Колективізація УСРР. Матеріал до уроку

Колективізація

Курс на колективізацію взято в грудні 1927р. на 15 з'їзді ВКП(б)Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства ( колгоспи і радгоспи)

Причини колективізації: 1. Економічні: а) нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріалізації; б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.2. Політичні: а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств; б) згідно з радянською ідеологією дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм, тому потрібно було перевести село на соціалістичні рейки; в) наявність передумов для колективізації (попередній досвід організації колективних господарств (радгоспів, комун у 1919—1920 рр.)

Завдання колективізаціїНалагодження каналу перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації Забезпечити населення країни дешевими продуктами харчування Ліквідувати дрібнотоварний селянський уклад Ліквідація куркульства як класу

Хід колективізаціїСічень, 1928 р. – рішення політбюро ЦК КПРС про примусове вилучення у селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації.1928 – створення першої машино- тракторної стнації( МТС) в Україні . Листопад 1929 –взято курс на суцільну коликтивізацію, в Україні передбачались найвищі темпи коликтивізації. Осінь 1929 – весна 1930р. – хвиля силянсьих виступів та повстань ( найбільше Павлоградське постання, яке довелося придушити регулярним частинам Червоної армії)Березень 1930- стаття Й. Сталіна « Запаморечення від успіхів» у якій він вистуив проти надмірностей у колгоспоному будівництвіМТС - вони обслуговували колгоспи і радгоспи. Власність належала державі. Перша в СРСР МТС була постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині.

«Розкуркулення селянства»Одна з причин розкуркулення – забезпечення колгоспів матеріальною базою. Розкуркулення-позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення за межі району їхнього проживання

Наслідки колективізації: Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств. Держава отримала засоби для індустріалізаціїСело втратило третину робочої сили. Завершилося одержавлення економіки. Збереглося присадибне господарство, як підмога селянству. Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника. Голодомор 1932-33рр.

Голодомор 1932 – 1933рр. Причини голоду: Знищення селянства як свідомої національної верстви. Завищення плану хлбозагоотівель Діяльність в Україні спеціальної комісії на чолі з Молотовим7.08.1932р. Прийнятий «Закон про охорону соціалістичної власності» ( «закон про п'ять колосків»)

Заходи влади: Продовження хлібозаготівель. Створення загрожувальних загонів, які не випускали селян до міст. Замовчування голоду. Відмова від міжнародної допомоги

Наслідки голодомору: Величезні людські втрати. Знищення традиційного українського села. Подолання опору коликтивізації іяк наслідок перемога колгоспу на селі