урок "Історія України" 10 клас. Тема: "Події 1917 року в Криму" (підручник Гісем та Мартинюк 10 клас)

ПЛАН-КОНСПЕКТ

уроку

студента Карпенка Артема Миколайовича

_____  групи _____ , проведеного у 10-_ класі, _______

______ району міста _______

Тема заняття: Події 1917 року в Криму.

Консультації:  

                            1. Учитель  школи ______________________

                                                                      дата, підпис

                            2. Методист практики ___________________

                                                                            дата, підпис

Клас: 10-_

Провів: Карпенко Артем Миколайович

Тема: Події 1917 року в Криму.

Мета:

• навчальна: розкрити процес утворення першого Курултаю як прояв самовизначення та державницького прагнення кримськотатарського народу, дати уявлення учням про досягнення роботи кримськотатарського парламенту та його трагічну долю в історії;
• розвивальна:  формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення, інтерес до історії, культури мовлення;
• виховна: виховувати  почуття поваги та толерантності до національних меншин, які проживають в Україні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник “Історія України” 10 клас (Гісем та Мартинюк), електронна презентація.

Основні поняття: Тимчасовий кримський мусульманський виконавчий комітет, Курултай, Кримська Народна Республіка, Директорія.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати процес національного державотворення  кримських татар;
• визначити причини поразки відчайдушної спроби реалізувати своє право на самовизначення;
• висловити власне ставлення щодо значення  скликання першого   представницького органу кримськотатарського народу. 

Хід уроку:

1. Організація класу.

1.1. Повідомлення теми і мети заняття.

Добрий день, шановний 10-_ клас, сьогодні тема нашого заняття буде присвячена одному із аспектів історії українських земель початку XX ст., ми розглянемо з вами одне із найгостріших питань історії більшості
держав - етнічний чинник. У вас буде можливість висловити власні думки і ставлення до наявності етнічних меншин на території нашої Батьківщини. Можливо, ви вже здогадуєтесь яка тема сьогоднішнього уроку? Ваші думки?

1.2.  Мотивація навчальної діяльності.

Тож сьогодні я вас запрошую зазирнути і зануритися  в історію кримськотатарського населення Криму  1917 року. Ця тема дуже важлива, завдяки їй ви матимете змогу прослідкувати  як розвивалась історія певного етносу на території України. Ви зможете дізнатись які політичні заходи тодішньої влади були неправомірними для певного етносу. Це дасть вам змогу не повторювати помилки минувшини, адже саме ви, наші наступники, будете надалі розвивати історію нашої Батьківщини. Епіграфом до сьогоднішнього уроку пропоную  слова:

Вмирають держави, уряди  й люди,

але нації продовжують жити та

шукають шляхи визволення від гноблення.

2. Актуалізація опорних знань.

Лютнева революція дала Криму потужний поштовх до розвитку революційних процесів. На початку березня 1917-го року за розпорядженням Тимчасового уряду комісаром Таврійської губернії був призначений колишній голова губернської земської управи Харченко. Втім, в містах півострова продовжували діяти думи й управи, в селах ‒ земські установи. Залишалися на своїх місцях і більшість колишніх царських чиновників. Лише деякі зі старих органів влади були дещо оновлені або перейменовані.

26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року в Бахчисараї відкрився Перший Курултай (представницький орган) кримськотатарського народу

Тож, можливо ви щось чули раніше з цієї теми, або ви вже здогадуєтесь, про що ми поговоримо?

3. Основна частина.

3.1. Вивчення нового матеріалу.

9 грудня 2020 року виповниться 103 роки з часу відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія знаменувала підйом кримськотатарського національного руху періоду Революції 1917-1921 років, засвідчила волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.  Про те, як створювали демократичну інституцію кримськотатарського  народу в 1917році, піде мова далі.

Історія створення Курултаю кримськотатарського народу починається зі скликання в Сімферополі  25 березня 1917 року Всекримського  мусульманського  з’їзду за участю двох тисяч делегатів. На ньому було обрано Тимчасовий кримський мусульманський виконавчий комітет, головою якого уперше після підкорення Криму Росією  був обраний Оман Челебіджихан. Він запропонував скликати Курултай для вирішення питання про подальшу долю Криму. Учасники з’їзду одноголосно підтримали пропозицію. 

Напередодні скликання Курултаю Мусульманський виконком виступив з відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив про ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан».     

Мусульманський виконком організував проведення виборів. Згідно зі  спеціально прийнятим законом у них брали участь кримські татари, які досягли 20 років. Вибори проходили в п’яти виборчих округах. На Курултай було обрано  76 делегатів, у тому числі  від Ялти - 24 делегати, Сімферополя - 19, Феодосії - 16, Євпаторії - 11, від Ора (Перекопу) - 6. Серед делегатів були 4 жінки. До речі, у складі Центральної Ради відсоток жінок-депутатів був у два з половиною рази менший, а у решті європейських держав жінки-депутати на той час були лише у парламентах Данії, Норвегії та Фінляндії. Таким чином, кримські татари стали найпершою мусульманською нацією, яка надала виборчі права жінкам ще до того, як це зробили більшість християнських націй Європи. Нагадаємо, що швейцарки отримали право голосувати лише в 1970 році.

