"Казкові диво- мандри"

Виховний захід у 5 класі. Тема: «Казкові диво-мандри» (день народження класу)

 

Мета: сприяти успішному протіканню процесу адаптації  п’ятикласників до нових умов навчання в школі ІІ ступеня, формувати повагу до цінностей життя, розвивати комунікативні навички та творчі здібності.

Оформлення кабінету:плакати, виставка дитячих малюнків, «Літопис класу», повітряні кульки, святкова ілюмінація.

Технічні засоби:інтерактивна дошка, ноутбук, проектор.

Музичні нструменти: флейта, фортепіано.

Перебіг заходу

Над дитиною схилилася мама, колихає її та наспівує пісню.

Колискова "Казкові диво-мандри", слова Н. Гуркіна, музика і вокал І.Музика https://www.youtube.com/watch?v=TOCX0jqqPp4

 

ФЕЯ:

Співала мама колисанку

Аж зорі прислухалися,

Щоб спала Анечка до ранку,

Щоб гарні сни зліталися.

Заснула Аня і їй сниться

Чарівний сон незвіданний,

Немов вона вдягнула крильця

Й літає над країнами.

Вона у сні тім чарівному

Спускається хмаринкою,

В країну йде, не знає втоми,

Що зветься «Жартівлинкою».

Усюди сміх гучний лунає,

Ясніють усмішки повсюди,       

Бо в цій країні проживають

Смішні, веселі й добрі люди.

Сміються жовтоокі квіти,

Сміються зорі золотисті,

А радісні й щасливі діти

Дарують усмішки іскристі.

ФЕЯ:

• Аня потрапляє у незвичайну країну «Жартівлинка».

Звучить жартівлива пісенька Петрика П’яточкіна

з мультфільму «Як Петрик П’яточкін слоників рахував»

https://www.youtube.com/watch?v=duK-Uqtl_m4

ФЕЯ:

• Кмітливі жителі країни жартували:

Подзвонив дзвінок з уроків

І я сходами помчав.

Вниз дивлюсь, а там директор

Мною збитий вже лежав.

Повідомлення для вас,

Наш міністр освіти:

Від шкільних щоденних мук

Ми ще не привиті.

Хай міністр здоров’я

Розробить вакцину,

Щоб достатньо стало сил

У кожної дитини.

        В книгу Гінеса з рекордом

Не потрапила ще я.

Хоча можу на уроці

З’їсти сто цукерків я.

        І ходить на тренування

Кожен тепер мусить,

Бо портфель такий важкучий

Спину вже замучив.

Непогано би рекорди

На уроках встановлять,

Щоб щоденником матусю

І татуся не лякать.

Розпочавсь навчальний рік.

Годинник зацокав.

А питання мене мучить:

Коли вже канікули?

Якщо ти – моя подруга,

Визволи з нещастя.

Підніми скоріше руку,

Щоб мене не викликали.

 

 Природознавець

Вчителька на осінь учням

Стала натякати:

–А коли в садку найкраще

Яблука зривати?

І хлопчисько, що все знає,

Відповів з-за парти:

–Як прив’язана собака

І немає варти!

 

Футболісти

Грали на подвір’ї

Хлопчаки в футбол.

Петрик як ударив –

І відразу – «гол»!

М’яч в чужу квартиру

Тільки зашумів:

Пауза у хлопців,

Петрик занімів.

Йде дідусь Кирило

І несе м’яча:

• Чий це, признавайтесь!...

Та гравці мовчать.

• А вікно розбилось?–

Зважився Андрій.

Дід мугикнув: – Ціле.

• Ціле? Значить, мій!

 

Оголошення

На зупинці біля школи купа оголошень.

Та одне цікаве дуже розглядав найдовше.

«Загубив наш учень вчора сумку із книжками,

Просьба, люди, хто що знає,

Зв’язуйтесь з батьками,

Сумка має чорну ручку, синя, однотонна».

Нижче почерком дрібним був номер телефона.

А ще нижче хтось надряпав дуже неуміло

Ще й доповнення маленьке, чесне й дуже сміле.

«Люди добрі, не нервуйте моїх маму й тата,

То ж щоденника не треба зовсім повертати».

 

Дивний школяр

Двох онуків дід старий

Посадив на руки.

