Казка, як одна з форм корекційної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають порушення мовлення

Казка! Як багато хороших, добрих спогадів пов'язано в кожного з цим поняттям. Формується любов до казки в ранньому дитинстві. Всі ми знаємо, з якою цікавістю дитина розглядає картинки в книзі, слухає розповідь дорослого, намагається складати сама. Педагоги з задоволенням використовують казку як одну з форм корекційної роботи з дітьми, найбільш ефективною в ранньому віці. Одним з головних джерел пізнання дійсності (подій, існуючих і діючих осіб, зразка поведінки, характеру героїв тощо) є казки і їх персонажі. Казкові образи сповнені емоційною насиченістю, барвисті і незвичайні, і в той же час прості і доступні для дитячого розуміння, правдоподібні і реалістичні.

Перші, з ким у своєму житті зустрічається дитина, це її рідні та близькі люди і досить стереотипний набір іграшок. Образи зайчиків і ведмедиків міцно входять у життя малюка. Проте і гри-дії з ними обмежені, вимагають постійного "підживлення" новими знаннями і враженнями. Недарма українські народні казки часто головними персонажами представляють тварин, яким приписуються риси характеру людей, а таке перенесення образу, доступне і зрозуміле дітям будь-якого віку.Дорослі охоче читають казки, доповнюють їх елементами власного твору формуючи у дітей елементи образного мислення, розширюючи уявлення про навколишній світ. Поступово дитина сама включається до читання казок: спочатку розглядає картинки, потім намагається назвати героїв, договорює кінець знайомої фрази і, нарешті, переказує казку. Пізніше малюки здатні порівнювати кілька казок, давати характеристику героям, помічати зміни в сюжетній лінії. Саме ці етапи пізнання дитиною казкового світу з опорою на її життєвий досвід використовують у своїй роботі педагоги і логопеди.

Розвиток мовлення у дітей - одне з головних педагогічних завдань.

З огляду на обмежені мовні можливості дітей раннього віку, особливо при затримці їх мовного розвитку, логопед спочатку сам розповідає знайомі казки, просячи дитину лише супроводжувати свою розповідь. Для кращого запам'ятовування і проголошення слів логопед використовує різні прийоми, що допомагають неговорячій дитині більше діяти і менше говорити: настільний театр, різні настільно-друковані посібники. Логопед просить дитину відтворити знайому для неї сюжетну лінію казки за допомогою фігурок персонажів, підтримуючи високий позитивний емоційний фон гри-казки. Перевтілюючись у казкових героїв, дитина приймає на себе їх роль. Поступово завдання та вимоги до дитини ускладнюються: вона починає відтворювати всі доступні їй мовні одиниці.                  

  Використання казкових сюжетів допомагає розвитку мовленнєвої активності дітей (накопиченню словникового запасу, розвитку зв'язного мовлення, автоматизації звуків). Крім того, в ігрі-казці легко й органічно включаються завдання на формування психофізичної сфери дітей: психогімнастика (покажи, як зайчик злякався, як вовк розсердився, як Машенька зраділа і т.д.); релаксація (сіла пташка на гілочку , розправила крильця, стала грітися на сонечку); голосові і дихальні вправи, ігри та завдання на увагу (що змінилося в знайомій казці, чого не буває, які казки переплуталися) і т.д.

У дітей, які перевтілюються в героїв казок, активніше розвиваються уява, творча фантазія, формується інтонаційна виразність мови. Заняття орієнтовані на психологічну захищеність дитини, її потреба в емоційному спілкуванні з логопедом. Це можуть бути казки-інсценування, дидактична казка-гра, казка-вистава, де діти одночасно і учасники і глядачі дії. При цьому не обов'язково використовувати дослівно загальновідомі сюжети і теми. При спільній творчості з дитиною логопед може частково або повністю змінювати сюжет розвивати та доповнювати його по ходу заняття. При підготовці до заняття він продумує різні форми подачі матеріалу: костюми і шапочки персонажів казки, спеціально виготовлені панно з сюжетом казки, елементи сюжетно-дидактичної гри, підбір сюжетних і пейзажних картинок і т.д. Така побудова занять дозволяє добитися стійкої уваги та підтримки цікавості протягом всього заняття. Це дуже важливо, якщо врахувати, що діти з різними видами затримки мовленнєвої діяльності часто володіють нестійкою психікою,

нестабільним психоемоційним станом, зниженою працездатністю і швидкою стомлюваністю.

       Використання казок у корекційній роботі з дітьми раннього і молодшого дошкільного віку сприяє як цілеспрямованому, так і спонтанному розвитку словника і зв'язного мовлення, розвитку причинно-наслідкових відносин подій і відображенню їх в мові, включає в роботу всі аналізаторні системи. Настає перехід образів-уявлень в образи-поняття, що важливо для подальших етапів навчання.

Дошкільний навчальний заклад №27 "Джерельце"

Центр природного оздоровлення

Методкабінет

     Консультація для  вихователів

                                      Вересень - жовтень

" Казки в логопедичній роботі з дітьми раннього віку"

                                                                     Підготувала:

                                                                        Вчитель – логопед                     

                                                                        Багач Д.Б.

м. Сміла