КАЗКА ПРО ДОБРОГО ЛІСОВИЧКА

КАЗКА ПРО ДОБРОГО ЛІСОВИЧКА

В великому лісі жив старенький Лісовичок. Хатка його була маленька, з дерев'янихколод, а дах поріс виноградом і мохом. Берізка подарувала йому з листя сорочку,капелюшок у нього - шапочка із грибочка. В нього довга сива борода. Взуття він сплівіз липової кори. Ще старезна в нього свитина, а в руках - козубок  з гостинцями длязвірят і пташат. Всім в лісі дідусь допомагав, дарував радість, доброту.

Коли зустрічає ліс весну, дідусю - Лісовичку вже не до сну. Зранку до вечора вінмайструє шпаківні, дбає, щоб пташині родини мали зручні хатини, щоб лунав веселий спів. З радістю в очах пестить листя він на кущах, гладить білу кору берізкам, шепоче чарівні слова проліскам. Щодня він прибирає у діброві, квапить всіх своїм привітнимсловом.

Спокою дідусь не знає: метелик б'ється в павутинні, впало пташенятко з гнізда,зайченятко робить перший крок, про щось тихо дзюркотить в траві струмок. Всімтреба йому допомогти!

Щирий друг Лісовичок поспішає до звіряток і пташок, до дерев і до кущів, дотравинок і квіток. Кожного в пущі догляне дідусь, бо дуже він любить рідний ліс ірадіє, коли він весело гомонить.

Та ось одного ранку, коли обходив дідусь свій ліс, він почув стогін. Стогналакрасуня - берізка, якій прорізали кору і з неї витікав березовий сік. Тільки-но дідусьзаклеїв рану берізці, почув знову чиїсь зойки. І серце заболіло у Лісовичка. Побачивмаленьку козульку у капкані з перебитою ніжкою. Тяжко було звільняти козуленятко.Забрав його дідусь до своєї хатки. Та і сам захворів від таких поганих вчинків людей.

Та хіба звірі і птахи могли залишити свого дідуся Лісовичка? Білка принеслагорішків, зайчик - капусти, лисичка - смачні ягоди, ведмедик - меду, борсучок -цілющих корінців. Скоро видужав дідусь і знову доглядає свій ліс.

І нас, діти, він щоразу запрошує помандрувати його стежинами. Та лише той іпобачить лісовичка, хто приходить в ліс з ніжною, доброю душею, вміє розмовляти зпташечкою, вміє чути казки дуба, пісню лісового струмка.

КАЗКА ПРО ХВАЛЬКОВИТОГО ПІВНИКА

В бабусиному дворі жив Гусак Га-га з своєю гускою і Півник Петрик із курочкою-Чубарочкою. Як тільки починало світати, Гусак виходив із свого будиночка і починавобходити двір. Згодом просинався ледачий Півник, виходив у двір та все хвалився: -Це я, друзі, буджу сонечко і нашу бабусю!

Розсердився якось Гусак на Півня і вирішив його провчити. Проснувся він, жзавжди раненько і закрив двері сараю, в якому жив Півник, підпер їх великою дубовоюколодою.

Проснулась бабуся, порається по господарству, а Півник - смачно спить. Відкрилабабуся двері, проснувся Півник та й давай кукурікати. А бабуся каже: - Ах тилежебоко, ледацюго! Сонечко вже припікає, а ти тільки надумався кукурікати! Сталостидно Півникові і зрозумів він свою провину.

Більше ніколи він не хвалився та вставав раненько і разом з Гусаком обходивщоранку двір.

КАЗКА ПРО ПРИКМЕТНИК

У прекрасній країні Мованії жив мудрий чарівник Кий. Коли його питали, яке унього ім'я, то він відповідав: - Я - Кий.

Мав він поетичну душу і талант художника. Годинами він міг малювати різні картини природи прекрасної країни, де жили різні слова. А найбільше чарівник любивзабиратися в затишне місце і спостерігати за хмарками в небі, за таночком метеликів,за пінистими хвилями моря, слухати шепотіння пшеничного поля, зачудований співсолов'я. Іноді він про свої враження розповідав друзям чарівникам. Друзі йогозрозуміли, що покликання його в житті це називати прикмети певних предметів, які нас оточують. Саме тому його стали звати  Прикметником, бо давав він предметамприкмети: з чого вони виготовлені, які вони ~ на зріст, які вони за смаком, за кольором.  

 Друзі зачудовувались його фантазією, коли він починав говорити:

НЕБО (яке?)синє, безмежне, блакитне, фантастичне, зачудоване, сонячне,ясне, незвідане, дощове,хмарне, безхмарне, насуплене, радісне, тужливе,...

МАМА (яка?) рідна, лагідна, тепла, душевна, добра, турботлива, найдорожча,
трудолюбива, невтомна, працьовита, красива, струнка, вродлива,  кохана, вічна,...

ЛІС (який?) зелений, сумний, зачудований, розкішний, великий, дрімучий,
сосновий, березовий, дубовий, сумний, весняний, старий, нескінчений,...

І так він міг говорити про кожне слово. То ж мудрий чарівник відкривав свою чарівну скриньку слів і хоче, щоб ви, діти, всі ці слова пізнали.