Та й розказує казки,

Слухають онуки.

Раптом менший запитав:

 –А скажіть, дідусю,

Ви ходили в перший клас?

–Та ходив, Павлусю.

–От був номер! –

Малюки сміхом залилися.

–Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі?

 

Засвоєний урок

За якусь провину батько

Ставить Петю у куток.

Той насупився і каже:

–Добрий матиму урок!

Ось як виросту, то стану

Архітектором домів,

Щоби зводити будинки

Тільки круглі, без кутків.

 

Дівчинка весело провела час з жителями «Жартівлинки», нарвала квітів…

І вирушила далі…

 

ФЕЯ:

Досхочу Аня насміялась,

І далі в мандри подалася,

Країни іншої дісталась.

Дорога доброю здалася.

«Добринкою»й країна звалась,

Було й неважко здогадатись!    

Дівчинка чемно привіталась,

Уважно стала роздивлятись…

Ось обіймає син матусю,

Цілує ніжно її в щічку.

Ось помагає внук бабусі

Принести із струмка водичку,

А там курносеньке дівчатко

Щось кутає собі в хустину.

Знайшла голодне кошенятко,

Несе додому на гостину.

Усюди добрі й чуйні люди.

Гармонія, спокій і щастя.

–Візьму й собі добра – хай буде.

Воно мені в житті придасться!

Діти співають пісню «Музика рідного дому»,

слова О.Вратарьова, музика О. Злотника

https://www.youtube.com/watch?v=pxHNhtAr5qE

 

 

 

Аня прислухалась:

Доброго дня всім! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

 

УЧИТЕЛЬ:

–Дякуєм вам всім за вашу любов і ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все, що можна вкласти в одне слово – турбота.

 

Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя – своїм батькам.

Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде

Й ніколи світлий не проходить час.

 

УЧИТЕЛЬ:

–Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Мама – берегиня родини. Шануй батька й матір свою, щоб тобі було добре.

Пісня «Даруй добро», слова і музика Н. Май   https://www.youtube.com/watch?v=ktNx1o4CHO4

 

Матуся, матінка веде у світ дитину;

Ще над колискою співає їй пісень

І просить в Бога доленьку чарівну,

І молить Бога за життя щодень.

Веде за руку в дивосвіт щоднини,

Показує, як дихає земля.

Як сонечко сідає за хмарини

І різноцвіттям вкрилися поля.

Як сонце прокидається раненько,

А на травичці виграє роса,

Як пахне рута-м’ята солоденько,

Чарівний світ наповнює краса.

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта –

Від мами й тата йде і від родини –

Незаперечна істина свята.

Сім’я, родина – то велике диво.

Там є любов, і ласка, і тепло.

Там дітям затишно і радісно, й щасливо.

 В родині українській так завжди було.

 

Творче завдання «Мамина посмішка»

 

УЧИТЕЛЬ:

• Що ви уявляєте, коли вимовляєте слово «мама»?
• Уявіть, що ви приходите додому, а мама сумна, у неї поганий настрій.

Які слова треба дібрати, щоб утішити і допомогти?

• Що ви найбільше любите у своїй мамі?

Діти висловлюють свої думки.

УЧИТЕЛЬ:

• Послухайте, будь ласка, «Образливе слово» Василя Сухомлинського.

 

Образливе слово

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:
— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.
— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.
— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:
— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

УЧИТЕЛЬ:

• Яким, на вашу думку, є син?
• Чи завжди ви дослухаєтесь до порад своїх мам?

УЧИТЕЛЬ:

–У народі кажуть: «Яка гребля, такий тин, який батько, такий син».

 

У мене таточко серйозний і правдивий.

І я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий.

І труднощів я також не боюсь.

 

 

Бабусенько мила,

Бабусенько рідна,

Онукам та дітям

Ти завжди потрібна.

Цінуєм бабусю

І зичимо щастя,

Здоров’я й наснаги,

Удачі і ласки.

Діти співають «Пісню про Бабусю», слова і музика Н. Май

https://www.youtube.com/watch?v=MvcJ5TWaN7Q

 

УЧИТЕЛЬ:

• Хто з вас не пам’ятає незабутніх бабусиних казочок? А розповіді й бесіди дідуся, що вчать життєвої  мудрості? А чого тільки не навчать нас працьовиті бабусині руки?
• Бабуся і дідусь передають нам народні звичаї і традиції, успадковані від попередніх поколінь.  Досвід, яки ми отримуємо від них, залишається золотим набутком на все життя.

