Класна година з ЦЗ для 8-11 класів "День цивільного захисту. Надзвичайні ситуації"

День цивільного захисту. Надзвичайні ситуації

Мета Ознайомити з основними поняттями про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них; дії робітників, учнів та населення при попереджувальному сигналі "Увага всім" . Розвивати уміння визначати рівень ризику в повсякденному житті, виховува­ти впевненість.

Вчитель.

 Ми часто чуємо слова: «Земля – наш дім». На ній є блакитні озера та ріки, моря та безмежні океани, зелені ліси, безкраї пустелі, величезні льодові простори, мальовничі села та прекрасні міста.

Ми живемо на цій чудовій планеті, але, не замислюючись, робимо їй боляче, руйнуємо її надра, втручаємося у космічний простір, змінюємо русла, забруднюємо повітря і воду, знищуємо тварини і  рослини.

 Наша Земля дуже болісно реагує на погане до неї ставлення з боку людей і часто відповідає нам «взаємністю» – стихійними лихами, від яких руйнуються міста і села, зникають із карти  Землі ліси, сади, ріки і гори.

На жаль, часто це призводить до загибелі людей. А називають такі явища надзвичайні ситуації. Саме про них піде мова сьогодні.

Гуріна А. (розповість та продемонструє за допомогою презентації «Надзвичайні ситуації техногенного характеру»)

     Десятки тисяч промислових, енергетичних, транспортних та інших техногенних небезпечних об'єктів України та природні небезпечні явища і катаклізми, які притаманні майже всім регіонам держави вимагають мати для боротьби з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру та їх наслідками значні сили цивільної оборони до складу яких входять: війська, аварійно-рятувальні служби та невоєнізовані формування ЦО.

     Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрації на них агрегатів і установок великої і надзвичайно великої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях, великий знос основних фондів на об'єктах економіки - все це збільшує вірогідність виникнення надзвичайних техногенних ситуацій, раптове виникнення яких приводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів ураження, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися внаслідок виникнення надзвичайних техногенних ситуацій.

НС техногенного характеру притаманні кожному місту, населеному пункту, району, області або регіону держави. Найбільш небезпечними із них є: аварії (катастрофи) з викидом радіоактивних, хімічних або біологічних небезпечних речовин, вибухи і пожежі, прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості та в інших галузях економіки.

    Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи) як аварії на АЕС та хімічно небезпечних об'єктах. 

    Сейсмічність характерна для сейсмоактивних зон, які оточують Україну: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

    Зонами сейсмічності обхвачені Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька і Одеська області та Автономна Республіка Крим де сила землетрусів може складати до 7-8 балів та ряд інших областей з силою землетрусів до 5-6 балів.

    Грязьовий вулканізм характерний для південної частини України (Автономна Республіка Крим і прилегла акваторія Азовського моря), викиди якого супроводжуються вибухами та локальними землетрусами. Особливо за останні роки активізувалися грязьові вулкани в зоні Південно-Азовського розлому, що призводить до виникнення нових островів та мілин в акваторії Азовського моря і Керченської протоки.

    Селі найбільш широкого поширення набули у гірських районах Карпат та Криму, та в деяких місцях на правому березі Дніпра. До катастрофічних відносяться селі з об'ємом виносу 10-100 тис. куб. м та періодичністю 1-5 років. В Криму вони поширюються на 9% території. В Закарпатькій області - на 40 %; в Івано-Франківській - 33%; в Чернівецькій - 15%.

    Карстові процеси розвиваються майже на 60% території України, в тому числі найбільш небезпечні процеси відкритого карсту. У деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території, при цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного та соляного карсту. Карстові  різновікові породи (від силуру до неогену включно) розвинуті на 60% території України. А відкритий карст виявляється на 27% всієї площі.

    Зсуви поширені на 50% території України. Найбільшого поширення вони набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях і Автономній Республіці Крим. Типологічно найбільше зустрічаються зсуви видавлювання (довжиною до 5 км) та зсуви-потоки. У Кримських горах зустрічаються блокові та лінійні зсуви довжиною 0,5-2,5 км та шириною 0,3-1,5 км. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ, де найбільш поширені зсуви спливання, а також фронтальні зсуви циркоподібної форми. На узбережжі Азовського і Чорного морів поширені фронтальні зсуви.

    Обвали, осипи характерні для деяких районів Карпатських і Кримських гір.

    Абразійні процеси найбільш поширені на Чорноморському узбережжі. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії в середньому складає 1,3-4,2 м/рік.

    Небезпечні гідрологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град на всій території України; сильна спека - Степова зона; суховії, засухи - Степова та східна Лісостепова зони; урагани, шквали, смерчі - більша частина України; пилові бурі - південний схід Степової зони; сильні тумани - південний схід Степової зони; сильні заметілі - південний схід Степової зони; снігові заноси - Карпати; значні ожеледі - Степова зона; сильний мороз - північ Полісся та схід Лісостепової зони; повені - басейни річок; снігові лавини - Карпатські і Кримські гори; маловоддя - річки України; узбережжя та акваторії Чорного і Азовського морів - шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд і суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі, небезпечні підйоми та убування рівня моря.

