Київська держава за правління Володимира

Тема: Київська держава за правління Володимира Великого. Запровадження християнства. Підготувала: Слюсарчук Ірина Олексіївна, учитель історії Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка Горохівської міської ради Луцького району Волинської області

Мета: - з’ясувати роль Володимира Великого в історії Русі; визначити значення прийняття християнства; - скласти уявлення про основні події і процеси тієї доби; - формувати навички самостійної роботи з текстом і уміння розв’язувати тестові та інші завдання; - сприяти осмисленню ролі в історії, відповідальності за власні дії; -виховувати патріотизм, любов та повагу до рідної історії.

1. Вставте пропущене:ІІ. Актуалізація опорних знань.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ярополк. Володимир Овруч. Новгород Великий{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Олег. Овруч. Володимир. Новгород Великий. Ярополк. Київ

2. Встановіть відповідність між іменами князів та їх прізьвиськами 1) Олег А) Хоробрий 2) Ольга Б) Віщий 3) Святослав В) Старий 4) Ігор Г) Мудра. Відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 В, 4 А.3. Чи була княгиня Ольга християнкою? А) так Б) ні. Відповідь: А.

1. Міжусобна боротьба на Русі після смерті Святослава. Початок правління Володимира. Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами розгорілась міжусобна боротьба. Молодші брати Олег і Володимир не бажали визнавати єдиновладним верховним князем старшого – Ярополка. Той вирішив примусити братів визнати свою зверхність. У 977 р. він вирушив із військом на Овруч, де правив Олег. Військо Олега було розгромлене, а сам він загинув. Володимир не хотів, щоб його спіткала доля Олега, і втік у Скандинавію. Там він набрав найману дружину і у 978 р. повернувся на Русь. Війна між Ярополком і Володимиром була не довгою, але насиченою трагічними подіями. Спочатку Володимир захопив Полоцьке князівство. Щоб заручитися підтримкою і допомогою Полоцького князя, він одружився з полоцькою княжною Рогнедою. Після цього він іде на Київ, та Ярополк тікає до невеличкої фортеці Родні, розташованої в гирлі р. Рось. Там і закінчилась братовбивча війна, двоє варяг, що служили у Володимира, вбили Ярополка. ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

“І став Володимир княжити в Києві одноосібно”, - вказав літописець-Нестор в “Повісті минулих літ”. Прийшовши до влади, Володимир розпочав упровадження реформ, які мали на меті зміцнити державу, посилити великокнязівську владу. Адже влада племінних князів і вождів у своїх землях була ще дуже сильною. Вони не охоче давали частину данини, самі здійснювали судночинство, молились кожен своєму богові. Щоб завершити процес формування території Київської Русі, Володимир вдався до сили. Спершу (981 р.) Володимир повернув до складу Русі західні руські землі хорватів і дулібів, Перемишль і Червенські гори. У наступні роки була відновлена влада Києва над княжінням радомичів і в’ятичів. Київська Русь за Володимира перетворилася на найбільшу європейську державу. Її кордони простяглися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів.

Запитання. Чим була викликана війна між синами Святослава?Що сталося з Олегом?На кого спирався Володимир у війні за престол?Де загинув Ярополк?З якими слов’янськими племенами довелося воювати Володимиру?Які результати цих походів?Що змусило Володимира вдатися до реформ?Чому літопис називає Володимира Великим, церква проголосила – Святим, а народ – Красним Сонечком?

2. Внутрішня політика. Реформи Володимира Великого.(Представляє 1-ша група) 1. Адміністративні реформи князя. Після цього Володимир провів державну реформу щодо управління земель. Вождів і князів племінних княжінь він замінив своїми синами. Володимир послав своїх синів, а їх було аж 12, до різних міст Київської Русі. Звернемось до “Повісті минулих літ”: “Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святослава в Турові, Ярослава в Ростові, Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі (Волинському), Мстислава в Тмутаракані”. Таким чином було остаточно зламано окремішність місцевої племінної верхівки. З тих пір Київська Русь стає дійсно об’єднаною державою. Володимир почав карбувати свої монети, срібні і золоті, на яких з одного боку було його зображення, а з другого тризуб і напис: “Володимир на столі, а се його срібло”. Таким чином, з часів Володимира тризуб, як знак князівської власності, перетворився на державний символ.

Заповніть таблицю (користуючись літописом). Які міста кому із синів віддав Володимир під час адміністративної реформи:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ВишеславІзяслав. Святополк. Ярослав. Гліб. Святослав. Всеволод. Мстислав

(Представляє 2-га група) 2. Оборонна реформа. Володимир зміцнив кордони держави. Адже печеніги майже щороку здійснювали набіги на переяславські та південні київські землі, часом доходили до Києва. Вони грабували міста і поселення, вбивали і забирали в полон чоловіків, жінок і дітей, знищували господарство. Для захисту південних земель Київської Русі від войовничих печенігів Володимир наказав збудувати цілу систему укріплень уздовж річок Трубіж, Сула, Стугна тощо, так звані “змієві вали”.

