Київська князівна – французька королева
"Тестем Європи” нарекли Ярослава Мудрого сучасники. Усі дев’ять Ярославових дітей - шість синів і три доньки - вступили в династичні шлюби. Наша розповідь про одну з Ярославен, про Анну.
З-поміж сестер Анна була найвродливіша. Від бабці Рогніди перейняла гордовитий норов. Від батька – любов до книг. Як і брати, любила полювати. Звісно, її цікавила не здобич. Вабила гонитва за звіром, коли вітер шумів у вухах, а гілки шмагали обличчя. Тоді в руській Діані прокидалася й нуртувала кров предків – і скандинавських лицарів, і слов’янських воїнів.
Яким було її життя? Київ, дівочий терем поряд з батьківським палацом, лови у Вишгороді, сестри-голубоньки.... Та мудрий Іларіон научав її: прийде час, і великий князь Ярослав її долю вирішить своєю волею і потребою держави.
Побралися старші брати. Одна по одній покинули родинне гніздо сестри. Єлизавета стала норвезькою королевою, Анастасія наділа корону королеви Угорщини.
Надійшла черга Анни. Чи знала засватана королем франків князівна Анна, що з батьками прощається назавжди? Їй, єдиній з Ярославен, випав жереб іти заміж без любові, без найменшого уявлення про свого обранця (це слово тут втрачає свій зміст). Її наречений Генріх був королем держави, яка прагнула започаткувати відносини з Руссю для посилення противаги в боротьбі з германським королем, нормандським герцогом і папою римським. Русь же хотіла заручитися підтримкою франків для протистояння своїм ворогам. Чого ж на тлі цієї політичної гри була варта доля однісінької людини?
...Отримавши звістку про приїзд нареченої, король миттєво помчав їй назустріч. Ми не маємо свідчень про цей, безперечно, найромантичніший епізод біографії нашої землячки. Дослідники "підкидають” єдину версію - розчарування Анни й прихильність до неї Генріха. Хай там що, Анна пам’ятала батьків наказ: її обов’язок – жити для добра Русі. Вона коронувалася уРеймсі, старовинній столиці франків. Присягу на вірність Франції королева Анна складала на Євангелії, привезеній нею з Києва. На цій книзі з бібліотеки Ярослава Мудрого аж до подій Великої французької революції присягалися потім усі французькі королі...
Перша освічена жінка на французькому престолі, Анна, по суті, стала співправителькою держави. Бог послав їй трьох синів – Філіппа, який став 39-м королем Франції й правив державою 48 років, Роберта (він помер у 14-річному віці) та Гуго. Після Філіппа династія мала продовження в особах ще 10 королів, прямих нащадків Анни. Подружнє життя Анни Ярославни тривало 11 років. По смерті 52-річного короля Генріха, згідно з його заповітом, вона стала опікуншею восьмирічного короля Філіппа. Змучена придворними інтригами, оточена хижаками васалами, Анна, як мудра жінка, розуміла, що їй, іноземці, не керувати країною навіть на правах регента.
Залишивши старшого сина в Парижі, Анна усамітнилась у королівській резиденції, у містечку Скенлісі, за 40 км від столиці.
Від життя молода вдова не чекала нічого несподіваного...
Рауль ІІІ граф де Крепі і де Валуа був наймогутнішим після короля Франції. Непокірний васал Генріха, колись він очолював опозицію проти покійного короля. І саме такий чоловік закохався в Анну! Закон, церква, придворний етикет – усе було проти їхнього щастя. Як королева-вдова Анна не мала права виходити заміж за підданого свого чоловіка й сина. Рауль був одружений. Та любов, спалахнувши в їхніх серцях, відмела страх перед судом – і людським, і Божим. Рауль розіграв викрадення Анни. Привіз "полонянку” до свого замку, де підкуплений і заляканий кюре обвінчав закоханих. У злагоді й любові промайнуло 12 років.
Після смерті Рауля Анна повернулася до двору. Повнолітній Філіпп уже 8 років правив державою. Рік смерті Анни, як і місце її поховання, невідомі. Принісши королівську корону на вівтар любові, Анна пішла з життя як графиня де Валуа. Отож, поховали її відповідно до нового, некоролівського сану. Але і для нас, і для французів Анна Ярославна назавжди залишиться княжною Київською, королевою Французькою (За Н.Крутенко; 590 сл.).