10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Казочки для діточок

Про матеріал
Казки-добрики створені дітьми та вихователем. Ці художні мініатюри спонукають дітей до роздумів про добро та зло, народження і смерть людини, сенс життя, горе та біду, страждання, відчай, любов, совість. Дуже важливо, щоб діти не лише слухали казку, а й самі її творили. Через казку, через неповторну дитячу творчість – вірна дорога до серця дитини.
Перегляд файлу

ДІВЧИНКА ПІСНЯ

 

 

Жила на світі дівчинка, у якої було незвичайне ім’я – Пісня. Працьовита, добра була вона. А як же гарно співала дівчина!!! У свята – одні пісні, у сумні хвилини – інші. Всі навколо любили Пісню, тішилися, слухаючи її пісні.

Одного разу вирішила Пісенька піти по світу - на людей подивитися і себе показати. Де йшла дівчинка, там співала - людей звеселяла. Прийшла вона у велике місто, де люди були злі та непривітні. Питає Пісня у хлопця, що проходив поруч:

  • Чому у вашому місті люди не посміхаються?
  • Три роки тому прийшов до влади король Сум, - відповідає хлопець. - Він усім приказав не посміхатися і не говорити добрих слів.

Дівчина вирішила допомогти людям і заспівала веселу, жартівливу і чарівну пісню. І всі люди почали посміхатися і підспівувати їй.

 Король Сум наказав спіймати дівчину та кинути у темницю, але Пісня перетворилася на жайворонка і полетіла високо в небо, даруючи всім радість. А король із злості луснув.

Кожної весни ми чуємо пісню жайворонка, а це ж співає дівчина Пісня:

  • Не сумуйте, люди! Радійте весні, сонечку і життю!!!

 

 

ЗІРОЧКИ

 

Маленький хлопчик лежав у ліжечку і дивився, як з неба до нього летить Зірочка. Була ніч і батьки думали, що їх синок спить. Але це було не так…

Хлопчику було всього декілька місяців, і його матуся лягла поруч, щоб заспівати синочку колискову, та й заснула біля нього, бо дуже стомилася. Зірочка залетіла у кімнату через відчинене віконце і прошепотіла:

  • Маленький хлопчик, я – зірочка твого життя. У той день, коли ти народився, з’явилося на світ багато хлопчиків та дівчаток. Полетіли, я познайомлю тебе з ними.

Хлопчик засміявся і потягнувся рученятами до Зірочки. Декілька секунд і хлопченя з нічною гостею полетіло високо в небо.

  • Агу? - запитало щось хлопченя.
  • Не хвилюйся, все буде добре! Матуся не помітить, що тебе немає в ліжечку!- відповіла Зірочка.
  • Я – Зірочка, народилася в той день , коли і ти, і помру разом з тобою. Я дуже маленька, бо і ти маленький, а коли виростеш, то і я стану великою Зіркою. А ти на Землі станеш відомою людиною, бо я так хочу!

Потім хлопчик опинився в красивій кімнаті, де було багато маленьких діточок. Вони все навкруг розглядали та розмовляли між собою:

  • Агу! Ма-ма-ма! Ту-ту! Ля-ля! На-на!
  •              Ти забудеш все, що тут бачив,- сказала Зірочка, -  Але ця подорож подарує тобі Щастя. Я буду дивитися на тебе з неба і мені буде сумно, коли ти будеш робити щось погано. А добрим справам я буду радіти разом з тобою і твоїми батьками. А тепер час повертатися!

Хлопчик разом зі своєю подружкою Зірочкою полетіли назад на Землю. А після, коли він лежав уже у ліжечку, підняв рученя і помахав Зірочці на прощання. Зірочка полетіла на небо  і було у неї тільки одне бажання: Що «новонароджених» зірочок було якнайбільше!

 

 

ЛЕДАЧА ТЕТЯНКА

 

Жила-була бабуся. І була у неї внучка Тетянка. Та така ледача! Про що б бабуся не попрохала б її, нічого не хоче робити.

Одного разу бабуся попрохала онучку сходити по хліб, але Тетянка сказала:

- Я б пішла, але мої ніжки не хочуть іти.

- Добре, - сказала бабуся, - я сама сходжу. А поки я буду в магазині, ти помий посуд.

Бабуся пішла і тут сталося щось незвичайне. Тетянчині ніжки почали раптом танцювати, а руки їм допомагати. Вони раз у раз змахували, як крила у пташки, несучи дівчинку по кімнаті. Тетяна нічого не могла зробити ні ногам, ні рукам. Стомившись, почала благати:

- Рученьки мої, ніженьки мої, я так більше не буду. Я буду слухняною дівчинкою, бабусі буду допомагати.

Невдовзі повернулася бабуся з магазина.  Внучка підбігла до неї:

- Бабунечко! Я буду найкращою онучкою, я ніколи не буду ледачою!

Усміхнулася бабуся і сказала Тетянці:

- Я хотіла купити тобі цукерок, але подумала, що твої рученята не захочуть їх брати. Тепер я бачу, що твої ніжки самі сходять по цукерки в магазин.     

 

 

ЯК ЧУНЯ НАВЧАЛАСЯ

 

У одному селі жила свинка-мати. І була у неї донечка, яку звали Чуня. Без турботно бігала вона на подвір’ї, багато їла та спала біля корита.

Одного разу мама скакала їй:

  •              Завтра, Чуня, підеш до школи.

Чуня не знала, що таке школа і що там роблять.

Вранці Чуня одягнула нову сукню, взулась, взяла буквар і пішла до школи.

На шкільному подвір’ї вже зібралися котики, собачки, курчата, каченята. Вчитель Півень запросив усіх до класу, розсадив за парти. Спочатку Чуня слухала уважно, а потім заснула. Прокинулася вона тільки тоді, коли закінчилися уроки.

Другого дня свинка-мама знову провела доню до школи, хоч вона і не дуже хотіла. Крім букваря Чуня взяла і корито.

Пройшов час. Всі учні навчилися чогось: котики  - ловити мишей, собачки - стерегти хату, курки - нести яйця. Одна Чуня нічого не уміє робити, тому що не вчилася у школі.      

    

 

doc
Додано
12 травня
Переглядів
70
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку