Колективізації. Голодомор 1932– 1933 рр. в Україні.
Тема. Колективізації. Голодомор 1932– 1933 рр. в Україні.
Мета: навчити учнів визначати причини та маштаби»соціально-економічних перетворень» радянського тоталітарного режиму; розуміти та формувати терміни «колективізація» та «розкуркулення»;відстоювати правову оцінку Голодомору, як геноциду українського народу; розвивати навички критичного мислення;вміння працювати з веб-ресурсами;виховувати відчуття патріотизму, поваги до минулого своєї держави.
Очікувані результати:
1) усвідомлення змісту злочинної антиукраїнської політики радянської влади;
2) ознайомлення з розкриттям теми Голодомору 1932-1933 рр. в кінематографі, музиці та живописі;
3) вміння працювати з відео-джерелами, аналізувати їх і висловлювати власну думку стосовно досліджуваної проблеми;
4) розуміння важливості збереження і розвитку демократичної української держави;
5) формування громадянської активності та соціальної відповідальності.
Тип заняття: комбіноване.
Обладнання: комп’ютер, інтерактивна дошка jamboard, свічка пам’яті.
Основні поняття і терміни: колективізація, колгоспи, товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи), хлібозаготівельна кампанія, куркуль, голод, геноцид українського народу, демографічні втрати, репресії, соціалістичний реалізм.
Основні поняття та терміни: куркуль, голодомор, геноцид, модернізм.
Основні дати:
• 1927–1928 рр. — хлібозаготівельна криза;
• 1928 р. — створення МТС в Україні, початок суцільної колективізації;
• грудень 1929 р. — курс на «ліквідацію куркульства як класу»;
• лютий 1930 р. — початок форсованої колективізації;
Хід заняття
I. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань
На минулому занятті ми говорили з вами, що для побудови економічно сильної держави керівник СРСР Й. Сталін запровадив індустріалізацію.
Бліцопитування
В період індустріалізації виникло таке явище як «Стаханівський рух»
- В чому суть стахановського руху?
Під час і після виконання п’ятирічних планів були як позитивні та і негативні наслідки.
- Назвіть позитивні та негативні наслідки індустріалізації.
IІI. Мотивація навчальної діяльності
Шлях суспільства до соціалізму більшовики пов’язували із індустріалізацією країни. Наступним кроком стало переведенням селянства на рейки великого сільськогосподарського виробництва.
Колективні господарства (колгоспи) були зручною формою, за допомогою якої можна було викачувати ресурси до державного бюджету.
Як це відбувалося і до яких наслідків це призвело ми вивчемо на сьогоднішньому занятті.
IV. Вивчення нового матеріалу
План
- Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення.
- Голодомор 1932–1933 рр. в Україні — геноцид українського народу.
- Тема Голодомору 1932-1933 рр в кінематографі, музиці та живописі.
Література
- «Історія України (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти Гісем О. В., Мартинюк О.О.
Інтернет джерела.
1. http://www.memory.gov.ua/page/pamyat-pro-golodomor-1932-1933
2. http://holodomor33.org.ua/about/svidchennya-ochevydtsiv/
3. http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/
4. http://www.istpravda.com.ua/articles/2016/11/23/149335/
5. http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/16131/
6. http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/writers-and-poets-of-famine
7. http://uamoderna.com/md/kysla-holodomor-in-films
8. https://www.youtube.com/watch?v=WVEgEfjlaPE
9. https://www.youtube.com/watch?v=A7_4y9VG6wY
11. http://memorialholodomor.org.ua/holodomor/theme-holodomor-in-art/
Проблемне питання
«Чи справді можна вважати колективізацію - війною радянського режиму проти українського народу?».
1. Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення.
Узявши курс на індустріалізацію влада одразу зіткнулася з трьома проблемами: коштів, сировини й робочих рук для розвитку індустріалізації. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення.
Керівники більшовицької Росії вважали, що для побудови соціалізму у сільському господарстві слід скасувати приватну власність на землю і перейти до колективного ведення господарства.
Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становлять головну загрозу для комуністичного режиму.
Для того щоб краще вникнути в суть та зрозуміти що таке колективізація ми будемо працювати з фрагментом документального фільму «Великий злам». На слайді запитання на які ви маєте дати відповідь передивившись фрагмент фільму.
Робота з фільмом «Великий злам»
Запитання
- Назвіть, на вашу думку, головну причину колективізації.
(хлібороби міцно тримались за землю, індустріалізація, притримування хліба селянами, наявність власного поля
- Якими були методи впровадження колективізації?
(25 тисячники направлялись в Україну, які проводили мітинги, збори)
- Що таке «Великий перелом»?
(колективізація)
- Які були наслідки колективізації?
(репресії, смертність, паспортна система, погіршення становища у селі, відсутність техніки)
Продивившись фрагмент фільму «Великий злам» та давши відповіді на запитання, самостійно сформулюйте визначення що ж таке колективізація?