    Повені мають місце майже на всіх річках України, а в Карпатах і Криму мають виражений паводковий режим стоку. Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут та інші) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2-3 діб. Високі повені властиві і річкам Дніпро, Дністер, Дунай і Сіверський Донець, які створюють небезпеку виникнення катастрофічного затоплення при прориві дамб і гребель водосховищ.

    Циклони характерні для Чорноморсько-Азовського басейну і виділяються своїми руйнівними наслідками та часто супроводжуються місцевим підняттям рівня моря.

    Природні пожежі найбільш характерні для Степової, Поліської та Лісостепової зон, Кримських гір. Найбільш поширені лісові та торф'яні пожежі.

    Інфекційні захворювання людей і тварин та біологічного ураження рослин характерно для всіх територій України, особливо вони притаманні південним областям та Автономній Республіці Крим.

    Надзвичайні ситуації екологічного характеру, що пов'язані з змінами стану суші (катастрофічні провали, зсуви, обвали земної поверхні, ерозія, дефляція; хімічне забруднення ґрунтів важкими металами; інтенсивна деградація ґрунтів; не поновлення природних ресурсів), складу і властивостей атмосфери (різкі зміни погоди або клімату в результаті антропогенного фактору; перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих домішок в атмосфері; температурна інверсія над містами і недостаток кисню в атмосфері над містами; значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму; виникнення зон кислотних опадів; руйнування озонового шару атмосфери; значні зміни прозорості атмосфери), гідросфери (виснаження водних ресурсів; забруднення морського середовища) та біосфери притаманні всій території України, кожному регіону, області, району, населеному пункту.

    Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або регіоні України.

    Надзвичайні ситуації воєнного характеру з ураженням населення вторинними факторами внаслідок руйнування об'єктів економіки і військової інфраструктури можливі тільки в воєнний час на території держави.

Вчитель. Сигнали і повідомлення управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій.

Сьогодні ми з вами не лише ознайомимось з тим, які ситуації можуть бути у нашому житті, але і дізнаємось про те, що потрібно знати і вміти, щоб зберегти своє здоров'я і життя.

Щоб захистити населення під час НС створено спеціальний орган - управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій. Його завдання – своєчасно попередити населення про небезпеку, яка насувається.

Про стихійні лиха повідомляють по місцевому радіо та телебаченню. Для того, щоб люди увімкнули їх, використовують завивання сирен на заводах і фабриках, безперервні гудки поїздів, сигнали автомобілів, а у школах - переривчасті дзвінки. Пам'ятайте, що це попередження, сигнал: «УВАГА ВСІМ!».  Почувши такий сигнал,  усім слід негайно увімкнути радіо чи телевізор і слухати інформацію управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій.

А інформацію можна почути таку: «Увага всім! Хімічна тривога! Говорить управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій.»

Коли небезпека мине, управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій знову передає повідомлення «УВАГА! ВІДБІЙ!».

А зараз ми дізнаємось, як потрібно поводитись в НС:

Рекомендації управління у справах цивільного захисту і надзвичайних ситуацій.

Відео.

(«Действия населения при химическом заражении».-00:08:30).

Вчитель. Сьогодні не можна не згадати про велику біду в житті японського народу, пов'язану зі страшною аварією на АЕС у місті Фокусіма. Загинули тисячі людей, тисячі отримали величезну долю опромінення. Це справжня катастрофа нашого часу.

Та найбільш масштабною та руйнівною катастрофою залишається аварія на Чорнобильській АЕС.

Денисенко Є.

Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас українців. Кожен українець повинен знати про те, що сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині над четвертим реактором ЧАЕС: пітьму розірвало полум'я  -  з - під контролю людини вийшов здавалося б мирний атом, перетворивши воду в отруту, родючий грунт в мертву землю, зелені ліси, багатолюдні міста і села у територію, якій назавжди нести клеймо «мертва зона».

За 28 років, що минули після чорнобильської катастрофи з життя пішли понад 3 мільйони людей, мільйони людей тяжко хворіють.

Тож давайте завжди будемо пам'ятати про ті події і про тих мужніх людей, які не жаліючи власного життя, боролися із страшним словом «радіація».

Презентація.( Prezentatsia1 Денисенко Ж.- йде під час слів учениці).

Герой Радянського Союзу, лейтенант Володимир Павлович Правик,

Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Михайлович Кібенок,

Сержант Микола Васильович Ващук,

Старший сержант Василь Іванович Тітенок,

Сержант Володимир Іванович Тишура,

Старший сержант Василь Іванович Ігнатенко –

 шестеро прекрасних молодих хлопців дивляться на нас зі стіни пожежної частини Чорнобиля. Тієї квітневої ночі вони не думали про себе. Вони працювали.  Вони рятували атомну станцію, рятували Прип'ять, Чорнобиль, Київ, рятували Україну. Вони загинули, але будуть жити в нашій пам'яті.

Звичайно, проблеми Чорнобиля ще довго ми будемо відчувати. Пропоную переглянути відеоматеріал.

Відео. (Відео про Чорнобиль)

Вчитель. Щодня, щогодини, щохвилини на нашій планеті відбуваються якісь НС, катастрофи, які відбирають людські життя. Вшануємо пам’ять про людей, які загинули в НС хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання)