни.

Микола Бердяєв

 

Хто дасть голові моїй воду,
і очам моїм джерело сліз,
і плачу і день і ніч за убитими...
З книги пророка Єремії  (9:1)

 

Мотивація навчальної  діяльності учнів

Учитель. Шевченків «Кавказ» - це своєрідний кодекс честі української літератури, художній маніфест її духовних першооснов. Автор беззастережно став на бік правди і справедливості, на бік добра і доброти, відверто висловив власне обурення насильству, гнівно затаврував національну зверхність і чванство.

Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. З чим асоціюється слово «воля»?

● Прослухайте акровірш.

Він так хотів її для України,

Оспівував рабів отих німих.

ламав віршами стіни «домовини»,

Як Прометей, віддав життя за них!

● Проведіть асоціацію до слова «друг».

Акровірш

Дороге обличчя залишилося

Разом із картинами і віршами

У пам’яті світлій Тарасовій,

Гірко душу слізьми помережавши.

Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Зойком пекучої, невмирущої правди можна назвати поему «Кавказ», де Тарас Шевченко продемонстрував неабияке вміння бачити найболючіші суспільні проблеми, докопуватися до істини, бачити далеко вперед, безпомильно розставляти поетичні й політичні акценти. Як поет з Божої ласки, він мав разом із блискучим талантом віршотворця ще й нечувану мужність звинуватити сильних світу цього в деспотизмі, зневаженні святих людських прав.

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок, урок-семінар. Ми будемо ділитися досвідом, опираючись на знання, аналізувати прочитаний текст, висловлювати власні думки.

Вступне слово вчителя:

- Діти, сьогодні ми з вами будемо працювати над текстом поеми Шевченка "Кавказ", яка не втратила свого значення і в наш час, зверніть увагу на перший епіграф до уроку, це слова із відомої балади Кіплінга, який допоможе краще зрозуміти твір поета.

А ось перед вами портрет Шевченка, вірніше автопортрет. Ми звикли бачити Шевченка у шапці, кожусі з насупленими очима, грізним поглядом. А тут зовсім інше: приємне молоде обличчя людини, якій майже 30 років - розумні, проникливі очі - таким був Шевченко, коли написав свої найкращі твори у 1845 році - "Наймичка", "Кавказ", послання "І мертвим і живим", "Холодний яр"...

Запитання до 1 групи

I група

Учитель. Розгорнувши підручник , ми бачимо епіграф (прочитати)

1. Епіграф, який є творі.
2. Історична довідка про війну на Північному Кавказі.
3. Довідка про Якова де Бальмена.

 

Повідомлення І блоку:

1.     У епіграфі, взятому із знаменитого "Плачу Ієремії" з Біблії, автор говорить, що недостатньо тих сліз , щоб оплакати всіх убитих. Тобто поет готує читача до сприйняття свого твору.

2) Відомо те, що поема "Кавказ" з'явилася після смерті друга Шевченка Якова де Бальмена, це була близька йому людина. Перед написанням твору Шевченко консультувався з відомим етнографом Афанасьєвим-Чужбинським, що перед цим був на Кавказі. Вийшло так, що Грузія, Азербайджан та Вірменія приєдналися до Російської імперії на початку XIX століття, а от  Північний Кавказ залишався ворожий Росії з багатьох причин: в основному, це були мусульмани, вони не визнавали російської влади. Військові дії за оволодіння цими територіями розпочались ще у 1772 році. Особливо жорстокою стала війна в 40-х роках XIX століття, коли її очолив відомий мусульманський діяч, воїн і політик Шаміль. Російський уряд лише наприкінці 50-х років XIX століття покорив Північний Кавказ, ввівши туди 120-тисячну армію

3.Яків де Бальмен родом з Чернігівщини. Закінчив Ніжинський ліцей, в якому вчився у свій час і Микола Гоголь, став офіцером російської армії. Був близкою людиною для Шевченка, оскільки ілюстрував його "Кобзар". Звістка про смерть дуже вразила Шевченка. Так з'явилась поема "Кавказ".

Слово вчителя:

- Північний Кавказ став не тільки ареною боротьби між двома народами, а і місцем, куди царизм посилав передових людей, щоб вони були знищені. Це місце називалось "Кавказькою лінією". Там, на Кавказі, загинув на дуелі російський поет М. Лєрмонтов, його відомий вірш розповідає про сутичку російських військ і горців: струмок, що розділяв воюючі сторони, став червоним від крові. Війна була жорстокою: за вбивства мирних жителів, продавання їх у рабство ногайцям, горці вирізали цілі полки, винищували окремих солдатів.

 

Учитель.

Діти, звернімося до твору, прочитаймо перший строфоїд.

Повідомлення II групи:

Учениця виразно читає перший строфоїд.

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає…

Великого Бога.

1. Чому Шевченко вводить у текст образ Прометея?