Студенти самостійно формулюють визначення
Робота зі словником
Методи впровадження колективізації
• «Революція згори»: силовий тиск та залякування селян;
• опора на комуністів та безземельних селян-пролетарів;
• примусова організація колгоспів;
• ліквідація заможних господарів (розкуркулення);
• заборона залишати село.
Робота з агітплакатами
Перед вами декілька агітаційних плакатів 20-х рр. Уважно розгляньте їх і скажіть, яку політику проводила радянська влада на селі. (з одного боку – підтримка найбіднішого селянства, а з іншого – розпалювання класової ворожнечі на селі).
- На кого вони були розраховані? (на бідняків)
- Наскільки об`єктивну інформацію вона подавали?
Як бачимо колективізація в СРСР розцінювалась як рай для селян, але методи її впровадження були інші.
Темпи суцільної колективізації фактично означали війну проти селянства, яке у відповідь чинило масовий спротив.
Форми опору селянства:
- антиколгоспні й антирадянські виступи (за приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. чол.);
- селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент.
У 1928-1932 рр. в Україні було винищено близько половини поголів'я худоби. На його відновлення потрібні були десятиліття.
ЛІКВІДАЦІЯ КУРКУЛЬСТВА ЯК КЛАСУ
У ході колективізації постало питання про долю заможних селян.
Чи знаєте ви як називали заможних селян на селі?
Фільм «Куркулі»
РОБОТА З плакатами
Офіційна ідеологія зображувала куркулів як лютих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів.
- Охарактеризуйте ці агітплакати.
Знову з’являються агітплакати проти заможних селян, було посилено оподаткування, обмежено оренду землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, реманент.
В грудні 1929 р. на конференції Й. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу». 30 січня 1930р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».
ОЗНАКИ КУРКУЛЬСТВА
- використання найманої праці;
- пара коней;
- використання механічного двигуна в господарстві;
- наявність млина, олійниці, кузні, зернотертки, шкуродерні.
Особливо інтенсивно терор проти заможних селян провадився в перші місяці 1930 р. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90— 95 млн крб.
У 1931 р. було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Випадки «розкуркулення» траплялися й у наступні роки. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн чол.
Характерно, що під «розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. їх називали «підкуркульниками».
По суті, кампанія «ліквідації куркульства як класу» була формою репресій щодо всього селянства. Загроза «розкуркулення» висіла над селянами й примушувала їх вступати у колгоспи.
Понад половину з них - близько 860 тис. чол. - виселили на Північ і до Сибіру. Ця безправна категорія населення називалася «спецпереселенцями», зазнавала нелюдських страждань, використовувалася на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.
Тим часом офіційна пропаганда малювала картину щасливого, заможного життя колгоспників.
На кінець 1937 р. суцільну колективізацію в Україні було завершено. В УСРР нараховувалося 27,3 тис. колгоспів, які об’єднували 96,1 % селянських дворів і обробляли 99,7 % посівних площ.
Тобто, колективізація була успішно завершена.
В цьому питанні ви повинні знати:
- що таке колективізація, як вона впроваджувалась та які її наслідки;
- хто такі куркулі, коли почалась кампанія ліквідації куркульства як класу та яка їх доля.
II. Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.
У світі сталося багато трагедій, які забирали життя людей.
Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».
Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?
В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти.
Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.
А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші родичі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це.
Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.
Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.
З 1998 р. в Україні на законодавчому рівні було започатковано відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору кожну четверту суботу листопада, а в 2006 році Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Голодомор1932 – 1933 років в Україні», який визнає Голодомор геноцидом українського народу.
Навчаючись у школі, ви неодноразово чули про голодомор на уроках, виховних годинах, різних шкільних заходах, запалювали свічку скорботи 26 листопада.
Сьогоднішнє питання голодомору ми будемо вивчати в контексті голодомор у мистецтві, а конкретно ми розглянемо:
1) тема голодомор у кінематографі;Бівол Руслан
2) тема голодомор у музичному мистецтві ;Реріх Артем
3) тема голодомор у творах живопису;Смірнов Даніїл
Виступи учнів з випереджальним завданням.
Перехід до проблемного питання, відповіді учнів.
Свічка пам’яті , хвилина мовчання.
Слова вчителя:
ГОЛОДОМОР
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Підсумок
Закріплення:
1) Чому важливо зберегти пам'ять про Голодомор?
2) Які уроки на майбутнє ми можемо винести з тих страшних подій?
3) Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
4)Що сподобалося, а що не сподобалося?
Домашнє завдання в classroom.
1.Прочитати параграфи 24-25 с.135-146
2.Виписати та знати термінологію параграфа.
3.Пройти тест.
4.За бажанням переглянути художній фільм «Гіркі жнива»,обрати епізод, який сподобався найбільше та викласти в stories в instagram та відмітити вчителя.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку