Конспект уроку для 6 класу на тему "Кіммерійці, скіфи, сармати на українських землях, їхні взаємини з античними полісами Північного Причорномор'я " за підручником О.Пометун, Т.Ремех "Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас"
УРОК 31. Тема: Кіммерійці, скіфи та сармати на території України
Мета: називати хронологічні межі заселення території України племенами і народами, що проживали на території України протягом залізного віку;показувати на карті території розселення кіммерійців, скіфів, сарматів, описувати спосіб життя кочовиків;оцінювати внесок кіммерійців, скіфів у світову культуру; отримати навички використання різних джерел інформації; опанувати моделі толерантної поведінки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атласи, відео, презентація, контурні карти, картки.
ПЛАН УРОКУ
1.Кіммерійці
2.Скіфи
3. Сармати
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Опитування про грецькі поліси Афіни та Спарту.
ІІІ. Актуалізація знань і вмінь учнів
-палеоліт (від появи людини на Землі-VІІІ тис.до н.е.)
-мезоліт (ІХ-VІІ тис. до н.е.)
-неоліт (VІ-ІV тис. до н.е.)
-енеоліт (ІV-ІІ тис. до н.е.)– Трипільська арх.культура
-доба бронзи (ІІ тис.до н.е.)
-залізний вік (з поч.І тис. до н.е.)
Давайте спочатку пригадаємо те, що ви вже знаєте про давніх мешканців України.
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін суспільства. Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, що було спричинено «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е. Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами за допомогою підручника, додаткової інформації, історичних джерел та ілюстрацій проведемо дослідження життя та побуту народів, які проживали на території України в залізному віці. Іншими словами, ми ще дізнаємося, ким були сусіди тих греків, які переселилися на територію Північного Причорномор̓я.
V. Вивчення нового матеріалу
Робота з поняттями, учні працюють з опорним конспектом.
Кіммерійці — іраномовний народ, який переселився з Нижнього Поволжя та жив на території Причорноморських степів в ІX — VII століттях до н.е.
Робота з історичною картою. Зображення території розселення кіммерійців
Розповідь вчителя (супроводжується СКРАЙБІНГОМ-малюю кумедного кіммерійця з певними характерними рисами). Їх походження невідоме, але вважається, що кіммерійці були індоєвропейцями, а мова їхня належала до іранської мовної групи.
Кіммерійці - перший з народів на території України, ім´я якого записане в писемних пам´ятках. Про них згадує ще Гомер. Описуючи землі сучасної України, Гомер в «Одіссеї» повідомляє: «Там кіммерійці живуть, і їхнє місто, та й ціле їхнє царство хмарами вкутані вічно й туманом, бо яснеє сонце не поглядає на той край гарячим промінням ніколи».
Геродот (V ст. до н. е.) в своїх працях згадує назви: Боспор Кіммерійський (нині Керченська протока), Кіммерійський брід, Кіммерійська стіна, могила кіммерійських царів на Дністрі.
Кіммерійці були відомі своєю войовничістю: їхнє військо складалося з рухливих загонів вершників. Кіммерійці одними із перших серед степовиків навчились плавити залізо. Головною зброєю кіммерійських воїнів був потужний далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі понад метр завдовжки. Про досконалість кінського спорядження кіммерійців свідчить той факт, що воно було запозичене у них багатьма тогочасними народами.
Кіммерійці не будували осель, а їхнє життя збігало в нескінченній мандрівці степом або верхи на конях, або в кибитках, запряжених волами.
Основою їхнього господарства було конярство. Ну, а те, чого кіммерійцям не могли дати коні, вони завойовували. Археологічні розкопки свідчать, що з далеких походів воїни-скотарі приносили продукти землеробства й вироби ремісників.
Пам’ять про кіммерійців-кочовиків збереглась в похованнях, де були знайдені прикраси, глиняний посуд, зброя (стріли з бронзовими та кістяними наконечниками, кинджали з залізним лезом, біля села Гербіно знайдено кіммерійський меч), речі кінського спорядження.
Кіммерійці, зазнавши поразки під час скіфської навали, залишили територію Причорноморських степів».
Робота з ілюстраціями (СТОР.123). Зображення пам’яток кіммерійської культури
Репродуктивна бесіда за запитаннями:
Робота з к/картами (Нанесіть на к/к територію проживання кіммерійців. Користуйтеся картою в підручнику на стор.121) (Контурну карту вклеюємо в зошит)
Скіфи – народ, який переселився із Середньої Азії та жив в межиріччі Дунаю та Дону в VII – ІІІ століттях до н.е.
З VII ст. до н. е. степову, лісостепову (частково лісову) зони від Дунаю до Дону населяє народ скіфів, які утворили об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до ІІІ ст. до н.е.
