Казка « Про зайчика Неслухнянко»
Автор: Ярига О.Ю.
Ведуча:
На лісовій галявині,
Під кущиком маленьким
Жила родина зайчиків
Із сином неслухненьким.
Ведуча:
Зайчисько вчився в школі.
І правила вивчав.
Та був він неуважний
І часто потрапляв
У різні пригоди.
Зайчиха збирає сина до школи, повчає.
Зайчиха:
Синочку, будь уважним,
І правила вивчай.
Ти у біду в дорозі, дивись,
Не попадай!
Вибігати на дорогу –
дуже небезпечно!
Та до того ж, коли там –
мчить транспорт безкінечно!
Щоб уникнути проблем,
Небезпек по змозі.
Треба знати як себе
Вести на дорозі.
Зайчик( крутиться)
Знаю, мамо, все я знаю ,
Ну, пустіть вже, годі. (викручується, тікає)
Зайчиха: дивиться вслід, ( хитає головою)
Вчись , зайчисько,
І знання стануть у пригоді.
Ведуча :
А в школі лісовій –урок,
І правила розповідає всім за кроком крок
Інспектор – вчитель строгий дуже.
В Даі працює він, мій друже.
Лісова школа. За партами – звірята.
Інспектор :
Щоб не трапилося всяке,
шанувати треба знаки.
На дорозі небезпечно,
Тож обачним будь -
Доречно!
Дорогу переходь, а не біжи!
І щоб не трапилось біди -
Запам’ятай!
Для переходу
Зебру ти шукай.
Якщо її немає, не журись,
Навколо все уважно роздивись.
Спочатку подивись наліво.
Машин нема — іди сміливо.
А на середині спинись
І вже направо подивись.
Вбігає запізнившись зайчисько.
Інспектор:
Як соромно запізнюватись, зайчик,
Ти все пропустиш на уроці , побігайчик.
Зайчик:
Та набридли ваші знаки,
правила, що в школі вчать!
Обійдусь без ваших правил!
Я про них не хочу знать!
Я швидкий, сміливий, спритний-
вмить проскочу між машин,
А в аварію потрапить лиш роззява міг один!
Інспектор:
Ти , зайчику, слухай уважно усе,
В житті у пригоді не раз стане це.
А зараз, звірята, прийде гість до нас,
Іди , Світлофорчику, швидко у клас.
Світлофор.
Я шлях вкажу надійний,
Де небезпек нема.
Трикольорове око
Я маю недарма.
Не поспішай, чекать умій,
Підморгну червоним оком —
Стій! Не рухайся, чекай!
Не послухаєш, жорстоко
Ти заплатиш, так і знай.
Жовтим гляну — ти постій.
Жовтий колір теж не твій.
Приготуйся, будь уважний,
Коли, навіть, ти відважний.
А зеленим засвітився —
Це для тебе він горить.
Перехід тобі відкрився.
Можна йти і не спішить.
Інспектор:
Дякую, друже, тепер , я гадаю,
Як переходити вулицю знає,
Кожен, хто слухав уважно тебе -
Той вбереже на дорозі себе.
Урок закінчується, зайчик кидається через дорогу, його хапає за светр ведмедик.
Ведмедик:
Зайчику, братику, постривай!
Спершу машину ти пропускай.
Робити так, як ти, не слід,
Знайди смугастий перехід !.
Зайчик не слухається, кидається між машинами , зупиняючись на іншому боці, говорить.
Зайчик:
Без всяких правил перейшов,
Ніякої біди я не знайшов.
Тепер тут можна і погратись,
М’ячем угору покидатись .
Грається на дорозі, машини об’їжджають зайця, сигналять, він не звертає уваги . Білочка бачить, хитає головою, говорить йому.
Білочка:
Зайчисько, стій , не вибігай,
В м’яч на дорозі ти не грай.
Забави тут є недоречні,
Це місце дуже небезпечне!
Є майданчик біля дому –
Гратись весело на ньому.
Тут спокійно, безперечно.
На дорозі ж - небезпечно!
Зайчик:
Та залиш мене, не тронь,
Не загину я либонь!
Та пусти вже, поспішаю,
І хвилинки я не маю.
Кидається перед автобусом , потрапляє під колеса, падає. Вискакує інспектор зі світлофором, підіймають його.
Світлофор:
Ех , зайчисько, правил ти не вчив,
Все це ти незнанням заслужив.
Коли б ти уважно слухав,
Тепер вушко б ти не чухав.
На зубок урок би знав
І в халепу не попав.
Обійшов автобус ззаду,
Так як пішоходам надо.
Інспектор:
Ти на «авось» не сподівайся,
І на дорозі більш не грайся,
Зайчисько:
Ну, а якщо ні світлофора,
Ні зебри я не бачу навкруги,
То як уникнути біди?
Інспектор:
Тоді тобі я допоможу,
На інший бік перевести всіх зможу.
Ти рухи мої запам’ятай,
І на майбутнє міцно знай.
Стою обличчям чи спиною,
І руки вниз я опустив -
Тим самим шлях тобі закрив.
А як із жезлом руку вгору я підняв,
То –почекай,- тебе попереджав.
Як руки вбік я розведу –
Проходь сміливо, говорю.
Зайчисько:
Все зрозумів і буду вчитись.
Не хочу більше я лінитись.
Я правила дорожні всі запам’ятаю,
Їх завжди на «відмінно» тепер відповідаю!
Співають всі герої казки на мотив « Голубой вагон»
Сірою смугою дальній шлях стелеться.
Дружно й весело усім ним іти.
Кожному, кожному знати слід правила,
Щоб усяких прикрощів не мати в житті. (2 р.)
Ведучі:
Машина мчить - і не пита,
Чи вчив ти правила, чи знаєш ...
Завжди у будні і свята
Ти їх виконувати маєш!
Усі разом.
Дорожніх правил незнання
Від виконання не звільня!