Князювання Данила Романовича Галицького
Тема: Князювання Данила Романовича Галицького
Мета: сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, показати роль Данила Галицького в процесі державотворення, висвітлити засади його внутрішньої і зовнішньої політики; розвивати вміння складати хронологічні таблиці, аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення; визначати роль особистості в історичному процесі; виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприймання історії.
Тип уроку: практичне заняття
Основні персоналії: Данило Романович, Василько Романович, Батий, Інокентій ІV.
Основні поняття й терміни: політична роздробленість, боярська опозиція, монголо-татари, Золота Орда, ярлик, хрестовий похід, Папа Римський, легат, коронація, католицизм, православ’я.
Основні дати: 1205 р.- загибель Романа Мстиславича; 1223 р.- битва на р. Калці; 1238 р.- розгром хрестоносців під Дорогочином, утвердження влади Данила Романовича в Галичі; 1245 р.- відвідання Данилом Галицьким Золотої Орди; 1253 р.- коронація Данила Галицького; 1264 р.- смерть короля Данила.
Епіграф уроку:
Цей же Данило був другим після Соломона.
З Іпатіївського літопису
Хід уроку
|
Час |
Етап |
Діяльність вчителя |
Діяльність учнів |
|
|
2 хв. |
І. Організація робочого місця і роботи класу. Вчитель вітається, перевіряє робочі місця учнів перевіряючи наявність підручників,зошитів , атласів. |
І.Вітаються; |
||
|
6 хв. |
І.Робота над епіграфом уроку.Визначення теми. ІІ.Історичний диктант
2. Який титул мали правителі монголо-татарських племен; 3. Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це ... 4. Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ... 5. Онук Чинґісхана, який розорив багато руських міст, — це ... 6. Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких поході хана Батия, — це ..
7.Обороною Києва керував ... 9. Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це…
|
1.Разом з вчителем працюють з епіграфом уроку, самостійно визначають тему уроку; 2. Пишуть в зошитах історичний диктант.Після написання завдань обмінюються зошитами і перевіряють один одного; |
||
|
4хв. |
Учитель:Згадайте, що вам відомо з курсу Всесвітньої історії про царя Соломона.Наскільки доречним є порівняння Данила Галицького з царем Соломоном,ми спробуємо відповісти в кінці уроку,даючи відповіді на проблемне завдання. Проблемне завдання. Якими є роль і місце Данила Галицького в історії України? Використовуючи метод «Мозкового штурму»,визначаємо основні віхи життя Данила Галицького,які стануть складовими проблемного завдання для подальшого опрацювання і складання плану уроку. Вчитель оголовує план,тему та завдання уроку. План уроку 1. Боротьба за Галицьку землю після загибелі Романа Мстиславича. 2. Правління Данила Галицького. а) Зовнішня політика. б) Боротьба з монголо-татарами. в) Внутрішня політика. Учитель. Отже, ви самі склали план уроку, за яким ми будемо сьогодні працювати. Методом «Незакінчених речень» давайте визначимо основні завдання нашого уроку: - Від цього уроку я очікую… - Сьогоднішній урок навчить мене…
|
1.Слухають,відповідають на питання;
2.слухають,записують тему уроку;
3.Висловлюють власні думки; |
||
|
|
||||
|
25 хв |
І.Розповідь вчителя. Сьогодні на уроці нам потрібно відшукати відповідь на надзвичайно важливе питання: яке ж місце посідає ця людина в історії нашої держави? Перш ніж ми ближче розпочнемо знайомство з головним героєм уроку, пропоную намалювати в зошиті стрічку часу, де ви будете позначати головні дати життя і діяльності Данила Галицького. Учні працюють над цим завданням протягом всього уроку. ІІ.Розповідь вчителя.Князь Роман Мстиславич загинув,залишивши по собі тільки-но створену державу,яку необхідно було зміцнювати,розвивати,піднімати на вищий щабель розвитку. Але ні його малолітні сини,ні дружинна Анна не змогли протистояти галицьким боярам.Почалася міжусобна боротьба. Запитання: Пригадайте, що таке міжуособна боротьба (велися між князями, за бажання кзосереджувати землю для економічного змінення). ІІІ.Самостійна робота з підручником Чому на галицький престол було запрошено князя Новгородської землі?
ІV.Робота в групах (2).Вчитель роздає роздатковий матеріал двом групам.