Перше засідання Курултаю було призначене на 24 листопада. Однак більшовицький переворот у Петрограді змусив кримськотатарських політиків перенести цю подію на пізніший термін.

Мусульманський виконком різко засудив більшовицький заколот.
«Криваві події, що розігралися у Петрограді, паралізувавши силу чинної влади, відкривають шлях до анархії та громадянської війни, розмах та згубні наслідки якої тепер важко уявити». Засідання Курултаю розпочалися 8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї, після здійснення намазу. Початок роботи кримськотатарського парламенту з Києва привітала своєю телеграмою Центральна Рада. Головою Курултаю був обраний один із лідерів партії «Міллі Фірка», письменник Асан Сабрі Айвазов. 

До Курултаю перейшли всі повноваження Мусульманського виконкому. Засідання Курултаю тривали в грудні 1917 року. На ньому розглядалися питання державного ладу Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями на півострові, політика національного уряду, вироблення законів, що визначають різні сфери суспільного життя кримських татар, проведення корінних реформ.

13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, що фактично було відновленням кримськотатарської державності.  Це була перша у світі мусульманська республіка. Навіть Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше. 

УЦР в грудні 1917 р. визнала Кримську Народну Республіку. Вважалося, що УНР та Крим і надалі  перебуватимуть у межах оновленої демократичної Росії. Саме тому в ІІІ Універсалі Центральної Ради, проголошеному 20 (7) листопада 1917 року, зазначалося, що Крим не входить безпосередньо до складу Української Народної Республіки.

14 грудня Курултай затвердив державну символіку Кримської Народної Республіки та ухвалив «Кримськотатарські основні закони», власне, першу Конституцію Криму. Її 1-ша стаття проголошувала право кожного народу на національне самовизначення і самоврядування.     Стаття 2-га передбачала реалізацію цього права кримськотатарським народом шляхом створення парламенту, обраного в ході вільних, прямих, рівних виборів шляхом таємного голосування. 
Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 8 грудня Курултай сформував національний уряд, Директорію у складі 5 директорів (тобто міністрів) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції. Директорію відразу визнала Центральна Рада.

Натомість Директорія засудила агресію радянської Росії проти Української Народної Республіки. Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики проти ночі 16 грудня захопили Севастополь. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосивши - про розпуск Курултаю. До їхніх рук потрапив муфтій Номан Челебіджихан, його доправили в севастопольську тюрму. 23 лютого після знущань його розстріляли «заражені ідеями більшовиків та соціального радикалізму» матроси, а тіло викинули в море. Так трагічно закінчилося життя лідера кримських татар.  На Крим насувалася доба першого червоного терору.

4. Закріплення знань учнів (Рефлексія).

Тож, шановні діти, ви прослухали інформацію щодо історії кримськотатарського народу, всіх труднощів, з якими зустрівся цей народ на період початку XX ст. Будь ласка, розкажіть, що ви дізнались нового, або чули раніше? Який з епізодів викликав у вас найбільше зацікавлення. По можливості, прокоментуйте.

4.1. Вправа «Надайте мені заключне слово».

За умовами вправи колектив поділяється на три групи.

Учні пригадують найважливіші почуті з розповіді для себе фрагменти і записують їх з одного боку аркуша. На звороті пишуться  коментарі:

    Які думки викликав цей уривок?

    Чому це важливо?

    Що в ньому сумнівного?

На уроці представник групи зачитує уривок, учитель пропонує  учням інших груп прокоментувати його. Група, яка обрала  уривок, вислуховує коментарі інших і лише після цього подає власний коментар. Таким чином, за нею (групою)  залишається заключне слово.

На все учням дається 5-7 хвилин.

4.2. Вправа «Метод опорних слів».

Кожен з учнів за піднятою рукою повинен надати такий термін з почутого матеріалу уроку, яким би він, якомога коротше і ясніше, зміг охарактеризувати прослухану тему.

4.2. Підсумки уроку.

Будь-яка революція ‒ і в цьому її глибинний сенс ‒ порушує природний, встановлений роками, а деколи й віками устрій.

У 1917 році Кримський півострів населяли понад 800 тисяч людей. Близько 400 тисяч ‒ росіяни й українці, кримські татар становили 217 тисяч (26,8%). Понад чверть міських жителів складали євреї, вірмени, греки та поляки, в селах Перекопського, Сімферопольського, Феодосійського повітів було понад 40 тисяч німців, близько 20 тисяч греків, 9 тисяч караїмів і понад 11 тисяч представників інших народів. Як зазначав у своїх спогадах князь Володимир Оболенський, «за старого режиму в Криму національного питання майже не існувало. На маленькій території Криму мирно уживалися всі». Але  тодішній політичний режим вирішив інакше і, як ми бачимо і зараз, питання це до кінця не вирішено.

5. Домашнє завдання.

Тож, діти, на наступний урок вам потрібно буде:

• повторити параграф підручника з пройденої сьогодні теми;
• написати есе на тему «Вмирають держави, уряди  й люди, але нації продовжують жити та шукають шляхи визволення від гноблення».

Дякую вам за увагу, до зустрічи!