 

У бабусі руки вмілі,

А казки – чудові, милі.

Миготять в повітрі шпиці,

За клубочком скаче киця.

А нитки все в’ються, в’ються,

А казки рікою ллються…

Ляжу в ліжко, та не спиться –

Нову казку в’яжуть шпиці.

Дівчинка весело провела час з жителями «Дружбинки», нарвала квітів…

І вирушила далі…

 

ФЕЯ:

В «Дружбинці» також побувала.

Країна, може, і казкова,

Та Аня хоч мала, та знала,

Що дружба не мина ніколи.    

Якщо вже другом ти назвався

В біді чи в щасті однакόво,

На все життя ним залишайся

І клятви не порушуй слова.

 

ФЕЯ:

• Країна ця зовсім маленька, та тут живуть люди з великими серцями, адже

ніколи не залишать у біді. Вони впевнені, що треба робити світ ще добрішим, світлішим, допомагати оточуючим, дарувати посмішки один одному, а ще… Їх їжа – вітамінки доброти. Жителі цієї країни долучаються до акцій, які проходять у Луцькій ЗОШ № 23 «Подаруй усмішку дитині», «Лист на Схід»…

 

Заходить КАЗКА

КАЗКА:

Вітаю вас, дорослі і малі.

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – Казка мудра, хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати…

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

• Я, друзі, казка добра і чарівна. Мене ви знаєте і любите, мабуть. Я прийшла

до вас у гості. Бачу серед вас своїх добрих і вірних друзів. Принесла я вам лист-звернення від усіх моїх героїв:

 

А в дружбі не буває порівнянь.

Немає друзів кращих, або гірших.

Лиш справжній друг за тебе без вагань

Може віддати все і навіть більше.

В очах у друга не буває фальші.

І заздрості у серці теж не буде.

І байдуже молодший він чи старший,

Та він тебе ніколи не осудить.

 

ФЕЯ:

• Ця країна відрізняється від інших. Тут гамірно і весело. Розгулюють

веселуни, добряки. Виявляється, крім своєї рідної української мови вони володіють ще й спільною міжнародною мовою – добросердною.

У будинку людського щастя Дружба зводить стіни, а любов утворює купол.

Дружба – це вміння розділити і біль, і радість.

 

В житті всім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

 

УЧИТЕЛЬ:

–Справжній друг – подарунок долі та найбільша удача в житті. Нестримний сміх, захоплюючі історії, сокровенні таємниці й лиш вам зрозумілі словечка – з ним завжди є про що поговорити, кого згадати і чим розважитись.

 

Помирились сонце з хмарою

І тепер танцюють парою.

Ллється дощ і сонце світить,

Усміхаються їм діти.

Райдуга місток зробила –

Сонце з хмарою здружила.

Хай з них приклад беруть діти.

Треба дітям всім дружити.

А дружбу не вимірюють словами.

Слова – ілюзія, що створена із пилу.

Лиш дружба не розвіється з роками,

Бо справжня дружба – це велика сила.

У дружби не буває порівнянь.

Це кожен з нас повинен добре знати.

Що друг – це той, за кого без вагань

Ти теж готовий все, що є віддати.

Звучить пісня «Сопілка. Діти танцюють.

https://www.youtube.com/watch?v=ky3EQc74LpI

Аня зриває барвисті квіти в країні «Дружбинці».

 

ФЕЯ:

Ніс далі Аню сон барвистий,

Приніс її на справжнє свято.

Тут сяє сонце променисто,

Тут кульок й посмішок багато.

• Що за країна чудернацька? –

У мешканців дівча питає.

• «Святкова» – кажуть їй зненацька. –  

Тут іменинників вітають.

Збираються в країні дивній

Усі-усі, хто свято має.

І кожен, в кого іменини,

У ту країну потрапляє!