Населення Великої Скіфії складалося з етнічних утворень (союзів племен), кожне з яких мало свою назву і територію. Давньогрецький історик Геродот найґрунтовніше описав життя та побут скіфів. У V ст. до н.е. він особисто відвідав Скіфію і дав їй свою характеристику. Геродот виділяв серед скіфів такі групи: скіфи-орачі населяли Лісостеп Правобережжя, скіфи-землероби – Лісостеп; степу від Дніпра до р. Молочної кочували скіфи-кочовики, а від них до Азовського моря і Дону та в Криму – розміщувались царські скіфи.
Робота з ілюстраціями. Заняття скіфських племен
Основним заняттям степових скіфів було кочове скотарство. Скіфи пересувалися степом в критих візках, які одночасно служили їм і житлами. Лісостепові племена були землеробами. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, жито. Розвивалось і скотарство. Серед ремесел набуло розвитку ковальство, ливарне виробництво, гончарство, ткацтво. Лісостепове населення торгувало з грецькими містами Північного Причорномор’я, поставляючи їм переважно хліб. Ремесло розвивалось в городищах і містах. Для захисту від зазіхань кочовиків їх оточували земляними валами й ровами.
Скіфське суспільство складалося із трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів).
Робота з ілюстраціями. Зображення скіфських воїнів.
Як і кіммерійці, скіфи також мали армію, що складалася з кінних вершників. Кожний кінний скіф-воїн мав лук зі стрілами, короткий залізний меч (акінак), спис, бойову сокиру. Тіло і голову захищали бронзовий шолом, панцир і округлий щит.
Не останню роль у забезпеченні високої боєздатності скіфського війська та вихованні у воїнів ненависті до ворога відігравали жорстокі варварські традиції: скіфський воїн пив кров першого вбитого ним ворога, знімав скальпи; кожен сотий полонений приносився в жертву богові війни; того, хто на полі бою власноручно не вбив жодного ворога, не допускали до святкового столу.
Вони постійно воювали з сусідніми державами, особливо з державами Передньої Азії. В степу скіфи були непереможними. Не маючи ні міст, ні сіл, все населення, на випадок небезпеки, швидко переходило з місця на місце степового простору. Навіть сильна армія перського царя Дарія не змогла нагнати скіфів, була повністю виснажена, зазнала великих втрат і покинула Скіфію. Надзвичайно важливі свідчення про скіфо-перські війни залишив у своїй безсмертній «Історії» Геродот.
Найвищої могутності Скіфія досягла в IV ст. до н.е. за царя Атея, чия влада поширювалася на територію від Дунаю до Дону. Атей карбував власну монету. Міць Скіфії не похитнулась навіть після поразки від македонського царя Філіппа ІІ (батька Олександра Македонського). Але на межі IV — III ст. до н.е. з’являється грізний ворог – сармати, під натиском яких наприкінці III ст. до н. е. Скіфська держава припинила своє існування. Залишки скіфів створили на півдні дві Малі Скіфії. Одна з них виникла в Нижньому Подніпров’ї та в Криму зі столицею Неаполем інша - в Нижньому Подунав’ї.
Робота з ілюстраціями. Зображення скіфських курганів та їх знахідок).
Робота з історичною картою. Зображення території розселення скіфів
Видатними пам’ятками скіфської культури є кургани – поховання з великими земляними насипами.
Найвідоміші з них – царські. Які саме:
Робота з підручником: (СТОР.124): Солоха, Гайманова Могила на Запорожжі, Товста Могила та Чортомлик на Дніпропетровщині. В них були знайдені ювелірні вироби, предмети домашнього ужитку, зброя, збруя верхових коней прикрашені так званим «звіриним стилем» (ІЛЮСТРАЦІЇ на СТОР.125).
Кургани свідчать про соціальне та майнове розшарування скіфського суспільства. Поховання скіфських царів супроводжувалось коштовною зброєю, прикрасами, коштовним посудом. Знатним померлим клали слуг і коней. Клали все те, що необхідно було для потойбічного життя. Над могилою насипали великий курган. Вважалось, чим шанованіша людина – тим вищим і більшим має бути курган.
Репродуктивна бесіда за запитаннями:
Що сталося зі скіфами далі? Хто змінив їх на карті тогочасного світу? Прочитаємо у підручнику на стор.126. Зробіть висновки. Запишіть, коли на теренах сучасної України проживали сармати.
Сармати - кочові племена Поволжя та Приуралля, які проживали в українських степах у ІІІ ст.до н е.- ІІІ ст.н.е. «Савромати» - оперезані мечем.
Розгляньте ілюстрації та прочитайте уривки з джерел на стор.126-127. На основі джерел та ілюстрацій зробіть висновки щодо способу життя, занять сарматів.
VІ. Узагальнення і систематизація знань
-ВІДЕО «Кіммерійці, скіфи, сармати»(ютуб)
-Запитання і завдання на ст.127
VІІ. Оцінювання. Домашнє завдання. §22-23, прочитати статтю за посиланням https://spadok.org.ua/skify/top-10-nezvychaynykh-skifskykh-zvychayiv-i-obryadiv