Сценарій родинного свята для 1 класу. Свято має за мету привернути увагу дітей до краси осені у рідному краї,виховувати здатність дітей відчувати цю красу та гармонію навколишнього світу.
Мета . Розширювати знання дітей про пори року, їх особливості, прикмети. Прищеплювати учням любов до рідного краю, здатність відчувати красу і гармонію навколишнього світу, повагу до народної мудрості. Розвивати логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення; сприяти духовному розвитку дітей. Виховувати любов до рідного краю.
Обладнання . Макети дерев, кошики з дарунками осені, осінні квіти, вироби дітей, осіннє листя, ілюстрації .
Хід заходу
Затрубіли в труби лосі
В ліс прийшла красуня осінь !
Впав на купу мурашину
Лист багряний із калини.
На сучку сиділа ґава і співала без угаву
Ґава
Я побачила красуню ,
Трішки стало мені сумно.
Є за чим і шкодувати,
Треба з літечком прощатись
Кар-кар-кар.
Лечу ставить самовар.
Їжачок
Чую . чую, їжачисько.
Чую осінь зовсім близько.
І сказати всім я мушу,
Чую я ,як пахнуть груші.
Ось хутенько поспішу я,
Вітра в полі попрошу я.
Він мене послухать мусить.
Хай грушок мені натрусить.
Занесу в свою хатину
Для діток і для дружини.
Будемо усі радіти
І тихенько хрумкотіти.
Зайчик
Осінь - справжня господиня
Є в коморі .є у скрині,
Смачно-смачно нагодує
І погоду подарує.
Джміль
Ось дивлюсь незрозуміло,
Де це квіти всі поділись?
Доведеться не літати ,
А лягать на зиму спати.
Не сумуйте! Осінь мила!
І чудова і красива!
Тож давайте зустрічати
Веселитись і співати!
Пісня «Гарні дні , яскраве диво»
1-й учень. Кудись побігло літечко
Чи в вирій попливло.
Давно зібрали житечко
Й тепла як не було.
2-й учень. У небі стало тихо,
Пташок уже нема.
Звірятам не до сміху,
Бо прийде в край зима.
3-й учень. То сонце ще сміється,
То вітер налетить.
А жовтий лист зірветься
Та й в небі полетить.
4-й учень. Усюди так красиво —
Все золотом блищить!
Це осінь пустотлива
Дарує дивну мить.
5-й учень. Осінь у танці із пензлем кружля,
Старанно фарбує листочки.
У чорні хустки прибирає поля,
Ліси — в золотисті сорочки.
6-й учень. Білим туманом сповила долину,
Багрянцем покрила у лузі калину.
Добра понаносила повні двори,
Комори, засіки і погреби.
Кружляє лист осінній, В природі карнавал, І ми запрошуємо всіх На наш осінній бал!
Танець з осінніми листочками.
Осінь захоплює, осінь вражає Дивом-красою і барвами квіт. То вона щедре тепло посилає, То умивається дощиком світ.
Коли вона загляне в сад - Наллється соком виноград, І гарні яблука ренет Солодкі стануть наче мед.
Коли огляне баштани - Надмуться гордо кавуни. І запишається в хустках Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях З чарівним пензлем у руках - Все розмалює на путі, Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: -Заходь у гості, щедра осінь!
Звучить музика, заходить Осінь
Осінь.
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове. Нині знов із вами я. Осінь — ось моє ім’я
По землі простую швидко,
Кольори міняю,
І тепер на поле рідко
Сонце заглядає,
Щоб земля могла спочити
І набратись сили,
Бо ж вона пшеницю й жито
Для людей зростила,
Фруктів, овочів багато —
Усього доволі!
А тепер спочинок — свято —
Буде в вашій школі.
Учитель. Ми раді тобі, чарівна красуне, будь почесною гостею на нашому святі.
Пісня « Осінь – чарівниця»
Осінь.
Я до вас прийшла
Не сама, з Урожаєм.
Ми з ним часто разом походжаєм.
З'являється Урожай.
Урожай.
На столі у нас не пусто: Морква, ріпа і капуста, І горіх, і буряки, І салат, і огірки, І смачненькі кукурудзи І корисні гарбузи.
Морква.
Я — морква,
Під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою мене напувала,
Тому-то й вродила така соковита.