(Представляє 3-тя група) 3. Грошова реформа. У цей час на Русі почалося карбування власних монет. Відомі монети Володимира Великого зі срібла – срібники та золота – златники. На одній стороні монет було подано зображення князя із символами влади, а на зворотній – княжий герб тризуб і напис “Володимир на столі, а се його срібло”.

(Представляє 4-та група)4. Військова реформа: військо Володимира утворюється з найманців, які мали право володіти земельною власністю.5. Градобудівна: будувалась велика кількість нових міст по берегах основних річок держави.6. Судова: прагнув розмежувати єпископський та градський суди.

(Представляє 5-та група) 7. Релігійна реформа. На початку свого правління Володимир, маючи намір змінити державу, вирішив провести релігійну реформу. Він зібрав та об’єднав в одному святилищі верховні божества окремих племен. “Поставив ідолів на горбі над двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хороса, Дажбога і Стрибога і Сімаргла, і Мокош” – пише Нестор-літописець. Однак язичництво з його багатобожжям не могло служити об’єднавцій політиці київського князя. Язичництво роз’єднувало не лише східнослов’янські племена, а й протиставляло на релігійному грунті Русь та інші держави. Адже Візантія та ряд сусідніх слов’янських держав вже були християнами (Болгарія, Чехія, Польща). Перегляд навчального фільму виробництва Інтер “Країна. Історія українських земель”. Диск 1 - Київ, 3 серія (11.26 хв.)

r

Візантійський імператор звернувся до Володимира за військовою допомогою, щоб придушити збройний заколот в імперії. Володимир погодився за умови, що імператор віддасть йому за жінку свою сестру Ганну. Візантійський уряд висунув зустрічну вимогу: царівна вийде заміж лише за християнина. У 988 році Володимир і його дружинники охрестилися. Літописець каже, що сталося це у Корсуні. Тут же відбулося і одруження з візантійською царівною. Згодом Володимир охрестив киян у Дніпрі, а язичницьких ідолів наказав знищити. На їх місці були збудовані християнську церкву. На її утримання князь наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Відтак вона отримала назву Десятинна.

Офіційне запровадження християнства на Русі у 988-989 році було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов’янських племен. Візантійська держава повідомляє, що власне Русь-Україна була хрещена князем Аскольдом у 860-х рр. Християнкою була бабка Володимира – Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни.r

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Риси притаманні християнству та язичництву. Християнство. Язичництво Триєдиний Бог. Багатобожжя. Церква Капище. Священники. ЖерціВіра у надприродну силу Бога. Почитання сил природи. Молитва-звернення до Бога. Через жертворпроиношення вшановуються Боги

(Слово вчителя)3. Зовнішня політика князя Володимира Володимир Великий з метою розширення кордонів своєї держави та їх зміцнення здійснював військові походи проти сусідніх племен і народів. Для захисту південних земель Русі від войовничих печенігів Володимир наказав збудувти цілу систему укріплень вздовж рік Трубіж, Сула, Стугна та інші. Підступи до Києва прикривали також потужні земляні укрілення, фортеці і укріплені міста – так звані “змієві вали”. Князь особливо дбав про відносини Київської держави з іноземними державами та зміцнення її міжнародного авторітету. Володимир розвивав політичні, економічні та культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Чехією, західноєвропецськими країнами.rrrrrr

Напрямки походів. Володимира Великогоr

4. Історичне значення діяльності князя Володимира. Репродуктивна бесіда за запитаннями.1. Як ви думаєте, чи змінили державу реформи, що проводив Володимир?2. Чому, здійснюючи адміністративну реформу, Володимир садив на містах своїх синів?3. З якою метою Володимир вирішив прийняти єдину віру по всій державі?4. Як ви вважаєте, чи змінилася за Володимира центральна влада в державі?5. Чи стала Русь за Володимира рівною серед країн тогочасної Європи?6. У народі Володимира називали Ясним Сонечком. Як ви думаєте чому?7. Чи сприяло прийняття християнства розвитку культури?8. В якому році Володимир охрестив Русь?9. Чи стала армія більш досконалою за Володимира?10. Як ви вважаєте, чи сприяв Володимир будівництву церков на Русі? Чому?ІV. Закріплення знань учнів

Опрацювати §6 підручника. Заповнити таблицю. V. Домашнє завдання {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Воєнні походи князя володимира. Походи Дата Основні заходи. Результат походу. На ляхів. На в’ятичів. На ятвягів. На радомичів. На болгар. На половців

Дякуємо за увагу!