Казочка «Як Зайченятко шукало маму»
Дійові особи: Зайченя, Зайчиха, Метелик, Іжачок, Вовчик, Лисичка, Білочка.
Автор: Вранці Зайченятко встало,
Кличе: - «Мамо, мамо, мамо!»
Подивилось її скрізь –
Полилося море сліз.
Маму де йому шукати?
Як дорогу відшукати?
А Сорока каже: - «Тихо!
Фея Зла трима Зайчиху!
Любить всім робити шкоду.
Забирає в гарних вроду.
У веселих дітлахів
Забирає мам усіх!
Зайченятко вмить зібралось,
По стежинці пострибало.
Тут Метелик пролетів,
Квітку гарну загубив.
Зайченя : Метелику, будь ласка, мені допоможи.
До Феї Зла дорогу мені ти підкажи.
Метелик: Подай мені ти квітку гарнесеньку мою,
Там Білочка покаже стежечку твою. (Показує напрямок)
(Зайченя приходить до Білочки) :- Білочка, будь ласка, мені допоможи.
До Феї Зла дорогу мені ти підкажи.
Білочка: Подай мені грибочок смачненький, запашний.
Той Їжачок покаже, куди тобі іти. (Показує напрямок)
(Зайченя приходить до Їжачка): Їжачку, будь ласка, мені допоможи.
До Феї Зла дорогу мені ти підкажи.
Їжачок: Мені подай ти яблучко, що впало з голочок.
Тобі доріжку далі покаже наш Вовчок (показує).
Зайченядо Вовчика: Вовчику, будь ласка, мені допоможи.
До Феї Зла дорогу мені ти підкажи.
Вовчик: Збери мені листочки, щоб нірку утеплить.
Лисичка все покаже. Здається, ще не спить.(Показує)
Зайченя до Лисички: Лисичко, ти, будь ласка, мені допоможи.
До Феї Зла дорогу мені ти підкажи.
Лисичка: Хоч хитра я лисичка, та Злюку знаю я.
В будинку, біля річки, Зайчиху та трима. (Показує)
Автор: Швиденько Зайченятко по стежці пострибало.
І до матусі рідної маленьке поспішало.
Дверцята відчинило, в обійми пострибало.
Та з радістю, сльозами кричало: - «Мамо! Мамо!».
Все добре в нашій казці завершилося,
Найкраще все з героями здійснилося!
А Фея Зла розтанула, як лід, як білий сніг.
А в Зайченя з Зайчихою луна веселий сміх!
Зайчиха : - Тобою дуже я пишаюся!
То як, маленьке, почуваєшся?
Було тобі, можливо, страшно!
Було самотньо, дуже важко!
Зайченя: - Коли ти робиш добре діло,
Усе виходить швидко й сміло.
Герой все витримати зможе.
Добро у казці переможе!