Морквяного соку вам треба попити.
Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
Буряк.
Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
Помідор.
Я— помідор , я пречудовий,
До вашого столу хоч зараз готовий.
Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.
Огірок.
А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.
Огірки вродили рясно,
Урожай зібрали вчасно,
Товстенькі й колючі, немов їжачки,
Аж просяться в бочку, візьми й засоли.
Цибуля. Погляньте, цибуля яка уродила —
Велика, ріпчаста — справжнісіньке диво!
Цибулю на зиму мерщій запасайте,
Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.
На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
Часник.
Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди.
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.
Картопля. Смакуйте, смакуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі,
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб, — вона всіх годує.
Капуста.
А я — капуста вітамінна,
І солена в бочці, й в салатах відмінна.
У борщику, в супі, в смачних голубцях,
В олії посмажена й терта в млинцях.
Гарбуз.
Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі.
Я великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову
Буде сильним і здоровим!
Урожай. Все з городів звезено, складено до ладу,
На столах у кожного пишні короваї.
Тож спасибі, осене, за дари чудові,
Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові!
Пісня « Завітала на город осінь – господиня»
Осінь: А хто з вас знає як звуть моїх трьох братів - осінніх місяців?
Вересень:
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
1 вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.
Жовтень
Жовтень — так мене назвали,
Бо кругом все жовтим стало.
Маю пензель чарівний,
Маю пензель золотий.
Розфарбую все навкруг —
Золотіє ліс та луг!
Листопад: Більше, більше листя з кленів облітає з кожним днем,
По траві іще зелені між дерев в саду ідем.
Йдем по листу золотому, мов по килиму м'якому.
Що на весь послався сад: Здрастуй місяць Листопад!
Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.
Осінь.А що нам скажуть лісові звірі,які зі мною до вас завітали?
Їжачок:
Я по лісу довго йшов
І торбиночку знайшов.
І приніс я вам на спинці
Неабиякі гостинці :
Стиглі яблука рум’яні,
Соковиті та духмяні.
Зайчик:
Я ласунчик,не пустунчик,
В хатці все лаштую,
Качани та моркву
До зими готую.
Ось приніс вам вітаміни.
Щоб у вас зубки не боліли.
Білочка:
Я грибочків насушила
І горішків лісових
На всю зиму назбирала.
Їх на свято принесла,
Щоб ви всі поласували,
І красуні осені – спасибі сказали.
Ведмідь:
Мед пахучий і корисний.
Я приніс до вас на свято,
Щоб були ви всі здорові
І щасливі,і завзяті.
Ведуча:
Дякуємо вам, звірята,за чудові подарунки. А дітки хочуть вам подарувати пісню.
Пісня «Дарунки осені»
Осінь: А тепер подивіться на галявину, скільки виросло грибів.
Тут і маслючки, і опеньки, і лисички і навіть мухомори.
Підійдем до них ближче і послухаєм їх розмову.
Хвалилися гриби
Боровик
Я, гриб-боровик,
Маскуватися звик.
Мусиш ліс обійти,
Щоб мене ізнайти.
А кому знайти удасться,
Знай, тому всміхнулось щастя,
Бо смачнішого нема
Між грибами усіма.
І красивий, і м’ясистий,
Ще й статечний, ніби пан.
З Києва мене туристи
Возили аж за океан.
Хто не вміє нас шукати,
Тим адресу можу дати:
Ми і в лісі, й на галяві,
Корінь білий, верх смаглявий.
Печериця
По-нашому – я печериця,
А по-французьки – шампіньйон.
Хоч куцонога, блідолиця,
Але витримую фасон.
Засмажите мене в сметані,
Й куди тому боровику!
Мене шукайте на світанні
У лісі, полі, у садку.
Сироїжка
Я – сироїжка, біла ніжка,
У різний колір чепурюсь.
Така тендітна, така я ніжна,
У руки візьмеш – і кришусь.
Хоча кришусь, хоча тендітна,
А, кажуть, дуже апетитна.
Хто куштував хоч раз мене,
Забачить в лісі – не мине.
Лисички
Ми, лисички, жовті личка,
Ростом зовсім невеличкі.
Не червиві, дуже чисті,
Не ховаємося в листі.
Хто на слід наш натрапляє,
Повен кошик назбирає.
