Кобзарські традиції Кременеччини (матеріали до уроку)

Кобзарські традиції Кременеччини

Методичний коментар: Матеріали про традиції кобзарського мистецтва на Кременеччині представлені текстовим матеріалом і світлинами. Ці матеріали можуть бути використані при вивченні фольклорних творів у 6 – 9 класах та на уроках літератури рідного краю.

Кобзарське мистецтво, об’єднує творчість народних митців, що грають на кобзах, бандурах, лірах, – явище  самобутнє, пов’язане з історією нашого краю. Українське кобзарство майже з часів середньовіччя зберегло традицію, що, як показує час, не вдалося у жодній іншій європейській країні.

У співах кобзарів завжди відчувається голос патріота, любов до батьківщини, відданість ідеям боротьби проти поневолювачів.

Кременеччина з давніх-давен творила свою самобутню культуру, звичаї, традиції. Тутешній фольклор багатий, неповторний і різножанровий. Недарма, перебуваючи на Кременеччині, збирали перлини народної творчості видатні постаті минувшини, такі як Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Михайло Драгоманом, Олена Пчілка, Леся Українка, Климент Квітка та інші.

Тривалий час Почаївська лавра була центром, куди збиралися мандрівні кобзарі та лірники з усієї України. Особливо велелюдним  кожного року були дні 3-5 серпня, коли тут святкується перемога над турками, наступ яких, за легендою, відвернула Божа Матір; 28 серпня (свято Успіння Пречистої Богородиці) та 9 вересня (пошанування Іова).  У ці дні сходи, що ведуть до Свято-Успенської лаври, перетворювалися в амфітеатр-сцену. Особливе захоплення прочан викликало виконання пісні «Ой, зійшла зоря над Почаєвом», яка не втратила популярності і в наші дні.

С.Нечай. «Т.Шевченко в Почаївській лаврі слухає лірника»

У фондах Кременецького краєзнавчого музею є матеріали, які засвідчують про виступи сліпого лірника Франка Нагірного. Пісенним словом він кликав до боротьби за волю уярмленого українського люду. Кликав своєю бандурою і співом до боротьби за волю у роки фашистської окупації Кость Місевич. Тим справжнім кобзарем, який у струнах інструменту ховав голос давнини, що безпомильно відлунював у кожному серці, став Євген Адамцевич. Сьогодні зачаровує  своїм неповторним співом знана співачка, бандуристка Мирослава Попілевич, не уявляв себе без пісні та кобзи Василь Жданкін. Цікаву сторінку в історії розвитку кобзарського мистецтва краю вписала капела бандуристів педагогічного інституту, яку очолює викладач навчального закладу Ольга Бистрицька.

З покоління в покоління кременчани передають легенди про сиву давнину, події, які тут відбувалися упродовж кількох віків. Серед них одна з найгероїчніших – бій біля гори Черчі у далекому ХVІІ столітті, де сьогодні зберігся П’ятницький козацький цвинтар. Там є кілька десятків кам’яних плит та хрестів. Окремі з них нагадують своєю формою кобзу. За переказами, вони лежать на місцях поховань козаків-бандуристів і кожної ночі на цьому цвинтарі звучать струни кобзи і кличуть до бою за волю проти ненависної шляхти.

Не випадково саме тут, на цьому історичному місці, де відчувається нерозривний зв’язок з нашими славними предками, у липні 2005 року відкривався фестиваль «Кобзарські сезони Волині», у якому взяли участь знані українські кобзарі Володимир Єсипок, Тарас Силенко, Валерій Левандовський, Тарас Копанійченко та наші земляки Василь Жданкін і Віктор Непомящий.

А в травні 2009 року у концертній залі Гуго Калантая Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту імені Т. Шевченка відбувся І-ий регіональний конкурс-фестиваль «Кобзарська ватра» імені Костя Місевича за участі численних учасників  різних вікових категорій – представників чотирьох західноукраїнських областей, котрі як справжні патріоти української національної культури своєю подвижницькою музично-пісенною творчістю відроджують і примножують надбання давнього кобзарського мистецтва.

У 2010 році у Кременці відбувся Всеукраїнський фестиваль бандурного мистецтва імені Остапа Вересая.

Сучасні виконавці відроджують давнє українське мистецтво, яке має глибокі національні корені. У руках майстрів предковічні національні інструменти бандура і кобза звучить зворушливо, викликаючи  у душі численних поціновувачів почуття гордості за свій народ. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Жеплинський Б. Кобзарськими стежинами. – Львів, 2002. – 278 с.
2. Легкун О. Внесок бандуристів у розвиток музичної культури на Волині у 20-30-х рр. ХХ століття//Культура і мистецтво у сучасному світі: наукові записки КНУКМ. – К, 2011. – 136-140.

3.    Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. – Кременець, 1999. – С.58, 129, 146, 178, 225, 284.

4.    Чернихівський Г., Легкун О. Портрети пером: статті, есеї, рецензії/         Книга  №2  – Кременець-Тернопіль, 2003. – С.206-216.