V.Робота в групах Учитель об’єднує учнів у 3 групи, кожна з яких досліджуватиме один епізод з життя та діяльності Данила Романовича. Робота проводиться у два етапи. І етап – «Пошук інформації». Учитель роздає учням інформаційні картки. Учні повинні вибрати всі уривки з історичних джерел, що стосуються їх проблеми дослідження. ІІ етап – «Спільний проект». На основі відібраних матеріалів з інформаційної картки, підручника, стрічки часу- учні здійснюють «науково-історичне» узагальнення щодо свого завдання. Завершивши роботу, групи усно звітують та на дошці записують висновки. VI.Бесіда за запитаннями:
Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. І.Завершення роботи над проблемним завданням,перевірка стрічки часу в зошитах. ІІ.Робота з картою Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави», виконайте завдання. -Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького. -Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.? -Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Волинської держави. - Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького. - Коли відбулися походи монголів проти Галицько-Волинської держави під керівництвом Куремси і Бурундая? ІІІ.Використавши «Пам’ятку для характеристики історичного діяча», скласти історичний портрет Данила Галицького. Метод «Мікрофон»
Висновки: У 1264 р. добігло кінця життя Данила Галицького.Але його історичний шлях продовжується й донині, знаходячи свій прояв у живому зацікавленні,яке викликає це ім’я при спробі оцінити його роль в історії.
|
1.Слухають,в зошитах малюють стрічку часу.Під час всього уроку заповнюють її в зошитах самостійно;
2.Слухають вчителя, відповідають на запитання;
3.Самостійно опрацьовують матеріал в підручнику;
4.Об’єднуються в дві групи і заповнюють талицю «Зовнішня та внутрішня політика Данила Романовича»;
5.Об’єднуються в 3 групи,опрацьовують самостійно інформаційні картки,вибирають ті уривки з джерел,які стосуються їх проблеми дослідження.По завершенню роботи звітують перед всім класом,щаписують висновки на дошці;
6.Відповідають на запитання.
1.Показують в зошитах стрічку часу,відповідають на запитання, висловлюють власні думки;
2.Працюють з картою,виконують завдання;
3.Усно складають історичний портрет Данила Галицького;
4.Слухають.
|
||
|
2 хв. |
VI. Домашнє завдання.Опрацювати відповідний параграф підручника, ст. 121, впр 1. |
1.Записують домашнє завдання |
||
Інформаційний матеріал
«Данило сказав: «Негоже є держати отчину нашу крижевникам (хрестоносцям) –темпличам, тобто соломоничам». І пішли вони … на них із великою силою, узяли город (Дорогочин) місяця березня і старійшину їх Бруна схопили і воїв захопили, і вернулися у Володимир …»
(Галицько-Волинський літопис)
«…Вийшов Данило з воями із Холма, і був він на третій день у Галичі, і радо його прийняли городяни. Коли ото він під’їхав під город і сказав їм: «О мужі-городяни! Допоки ви будете терпіти іноплемінних князів владу?» - то вони, вигукнувши, сказали: «Се єсть державець наш, богом даний!» І пустилися вони (до нього), яко діти до отця, як ті бджоли до матки, як (олені), спраглі води, до джерела. Єпископ же Артемій і двірський Григорій(Васильович) не давали йому (увійти до Галича). Але, побачивши, що не можуть удвох удержати город, вони (удали), малодушні, ніби й вони готові передати город. Вийшли вони обидва зі сльозами на очах і з усміхненими лицями, – бо не мали влади княжіння свого, – і, облизуючи уста свої, сказали тоді удвох поневолі:»Прийди, княже Данило! Візьми город!».
(Галицько-Волинський літопис)
«…Прибув він до Батия на Волгу…І поклонився він за звичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він (Батий) сказав: «Данило! Чому ти эси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов эси, – то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш – я п’ю…»
…О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович,що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, і він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая… Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, (а тоді) одпущений був…і поручена була земля його йому…»
(Галицько-Волинський літопис)
«У ті ж роки (1252р.) прислав король угорський (Бела) до Данила (посла), прохаючи його (прийти) на поміч, на бій,- бо він мав війну з німцями. (Данило) рушив йому на поміч і прийшов до (города) Пожга.
І виїхав король із ними (послами) назустріч же Данилу-князю, і Данило прибув до нього, спорядивши всіх людей своїх.
Німці тим часом дивувалися оружжю татарському: бо коні були в личинах і в попонах шкіряних, а люди – в латах, і велике було сяйво полків його од оружжя, що виблискувало. Сам же (Данило) їхав обіч короля, за звичаєм руським, а кінь під ним був диву подобен і сідло позолочене, і стріли і шабля золотом (були) оздоблені та іншими прикрасами, що аж дивно, а жупан із золототканого єдвабу грецького і широким золотим мереживом обшитий, і чоботи зелені козлові, обшиті золотом. І коли німці дивилися і багато дивувалися, сказав йому король: «Я не взяв би тисячі серебра замість сього, що ти прийшов єси згідно з обичаєм руським предків своїх».
( Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. – с.408-409.)
«У той же час прислав папа послів достойних, що принесли (Данилові) вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: «Сину! Прийми од нас вінець королівства». Він бо перед цим прислав (був) до нього біскупа веронського і каменецького (Якова Браганца), кажучи йому: «Прийми вінець королівства». Але він, (Данило), у той час не прийняв був (вінця), сказавши: «Рать татарська не перестає. Зле вони живуть із нами. То як можу я прийняти вінець без підмоги твоєї».
Тим часом Опізо (посол папський), прийшов, несучи вінець і обіцяючи: «Ти матимеш поміч од папи». Але він, (Данило), все одно не хотів, та умовила його мати його (Анна), і (князі лядські) Болеслав та Сомовит, і бояри лядські кажучи: «Прийняв би ти вінець, а ми (готові) єсмо на підмогу проти поганих».
Він, отож, прийняв вінець од бога, од церкви Святих апостолів, від престолу святого Петра , і від отця свого, папи Інокентія, і від усіх єпископів своїх.
Прийняв же Данило од бога вінець у городі Дорогочині, коли він ішов на війну (проти ятвягів) із сином Львом і з Сомовитом, князем лядським».
( Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. – с.412-413.)
«З 1230р. починається боротьба Данила за Галичину… В цій боротьбі брали участь Литва, Угорщина, Польща (Мазовія), Австрія, Пруський орден хрестоносців, який на початку ХІІІ ст. Оселився на Балтицькому узбережжі..Нарешті у 1238р. галицьке міщанство відчинило браму перед Данилом…»
(Н. Полонська-Василенко. Історія України)
«…Данило мусив поїхати до ханського двору в Сарай над Волгою і був там досить прихильно прийнятий, але остаточно мусив визнати себе васалом хана. Які були умови підданства,докладно не відомо, - звичайно татари вимагали від підлеглих країн деяких контрибуцій й участі у воєнних походах. Таким способом Данило врятував свою державу від руїни».
(І. Крип’якевич. Історія України)
«…Володарі Галичини і Волині після поїздки Данила 1245р. на поклін у Сарай вважалися федератами хана: вони мусили висилати власне військо до монгольських походів, але регулярної данини, супроводжуваної переписом населення, не платили…»
(Н.Яковенко. Нарис історії України з
найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)
«…Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається реалізувати свої плани щодо створення анти ординської коаліції. Князь не тільки примирюється, а й налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворогами – Польщею. Угорщиною, Литвою. Шлюб дочки Данила та Володимиро-Суздальського князя Андрія Ярославича, молодшого брата Олександра Невського, скріпив воєнний союз двох найвпливовіших руських князів».
(О.Бойко. Історія України)
«Данило звернувся до Папи Інокентія ІV з проханням допомогти зібрати слов’ян на хрестовий похід проти монголо-татар. За це Данило погоджувався на перехід своїх володінь на церковну юрисдикцію Рима. Так він уперше поставив питання, що згодом стане важливою і постійною темою галицької історії, а саме – питання про відносини між західними українцями та римською церквою».
(О.Субтельний. Україна. Історія.)
«Данило не хотів, щоб коло прийняття ним з папських рук королівської корони було багато шуму. Тому коронація відбулася тихо й скромно, на самій північно-західній окраїні Данилових володінь в Дорогичині (1253)».
(Д.Дорошенко. Нарис історії України)
«Ідею з’єднання християнства під одним пастирем нарід сприйняв прихильно, тим більше, що Інокентій запевняв пошану обрядів української церкви,виклинав тих, що зневажали грецьку православну віру…»
(І. Крип’якевич. Історія України)
«Виглянуло сонце й освітило рицарські полки. Заблищали щити і наконечники копій. Заіскрились дивовижні рогаті німецькі шоломи. Рицарі стояли на лузі, по обидва боки шляху. Данило пильно придивлявся. Вони стояли , немовби неживі істоти, тільки іноді якийсь кінь ударить ногою… грізний вигляд ворогів приголомшив руських воїнів. Згадали Данилові слова – справді, з такою силою ще не доводилось зустрічатися…
Надівши шолом, Данило опустив забороло і подав знак…
Твердою рукою відбили руські воїни наскок хрестоносців-пройдисвітів на Дорогочин. Обірвали марення завойовників, перед якими вже мерехтіла в пожадливій уяві багата Волинська земля…»
(А.Лотоцький. Княжа слава)
… Князь знав про тут заведені порядки
І свій полин, хоч весь кипів, а пив…
І голос в нім, мов зимова колядка,
Дзвенів: «Терпи, юнак, терпи!
Терпіння – мудрість чистого сумління!
Ти знаєш, як до тебе я молюсь,
Щоб Бог явив тобі благословення:
На короля свого заждалась Русь!»
(Й.Кащишин. Сказання про короля Данила)
«Коронація відбулася у дорогочинській церкві дуже велично… Насамперед мав промову по - латині легат Опізо… Йому відповів теж по – латині митрополит Курило… На другий день відбулася коронаційна врочистість. Була Служба божа, князь Данило причащався. Потім митрополит мав проповідь… Князь Данило став перед царськими воротами навколішки, і легат Опізо наложив йому королівську корону на голову…
Король Данило дав бенкет у своєму дорогочинському теремі…»
(А.Лотоцький. Княжа слава)
…Народ тиснувся – голці впасти ніде! –
І ахав, як Данило з Васильком
Приятелів, князів, своїх сусідів
Вітали гречно, як велить закон.
Всім не терпілось бачити в короні
Данила-князя, вже як короля,
Із скіпетром на золотому троні,
Якщо не зблизька, то хоча б здаля…
(Й.Кащишин. Сказання про короля Данила)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку