ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ З ПРОФЕСІЇ «КУХАР КОНДИТЕР»
Гурна Іванна Іванівна
Найцінніший скарб в суспільстві це розвиток сучасних технологій для здобувачів освіти. На сучасному етапі навчальні заклади відповідають за формування компетентного та кваліфікованого учнів на основі впровадження інноваційних педагогічних технологій. Педагогічні компетенції – саме ті крила, які надають можливість адаптуватися учневі ву бурхливому вирі подій життя нашої країні.
Саме викладач допомагає учням виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми. Отже, постає питанням: як зацікавити учня предметом професійно-теоретичної підготовки. Учень захоплюється будь-якою діяльністю на уроці теоретичного навчання, якщо урок цікавий. Навчання тільки тоді стає радісним і привабливим, коли учні самі вчаться: проектують, конструюють, досліджують, відкривають, тобто пізнають світ у повному розумінні цього слова. Пізнання через призму розумових, фізичних, духовних, можливо тільки у процесі самостійної навчальнопізнавальної діяльності на основі сучасних технологій навчання.
Професійно-теоретична діяльность стає однією з перспективних технологій навчання стає так звана кейс-технологія (case-study) [3].
Ця технологія характеризує синтез проблемного навчання інформаційнокомунікативних технологій та методу проектів.
Кейс-уроки – це інноваційний підхід у навчанні, тому що саме таким чином вирішується головна проблема закладів: як поєднати теорію з практикою і знання з компетенціями. За останні роки кейси досить широко поширилися у практиці навчання. Впровадження навчальних кейсів у практику освіти в даний час є досить актуальним завданням [2].
Головне призначення кейс-технологій – розвивати здатність опрацьовувати різні проблеми і знаходити їх рішення, іншими словами навчитися працювати з інформацією.
Кейс-технологія як навчальний метод використовується для того, щоб задіяти комунікативні та творчі здібності учнів, навчити їх здобувати знання та сформувати компетентності.
Кейс-технології є інтерактивними методами, що дають змогу:
виявити різноманітні точки зору
розвинути навички аналізувати та мислити критично.
Суть методу полягає в використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчальної дисципліни.
Цілями кейс-технологій визначають:
аналіз інформації (самостійно та у складі групи)
пошук ключових проблем запропонованого завдання
пошук відомостей, які необхідні для вирішення завдання
пошук та оцінка альтернативних шляхів розв’язання завдання
обрання найкращого рішення і складання плану дій.
Кейс-технології в навчальному процесі сприяють формуванню в учнів уміння та навички:
комунікації
презентації
взаємодії та прийняття колективних рішень
самостійного пошуку інформації задля розв’язання ситуаційного завдання експертного аналізу.
Якщо метою викладання є закладення критичного мислення, вміння схвалювати рішення та спілкуватись, набувати компетенцій, то кейси — саме те, що потрібно [5] .
Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко виражений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою або ситуацією, яка існувала чи і зараз існує. Це завжди моделювання життєвої ситуації, і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності і професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми.
У кейс-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити самостійно. Це дозволяє учневі, спираючись на власний досвід, формулювати висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред’являти власний (або груповий) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному, схованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення [1].
Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми.
Кейсом також називають спеціальний набір навчальних матеріалів, пред’явлених учню для вивчення.
Історія виникнення. Використання цього методу розпочалося у навчальній системі США ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року саме там було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.
Цілі кейс-технологій:
аналіз інформації (самостійно та у складі групи);
пошук ключових проблем запропонованого завдання;
пошук відомостей, які необхідні для вирішення завдання;
пошук та оцінка альтернативних шляхів розв’язання завдання;
обрання найкращого рішення і складання плану дій.
Основні етапи кейс – метода:
пред’явлення кейсу вчителем;
індивідуальне вивчення кейсу кожним членом групи;
розробки варіантів індивідуальних рішень;
обговорення варіантів індивідуальних рішень в кожній підгрупі;
підготовка до обговорення і дискусії.
Кейс — це одночасно і вид завдання, і джерело інформації для його виконання.
Існують наступні типи кейсів: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.
Навчальні кейси. Основним завданням їх є навчання. Однак, ступінь реальності більш зводиться до типових навчальних ситуацій, в яких відпрацьовується автоматизм навичок і способів пошуку рішень. У цих процесах важливе відпрацювання навичок синтезу, об'єднання окремих випадків у типові, закономірні з виділенням загальних ознакових елементів, причин і факторів, можливих наслідків.
Практичні кейси. Дані кейси якомога реальніше повинні відображати ситуацію або випадок, які вводяться. Це історичне джерело, реальний документ, статистика в динаміці даних, навіть матеріальний артефакт або комплекс наведених джерел-компонентів кейса. Це кейс моделювання реальної події в історії, екологічного стану локальної території, або кейс моделювання техніко-технологічної проблеми, яку треба вирішити. Метою даного кейса є опрацювання навичок переміщення навчальних, предметних знань та вмінь у постнавчальний, професійно-діяльнісний простір реального життя [3].
Науково-дослідні кейси орієнтовані на включення учня в дослідну діяльність. Наприклад, на основі вивчення всієї доступної інформації і робіт ряду авторів реконструкція події, ситуації в комплексі, розробка тематичного проекту локального, регіонального типу тощо. European Case Clearing House (Європейський кліринговий центр) пропонує таку типологію кейсів:
1. Кейси-випадки. Це дуже короткі кейси, що описують один випадок. Кейси цього типу можуть використовуватися під час лекції або уроку для демонстрації того чи іншого поняття або як тема для обговорення. Їх можна швидко прочитати, і звичайно вони не вимагають від учнів спеціальної підготовки до початку занять. Кейси-випадки корисні при знайомстві з методом кейсів.
2. Допоміжні кейси. Основна мета такого кейса – передати інформацію. Це цікавіше, ніж традиційне читання або вивчення роздаткового матеріалу. Учні набагато краще сприймають інформацію, представлену у вигляді кейса, ніж якби вона була у звичайному документі. Типовий 15 допоміжний кейс може бути використаний як основа, на базі якої обговорюються інші кейси.
3. Кейси-вправи. Такі кейси дають учню можливість застосувати певні прийоми і широко використовувати матеріал кейсів, коли необхідний кількісний аналіз. Маніпулювати цифрами в контексті реальної ситуації набагато цікавіше, ніж робити прості вправи.
4. Кейси-приклади. При згадуванні слова «кейс» звичайно на розум приходить саме цей тип кейсів. Учню необхідно проаналізувати інформацію з кейса і виявити найважливіші зв’язки між різними складовими. Звичайно тут постає питання: чому все відбулося неправильно, і як цього можна було уникнути?
5. Комплексні кейси. Такі кейси описують ситуації, де значущі аспекти заховані у великій кількості інформації, частина якої неістотна. Завдання учня – відділити важливі аспекти від малозначущих і не звертати на них уваги. Складність може полягати в тому, що виділені аспекти можуть бути взаємопов’язані.
6. Кейси-рішення. Учням необхідно вирішити, що вони будуть робити в обставинах, що склалися, і сформулювати план дій. Для цього учню необхідно розробити ряд обґрунтованих підходів і потренуватися у виборі підходу, який більш всього націлений на успіх.
Залежно від часу, виділеного для вивчення кейса, і від рівня складності змісту, можна розрізнити 4 види кейсів:
1. Структурований кейс (highly structures) містить мінімум додаткової інформації, ознайомившись з якою, учень повинен застосувати певну модель або формулу, причому мається на увазі, що існує оптимальне рішення, і «політ фантазії» не цілком доречний.
2. «Маленькі начерки» (short vignettes) містить від 1 до 10 сторінок короткого опису деякої ситуації, плюс 1-2 сторінки додатків. Кейс містить тільки ключову інформацію і поняття, працюючи з якими, учень спирається ще й на власні знання.
3. Класичні кейси – це невеликі за обсягом і дуже прості ситуації, які можна використовувати виключно на початку курсу.
4. Великі неструктуровані кейси (до 50 сторінок) використовуються для самостійних творчих завдань.
Також розрізняють кейси за способом подання матеріалу:
1. Друкований кейс (може містити графіки, таблиці, діаграми, ілюстрації, що робить його більш наочним).
2. Мультимедіа кейс (найбільш популярний останнім часом, але залежить від технічного оснащення закладу).Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час заняття для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа – надає учню можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.
Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і її можна вирішити?” [4].
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня самостійна підготовка.
Переваги використання кейс-технології на уроках професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер» є кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою.
Кейс-метод на уроках професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер» передбачає командний характер пізнавальної діяльності, творчий підхід до пізнання, поєднання теоретичних знань і практичних навичок, глибоке занурення у ситуацію. Технологія „кейс” досить сильно впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їхньому дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання. Кейс-технології дають змогу виявити різноманітні точки зору, розвинути навички аналізувати та мислити критично.
Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “ Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, студенти читають, вивчають та обговорюють. Кейси є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача” [2].
Особливості застосування кейс-метод нарівні з іншими методами викладання зумовлений рівенем освітньої програми, тому тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання з професійно-теоретичної підготовки необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної.
Методичною метою застосування кейс-методу на уроках професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер» може бути ілюстрація до теорії, чисто практична ситуація, а також їх поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.
