Казковий сценарій свята в 1 класі "Прощавай, Букварику!"

Казковий сценарій

проведення свята в 1 класі

«ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

 

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання.Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.
Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

 

Обладнання: «Чарівна квітка», макети книг, корони з літерами, великий конверт з листом.

 

Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, Шапокляк, Плакса, Пеппі Довга Панчоха, Помилка, Буквар, Читанка, Математика, Рідна мова

 

На сцену виходять ведучі.

Ведуча Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі!

Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

Ведучі
До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучі
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучий
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

 

Слово першокласникам

 

1.Ми браві першокласники,
І все у нас гаразд.
Сьогодні ми зібралися,
Щоб вам прозвітувать.

2.Щоб все на світі знати,
Потрібно працювати,
Щоб школу закінчити,
В престижний ВУЗ вступити.

 

3.Ми щиро всіх вітаємо
І шлем палкий привіт!
І ми усім бажаємо
Уроки вчить як слід.

 

4.Щоразу на уроках
Багато запитань.
Помалу, крок за кроком,
Ми йдем в країну знань.

 

5. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже дуже добре
Вміємо читати.

 

6. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші,  перші сльозинки.

 

7. А як важко було нам
Палички писати!
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.

 

8. Ох, за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.

9. Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали,
Можна стільки говорити,
Та часу замало.

 

10. Любі гості, мами й тата,
В нас букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.

 

11. Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!

 

Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку. 
 

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! 
Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали? 
Незнайко. Добрий вечір! 
Учитель. Який вечір? Адже зараз день! 
Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день? 
Учитель. А чому це ти так кричав? 
Незнайко. Та то я від злодія тікав! 
Учитель. Від злодія? Від якого? 
Незнайко. Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх! 
Учитель. Який твій капелюх? А навіщо він йому? 
Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова! 
Учитель. Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»).

Яка це літера? 
Незнайко. Півжука. 
Учитель. А точніше? 
Діти. Літера «К». 
Учитель. (показує літеру «О»). А оце? 
Незнайко. Та це кругле яйце! 
Учитель. А ви, діти, як вважаєте? 
Діти. Це літера «о». 
Учитель. Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода!  Літер ти не знаєш, читати не вмієш. 
Учениця  Ти до школи мусиш записатись, 
Щоб цікавого й розумного дізнатись. 

Учитель. А зараз, Незнайку, послухай пісню про те, як наші діти добре знають літери та вміють читати. 
Пєчкін:
Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі!

 Я в полоні.

Мене викрав злий чарівник.

Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців.

Покладаю на вас надію.

З нетерпінням чекаю визволення.

Ваш Букварик.»

Учитель:
Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

Шапокляк:
Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку.

 

Відповідай, коли мастак, 
Єдиним словом «ні» чи «так»! 

 

Треба гарно вам читати?( Так) 
Треба менших ображати?(Ні) 
На перерві пострибати?(Ні) 
А всі парти пописати?(Ні) 
Друга треба виручати?(Так) 
А треба слухати матусю?(Так) 
Тоді дратуйте хоч бабусю?(Ні) 
У школі вибийте шибки !(Ні) 
Учительці робіть все навпаки!(Ні) 
Брудне взуття носіть у школу!(Ні) 
І книги кидайте додолу!(Ні) 
Завжди старших поважайте!(Так) 
І малюків не ображайте! (Так) 
- Діти, чи хочете друзями моїми стати? Я краще за вчительку буду навчати. (- Ні, не хочемо!) 
-Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка – плакса).

Плакса: я така самотня, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

             Проспала
Школярочку вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано лягла  спати.

Тато.-Ти сьогодні ходив до школи? 
Син.-Ні. 
Тато.-Чому? 
Син.-Вчителька сказала, щоб сьогодні до школи прийшов ти. 

Мама.-Синку, ти задачі розв’язав? 
Син.-Тільки одну. 
Мама.-Яку? 
Син.-Ту, що списав у Миколки. 
 

Плакса:
Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

 

(З’являється Пеппі Довга Панчоха).

 

Пеппі:
Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі, а школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

(Діти виконують пісню «Школярики»).

 

 Сценка «Кошеня» (на сцену виходять Учень, Кошеня і Баранець)
 

Засмутилось Кошеня:
Треба в школу йти щодня!
І прикинулося в мить,
Що у нього хвіст болить.
 Довго думав Баранець
 І промовив, як мудрець:
 Це хвороба не проста -
Треба різати хвоста.
Кошеня (кричить) :

 Ніколи! Краще я піду до школи!

 

Вчитель: Шановні гості! Ви вже зрозуміли, що це був жарт.

А які ж насправді у нашому класі учні?

1-й                  Танцюристи є й музики,
                       Є спортсмени і базіки.