Нас шукайте у низинці.
Рижок
Я, рижок, сурмлю в ріжок,
Корінець дірчастий.
На мені капелюшок
Червоно-смугастий.
Не боюся я дощу,
Кожну крапелиночку
Через себе пропущу,
Ніби через лієчку.
Обійдіть все царство грибне, --
Хто ще здатний на подібне?
Опеньки
Ми опеньки.
Ніжки тоненькі.
Шиї, мов цівки.
Круглі голівки.
А як більші виростаєм, -
Парасольки розкриваєм.
Лий, дощику, лий!
Нам ти не страшний.
І на пні, й коло пня
Нас велика рідня.
Простягай-но рученята,
Устигай лише збирати.
Маслюки
Ми – маслюки, жовто-бурі шапки.
Ростемо там, де глиця.
Під соснові залазим шишки,
Любим запах живиці.
Нас збирають старі й малі,
Маринують і смажать.
Тільки з’явимось десь на столі,
Нас одразу завважать.
Більш смачних ви не знайдете страв.
Ледацюга – хто нас не збирав.
Грузд
Я - грузд, у землю вгруз
Заледве не по шию.
Ще зовсім карапуз,
А вже сомбреро шию.
По-нашому це бриль,
Низенький та крислатий.
Від сонця і дощу
Він буде захищати.
В соснових я борах
Росту собі на волі.
Хрумчу я на зубах,
Побувши у розсолі.
Підберезник
Я – підберезник,
Гриб-чудесник,
Люблю я дух березняка.
Хто покуштує,
Не пожалкує,
Не гірший від боровика.
І головастий, і м’ясистий.
Та я не хвастаюсь, що пан.
Возили і мене туристи
На літаку за океан.
Підосичник
Я гриб грибів. Я – підосичник.
Найбільший в лісі симпатичник.
До мене не ідуть – біжать,
Покласти в кошика спішать.
А шапка в мене, глянь, яка! –
Як у гриба-боровика,
Лише з різницею тією,
Що верх червоний у моєї.
Удався вродою і зростом.
Грузд проти мене - карлик просто.
І навіть на боровика
Дивитись мушу звисока.
Моховик
Я – моховик, я – чарівник,
Вохристо-жовтий цілий вік.
Зате міняю я шапки:
То ковпаки, то навпаки.
Я клишоногий? Ну, і хай!
На це нітрохи не зважай.
Хоча м’який і бархатистий,
Але не з тих, щоб в очі лізти.
Якщо ж довіришся лісам,
То я озвусь до тебе сам.
Капелюх розкішний маю
І його я не знімаю.
Серед моху рости звик
Гриб поважний моховик.
Білянка
Я – білянка, полісянка,
Сизуватенький убір.
Встань раненько на світанку
І з кошеликом – у бір.
Над рижком беру я гору
Й над лисичками беру.
Кращої у літню пору
Ти не знайдеш у бору.
Мухомор
Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам – стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай.
Мене побачиш – обминай.
Осінь: Скільки, Мухоморе, не хвались, а наші діти знають які гриби їстивні, а які отруйні і ніколи тебе не підберуть.
Водить осінь хороводи
То із листя , то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і дощі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели :
«Ах ,як довго у неволі ,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани ,
Задощило в небесах ,-
І ми знову у пошані ,
Знов нас носять на руках».
І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі ,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
Пісня «Дощик»
Танець з парасольками.
Пожовтіло листячко
на кленочку,
почорніли айстроньки
у садочку.
Заховалось сонечко ,
Не видати ,
Сипле вітер дощиком
Кругом хати.
Стукотить і грюкає
У віконця :
«А що?..Вам не весело
Тут без сонця ?»
Такий вітер капосний ,
Сам гуляє ,
А дітей на вулицю
Не пускає.
Пісня « Ластівка»
Ведуча. Ось і закінчується наше свято. Прийміть наші найщиріші побажання.
Дай Боже здоров’я вам і вашій родині.
Багатого хліба, сонячного неба,
Чистої води і ніякої біди.
Щоб завжди здорові були,
Щоб зібрали врожаї багаті,
Щоб раділи в кожній хаті.
Ведуча. Дякуємо Осені за всі її щедроти!
Танець «Осінній вальс»