Роль вчителя при використанні кейс-методу суттєво відрізняється від традиційного: він передає свої повноваження учням, його керівна роль зводиться до мінімуму. Втручання вчителя в роботу учнів повинно бути обмеженими, воно зводиться лише до регулюючої функції, вчителю відводиться роль спостерігача. Учнів обов’язково треба підбадьорювати, відмітити сильні і слабкі сторони рішень. При використанні кейс-методу оцінки в балах не виставляються, а лише оцінюється рівень участі учнів в роботі.
Використання кейс-методу відкриває широкий простір для учнів професійно-технічних навчальних закладів, для творчості, самостійності, розвиває практично мислення, уміння аналізувати інформацію, формулювати і розв’язувати проблеми, а також формує життєві компетентності.
Отже, кейс-технологія - це адекватний інструмент формування компетентностей на уроках професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер», що виходять за межі навчального простору. Ефективність навчання за допомогою кейс-методу очевидна.
Учню надається можливість перевірити теорію на практиці, активізувати свої здібності, творчо мислити. Кожен викладач має можливість знайти різноманітні сюжети для "кейсів" і наповнити їх необхідним вмістом - використання цього методу відразу принесе відчутні плоди [6].
Тому, на уроці, проведеному за такою технологією, не буває байдужих і практично неможливо "відсидітися" в стороні, по-друге, кожен учень, відчувши брак знань по темі "кейса", зробить для себе висновок, що ці знання не абстрактні, а необхідні для застосування на практиці, і тому, потрібно підійти до цього серйозно.
Тому, можна зробити висновок про те, що застосування кейс-технологій є одним із найактуальніших методів у викладанні професійно теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер»
Одна з істотних змін в структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учення. Це не звичайне «натаскування» учнів, не екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу, і перш за все, його основного традиційного тандему: викладач - учень. Необхідність створення ситуації взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат кейс-технологій на уроках професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар Кондитер».
Урок теоретичного навчання на тему: «Технологія приготування, вимоги до якості желе (на желатині, агарі тощо)», «Прикраси з желе: нарізні, виємні, багатошарові, мозаїчні», під час якого учні досліджували історію виникнення желе, переглядали фрагменти відеороликів технологія виготовлення желе, розгадували кросворди.
Урок теоретичного навчання на тему: «Технологія приготування супів-пюре: суп-пюре з картоплі, суп-пюре з різних овочів тощо. Відпуск та вимоги до якості.” під час уроку використовувався пазл «Класифікація перших страв»,інтелектуальний марафон, тест «Технологія приготування солянок», урок проведено з використанням відділів дослідницького характеру, в якій були висвітлені всі питання, учні давали відповідь на поставлені питання уроку.
Урок теоретичного навчання на тему: «Технологія приготування виробів з дріжджового опарного тіста: кекси, здоби звичайної, ватрушок, кулебяки. Вихід, вимоги до якості, відсоток втрат виробів під час теплової обробки», поділ учнів на малі проектні групи, кожна з яких виконувала свої дослідження. Учень-історик: «Переваги національного харчування крізь призму століть», учень-товарознавець: «Характеристика сировини та підготовка її до виробництва», учень-технолог: «Технологія приготування дріжджового опарного тіста та виробів з нього», учень-дієтолог: «Чи шкідливі вироби з дріжджового тіста для людей?», учень-менеджер: « популярність виробів з дріжджового опарного тіста» на даному уроці учні ознайомилися з різноманітністю застосувань теоретичного матеріалу шляхом дослідницької діяльності.
Список використаних джерел:
1. Ковальова С.М. Застосування технології кейс-методу у професійній підготовці майбутніх учителі: для студентів та викладачів вищої школи: методичні рекомендації. – Житоми 2012. - 60с.
2. Шеремета П. Каніщенко Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі. – Київ: Центр інновацій та розвитку. – 1999.
3. Гончаров С. М., Гурин В. А. Методи та технології навчання в кредитно-трансферній системі організації навчального процессу: Навчально-методичний посібник. – Рівне: НУВГП, 2010. – 451 с.
4. Осадченко І. І. Різнорівнева ефективність застосування ситуаційної методики навчання у ВНЗ / І. І. Осадченко // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. – 2010. – №1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_-science_vypuski_n1_2010_st_14/
5. Гребенькова Г.В. Кейс-метод у професійному навчанні [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http://docus.me/d/904577/ (дата звернення 02.09.2015). 6. Лузан П.Г., Манько В.М., Нестерова Л.В., Романова Г.М. Застосування навчальних кейсів у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників/Теорія і практика впровадження інноваційних технологій навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників: монографія / [ Лузан П.Г., Манько В.М., Нестерова Л.В., Романова Г.М.]; за заг. ред.. Г.М. Романової,. – К.: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. – 216с./ С.123-136. |