 

1.     Шевченко вводить образ Прометея як символ непокори. Відомо, що Прометей був богом-титаном, який став на стороні Зевса, допомагаючи новому повелителю, але Прометея вразила жорстокість Зевса, який тримав народ у темноті, майже як звірів. Ми звикли до того, що Прометей для нас, людей, викрав вогонь і приніс його людям. Насправді, він дав не тільки вогонь, а й знання мови, дав науки, навчив обробляти землю.

 

2.     Як ви осмислююєте образ Прометея в поемі?

 

2)В поемі Прометей - це символ непокори, який був страшно покараний за своє добре намагання допомоги людям.

 

3.Яку паралель можна провести між образом Прометея і горцями?

 

3.     Він був лише один із богів, хто виступив проти тиранії Зевса - так розповідає давньогрецький міф. Народи Північного Кавказу були єдиними, хто виступив проти російської державної машини.

 

Слово вчителя: Правильно, між народами Кавказу і Прометеєм є паралель в цьому плані. Пригадайте історію XIX століття. Якраз в цей час виступили поляки, піднявши збройне повстання 1830-1831 рр. Воно було жорстоко придушено.  Горці ж в цей час ще не були покорені, їх час настане через 20 років. Вам відомо, що для цього, знадобилось 120 тисяч воїнів. Найжорстокіша боротьба проти кавказького народу відбулася у 1840-1845 рр.

Вчитель.  Перед нами поема «Кавказ»Прочитайте наступний строфоїд від слів «чурек і сакля»

 

Вч.1.Чому літературознавці називають другий строфоїд "монологом колонізатора "?

1)   Більшість дослідників творчості Шевченка назвали II строфо їд "монологом колінізатора" .Тут Шевченко іронічно, із сарказмом використовує форму проголошення царських моніфестів, які писались від першої особи множини: "Мьі, Николай І, імператор ...» і т.д. Саме у другому строфоїді від першої особи множини апологет царизму, зокрема його колоніальної політики, вихваляє всі "принади майбутнього щастя", що чекають горців.

Вч.2)  Якими засобами виразності передано деякі рядки поеми «Кавказ»:

У нас же й світа як на те –

Одна Сибір несходима!

А тюрм! А люду! Що й лічить.

 

2) Це сарказм . Окрім цієї фрази, є ще одна, яка варто прочитати

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава! 

 

Вчитель. Що означають ці слова?

Відповідь учня.

 

Вчитель. Тобто слава тим, хто цькує волю. Тут-таки  - слава «нашим батюшкам-царям». Усіх – хортів, псарів (людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні), царів поставив в одну шеренгу. Сарказм досягає вершини. Безсумнівно, та «слава» насправді сором, ганьба, гріх. Спостерігаємо майстерну трансформацію:  слава-ганьба загарбникам непомітно перетікає в славу горянам: поет пристрасно закликає їх :

Уч: Борітеся – поборете,

        Вам Бог помагає!

        За вас правда, за вас слава

        І воля святая!

 

Учитель. Ці слова стали одним із найвідоміших Шевченкових афоризмів. Саме за цю фразу так люто возненавидів  російський царат молодого  поета..

 

Учитель. 3.Шевченко називає кавказців "лицарями ". Чи можна їх назвати "розбійниками" — як офіційно називав російський уряд?

3)  Шевченко одним із перших назвав народів Північного Кавказу" лицарями великими". Це була щира правда. Але стосунки між росіянами і горцями складалися не в кращу сторону. Кавказці були носіями свободи, незалежності, у них не було тієї покірності, що була характерна для інших народів Росії. Вони вели з росіянами фанатичну війну, не жаліючи себе. Офіційно вони вважалися розбійниками, але той, хто захищає свою землю від посягань чужого народу, ніколи не буває розбійником, ніколи не дотримується "правил ведення війни".

Учитель. А люд, що живе на великих просторах від Молдови до Фінляндії, мовчить, не протестує. Чому?

 

1)А люд, що живе на великих просторах від Молдови до Фінляндії, мовчить, не протестує. Чому?

1)   Зрозуміло, що російський уряд тримав у покорі всі народи. Фінляндія тоді входила до складу Російської імперії. Входили сотні інших народів, і Шевченко тут іронізує, бо далі йдуть рядки:

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!..

Тут подвійна іронія, бо кожен царський маніфест напередодні Нового року бажав "благоденствія"... кріпакам. Яке може бути багате життя у людини, яку могли продати, обміняти на собаку, програти в карти...

 

Учитель. 2.Як звучать слова у поемі: "ми настоящі християни - ми малим ситі... "

2)  Слова "Ми настоящі християни - ми малим ситі..." - це гнівне звинувачення провославній церкві, яка підримувала політику царизму в загарбанні нових земель. Чому Шевченко говорить про християн? Це тому, що перші християни дійсно були "малим ситі...". Тогочасна церква зовсім відійшла від первісного  християнства. І ось чому Микола Бердяєв, відомий російський філософ, теолог, що жив у нашому Житомирі  деякий час,    сказав    дуже    самокритичні    слова:    "Ми    дуже-дуже православні і мало християни." Це слова-присуд. Шевченко про це сказав у поемі "Кавказ".

3.За що лає офіційний уряд французів, іспанців? У чому полягає лицемірство російського самодержавства?

3)  Для російського уряду Франція була символом вільнодумства, небажених революцій, через те офіційно Росія робила все, щоб нічого французького не попадало в державу, мається на увазі книги, газети, журнали. І саме тут Шевченко викриває найгагебніше лицемірство Російського уряду, який підтримав міжнародну угоду країн Европи, що засуджкувала торгівлю рабами Іспанією, і в той же час у себе спокійно

Продаєм.

Або у карти програєм

Людей.... не негрів... , а таких

Таки хрещених... но простих.

Простих кріпаків.

Слово учителя:

   Злидні, безправ’я, насильство, продажність, темнота, переслідування передової думки, рабство – усе це притаманне царській імперії.

Ви любите на братові шкуру, а не душу.

   Облудні ж тирани сміють себе називати «настоящими християнами», все показують сліпим «сонце правди».

 

Учитеь.  Прочитайте наступний строфоїд від слів: за кого ти розіп’явся, Христе до з пожару вкрадений покров

 

1.     Як автор відноситься до офіційної позиції церкви, що підтримувала загарбницьку політику на Кавказі?

1)І знову автор сатирично критикує церкву, яка отримує дари від солдатських полків, що грабували на війні, а потім приносять у дар "З пожару вкрадений покров!!". Це дорогі тканини, інші дари.

 

Слово учителя: Звертаючись до Христа, Шевченко запитує, за кого ж він розіп’явся Син Божий. Адже самі священики насміялися над Його вченням: проповідуючи «не убий», вони освячують масове вбивство, благословляють на злочини.

Як ви розумієте, чому другий епіграф уроку такий актуальний?

Дійсно, дуже важко бути справжнім християнином. Це було, є і буде в будь-які часи. Вони, слова епіграфу, актуальні і для нашого часу, тому що знову загострилось протистояння двох світів - християнського і мусульманського. Тут доречний перший епіграф, який доповнює думку Шевченка про те, що треба поважати чужі звичаї, традиції, віру, яку ніхто і ніде не хоче міняти. Усі залишаються вірними традиціям і вірі батьків.

Учитель .

1. Як народи Кавказу відносяться до поеми Шевченка "Кавказ"?

 

1)  Поема "Кавказ "Шевченка була дуже популярна серед народів Кавказу. Відомий поет Н.Міцішвілі переклав її грузинською мовою, а в передмові написав: «Ця поема являє собою такий шедевр революційної поезії, рівного якому не дала поезія XIX століття ні в Росії, ні за кордоном...». А сучасний грузинський літературознавець В. Імедадзе у книзі "Т.Г. Шевченко і Грузія", називаючи поему "Кавказ" геніальним і найпопулярнішим у Грузії твором Шевченка, пише, що він відомий там кожній освіченій людині і що "в Грузії немає письменника, який би не сказав теплого слова про Великого Кобзаря".

Учитель .  Які художні особливості поеми?

 

2.Кожного, хто читає "Кавказ", вражає насамперед дивовижна стислість і водночас насиченість тексту думками й образами. У невеличкій за розміром поемі автор зумів показати гігантську панораму Росії як тюрми народів, синтезувати всю епоху. Цього він допомагається завдяки лаконізмові висловів, глибині думок і вдосконалості форми твору. Деякі з цих думок звучать, як дзвінкі афоризми: "Борітеся - поборете!; "Розбиває, та не вип'є живущої крові" та інші.

Учитель . «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить», «Не вмирає душа наша, не вмирає воля», «До нас в науку», «Встане правда! Встане воля».

Учитель :

Учні, прослухайте уривок симфонії-кантати С.Людкевича «Кавказ». Звучить симфонія (уривок)

-Чи сподобався вам цей уривок симфонії?

-Які враження виникли у вас, коли слухали композицію?

Учитель :

Повернімося до першого епіграфа

- У чому актуальність цього епіграфа у наш час?

- Діти, у чому актуальність  усіє цієї поеми?
Відповідь:

- Шевченко схвалює боротьбу поневолених народів за свою незалежність, утверджує безсмертя народу, який бореться за своє вільне життя. Він вчить поважати інші народи.

Учитель:

-Усіх тих, хто зневажав це, чекає фіаско - плачевний кінець, результат. Так,  Англія двічі хотіла завоювати Афганістан, не скорив його і Радянський Союз, не скорили США державу Ірак, а внесли тільки хаос.

Поема "Кавказ" - це твір-пересторога усім загарбникам в усі часи. І в цьому теж її актуальність. Вдивіться у репродукцію картини відомого російського художника Верещагіна, на цю груду людських черепів... Це теж твір-пересторога.

 

Рефлексія.

«Незакінчене речення»

Учитель. Продовжіть речення:

● Т.Шевченко в поемі «Кавказ» себе не лише свідомим громадянином, а й…

● Найбільше в поемі мене вразило…

● Найкраще мені вдалося…

Домашнє завдання. Написати есе на тему «Актуальність поеми «Кавказ» у сучасному світі»