 

Розповіді жителів

• В Неаполі мажуть лоб йогуртом, що символізує удачу.
• У Литві – готують яскраво розфарбований стілець, на якому садять іменинника.
• У Мексиці іменинник з закритими очима розбиває спеціальну ляльку, повну цукерок.
• У Німеччині на торті весь день мають горіти свічки.
• У Кореї готують рисові пиріжки і пригощають ними усіх.
• В Новій Зеландії іменинник отримує по легкому ляпанцю за кожен рік.
• У Данії вивішують прапор.
• У Китаї іменинник з’їдає довгу локшину.

• День народження – уродúни, народúни.
• Перший випадок святкування згадується у Стародавньому Римі.
• Звичай запалювати свічки зародився у греків.
• У Давньому Єгипті святкування могли дозволити лише фараони і царі.
• Стародавній звичай – тягати за вуха, що означало відганяти злих духів.
• В Ізраїлі піднімали іменинника на стільці.
• Канадці мажуть ніс маслом, щоб невдачі хапали за слизький ніс і тікали.
• Сестри-вчительки із Кентуккі склали славнозвісний гімн «Happy Birthday to You».

 

Звучить «HappyBirthdaytoYou» (1893 р.)

https://www.youtube.com/watch?v=EXQJ4yJp5to

УЧИТЕЛЬ:

–За Книгою рекордів Гіннеса це найпопулярніша пісня.

В Україні з’явилася традиція випікати торти, а раніше на це свято пекли короваї.

 

Діти співають пісню «Многая літа»

День народження – це свято:

Чарівний, казковий день!

Від людей звучить багато

Світлих, радісних пісень.

Щирі побажання – це велика сила

І багатство чарівне!

Піднімають, мов на крилах,

В небо зоряне й ясне!

День народження – це диво:

Все із нього почалось.

Світ тобі відкривсь щасливо,

Все для тебе відбулось!

Поздоровлень і натхнення,

Слів хороший від душі,

Побажань, благословення…

Зичать всі товариші.

Всі ми хочемо багато

Світла, сонця і тепла.

Щоб було у будні й свята

Море радості й добра.

Діти співають пісню «День народження»,

слова і музика Т. Кукурузи

https://www.youtube.com/watch?v=E33e1EfT68w

 

З днем народження вітаєм,

Добра і радості бажаєм,

Здоров’я на усі літа,

Хай в серці квітне доброта,

Хай в небі сонце ніжно сяє,

Веселка барвами заграє,

Щебечуть солов’ї грайливо

На життя довге і щасливе!

 

В цей дорогий для серця день

Бажаєм квітів і пісень!

Від друзів щирих привітань,

Від зірки – здійснення бажань!

Від сонця – світла і тепла,

Щоб доля щедрою була!

 

Дівчинка з радістю назбирала квітів і вирушила далі…

ФЕЯ:

Шкода було лишати свято

Та, мабуть, треба повертатись.

Побачило дівча багато,

Буде що в школі розказати.

І ось вона у ріднім класі

За парту стомлено сідає.

Аж ні, це не в реальнім часі

В «КраїнуЗнань»ще потрапляє.        

Вона як нібито знайома

І незнайома одночасно.

Тут почуваються, як вдома.

Лиш ті, хто все вивчає вчасно.

Для інших все тут – ліс дрімучий.

І безліч білих плям на карті.

Країна ця нас жити учить.

Весь світ вміщається на парті.

 

Дівчинка прислухається…

Ще зовсім недавно малих нас

Вели мами в перший клас.

Радісно всі посміхались

Тоді першокласниками ми називались.

Вчительку першу свою ми тільки знали

Всіх інших вчителів для нас не існувало.

Та стали ми дорослими  – роки минають,

А за наші парти інші малюки сідають.

Місця старшокласників тепер ми займаємо,

Нового класного керівника ми радо зустрічаємо.

Тож час пройшов, повинно було це статись –

П’ятикласниками стали тепер ми називатись.

У нас багато мрій, надій і сподівань.

Чудово, що живемо ми у «Країні Знань».

Ми сильні та завзяті і всім вам обіцяєм:

Усі перепони в житті ми здолаєм.

 

Нас 30 в класі.

Ми – одна сім’я.

Стараємось все вчити

Від А до Я.

 

Усі ми в класі різні,

Хоч не порівну всіх нас:

Шістнадцять дівчаток

І чотирнадцять хлоп’ят!

 

Ми сильні, спритні і швидкі

І живемо – не тужимо!

В серцях у нас здоров’я дух,

Бо ми із спортом дружимо!

 

І всі талановиті:

На кого ти не глянь.

Нема у нас не здібних.

У кожного – талант.

 

Можна музику послухать,

Можна й наспівати,

А дівчатка наші милі

Можуть нам зіграти.

 

Дівчинка грає на флейті.

У нас усі – особливі,

Кожен з нас хороший!

Хто з нас хто і що ми вмієм,

Зараз оголосимо:

Візьміть ось цих дівчаток –

Танцюють – просто клас:

Своїми реверансами

Зачаровують всіх нас.

Дівчата танцюють.

Ми – фантазери!

Це – казка, це – мрія!

Ніколи не згасне

У серці надія.

Все буде на краще

І зможем ми з вами

Все змайструвати

Своїми руками.

І рибалка, і футбол,

Вишивка і квіти…

Світ захоплень в нас – ого!

Ніде правду діти!

Вірте нам! Ми не зламаєм

Ваших сподівань

Гідно труднощі здолаєм

На шляху до знань!

Обіцяєм вчитися старанно!

Гав на уроках не ловить,

Поводитися чемно, гарно,

Вчителів любить.

Ми обіцяєм не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Всіх у школі поважати

І оцінки гарні мати.

Всі науки опануєм,

Перешкоди всі здолаєм,

Щоб завжди пишались нами

Україна, школа, мати.

 

Учителько найперша, рідна,

Як вам не дякувать в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавали Ви для нас.

Ми любили Ваші цікаві уроки,

Хоч з нами було немало мороки,

І вчительське серце частенько у герці,

Бо неслухи сиплять густесенько перцем.

Хай буде Ваше слово вчительське завжди

Святим і чистим на землі,

Нехай до нього, як до правди,

Ідуть великі і малі.

Пісня «Перша вчителька»., слова Р.Галаган

https://www.youtube.com/watch?v=L8YwrIPFv_Q

Вручення листівки першій вчительці.

Перша вчителька вітає п’ятикласників.

 

Висловлюєм бажання головне.

Хай красною була учнівська доля,

Щоб добре всім нам жилося у школі,

Рятує хай Ангел–спаситель всіх нас,

Щасливі й здорові були щоб весь час.

 

Хай мрія прекрасна веде нас в життя,

Щоб ладилось все і велось до пуття.

Живе хай надія у наших серцях,

Натхнення і творчість дає без кінця,

 

Не зникне хай віра в Казки й Чудеса,

Хай будуть із нами Любов і Краса.

Щоб щастя і радість в усмішці світилися,

Щоб всі побажання здійснилися!

 

Навчаймось сумлінно, уміймо дружити,

Нехай доброта в нашім класі панує,

Нехай в нім ніколи й ніхто не нудьгує,

Хай буде між нами завжди і щоденно

Взаємна підтримка і поміч взаємна!

 

Аня нарвала квітів і… помандрувала далі.

Стихає пісня колискова

І ранок стукає у шибку.

На серці – легко і казково,

А сон зникає швидко-швидко.

Анюта мружить оченята

І мріє, щоби час спинився,

Бо так не хоче відпускати

Той дивний сон, що їй наснився.

Щось в тому сні давно знайоме,

Щось рідне й звичайне щось для Ані.

І знову йде дівча із дому,

Іде до школи на навчання.

Лиш на шкільний поріг ступила,

Як ніби сон вернувсь казковий.

Вона це бачила і чула…

Світло вмикається.

Ось сміх лунає веселковий,

Ось син цілує маму в щічку.

«Учися, сину, не гай часу»,

Ось старший брат привів сестричку

І бережно веде до класу.

Хтось клас прибрав напередодні –

Усюди квіти і світлини.

Це п’ятикласники сьогодні

Святкують класні іменини.

І здогадалася Анютка,                                        

Що це не сон і це не казка.

І ви це зможете збагнути –

Лиш гляньте на дітей, будь ласка.

Це чесні, дружні, добрі діти.

• Ми мудрі і талановиті

І в школі нам цікаво жити.

Як всі країни об’єднати,

Де наша Аня побувала,

Вийде одна – її б на картах

Цифрою 5-А позначати.

 

Зірвані квіти дівчинка дарує жителям країн, а вони їх – своїм рідним.