Ріпка по-голівудськи (стара казка на новий лад)
АВТОР: Розкажу зараз, малята казочку я вам таку,
Як посіяв Шварценеггер ріпку вдома на горбку.
Зарядив він кулемета і давай щосили,
По городі враз стріляти ріпковим насінням.
( Звук кулемета)
ДІД: -Аста лавіста, бебі!
АВТОР: Росла ріпка, як з води щогодини, щодоби.
ДІД: - Правди ніде тут дівати, що посіяв- треба жати!
АВТОР: Дід тягнув і так і сяк, ріпка із землі ніяк!
РІПКА: - Я ріпка-краса, в мене довга гичка коса,
Білолиця, чорноброва в світ іти ще не готова.
Термінатор цей слабак, і не вирве мене ніяк.
АВТОР: І тоді наш термінатор витягає перфоратор,
Став з землі її довбати, нашу ріпку добувати.
( ЗВУК ПЕРФОРАТОРА. ДІД ПРАЦЮЄ)
АВТОР: Промучився дід цілий день – ріпка у землі як пень.
ДІД: -Треба ж її витягати, треба бабцю вже гукати. Саро!
АВТОР: Тільки крикнув – бабця вмить із Америки летить.
( ЗВУК ЛІТАКА )
БАБЦЯ: - Ох і овоч! Просто клас! Здоровенний ананас!
ДІД: - Та хіба ж це ананас? Не росте таке у нас.
В нас картопля гарно родить, буряки і кабаки,
Все оце здорова їжа споживаєм залюбки.
А ця ріпка б*є рекорди, дивись вже яка- ого-го!
І на нашому городі виросла без ГМО!
Треба ріпку у цей час разом вирвити на раз!
БАБЦЯ: Діду, що це ти. Сказився?! Як до неї підступиться?
І з якого боку стать? – Ні, не буду ріпку рвать!
Хто із нас тут термінатор? Я чи ти? Бери та й рви!
РІПКА: -Баба теж не зможе рвати, нехай краще іде спати.
ДІД: - Бабо, ти тут не дурій – ріпку треба рвати,
Внучку визивай мерщій – треба помагати.
БАБЦЯ: -А чи є тут інтернет? Зараз я через планшет
Подзвоню по скайпу їй, приїжджає хай мерщій.
АВТОР:- Не минуло й пів години як онучка на гостини прилетіла у село.
ВНУЧКА: -Що потрібно вам, старі? Чула, ріпку треба рвати?
Це цікаво вже мені, лиш з якого боку стати?
Може так, а може так? Не виходить геть ніяк.
Ні, це справа не моя, бо співаю лише я.
РІПКА: - Внучка ваша невеличка – не дістане і до гички!
ДІД: - Бачу поміч з вас така , як із цапа молока!
ВНУЧКА: -Досить тут галасувати – будем пса Пітбуля звати!
(звертається до глядачів) – Допоможіть покликати Пітбуля!
ВСІ РАЗОМ: -Пітбуль! Пітбуль!
( ПІД МУЗИКУ ВХОДИТЬ ПІДБУЛЬ)
ПЕС: -Тихо, ша , що тут за крики, це усе через цю ріпку?!
Зараз я цей ананас вирву із землі на раз.
(намагається рвати)
Треба трохи підкачатись – буде ріпка добре рватись!
( Бере насос, качає і знову намагається рвати)
АВТОР: - Рвав він, рвав і так, і сяк, ріпка із землі ніяк!
РІПКА: - Песик цей хоч і Пітбуль – але сили в нього нуль!
ПЕС: - Редька ця дуже крута – треба кликати кота!
Кицю, кицю прибіжи – вирвать ріпку поможи!
АВТОР: -Кішка наша загордилась, бо в Голівуді фільм зняла,
Відкриті всі для неї двері, і зветься вона Холі Бері.
За годину та явилась, помурликала, умилась.
Було видно, що вона – високо себе несла.
КИЦЯ: - Я вам киця не проста – зірка Голівуду,
Бур*янів я цих не їм, і рвати не буду.
РІПКА: - Хоч ця кицька з Голівуду, але рватись я не буду!
КИЦЯ: - В мене є подруга мишка – вона дуже крута шишка,
Вона бабки принесе й швидко вирішить усе.
Мишко, люба, прибіжи, тягнуть ріпку поможи!
АВТОР: - Мишка в нас велика шишка – депутатом стала,
Скільки їй не дай зерна – все одно їй мало.
Швидко прийде ріпку рвати аби свою долю взяти.
За хвилину літачок сів вже на городі,
Вийшла мишка-сіроманка пройшлась по господі.
МИШКА: - Любі друзі! Це ж відстій, в нашому сторіччі –
За хвоста тягнути ріпку – це ж середньовіччя!
Спосіб цей не ефективний – ризику багато.
Я попрошу діда Рому – в нього екскаватор,
Як зачепить він ковшом – то витягне всю разом!
РІПКА: - Ой, спасибі, тобі, мишко – недарма ти крута шишка,
Вже засиділась я трішки на городі як та діжка,
Підганяй скоріш сюди екскаватор і тягни!
ДІД: - Молодець, моя ти мишко, помогла ти діду трішки,
А тепер-но всі малята будем радо святкувати!