2-й                  Є плаксиві й веселенькі,
                       Галасливі і тихенькі.

3-й                  Нетерплячі та активні,
                       Артистичні і сміливі.
 

Пеппі:Здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

(Виходить Помилка).
Помилка:
Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками.

 Діти їх виправляють).

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі,

перед ними танцює Циганка).
Циганка:
А ви хто такі?

Учень :
Ми першокласники.

Циганка:
Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

 

Учениця:
Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:
Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:
Наталіє Павлівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:
Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).

Циганка: Вгадали.

Учень:
А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку ).

 

Бібліотекар:       Дуже я потрібна всім –
                                                 І дорослим, і малим.
                                                Всіх я розуму учу,
                                                А сама завжди мовчу.

Бібліотекар .Правильно, діти! Книги як мудрі і вірні друзі знайомлять нас з навколишнім світом, розповідають нам про історичні події нашої країни, ведуть нас в майбутнє. Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Готуючись до зустрічі з вами, я підготувала вам вікторину «З якої казки?»

Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь, 
Й кожен хоче в хатці жить.
Так вже тісно їм усім-
Ось-ось- ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться й дрижить?
( „ Рукавичка”)

На голову глечик лисиця наділа,
Мерщій до річки поспішила,
Скоріше глечика сварити,
У річці жартуна втопити.
І не подумала лисиця,
Що і сама може втопиться.
( „Лисиця та глечик”)

Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лисиці півника забрати.
( „ Котик і півник”)

Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав.
( „Колосок”)

Я – бичок-третячок,
Смляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив. 
(„Солом”яний бичок”)

Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув-
Зайцю хатку повернув.
( „Коза – Дереза”)

Що втікло від баби з дідом,-
Не сиділось на вікні.
А зустрілось з зайченятком – 
Й ну співать йому пісні.
(„Колобок”)

Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміюку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало-
На крилечка свої узяло.
Принесло до тата і мами
Частуватись пирогами.
(„Івасик-Телесик”)

Він звірят усіх лікує
Від халеп різних рятує,
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів, тигренят.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів так болить
Наш добрий ...

Діти: Лікар Айболить!

Лікар Айболить:

 Чи мені почулось, чи дійсно мене хтось кличе! Агов! Я тут!

 Кому потрібна моя допомога?

(Виходить з-за дверей, стає перед дітьми).

Це ви, малята – першачки!  Добрий день, любі!  Я лікую не тільки звірят, а й книги, коли вони старіють і хворіють. У нас, навіть, є книжкова лікарня у шкільній бібліотеці.
Щоб ніколи не плакали книги ви повинні дотримуватись певних правил. Ви, напевне, вже знаєте їх?
 

(Хором читають написані на плакаті Правила).

1. Беріть книгу чистими руками.
2. Для збереження книги її необхідно обгорнути .
3. Гортати сторінки потрібно за верхній правий куточок.
4. Щоб з книги не випадали сторінки, під час читання не перегинайте її.
5.Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.
6.Користуйтеся закладками.
7.Не читайте книги під час їжі, не малюйте в них, не підкреслюйте слів.
 

Любіть книгу і бережіть її.

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

 

Чарівник:
Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).
Вчитель:
Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для батьків).
– Придумати якомога більше слів на задану літеру.
– Відшукати слова у слові.
– Скласти приказку з розкиданих слів.
– «Якою це мовою?»(деформовані слова).

Вчитель:
Молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.
А в подяку ми заспіваємо для них пісню.

Аліна Гросу «Мама»

Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами.

То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик).
 

Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.

Буквар:
У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка:
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Рідна мова:
Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

Пісня «Мій букварик»
(Виходять четвертокласники).
1. Ми навчаємось у школі вже чотири роки. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.
Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовий
Покуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –
Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки з 12).

Першокласники:

1 Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.

А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.

 

2 Обіцяєм не лінитись!
Тільки на дванадцять вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.

3 Книги й зошити любити,
Берегти їх, а не бити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

4 На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
 

5 Будем добре ми учитись,
І співати, й веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.

6Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти!

7 Вчитись у другім класі будем, 
Всі ми хочемо цього. 
Ну, а вчителька, як буде? 
Що! Покине усіх нас? 
Ні, вона разом із нами 
Переходить в другий клас. 
 

Учитель. 
Сьогодні кожен першокласник заслуговує медалі за старання

та перші успіхи у навчанні. 
(Вручення медалей «За прагнення до знань», «За активну участь у житті класу» ). 

Вручення батькам Подяк « За розуміння, співпрацю та підтримку

під час навчання у першому класі». 
 

 

 

Учитель

Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
 

Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
 

І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

 

«Не давайте суму жити».